Рішення № 11377363, 28.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2010 р.Справа № 28/69-10-2245 За позовом Відкрите акціонерне товариство "Будівельно-монтажне управління №17";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Обрій-Н" Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідо"

про стягнення 1348084,86грн.

Суддя

Представники:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Гудима І.Б. –за дорученням;

Суть спору: позивач, відкрите акціонерне товариство „Будівельно-монтажне управління №17” (далі позивач) звернувся до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій –Н” (надалі відповідач 2) та товариства з обмеженою відповідальністю „Лідо” (далі відповідач 1) про стягнення заборгованості в сумі 1 063825 гривень, пеню в сумі 252345,11 гривень та 3% річних в сумі 31914,75 гривень.

26.07.2010 року до канцелярії суду представник відповідача ТОВ „Лідо” надав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача визнає частково та просить суд у задоволенні стягнення основної суми в розмірі 185326,36 гривень, стягненні пені та 3% річних в сумі 284259,86 гривень відмовити.

По справі відповідно до ст..77 ГПК України оголошувалася перерва.

27.07.2010 року до канцелярії суду представник відповідача ТОВ „Лідо” надав доповнення до відзиву на позовну заяву, згідно якого просить суд відмовити у стягненні пені застосувавши строк позовної давності передбачену ч.2 ст.258 ЦК України.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав до канцелярії суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з відрядженням представника.

Представник відповідачі в судове засідання з’явився, позовні вимоги визнає частково.

Судом встановлено:

Між ВАТ «Будівельно-монтажне управління №17»(надалі «БМУ№17») та ТОВ «Лідо»(замовник) було укладено договір підряду № 26-п від 28 квітня 2008 року, додаткова угода № 1 від 23 травня 2008 року до договору підряду № 26-л, додаткова угода № 2 від 4 червня 2008 року , додаткова угода № 3 від 12 червня 2008 року на виконання робіт з влаштуванням фундаментів під будівлі котеджів ТОВ «Лідо»№ 2-7, 2-8, 2-9, 2-10, 2-11, 2-12 з власних матеріалів та матеріалів замовника, на загальну суму 1 466824,76 гривень. За умовами якого замовник –відповідач 1 доручає, та генпідрядник –позивач забезпечує, у відповідності до проектної документації та умовами договору, виконання робіт з влаштуванням фундаментів під будівлі № 2-7, 2-8, 2-9, 2-10, 2-11, 2-12, з власних матеріалів та матеріалів замовника.

Позивач зобов'язався виконати підрядні роботи, а відповідач 1 зобов’язався прийняти та сплатити вартість виконаних робіт протягом 5 банківських днів після завершення підрядних робіт.

Зобов’язання за договором позивачем виконано повністю, що підтверджується актами виконаних робіт, а саме: № 2 від 30.05.2008 року, № 3 від 30.05.2008 року, № 4 від 30.05.2008 року, № 12 від 30.05.2008 року, № 13 від 30.05.2008 року, № 14 від 30.05.2008 року, № 2 від 18.06.2008 року, № 3 від 26.06.2008 року, № 4 від 26.06.2008 року, № 8 від 30.07.2008 року, на загальну суму 1 466 824,76 гривень.

А відповідачем взяті зобов’язання виконані не в повному об’ємі, проведена оплата частково, оскільки сторони 31 грудня 2008 року підписали акт звірки взаєморозрахунків, з якого вбачається заборгованість відповідача 1 в сумі 1063824,69 гривень.

14 липня 2008 року був укладений Договір поруки № б/н, між ТОВ «Обрій-Н»що виступає поручителем та ВАТ «Будівельно-монтажне управління № 17»що виступає кредитором та ТОВ «Лідо»- боржник.

Згідно п 1.1 Договору поручительства № б/н відповідач 2 поручається перед кредитором ВАТ «БМУ-№17»за виконання боржником обов'язків по сплаті основного боргу в сумі 1 063 825 гривень згідно договору підряду № 26-п від 28 квітня 2008 року.

Однією з умов виконання обов'язків поручителя відповідача 2 є, передача кредитору позивачу майнові права на 2 (два) котеджі житлового комплексу ТОВ «Лідо»що будуються в смт. Чорноморське Комінтернівського районна Одеської області, шляхом передачі кредитору –позивачу прав вимоги довірителя за Договорами про участь у Фонді фінансування будівництва № 03/2 ФФБ від 20.12.2007 року та № 04/2 ФФБ від 20.12.2007р., укладених між поручителем та акціонерним банком «ТРАНСБАНК». Сторони домовились, що вартість зазначених котеджів на момент складення даного договору дорівнює сумі боргу по основному договору і далі не підлягає перегляду, згідно п. 4.2. договору поруки

На адресу відповідача 1 - 16.03.2009 року позивачем була направлена претензія №1 з вимогою сплатити заборгованість в сумі 1 063 825 гривень.

Позивачем вдруге було направлено претензія, яка залишена відповідачем без розгляду.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачами своїх договірних зобов’язань в останніх виникла заборгованість в сумі 1063825гривень, за таких обставин позивачем було нараховано пеню та 3% річних в сумі 284259,86 гривень.

Відповідачі не спростувати доводи позивача щодо невірного розрахунку основної суми заборгованості, доказів сплати не надали. Щодо нарахування пені то суд приймає заяву представника відповідача щодо застосування строків позовної давності.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так згідно умов договору підряду, а саме розділом 3 передбачені умови оплати виконаних робіт, згідно п.3.3. оплата здійснюється на протязі 5 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт. Як встановлено матеріалами справи акти виконаних робіт були підписані без зауважень на загальну суму 1 466 824,76 гривень, останній акт підписано 30 липня 2008 року, тобто строк оплати за ним настав 5 серпня 2008 року.

Сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків та станом на 31 грудня 2008 року у відповідача існує заборгованість в сумі 1 063824,69 гривень.

Відповідно до ст..554 ЦК України, при порушенні боржником зобов’язання забезпеченого порукою , боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, відшкодування збитків.

За таких обставин суд вважає вимогу позивача щодо стягнення основного боргу солідарно з відповідачів обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та законною.

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем надано розрахунок заявленої до стягнення суми пені з якого вбачається, що сума пені обчислена з 05.08.2008 року по 05.08.2009 року.

Відповідно до ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується зокрема до вимог про стягнення неустойки, штрафу, пені.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання , якщо інше не встановлене договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Викладені у доповнені до відзиву доводи відповідача суд приймає та вважає за необхідне застосувати строк позовної давності та у задоволенні стягнення пені –відмовити.

Відповідно до п.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок та вважає його обґрунтованим та підлягає стягненню з відповідача в розмірі 31914,75 гривень 3% річних.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем доказів належного виконання зобов’язання на день розгляду справи суду не надано, відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення основного боргу та 3% річних обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, в межах задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЛІДО” (67570 Одеська область Комінтернівський район, смт. Чорноморське, вул.. Гвардійська,42 кв.2, код ЄДРПОУ 32644055) та з Товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій-Н” /67500 Одеська область смт. Комінтернівське, вул.. Центральна,20, код ЄДРПОУ 32866512) на користь Відкритого акціонерного товариства „Будівельно-монтажне управління №17” (65481 Одеська область місто Южне, Одесько-Миколаївське шосе 28, код ЄДРПОУ 05459306) заборгованість у сумі 1063824 ( один мільйон шістдесят три тисячі вісімсот двадцять чотири) гривни 69 копійок, 3% річних в сумі 31914 (тридцять одна тисяча дев’ятсот чотирнадцять) гривень 75 копійок, державне мито в сумі 10957 (десять тисяч дев’ятсот п’ятдесят сім) гривень 40 копійок, витрати на послуги ІТЗ судового процесу в сумі 191 (сто дев’яносто одна) гривна 73 копійки.

3.          В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст..85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст..116 ГПК України.

Рішення підписане 2 серпня 2010 року.

Суддя