Рішення № 11377322, 28.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2010 р.Справа № 3/17-10-2529 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПОЛІМЕРИ УКРАЇНИ"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІТОН"

про стягнення 150868,96грн.

Суддя Д’яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Садовнікова Н.О., представник за довіреністю

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПОЛІМЕРИ УКРАЇНИ" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІТОН" 127500 грн. основного боргу, 11171,09 грн. пені, 5449,31 грн. 10 % річних, 6748,56грн. інфляційних та відшкодувати за рахунок відповідача понесені судові витрати.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІТОН" у судові засідання не з’явився, письмового відзиву на позовні вимоги не надав, свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

15 квітня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПОЛІМЕРИ УКРАЇНИ" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІТОН" (Покупець) було укладено Договір поставки № 224/09 (далі за текстом –Договір), згідно якого Постачальник зобов’язався поставити, а Покупець прийняти й оплатити продукцію виробничо-технічного призначення (надалі –Товар), в асортименті, кількості, одиницях виміру та за ціною, зазначених у погоджених сторонами специфікаціях, доданих до договору, які є невід’ємною частиною договору.

За умовами положень 3.1 та 3.3 договору поставка товару здійснюється на умовах, визначених у специфікаціях до договору, Постачальник зобов’язаний поставити товар Покупцю протягом 3 робочих днів після підписання сторонами кожної із специфікацій, або протягом строку, визначеного у специфікаціях.

25.11.2009р. сторонами договору підписано специфікацію № 5 на поставку товару на суму 127500 грн. зі строком поставки з 26.11.2009р. по 03.12.2009р. на умовах відстрочення платежу на 14 календарних днів з дати отримання товару.

Згідно п. 3.4 договору датою поставки товару є дата підписання сторонами видаткової накладної на кожну партію товару. На момент здійснення Постачальником поставки товару Покупець зобов’язаний надати йому довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей.

На виконання умов договору поставки № 224/09 від 15 квітня 2009 року, конкретизованих у специфікації №5 від 25.11.2009р., Постачальником - Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПОЛІМЕРИ УКРАЇНИ" поставлено, а Покупцем - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІТОН" прийнято товар на суму 127500 грн., що підтверджується видатковою накладною № ПЛ-261102 та довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей від 25.11.2009р. (а.с. 13-14) .

Факт заборгованості визнано відповідачем при підписанні акту звірки взаємних розрахунків 29.03.2010р., яким засвідчено заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 127500 грн. (а.с. 15).

Відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв’язку з чим за Товариством з обмеженою відповідальністю "ПОЛІТОН" рахується заборгованість перед позивачем у сумі 127500 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням прийнятих на себе зобов’язань за договором поставки № 224/09 від 15 квітня 2009 року та направлено на стягнення з відповідача заборгованості на суму 127500 грн. основного боргу та 11171,09 грн. пені, 5449,31 грн. 10 % річних, 6748,56 грн. інфляційних за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст. 193 ГК України).

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПОЛІМЕРИ УКРАЇНИ" в частині стягнення основного боргу у сумі 127500грн. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до п. 8.3 договору у випадку порушення терміну оплати Покупець на вимогу Постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 10% річних простроченої суми, за весь період прострочення, а також штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем суми 11171,09 грн. пені, нарахованої з урахуванням положень ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, 5449,31 грн. 10 % річних, нарахованих з урахуванням п. 8.3 договору та ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України, 6748,56 грн. інфляційних, нарахованих з урахуванням індексів інфляції, визначених Мінстатом, вважає його вірним та таким, що підлягає задоволенню.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог зі стягненням з відповідача суми 127500 грн. основного боргу, 11171,09 грн. пені, 5449,31 грн. 10 % річних, 6748,56 грн. інфляційних.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в сумі 1508,69грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПОЛІТОН" (65101, м. Одеса, пр. Маршала Жукова, б.2, код ЄДРПОУ 34931373) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПОЛІМЕРИ УКРАЇНИ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Виконкомівська, 15/11, код ЄДРПОУ 34983877) 127500 (сто двадцять сім тисяч п’ятсот) грн. основного боргу, 11171 (одинадцять тисяч сто сімдесят одна) грн. 09 коп. пені, 5449 (п’ять тисяч чотириста сорок дев’ять) грн. 31 коп. річних, 6748 (шість тисяч сімсот сорок вісім) грн. 56 коп. інфляційних, 1508 (одна тисяча п’ятсот вісім) грн. 69 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя