Рішення № 11377221, 26.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2010 р.Справа № 19/13-10-80 За позовом: державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”, м. Іллічівськ Одеської області до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервис”, м. Одеса

про стягнення 14658,08 грн.

та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервис”, м. Одеса

до державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт”, м. Іллічівськ Одеської області

про зобов’язання виконати умови договору                                                                                                                                                                 Суддя Петренко Н.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Попова Н.О., довіреність у матеріалах справи

від відповідача: Тарнакоп В.І., довіреність у матеріалах справи

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача 14658,08 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат за користування земельною ділянкою за період з 1 серпня 2008 року по 31 серпня 2008 року згідно договору про спільну діяльність № 400-0 від 25 квітня 2007 року.

Відповідач у справі проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.

16 квітня 2010 року відповідач надав до суду зустрічних позов про зобов’язання позивача виконати певні дії –видати довіреність на ім’я директора ТОВ „Риалбудсервис” на право ведення спільних справ та розпорядження спільними коштами, згідно з умовами договору № 400-0 від 15 серпня 2006 року у редакції від 25 квітня 2007 року на весь термін дії договору.

Позивач за основним позовом –відповідач за зустрічним проти задоволення зустрічного позову заперечував, з підстав, викладених у відзиві.

Клопотання позивача за основним позовом –відповідача за зустрічним про зупинення провадження у справі до розгляду господарським судом справи № 15/04-10-100 залишено судом без задоволення, оскільки справа № 15/04-10-100 за позовом Іллічівського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту і зв’язку України в особі державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” до товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервис” про розірвання договору про спільну діяльність та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервис” до Іллічівського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв’язку України в особі державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” про визнання недійсними п.п. 5.2.19. п. 5.2. договору про спільну діяльність не перешкоджає розгляду справи про стягнення грошових коштів та зобов’язання виконати умови договору щодо видачі довіреності.

За погодженням сторін строк розгляду справи подовжувався ухвалами суду.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 26 червня 2010 року о 12:30.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

15 серпня 2006 року між державним підприємством „Іллічівський морський торговельний порт” (далі ДП „ІМТП”, порт) та товариством з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервис” (далі ТОВ „Риалбудсервис”, підприємство) укладено договір №400-0 про спільну діяльність в Іллічівському морському торговельному порту (договір простого товариства).

25 квітня 2007 року даний договір №400-0 від 15 серпня 2006 року укладено у новій редакції. Предметом договору є спільна діяльність без створення юридичної особи учасників договору для задоволення потреб в поточному та капітальному ремонтах основних фондів порту та третіх осіб, в будівництві житлових та промислових об’єктів, споживчих товарах, промисловій продукції з додатками.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що співвідношення часток учасників в спільній діяльності за договором складає: порт –50%, підприємство –50%; співвідношення часток може бути змінено шляхом укладання відповідної додаткової угоди між учасниками в порядку, встановленому договором. При цьому, частка порту не може бути менш 50% .

Відповідно до п. 13.1 договору він (у новій редакції) вважається укладеним і таким, що набрав чинності з моменту його підписання учасниками і скріплення печатками та обов’язкового погодження з Міністерством транспорту та зв’язку України. До набрання чинності договором у новій редакції сторони вважають чинним договір у попередній редакції. Строк дії договору –15 років від дати укладення його в першій редакції.

Умовами договору, зокрема пунктами 4.1., 4.8., учасники спільної діяльності передбачили, що ведення спільних справ учасників на весь термін дії договору доручається підприємству, а порт здійснює контроль за діяльністю підприємства щодо виконання умов договору шляхом перевірки бухгалтерських та інших документів тощо.

Сторони домовились, що з метою ведення спільних справ щодо здійснення спільної діяльності за цим договором підприємство відкриває рахунки в банку (в національній та іноземній валюті) відповідно до чинного законодавства України та розпоряджається коштами на цих рахунках. Підприємство відкриває рахунки та розпоряджається коштами на цих рахунках відповідно до довіреності (п. 4.6.), яка у відповідності з положеннями п. 4.2. договору видається портом підприємству для представництва інтересів учасників у відносинах з третіми особами, на укладення угод та здійснювати інші дії від імені обох учасників на підставі довіреності, виданої портом. Довіреність видається на весь строк дії цього договору. За домовленістю учасників, у випадку необхідності, порт видає додаткову довіреність або змінює попередню.

Положеннями пункту 5.2.9. конкретизовано, що відповідні довіреності оформляються учасниками для відкриття і розпорядження рахунками спільної діяльності. Також умовами цього пункту договору сторони визначили, що підприємство, у порядку, передбаченому цим договором, зобов’язано вести спільні справи учасників. Для ведення спільної діяльності за цим договором підприємство відкриває рахунки у банку (у національній та в іноземній валюті) і, як особа, що наділена правом розпорядницького підпису при проведенні грошових операцій по цих рахунках (через осіб, уповноважених учасниками –співробітників підприємства), здійснює розпорядження цими рахунками відповідно до умов даного договору і чинного законодавства України.

Пунктом 3.13. сторони договору передбачили, що підприємство за рахунок коштів спільної діяльності відшкодовує всі витрати, пов’язані з користуванням портом земельними ділянками, які визначені як територія спільної діяльності, відповідно до додатку №3, у повному обсязі, а також витрати порту у зв’язку зі сплатою податку на транспортні засоби, що передані портом у спільну діяльність відповідно до додатку №1, не пізніше 20 днів з дня отримання відповідного рахунку від порту.

Порт, з посиланням на положення ст.ст. 525, 526, 1133, 1137 ЦК України, ст. 193 ГК України, Закон України „Про плату за землю” звернувся до суду з вимогами до ТОВ „Риалбудсервис” про стягнення 14658,08 грн. відшкодування земельного податку згідно рахунку № 8 від 31 серпня 2008 року за період з 1 по 31 серпня 2008 року та акту.

ТОВ „Риалбудсервис” спочатку у відзиві (запереченнях), а потім у зустрічній позовній заяві заперечував проти позову, вказуючи, що несплата наявної заборгованості, яку підприємство частково визнавало, пов’язана з порушенням портом умов п. 4.6. договору про спільну діяльність. Невидача передбаченої умовами договору (п. 4.2., п. 4.6., п. 5.1.8.,) портом довіреності на розпорядження коштами спільної діяльності позбавляє підприємство можливості належним чином виконувати умови договору, зокрема вказаний п. 3.13., оскільки відшкодування витрат порту, у т.ч. за сплачений земельний податок, здійснюється за рахунок коштів спільної діяльності.

Заявлені зустрічні позовні вимоги про зобов’язання ДП „ІМТП” видати довіреність на ім’я директора ТОВ „Риалбудсервис” на право ведення спільних справ та розпорядження спільними коштами згідно з умовами договору № 400-0 від 15 серпня 2006 року у редакції від 25 квітня 2007 року на весь термін дії договору.

ДП „ІМТП” у долучених до матеріалів справи запереченнях та відзиві на зустрічну позовну заяву вказувало, що на сьогоднішній день договір про спільну діяльність фактично не виконується, між сторонами не погоджено плану поточних робіт, і умови договору втратили свою актуальність. Зазначав, що 26 листопада 2008 року портом була видана довіреність підприємству, строком дії до 31 березня 2009 року, однак серпнева заборгованість по відшкодуванню сплати податку на землю своєчасно не була погашена підприємством. Зазначав, що існують інші господарські справи, зокрема, № 33/29-08-1361 за позовами порту про стягнення з підприємства 921923,00 грн. заборгованості, що унеможливлює виконання умов договору про видачу довіреності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, господарський суд дійшов висновку про задоволення як первісних, так і зустрічних позовних вимог, виходячи з наступного:

- відповідно до статті 193 ГК України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 1133 ЦК України встановлено, що за договором простого товариства сторони беруть зобов’язання об’єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети. Вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв’язки.

Положеннями ст. 1137 ЦК України встановлено, що порядок відшкодування витрат і збитків, пов’язаних зі спільною діяльністю учасників, визначається за домовленістю між ними, а в разі відсутності також домовленості кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно.

Згідно зі ст. 15 Закону України „Про плату за землю” порт зобов’язаний сплачувати земельний податок за земельні ділянки, що є об’єктом сумісної діяльності між портом та підприємством.

Оскільки положеннями п. 3.13. укладеного між учасниками договору передбачений обов’язок підприємства за рахунок коштів спільної діяльності відшкодовувати всі витрати, пов’язані з користуванням портом земельними ділянками, які визначені як територія спільної діяльності, відповідно до додатку №3, у повному обсязі, порт на підставі акту відшкодування витрат ДП „ІМТП” за користування земельною ділянкою по договору № 400-0 від 25 квітня 2007 року з 1 по 31 серпня 2008 року та рахунку № 8 від 31 серпня 2008 року на суму 14658,08 грн., які були надіслані підприємству супровідним листом № 19.6.-813 від 1 вересня 2008 року, звернувся до суду з вимогами про стягнення неоплаченого рахунку.

Суд вважає заявлені первісні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Заперечення відповідача щодо неправомірного нарахування податку на додану вартість на суму відшкодування земельного податку не приймаються судом до уваги, оскільки вони спростовуються наявним у матеріалах справи роз’ясненням № 21-125/10/31-0023 від 12 листопада 2008 року державної податкової інспекції у м. Іллічівську щодо оплати ПДВ.

Враховуючи принцип добросовісності виконання зобов’язань суд погоджується з заявленими зустрічними позовними вимогами щодо зобов’язання порту видати довіреність на право ведення спільних справ та розпорядження спільними коштами згідно з умовами договору № 400-0 від 15 серпня 2006 року в редакції від 25 квітня 2007 року на весь термін дії договору.

Відсутність обумовленої положеннями договору, зокрема п.п. 4.2., 4.6., 5.2.9. належним чином оформленої довіреності позбавляє підприємство можливості добросовісно виконувати визначені договором зобов’язання, у т.ч. передбачені його пунктами 3.13., 5.2.9, 5.2.10 тощо.

Умовами договору (п. 4.2.) прямо передбачено, що довіреність видається портом на весь строк дії цього договору, тому зустрічні позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими.

          Статтею 244 ЦК України визначено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

          Положеннями ст. 246 ЦК України конкретизовано, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

          Згідно положень ст. 247 ЦК України строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.

Статутом ТОВ „Риалбудсервис” (п. 11.1.,11.8.) встановлено, що виконавчим органом товариства є директор, призначається на зборах товариства і здійснює поточне керівництво діяльністю товариства, що не суперечить положенням ст.ст. 145 ЦК України, 89 ГК України.

Таким чином зустрічні позовні вимоги засновані на положеннях укладеного між сторонами договору про спільну діяльність, не суперечать діючому законодавству, є законними і підлягають задоволенню.

Судові витрати у справі за первісним позовом покладаються на ТОВ „Риалбудсервис”, а судові витрати у справі за зустрічним позовом покладаються на ДП „ІМТП” згідно положень ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервис” (65003, м. Одеса, вул. А. Головатого, 53, п/р 2600951481 в філії ВАТ „МТБ ” м. Іллічівська, МФО 388498, код ЗУКПО 32394247 (рахунок спільної діяльності)) на користь державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (68001, м. Іллічівськ, Одеська область, вул. Праці, 6, п/р 26009114761 в АКБ МТБ м. Іллічівська, МФО 388498, код ЄДРПОУ 01125672) 14658 (чотирнадцять тисяч шістсот п’ятдесят вісім) грн. 08 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат за користування земельною ділянкою за серпень 2008 року.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервис” (65003, м. Одеса, вул. А. Головатого, 53, п/р 260051508 (п/р 260021509) в другій Одеській філії ВАТ АБ „Укргазбанк” м. Одеси, МФО 328588, код ЄДРПОУ 32394247) на користь державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (68001, м. Іллічівськ, Одеська область, вул. Праці, 6, п/р 26009114761 в АКБ МТБ м. Іллічівська, МФО 388498, код ЄДРПОУ 01125672), 146 (сто сорок шість) грн. 58 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Зустрічні позовні вимоги задовольнити.

5. Зобов’язати державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт” виконати умови п. 4.2., 4.6. договору про спільну діяльність (договір простого товариства) № 400-0 від 15 серпня 2006 року у редакції від 25 квітня 2007 року щодо видачі довіреності на ім’я директора ТОВ „Риалбудсервіс” на право ведення спільних справ та розпорядження спільними коштами на весь термін дії договору.

6. Стягнути з державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт” (68001, м. Іллічівськ, Одеська область, вул. Праці, 6, п/р 26009114761 в АКБ МТБ м. Іллічівська, МФО 388498, код ЄДРПОУ 01125672) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервис” (65003, м. Одеса, вул. А. Головатого, 53, п/р 260051508 (п/р 260021509) в другій Одеській філії ВАТ АБ „Укргазбанк” м. Одеси, МФО 328588, код ЄДРПОУ 32394247) 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 27 липня 2010 року.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя Н.Д. Петренко