Рішення № 11376894, 27.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2010 р.Справа № 15-29/28-09-678 Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

При секретарі М.Д. Стойковій

За участю представників:

від прокуратури –Токмілова Л.М.;

від позивача - Дєнов Г.В., Швець В.В., Радіонов О.Л.;

від відповідача – Ченкова Н.Я.;

від третьої особи –Дєнов Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом прокурора м. Южне Одеської області в інтересах держави в особі Южненського міського комунального підприємства електричних мереж до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Южненська міська рада Одеської області, про стягнення 2296254,00 грн., –

ВСТАНОВИВ:

В засіданнях суду 14.07.2010 р. та 21.07.2010 р. оголошувалась перерва в порядку п. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Прокурор м. Южне Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Южненського міського комунального підприємства електричних мереж до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Южненська міська рада Одеської області про стягнення 1929831 грн., посилаючись на наступне.

Згідно договору № рег ЦЕС № 66\01 (від 26.01.2001 р.) від 01.01.2001 р., укладеного між позивачем та відповідачем, Южненське міське комунальне підприємство електромереж (позивач) зобов'язалося передавати електричну енергію, яку отримує у відповідача, абонентам ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”, що розташовані в межах міста Южне Одеської області, а ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” (відповідач) зобов'язалося своєчасно оплачувати послуги позивача з транзиту електроенергії.

Так, прокурор вказує, що згідно тарифів на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.03.2000 р. № 286, та п. 2.1 вищезазначеного договору, для позивача з 01.04.2000 р. був затверджений тариф на передачу електричної енергії місцевими (локальними) електромережами в розмірі 18,1 грн. за 1 МВт\год. (що дорівнює 0,018 коп. за 1 КВт\год.) переданої електроенергії.

У відповідності з п. 2.5, 2.6, 3.1.2 вищевказаного договору відповідач здійснює оплату за передачу (транзит) електроенергії за фактично передану споживачам відповідача електроенергію протягом 30 днів після підписання акту виконаних робіт.

Проте, за твердженнями прокурора, на протязі останніх років відповідачем не повністю сплачувались послуги позивача, в результаті чого з 01.11.2004 року у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 1084658 грн., що підтверджується актами звірки взаєморозрахунків від 25.09.2006 року та від 01.03.2003 року, підписаними сторонами, а також актами виконаних робіт.

При цьому прокурор зазначив, що 21 березня 2006 року вказаний договір втратив чинність у зв'язку з закінченням терміну дії ліцензії позивача.

Також прокурор вказує, що у липні 2004 року позивач звертався до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” заборгованості по вказаному договору в розмірі 309316,38 грн., яка утворилась станом на 22.07.2004 р. Вказаний позов щодо стягнення коштів розглядався у господарському суді Одеської області з 31.08.2004 року по 29.01.2007 року. Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.01.2007 р. позов було залишено без розгляду. За твердженнями прокурора, тривалість розгляду вказаного позову викликана діями ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”. Тому, прокурор, посилаючись на ст. 265 ЦК України, вважає, що час, що минув від моменту пред'явлення позову і до винесення судом ухвали про залишення позову без розгляду, не повинен зараховуватись до тривалості позовної давності, оскільки затримання розгляду справи здійснено не з вини позивача.

Крім того, прокурор, посилаючись на ст.ст. 220, 229, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України та п. 3.1.3 вищевказаного договору, вважає, що відповідач зобов’язаний виплатити позивачу пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 0,03% річних за кожний день прострочення. Так, згідно наведеного розрахунку сума нарахованої відповідачу пені станом за останні 6 місяців до 22.07.2004 р. складає 59222 грн. (1084658 грн. х 0,0003 х 182дн.).

Також у зв’язку з простроченням ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” виконання грошового зобов'язання, на думку прокурора, у відповідності з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Так, згідно розрахунку сума збитків, що заподіяні позивачу простроченням оплати боргу, внаслідок інфляції складає 677 538 грн., 3% річних -108 413 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача - ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” перед позивачем складає всього 1 929 831 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.02.2009 р. порушено провадження у справі № 29/28-09-678 та справу призначено до розгляду.

Ухвалою в.о. голови господарського суду Одеської області від 10.06.2009 р., враховуючи особливу категорію і складність спору, справу № 29/28-09-678 передано на розгляд колегії суддів в наступному складі: суддя Літвінов С. В., суддя Аленін О. Ю., суддя Мазур Д. Т. Головуючим призначено суддю господарського суду Одеської області Аленіна О. Ю.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.06.2009 р. справу № 29/28-09-678 прийнято до колегіального розгляду.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.09.2009 р. згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області № 366-р від 01.09.2009 р. у зв’язку з відпусткою судді Мазур Д. Т. справу № 29/28-09-678 було прийнято до провадження на розгляд колегією суддів в наступному складі: головуючий суддя - Аленін О.Ю., судді - Літвінов С.В. та Смелянець Г.Є.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.10.2009 р. по справі № 29/28-09-678 позов прокурора м. Южне Одеської області в інтересах держави в особі Южненського міського комунального підприємства електричних мереж до ВАТ „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго”, третя особа, яка не заявляв самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Южненська міська рада Одеської області, про стягнення 1929831 грн. залишено без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.12.2009 р. вказану ухвалу господарського суду Одеської області від 26.10.2009 р. по справі № 29/28-09-678 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.03.2010 р. ухвалу господарського суду Одеської області від 26.10.2009 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 08.12.2009 р. по справі № 29/28-09-678 скасовано та справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області у іншому складі суддів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.04.2010 р. справу № 29/28-09-678 було прийнято до провадження судді Петрова В.С., присвоєно справі № 15-29/28-09-678 та призначено справу до розгляду в засіданні суду.

Під час розгляду справи № 15-29/28-09-678 прокурором та позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги. Так, згідно останніх уточнень позовних вимог від 20.07.2010 р., поданих до суду 21.07.2010 р. (а.с. 90-91 т. 4) прокурор просив стягнути з відповідача на користь позивача:

-          заборгованість за надані послуги за період з 01.09.2004 р. по 21.03.2006 р. з транзиту (передачі) електричної енергії в сумі 1 085 324 грн.;

-          пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 59222 грн., що була заявлена на момент подання позову;

-          пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 59222 грн. за останні 6 місяців до моменту уточнення позовних вимог 11.06.2010 року;

-          пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 12041 грн. з 12.06.2010 р. по 20.07.2010 р.;

-          3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 152245 грн.;

-          інфляційні збитки сумі 928 194 грн.

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та надав письмові пояснення по справі (а.с. 99-101 т. 4).

Відповідач проти позову заперечує, про що зазначено у письмових запереченнях на уточнені позовні вимоги (а.с. 47-50, 65-66 т. 4) та додаткових поясненнях по справі (а.с. 76-79 т. 4). При цьому відповідач послався на пропущення строку позовної давності для звернення до суду з вимогами про стягнення спірної заборгованості, а також на те, що відповідачем було списано спірну заборгованість перед позивачем в розмірі 412360,54 грн. (за послуги, надані за період з 01.09.2004 р. по 01.04.2005 р.) у зв’язку з тим, що сплинули строки давності для стягнення вказаної суми.

Третя особа письмові пояснення по суті спору не надала, проте представник третьої особи позовні вимоги підтримав.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників прокуратури та сторін, господарський суд встановив наступне.

Між Южненським міським комунальним підприємством електромереж (ЮМКПЕ) та Відкритим акціонерним товариством „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” був укладений договір від 01 січня 2001 р. № рег ЦЕС № 66/01 (від 26.01.01р.), предметом якого є передача (транзит) електроенергії абонентам Центральних електричних мереж ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” через електричні мережі ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”.

Права та обов’язки сторін встановлені в розділі 3 договору.

Так, ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” здійснює поставку електроенергії в мережі ЮМКПЕ (п. 3.1.1 договору), а ЮМКПЕ здійснює передачу (транзит) електроенергії абонентам ЦЕМ ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” через свої електромережі (п. 3.2.1 договору). В свою чергу ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” здійснює оплату витрат ЮМКПЕ за передачу (транзит) електроенергії абонентам ЦЕМ ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” через свої електромережі.

Вартість та порядок розрахунків визначені в розділі 2 договору.

У відповідності з п. 2.1 договору вартість послуг по транзиту електроенергії визначається щомісячно, виходячи з кількості переданої електроенергії і тарифу на передачу електроенергії в розмірі 0,0181 грн. за 1 кВт.ч згідно постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.03.2000 р. № 286.

Кількість електроенергії фактично переданої споживачам розраховується на підставі приборів обліку електроенергії, встановленим на мережі розділу між ЮМКПЕ та споживачами ЦЕМ ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” (п. 2.3 договору).

Розрахунки за транзит електроенергії проводяться за фактично передану споживачам електроенергію згідно п. 2.3.

Відповідно до п. 2.6 договору відшкодування витрат ЮМКПЕ за транзит електроенергії здійснюється згідно акту виконаних робіт, що надається ЮМКПЕ до 10 числа наступного за звітним місяця, впродовж 30 днів після підписання акта виконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на протязі січня 2001 року –березня 2006 року здійснювалась передача (транзит) електроенергії через свої мережі абонентам ЦЕМ ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”, про що були складені відповідні акти виконаних робіт у вказаний період, а саме:

-          акт від 08.02.2001 р. на суму 59072,04 грн. (а.с. 13 т. 2),

-          акт від 12.03.2001 р. на суму 53321,11 грн. (а.с. 14 т. 2),

-          акт від 12.04.2001 р. на суму 50899,67 грн. (а.с. 15 т. 2),

-          акт від 10.05.2001 р. на суму 46954,20 грн. (а.с. 16 т. 2),

-          акт від 11.06.2001 р. на суму 42547,56 грн. (а.с. 17 т. 2),

-          акт від 06.07.2001 р. на суму 38309,50 грн. (а.с. 18 т. 2),

-          акт від 13.08.2001 р. на суму 36915,79 грн. (а.с. 19 т. 2),

-          акт від 11.09.2001 р. на суму 39320,04 грн. (а.с. 20 т. 2),

-          акт від 08.10.2001 р. на суму 38731,88 грн. (а.с. 21 т. 2),

-          акт від 08.11.2001 р. на суму 42160,98 грн. (а.с. 22 т. 2),

-          акт від 06.12.2001 р. на суму 76759,61 грн. (а.с. 23 т. 2),

-          акт від 10.01.2001 р. на суму 67569,07 грн. (а.с. 24 т. 2),

-          акт від 25.03.2002 р. на суму 47285,38 грн. (а.с. 25 т. 2),

-          акт від 25.03.2002 р. на суму 38019,54 грн. (а.с. 26 т. 2),

-          акт від 10.04.2002 р. на суму 41516,87 грн. (а.с. 27 т. 2),

-          акт від 13.05.2002 р. на суму 29878,94 грн. (а.с. 28 т. 2),

-          акт від 06.06.2002 р. на суму 38737,03 грн. (а.с. 29 т. 2),

-          акт від 07.07.2002 р. на суму 36889,16 грн. (а.с. 30 т. 2),

-          акт від 07.08.2002 р. на суму 41386,49 грн. (а.с. 31 т. 2),

-          акт від 09.09.2002 р. на суму 41479,73 грн. (а.с. 32 т. 2),

-          акт від 03.10.2002 р. на суму 38515,97 грн. (а.с. 33 т. 2),

-          акт від 05.11.2002 р. на суму 48318,88 грн. (а.с. 34 т. 2),

-          акт від 03.12.2002 р. на суму 55825,36 грн. (а.с. 35 т. 2),

-          акт від 25.12.2002 р. на суму 58644,00 грн. (а.с. 36 т. 2),

-          акт від 14.02.2003 р. на суму 58892,33 грн. (а.с. 37 т. 2),

-          акт від 14.02.2003 р. на суму 49727,64 грн. (а.с. 38 т. 2),

-          акт від 03.04.2003 р. на суму 55089,78 грн. (а.с. 24 т. 1),

-          акт від 27.06.2003 р. на суму 48621,85 грн. (а.с. 25 т. 1),

-          акт від 27.06.2003 р. на суму 43386,13 грн. (а.с. 26 т. 1),

-          акт від 17.07.2003 р. на суму 35532,31 грн. (а.с. 27 т. 1),

-          акт від 14.08.2003 р. на суму 41989,48 грн. (а.с. 28 т. 1),

-          акт від 30.10.2003 р. на суму 42187,24 грн. (а.с. 29 т. 1),

-          акт від 30.10.2003 р. на суму 43738,61 грн. (а.с. 30 т. 1),

-          акт від 21.11.2003 р. на суму 50116,36 грн. (а.с. 31 т. 1),

-          акт від 15.12.2003 р. на суму 59120,84 грн. (а.с. 32 т. 1),

-          акт від 13.01.2004 р. на суму 54902,23 грн. (а.с. 33 т. 1),

-          акт від 20.02.2004 р. на суму 59176,20 грн. (а.с. 34 т. 1),

- акт виконаних робіт у лютому 2004 р. від 18.03.2004 р. на суму 65631,11 грн. (а.с. 35 т. 1),

- акт виконаних робіт у березні 2004 р. від 26.04.2004 р. на суму 62879,79 грн. (а.с. 36 т. 1),

- акт виконаних робіт у квітні 2004 р. від 28.05.2004 р. на суму 55686,65 грн. (а.с. 37 т. 1),

- акт виконаних робіт у травні 2004 р. від 29.06.2004 р. на суму 49829,81 грн. (а.с. 38 т. 1),

- акт виконаних робіт у червні 2004 р. від 27.07.2004 р. на суму 48786,85 грн. (а.с. 39 т. 1),

- акт виконаних робіт у липні 2004 р. від 31.08.2004 р. на суму 52201,33 грн. (а.с. 40 т. 1),

- акт виконаних робіт у серпні 2004 р. від 24.11.2004 р. на суму 50364,10 грн. (а.с. 41 т. 1),

- акт виконаних робіт у вересні 2004 р. від 03.12.2004 р. на суму 54314,90 грн. (а.с. 42 т. 1),

- акт виконаних робіт у жовтні 2004 р. від 28.12.2004 р. на суму 52316,53 грн. (а.с. 43 т. 1),

- акт виконаних робіт у листопаді 2004 р. на суму 61228,39 грн. (а.с. 44 т.1),

- акт виконаних робіт у грудні 2004 р. на суму 61214,44 грн. (а.с. 45 т. 1),

- акт виконаних робіт у січні 2005 р. на суму 58856,98 грн. (а.с. 46 т. 1),

- акт виконаних робіт у лютому 2005 р. на суму 63741,72 грн. (а.с. 47 т. 1),

- акт виконаних робіт у березні 2005 р. від 23.05.2005 р. на суму 61228,39 грн. (а.с. 48 т. 1),

- акт виконаних робіт у квітні 2005 р. на суму 55472,26 грн. (а.с. 49 т. 1),

- акт виконаних робіт у травні 2005 р. на суму 52201,64 грн. (а.с. 50 т. 1),

- акт виконаних робіт у червні 2005 р. на суму 51221,26 грн. (а.с. 51 т. 1),

- акт виконаних робіт у липні 2005 р. від 11.08.2005 р. на суму 52177,90 грн. (а.с. 52 т. 1),

- акт виконаних робіт у серпні 2005 р. від 08.09.2005 р. на суму 54741,98 грн. (а.с. 53 т. 1),

- акт виконаних робіт у вересні 2005 р. на суму 49587,16 грн. (а.с. 54 т. 1),

- акт виконаних робіт у жовтні 2005 р. на суму 52575,97 грн. (а.с. 55 т. 1),

- акт виконаних робіт у листопаді 2005 р. на суму 63131,78 грн. (а.с. 56 т. 1),

- акт виконаних робіт у грудні 2005 р. на суму 64427,80 грн. (а.с. 57 т. 1),

- акт виконаних робіт у січні 2006 р. від 20.09.2006 р. на суму 70631,44 грн. (а.с. 58 т. 1),

- акт виконаних робіт у лютому 2006 р. від 20.09.2006 р. на суму 70045,39 грн. (а.с. 59 т. 1),

- акт виконаних робіт у березні 2006 р. від 20.09.2006 р. на суму 61903,04 грн. (а.с. 60 т. 1).

Так, всього позивачем за вказаними актами було надано відповідачу послуг з транзиту електроенергії на суму 3247397,50 грн.

В свою чергу відповідачем вказані послуги були сплачені лише в сумі 1845332,80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями (а.с. 61-101 т. 2). Сума несплачених послуг складає 1402064,70 грн. (3247397,50 грн. - 1845332,80 грн.).

Разом з тим, як встановлено судом, вказаний договір № рег ЦЕС № 66/01 діяв до 21 березня 2006 року, оскільки термін ліцензії позивача на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами № 94 (а.с. 76 т. 1) був встановлений з 22.03.2000 р. по 21.03.2006 р.

Між тим 10.02.2009 р. прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № рег ЦЕС № 66/01 по виконаним послугам з транзиту електроенергії за період з 01.09.2004 р. по 21.03.2006 р. в розмірі 1085324 грн. (з урахуванням останніх уточнень позовних вимог).

Слід зазначити, що з 01 січня 2004 р. набрав чинності Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року, але оскільки вказаний вище укладений сторонами договір № рег ЦЕС № 66/01 продовжував діяти після набрання чинності вказаним Кодексом, тому до спірних правовідносин застосовуються положення вказаного кодексу. Так, відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Кодексу щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав та обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

В обґрунтування своїх доводів щодо строку позовної давності прокурор послався на те, що у липні 2004 року позивач звертався до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” заборгованості по вказаному договору в розмірі 309316,38 грн., яка утворилась станом на 22.07.2004 р. Вказаний позов щодо стягнення коштів розглядався у господарському суді Одеської області з 31.08.2004 року по 29.01.2007 року. Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.01.2007 р. позов було залишено без розгляду. За твердженнями прокурора, тривалість розгляду вказаного позову викликана діями ВАТ „ЕК „Одесаобленерго”. Тому, прокурор, посилаючись на ст. 265 ЦК України, вважає, що час, що минув від моменту пред'явлення позову і до винесення судом ухвали про залишення позову без розгляду, не повинен зараховуватись до тривалості позовної давності, оскільки затримання розгляду справи здійснено не з вини позивача.

Однак, положення ч. 2 ст. 265 ЦК України, на які посилається прокурор, стосуються позову, що пред'явлений у кримінальному процесі, тому судом до уваги вказані доводи прокурора та позивача не приймаються.

Крім того, у своїх поясненнях прокурор та позивач посилаються на те, що 25.09.2006 року між ЮМКПЕ та ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” було складено акт звірки розрахунків та виконаних робіт по транзиту електричної енергії згідно договору № 66-01 від 26.01.2001 року, тобто, на думку прокурора та позивача, ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” вчинило дії, що свідчить про визнання ним свого боргу. А тому на підставі ст. 264 ЦК України строк позовної давності починається заново з 25.09.2006 р.

Так, в силу положень ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Однак, складений сторонами акт взаєморозрахунків, який, на думку заявників, свідчить про наявність заборгованості та визнання її відповідачем, не може бути обставиною, яка зумовлює переривання строку позовної давності, оскільки у цьому акті відсутня воля боржника –відповідача на готовність оплатити борг. При цьому слід зазначити, що сальдо відповідно до вказаного акту звірки розрахунків станом на 25.09.2006 року склало 1275293,44 грн. на користь ЮМКПЕ. Проте, як з’ясовано судом, перед підписанням акту звірки 18.08.2006 р. ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” перерахувало ЮМКПЕ 200000 грн. по договору № 66/01 від 26.01.2001 року згідно платіжного доручення № 3058 від 18.08.2006 р. Також 14.02.2007 року ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” було перераховано ЮМКПЕ 170000 грн. по договору № 66/01 від 26.01.2001 року згідно платіжного доручення № 1224 від 14.02.2007 р. На думку суду, саме здійснення відповідачем вказаних сплат по договору і свідчить про визнання відповідачем свого боргу. У зв’язку з цим суд доходить до висновку про те, що строк позовної давності для звернення позивача до суду з позовом про стягнення заборгованості по вказаному договору слід відраховувати з огляду на положення ст. 264 ЦК України саме з 14.02.2007 р. (остання оплата).

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність –це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Так, з огляду на вказані положення законодавства суд вважає, що прокурором не був пропущений строк позовної давності, про застосування якої було заявлено сторонами, на звернення до суду з даними позовними вимогами.

Більш того слід зазначити, що в ході розгляду справи відповідачем було визнано факт існування у нього заборгованості перед позивачем по договору № рег ЦЕС № 66/01. Проте, відповідач у відомості про історію отримання послуг, розрахунків та списання заборгованості зазначив, що ним було списано вказану заборгованість у зв’язку зі спливом строку давності для стягнення вказаної заборгованості, а саме:

- у березні 2007 року списано заборгованість станом на 01.03.2003 року в сумі 253633 грн.,

- у квітні 2008 року списано на суму 593542 грн. (з них за спожиту в вересні 2004 року по березень 2005 року в розмірі 432360 грн.);

- у липні 2008 року списано 107 673 грн. ;

- у вересні 2008 року списано 103 399 грн.;

- у жовтні 2008 року списано 47045 грн.

Так, у період з березня 2007 року по жовтень 2008 року всього списано 1105292 грн., що майже відповідає сумі, яка дорівнює різниці між сумою, що зазначена в акті звірки від 25.09.2006 р., та здійсненою оплатою у лютому 2007 року (1275293 грн. –170000 грн. = 1105293 грн.).

Однак, дії відповідача по списанню вказаної заборгованості судом оцінюються критично, оскільки такі дії не узгоджуються з положеннями законодавства. Той факт, що відповідач має право на свій розсуд відображати у своєму бухгалтерському обліку відповідні суми здійсненої оплати за обраний період, не кореспондується з обов’язком позивача відображати таку оплату в обраний відповідачем період, коли було здійснено сплату, за наявністю заборгованості у попередні періоди. При цьому такий підхід відповідача списання заборгованості не є підставою для звільнення відповідача від зобов’язання погасити перед позивачем спірну заборгованість, що існувала у періоди до відповідних сплат.

Між тим згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами по справі договір про надання послуг з транзиту електроенергії є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України був обов'язковими для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Разом з тим, як встановлено судом, згідно уточнень позовних вимог від 21.07.2010 р. прокурор просить стягнути з відповідача заборгованість за надані у період з 01.09.2004 р. по 21.03.2006 р. послуги з транзиту (передачі) електроенергії в сумі 1085324 грн. Так, підставою для розрахунку суми заборгованості є акти виконаних робіт за вказаний період, а саме:

-          акт виконаних робіт у вересні 2004 р. від 03.12.2004 р. на суму 54314,90 грн.,

-          акт виконаних робіт у жовтні 2004 р. від 28.12.2004 р. на суму 52316,53 грн.,

-          акт виконаних робіт у листопаді 2004 р. на суму 61228,39 грн.,

-          акт виконаних робіт у грудні 2004 р. на суму 61214,44 грн.,

-          акт виконаних робіт у січні 2005 р. на суму 58856,98 грн.,

-          акт виконаних робіт у лютому 2005 р. на суму 63741,72 грн.,

-          акт виконаних робіт у березні 2005 р. від 23.05.2005 р. на суму 61228,39 грн.,

-          акт виконаних робіт у квітні 2005 р. на суму 55472,26 грн.,

-          акт виконаних робіт у травні 2005 р. на суму 52201,64 грн.,

-          акт виконаних робіт у червні 2005 р. на суму 51221,26 грн.,

-          акт виконаних робіт у липні 2005 р. від 11.08.2005 р. на суму 52177,90 грн.,

-          акт виконаних робіт у серпні 2005 р. від 08.09.2005 р. на суму 54741,98 грн.,

-          акт виконаних робіт у вересні 2005 р. на суму 49587,16 грн.,

-          акт виконаних робіт у жовтні 2005 р. на суму 52575,97 грн.,

-          акт виконаних робіт у листопаді 2005 р. на суму 63131,78 грн.,

-          акт виконаних робіт у грудні 2005 р. на суму 64427,80 грн.,

-          акт виконаних робіт у січні 2006 р. від 20.09.2006 р. на суму 70631,44 грн.,

-          акт виконаних робіт у лютому 2006 р. від 20.09.2006 р. на суму 70045,39 грн.,

-          акт виконаних робіт у березні 2006 р. від 20.09.2006 р. на суму 61903,04 грн.

При цьому за вказаними актами за період з 01.09.2004 р. по березень 2006 р. позивачем було надано послуги з транзиту електроенергії на суму 1110478,16 грн. Однак, як вбачається з розрахунку суми боргу, доданого до уточнень позовних вимог від 21.07.2010 р., заявлена до стягнення сума заборгованості розрахована без урахування копійок, а також у вересні 2004 р. позивачем зменшено суму до 49140 грн. (в акті значиться 54314,90 грн.), та у березні 2006 року позивачем зменшено суму до 41934 грн. (в акті вказано 61903,04 грн.). Такий розрахунок позивач обґрунтовує тим, що 21 березня 2006 р. закінчився термін ліцензії ЮМКПЕ на передачу електричної енергії, тому до стягнення було включено тільки послуги за 21 день березня 2006 року (61903 грн.: 31 дн. х 21 дн.). Щодо суми послуг за вересень 2004 року, то зменшення суми до 49 140 грн. позивач пояснив тим, що 5174 грн. було сплачено ВАТ „ЕК „Одесаобленерго” (54314 грн. –5174 грн. = 49140 грн.).

Враховуючи усе вищевикладене, суд вважає, що вимоги прокурора про стягнення вказаної суми заборгованості в розмірі 1085324 грн. з відповідача на користь позивача є обґрунтованими, тому підлягають задоволенню. При цьому слід зазначити, що відповідач, крім доводів про пропущення строку позовної давності для стягнення вказаної суми та списання її у своєму бухгалтерському обліку, не навів інших підстав, які б звільняли відповідача від відповідальності у вигляді примусового стягнення вказаної спірної суми заборгованості, з огляду на наявність доказів, які підтверджують надання позивачем відповідно до умов договору послуг з транзиту електроенергії, та відсутність відповідних доказів щодо оплати таких послуг. Такою відмовою від виконання зобов’язань по договору № рег ЦЕС № 66/01 відповідач порушив умови договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Разом з тим невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), в силу ст. 610 ЦК України є порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Разом з тим частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено п. 3.1.3. договору № рег ЦЕС № 66/01, у разі неоплати платіжного документа (більше 10 днів) за виконані роботи з передачі електроенергії ЦЕМ відповідач оплачує позивачу пеню в розмірі 0,03% (але не більш облікової ставки НБУ) від вартості витрат на передачу електроенергії юридичним особам за кожен день затримки.

Так, прокурором за розрахунками позивача заявлено до стягнення:

-          пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 59 222 грн., яка була заявлена на момент подання позову,

-          пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 59 222 грн. за останні 6 місяців до моменту уточнення позовних вимог 11.06.2010 року,

-          пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 12047 грн. з 12.06.2010 р. по 20.07.2010 р.

Між тим на момент подачі позову сума пені була розрахована за останні 6 місяців до подачі позову на іншу суму заборгованості, ніж та, що підлягає стягненню. З огляду на те, що за період розгляду справи відповідачем не було здійснено ніякої оплати, відповідно пеня має бути розрахована на дійсну суму заборгованості, що складає 1085324 грн.:

1085324 грн. х 0,03% х 182 дн. = 59258,69 грн.

Однак, оскільки заявлена до стягнення сума пені за останні 6 місяців до подачі позову є меншою, ніж вище розрахована, та огляду на те, що суд не може виходити за межи позовних вимог, відповідно підлягає стягненню сума пені за останні 6 місяців до подачі позову в розмірі 59222 грн. З огляду на таке відповідно розмір пені за останні 6 місяців до моменту уточнення позовних вимог 11.06.2010 року також не може перевищувати 59222 грн. За прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 12.06.2010 р. по 20.07.2010 р. позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 12047 грн. (1085324 грн. х 0,03% х 37 дн.).

Між тим при розрахунку пені слід враховувати вказівку в договорі на те, що розмір пені не може перевищувати облікову ставку НБУ. У зв’язку з цим судом здійснено розрахунок пені, виходячи з облікової ставки НБУ, що діяла у спірні періоди.

1) За 6 місяців до подачі позову з 01.08.2008 р. - 30.01.2009 р. ставка НБУ 12%:

1085324 грн./100%х 12% / 365 дн.х 182 дн. = 64941,03 грн.

Отже, заявлена до стягнення сума пені в розмірі 59222 грн. у вказаний період не перевищує 64941,03 грн., тому підлягає стягненню пеня в розмірі 59222 грн.

2) За 6 місяців до моменту уточнення позовних вимог 11.06.2010 року з 11.12.2009 р. - 07.06.2010 р. ставка НБУ 10,25%, з 07.06.2010 р. по 11.06.2010 р. ставка НБУ 9,5%.

1085324 грн./100%х 10,25% / 365 дн.х 178 дн. = 54251,33 грн.

1085324 грн./100%х 9,5% / 365 дн.х 4 дн. = 1129,93 грн.

Загальна сума пені за вказаний період складає 55381,26 грн. Оскільки заявлена до стягнення сума пені в розмірі 59222 грн. у вказаний період перевищує 55381,26 грн., тому підлягає стягненню пеня в розмірі 55381,26 грн.

3) За період з 12.06.2010 р. по 08.07.2010 р. ставка НУБ 9,5%, з 08.07.2010 р. по 20.07.2010 р. ставка НБУ 8,5%.

1085324 грн./100%х 9,5% / 365 дн.х 26 дн. = 7344,52 грн.

1085324 грн./100%х 8,5% / 365 дн.х 12 дн. = 3032,96 грн.

Загальна сума пені за вказаний період складає 10377,48 грн. Оскільки заявлена до стягнення сума пені в розмірі 12047 грн. у вказаний період перевищує 10377,48 грн., тому підлягає стягненню пеня в розмірі 10377,48 грн.

За приписами ч. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача 3% річних та індекс інфляції, нараховані на заборгованість відповідача по кожному окремому акту виконаних робіт.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на яку посилається прокурор у позовній заяві, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

-          Як вже зазначалось, строк оплати послуг позивача з транзиту електроенергії згідно п. 2.6 договору становив 30 днів після підписання акту виконаних робіт. Судом були досліджені наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт та встановлено наступне:

-          акт виконаних робіт у вересні 2004 р. був підписаний 03.12.2004 р.,

-          акт виконаних робіт у жовтні 2004 р. був підписаний 28.12.2004 р.,

-          акт виконаних робіт у листопаді 2004 р. був підписаний 24.01.2005 р.,

-          акт виконаних робіт у грудні 2004 р. був підписаний 17.02.2005 р.,

-          акт виконаних робіт у січні 2005 р. був підписаний 05.03.2005 р.,

-          акт виконаних робіт у лютому 2005 р. був підписаний 28.02.2005 р.,

-          акт виконаних робіт у березні 2005 р. був підписаний 31.03.2005 р.,

-          акт виконаних робіт у квітні 2005 р. був підписаний 31.05.2005 р.,

-          акт виконаних робіт у травні 2005 р. був підписаний 31.05.2005 р.,

-          акт виконаних робіт у червні 2005 р. був підписаний 30.06.2005 р.,

-          акт виконаних робіт у липні 2005 р. був підписаний 11.08.2005 р.,

-          акт виконаних робіт у серпні 2005 р. був підписаний 08.09.2005 р,

-          акт виконаних робіт у вересні 2005 р. був підписаний 25.09.2006 р. (а.с. 16 т. 3),

-          акт виконаних робіт у жовтні 2005 р. був підписаний 25.09.2006 р. (а.с. 18 т. 3),

-          акт виконаних робіт у листопаді 2005 р. був підписаний 10.08.2006 р. (а.с. 14 т. 3),

-          акт виконаних робіт у грудні 2005 р. був підписаний 10.08.2006 р. (а.с. 15 т .3),

-          акт виконаних робіт у січні 2006 р. був підписаний 20.09.2006 р.,

-          акт виконаних робіт у лютому 2006 р. був підписаний 20.09.2006 р.,

-          акт виконаних робіт у березні 2006 р. був підписаний 20.09.2006 р.

Розрахунок 3% річних та індексу інфляції міститься у наданому прокурором до уточнень позовних вимог від 21.07.2010 р. детальному розрахунку заборгованості по кожному акту виконаних робіт (а.с. 92-94 т. 4). Між тим, суд, перевіривши вказаний розрахунок 3% річних, які заявлені до стягнення у розмірі 152245 грн., виявив у ньому помилки. У зв’язку з чим судом здійснено розрахунок 3% річних по кожному акту з огляду на заявлену суму заборгованості та період нарахування:

- за вересень 2004 р.: 49140 грн. /100% * 3%:365 дн.* 2024 дн. = 8174,74 грн.;

-          за жовтень 2004 р.: 52316 грн. /100% * 3%:365 дн.* 1999 дн. = 8595,59 грн.;

-          за листопад 2004 р.: 61228 грн. /100% * 3%:365 дн.* 1972 дн. = 9923,97 грн.;

-          за грудень 2004 р.: 61214 грн./100% * 3%:365 дн.* 1949 дн. =9805,98 грн.;

-          за січень 2005 р.: 58856 грн./ 100% * 3%:365 дн.* 1932 дн. = 9346,01 грн.;

-          за лютий 2005 р.: 63741 грн./ 100% * 3%:365 дн.* 1938 дн. = 10153,16 грн.;

-          за березень 2005 р.: 60687 грн./ 100% * 3%:365 дн.* 1907 дн. = 9512,06 грн.;

-          за квітень 2005 р.: 55472 грн./ 100% * 3%:365 дн.* 1877 дн. = 8557,89 грн.;

-          за травень 2005 р.: 52201 грн./ 100% * 3%:365 дн.* 1846 дн. = 7920,25 грн.;

-          за червень 2005 р.: 51221 грн./ 100% * 3%:365 дн.* 1816 дн. = 7645,26 грн.

-          за липень 2005р.: 52177 грн./ 100% * 3%:365 дн.* 1773 дн. = 7603,55 грн.;

-          за серпень 2005 р.: 54741 грн./ 100% * 3%:365 дн.* 1746 дн. = 7855,71 грн.;

-          за вересень 2005 р.: 49587 грн./ 100% * 3%:365 дн.* 1364 дн. = 5559,18 грн.;

-          за жовтень 2005 р.: 52575 грн./ 100% * 3%:365 дн.* 1364 дн. = 5894,16 грн.;

-          за листопад 2005 р.: 63131 грн./ 100% * 3%:365 дн.* 1409 дн. = 7311,09 грн.;

-          за грудень 2005 р.: 64427 грн./ 100% * 3%:365 дн.* 1409 дн. = 7461,18 грн.;

-          за січень 2006 р.: 70631 грн./ 100% * 3%:365 дн.* 1369 дн. = 7947,44 грн.;

-          за лютий 2006 р.: 70045 грн. / 100% * 3%:365 дн.* 1369 дн. = 7881,50 грн.;

-          за березень 2006 р.: 41268 грн. / 100% * 3%:365 дн.* 1369 дн. = 4643,50 грн. (хоча за березень було заявлено до стягнення 41934 грн.).

Відтак, загальна сума 3% річних становить 151792,22 грн., якщо враховувати вказані позивачем у розрахунку вихідні дані, тоді як сума 3% річних розрахованих позивачем та заявлених до стягнення прокурором складає 152245 грн.

З огляду на вищевикладене та на несвоєчасне виконання відповідачем зобов’язання по договору № рег ЦЕС № 66/01 щодо оплати послуг позивача з транзиту електроенергії, суд вважає, що вимоги прокурора про стягнення 3% річних підлягають задоволенню в розмірі 151792,22 грн.

Разом з тим слід зазначити, що інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому вони є складовою частиною основного боргу. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. У зв’язку з цим суд вважає правомірними вимоги прокурора про стягнення інфляційних витрат. При цьому судом досліджено наданий позивачем розрахунок інфляційних в розмірі 928194 грн. (а.с. 92 т. 4), що заявлені до стягнення, проте у вказаному розрахунку виявлені помилки. Так, у зв’язку з цим судом здійснено розрахунок інфляційних по кожному акту з огляду на заявлену суму заборгованості та період нарахування:

-          за вересень 2004 р.: 49140 грн./100%*200,33% = 98442,16 грн., інфляційне збільшення 49302,16 грн.,

-          за жовтень 2004 р.: 52316 грн. /100% * 200,33% = 104804,64 грн., інфляційне збільшення 52488,64 грн.,

-          за листопад 2004 р.: 61228 грн. /100% * 198,3% = 121415,12 грн.; інфляційне збільшення 60187,12 грн.,

-          за грудень 2004 р.: 61214 грн./100% * 195,18% = 119477,49 грн.; інфляційне збільшення 58263,49 грн.,

-          за січень 2005 р.: 58856 грн./100% * 193,82% = 114074,70 грн.; інфляційне збільшення 55218,70 грн.,

-          за лютий 2005 р.: 63741 грн./ 100% * 195,18% = 124409,68 грн.; інфляційне збільшення 60668,68 грн.,

-          за березень 2005 р.: 60687 грн./ 100% * 193,82% = 117623,54 грн.; інфляційне збільшення 56936,54 грн.,

-          за квітень 2005 р.: 55472 грн./ 100% * 192,66% = 106872,36 грн.; інфляційне збільшення 51400,36 грн.,

-          за травень 2005 р.: 52201 грн./ 100% * 191,51% = 99970,14 грн.; інфляційне збільшення 47769,14 грн.,

-          за червень 2005 р.: 51221 грн./ 100% * 190,94% = 97801,38 грн.; інфляційне збільшення 46580,38 грн.,

-          за липень 2005р.: 52177 грн./ 100% * 190,18% = 99230,22 грн.; інфляційне збільшення 47053,22 грн.;

-          за серпень 2005 р.: 54741 грн./ 100% * 190,18%= 104106,43 грн.; інфляційне збільшення 49365,43 грн.;

-          за вересень 2005 р.: 49587 грн./ 100% *172,17%= 85373,94 грн.; інфляційне збільшення 35786,94 грн.;

-          за жовтень 2005 р.: 52575 грн./ 100% * 172,17% = 90518,38 грн.; інфляційне збільшення 37943,38 грн.;

-          за листопад 2005 р.: 63131 грн./ 100% * 176,05% = 111142,13 грн.; інфляційне збільшення 48011,13 грн.;

-          за грудень 2005 р.: 64427 грн./ 100% * 176,05%. = 113423,73 грн.; інфляційне збільшення 48996,73 грн.;

-          за січень 2006 р.: 70631 грн./ 100% * 172,17% = 121605,39 грн.; інфляційне збільшення 50974,39 грн.;

-          за лютий 2006 р.: 70045 грн. / 100% * 172,17% = 120596,48 грн.; інфляційне збільшення 50551,48 грн.;

-          за березень 2006 р.: 41934 грн./100% * 172,17% = 72197,77грн.; інфляційне збільшення 30263,77 грн.

Відтак, загальна сума інфляційних витрат становить 937761,68 грн. Однак, оскільки заявлена до стягнення сума інфляційних є меншою, ніж вище розрахована, та з огляду на те, що суд не може виходити за межи позовних вимог, відповідно підлягає стягненню сума інфляційних, яка заявлена позивачем 928194 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги прокурора частково обґрунтовані, відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягають частковому задоволенню.

У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід віднести за рахунок відповідача.

Керуючись п. 4, 6 Перехідних положень, ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 43,44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовну заяву прокурора м. Южне Одеської області в інтересах держави в особі Южненського міського комунального підприємства електричних мереж до Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Южненська міська рада Одеської області, про стягнення 2296254,00 грн. задовольнити частково.

2.          СТЯГНУТИ з Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (65031, м. Одеса, вул. Промислова, 28Б, код ЄДРПОУ 00131713) на користь Южненського міського комунального підприємства електричних мереж (65481, Одеська область, м. Южне, пр-т Григорівського десанту, 24, кв. 37; код ЄДРПОУ 23992042) заборгованість за надані у період з 01.09.2004 р. по 21.03.2006 р. послуги з транзиту (передачі) електричної енергії в сумі 1 085 324 грн., пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання за останні 6 місяців до подання позову в сумі 59 222 грн., пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання за останні 6 місяців до моменту уточнення позовних вимог 11.06.2010 р. в сумі 55381,26 грн., пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 12.06.2010 р. по 20.07.2010 р. в сумі 10377,48 грн., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 151792,22 грн.; інфляційні збитки в сумі 928194 грн.

3.          СТЯГНУТИ з Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (65031, м. Одеса, вул. Промислова, 28Б, код ЄДРПОУ 00131713) до державного бюджету України (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31114095700008, МФО 828011, КБК 22090200) держмито в сумі 22902/двадцять дві тисячі дев’ятсот дві/грн. 91 коп.

4.          СТЯГНУТИ з Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” (65031, м. Одеса, вул. Промислова, 28Б, код ЄДРПОУ 00131713) до бюджету (Головне Управління Держказначейства України в Одеській області, код ЄДРПОУ 23213460, р/р 31213264700008, МФО 828011, КБК 22050003) витрати на ІТЗ судового процесу в розмірі 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп.

5.          В решті частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 02.08.2010 р.

Суддя