Постанова № 1137683, 13.11.2007, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2007 № 13/107

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -Ясько Є.В.(довіреність №49юр-38 від 10.05.2007)

від відповідача - Ковтун Т.О.(довіреність №1405-н від 25.06.2007)від третьої особи - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен"

на рішення Господарського суду м.Києва від 03.09.2007

у справі № 13/107

за позовом ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод"

до Комунальне підприємство "Київський метрополітен"

третя особа, яка не

заявляє самостійних вимог

на предмет спору, на стороні

відповідача Головне управління транспорту, зв’язку та інформатизації

виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської

державної адміністрації)

про стягнення 38983,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство “Крюківський вагонобудівний завод” звернулося до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Комунального підприємства “Київський метрополітен” на свою користь суму заборгованості за виконані роботи – 35144,50 грн., пеню у розмірі 3162,00 грн., 3 % річних з простроченої суми – 675,93 грн., 389,83 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.09.2007 р. у справі № 13/107 позов задоволено частково. Постановлено: стягнути з Комунального підприємства “Київський метрополітен” на користь позивача 35144,50 грн. основного боргу, пеню в сумі 2078,82 грн., 519,95 грн. – 3% річних з простроченої суми, 377,43 грн. витрат по сплаті держмита та 114,25 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

В частині задоволення позовних вимог суд мотивував рішення вимогами ст.ст.546, 625, 837 Цивільного кодексу України.

В іншій частині позову суд мотивував рішення неправильністю розрахунку позивача при нарахуванні трьох процентів річних та пені, у зв’язку з чим суд відмовив в позові в частині невірно розрахованої суми.

Комунальне підприємство “Київський метрополітен” подало до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на зазначене рішення суду, в якій просить оскаржуване рішення переглянути і скасувати повністю, та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Підставою для скасування рішення суду відповідач зазначив порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, відповідач наголошує на тому, що суд першої інстанції не розглянув його клопотання про заміну неналежного відповідача – Комунального підприємства “Київський метрополітен”, – на належного – Головне управління транспорту, зв’язку та інформатизації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача апеляційну скаргу підтримав.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні апеляційної інстанції проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, вважаючи дане рішення законним та обґрунтованим.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, письмових пояснень з приводу даної справи суду не надав, про причини неявки суд не повідомив. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі укладеного між сторонами договору №5005/0128 від 30.08.2005р. відповідач доручив, а позивач взяв на себе зобов’язання виконати шефмонтажні роботи двох ескалаторів ЕТК-215 другого виходу зі станції “Лісова” Святошинсько-Броварської лінії Київського метрополітену згідно технічної документації на умовах та в строки, передбачені договором.

В договорі сторони узгодили, що джерелом фінансування за договором є кошти державного та місцевого бюджетів (п.1.2 договору); термін виконання робіт становить 25 календарних днів (п.3.1 договору); відповідач оплачує позивачу вартість виконаних робіт відповідно до кошторису і табелів фактично відпрацьованого часу (п.6.1 договору); відповідач повинен оплатити виконані роботи протягом 10 робочих днів після дати підписання актів виконаних робіт (п.6.4 договору); кінцеві розрахунки за виконані роботи з позивачем здійснюються протягом 20 днів після підписання акту здачі виконаних робіт (п.6.4 договору).

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 25.10.2005р. та Додаткової угоди №2 від 16.06.2006р., вартість шефмонтажних робіт по договору становить 35144,50 грн. згідно узгодженого кошторису на виконання робіт по договору.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов'язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору, позивач виконав замовлені роботи на загальну суму 35144,50 грн., які були прийняті відповідачем, що підтверджується підписаним та скріпленим відповідними печатками сторін Актом приймання виконаних підрядних робіт від 07.06.2006р. (копії наявні в матеріалах справи).

Як вбачається з матеріалів справи, на день подачі позову до суду заборгованість у розмірі 35144,50 грн. відповідачем не сплачена.

Судом першої інстанції встановлено, що листом від 06.07.2006р. за № 1513-Н (копія наявна в матеріалах справи), відповідач заборгованість за договором перед позивачем визнає, зазначивши, що при вирішенні питання щодо фінансування за договором заборгованість буде погашена.

Доказів того, що відповідач звертався до позивача з повідомленням та із зауваженнями щодо якості виконаних робіт суду не надано.

Враховуючи викладене, Господарський суд міста Києва прийшов до вірного висновку, що позивачем обгрунтовано пред'явлена до відповідача вимога про стягнення основного боргу за договором у розмірі 35144,50 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача за період з 21.08.2006р. по 16.02.2007р. пеню у розмірі 3162,60 грн. та 3% річних - 675,93 грн.

Суд першої інстанції, розглянувши позовні вимоги позивача щодо стягнення пені та 3% річних, встановив, що відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язання.

Згідно до п.7.2 договору, при затримці оплати виконаних робіт з вини відповідача, він сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день затримки від вартості договору.

Згідно з п.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів. Дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань, тому є підстави для нарахування боргу з 3% річних від простроченої суми.

Відтак, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача пені та трьох процентів річних з простроченої суми.

Господарський суд міста Києва частково задовольнив вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені, а саме за уточненим розрахунком суду сума пені нарахована за період з 21.08.2006р. по 25.12.2006р., а саме: 35144,50 грн. х 17% х 127: 365 = 2078,82 грн., а сума 3% річних за уточненим розрахунком суду за період з 21.08.06р. по 16.02.07р. складає: 35144,50 грн. х 3% : 365 х 180 = 519,95грн.

Однак, апеляційним судом встановлено, що при здійсненні розрахунку трьох процентів річних та пені місцевим господарським судом невірно зазначено період нарахування пені.

Відповідно до пункту 6.5. Договору кінцеві розрахунки за виконані роботи з виконавцем здійснюються протягом 20 днів після підписання акту здачі виконаних робіт.

Акт виконаних робіт по договору №5005/0128 від 30.08.2005 підписаний 07.06.2006 року.

Стаття 253 Цивільного кодексу України передбачає, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведене, пеня за прострочення виконання зобов’язання по договору повинна нараховуватись з 28.06.2006 року до 28.12.2006 року.

Оскільки позивачем в позовній заяві та у розрахунку, який додано до позовної заяви, заявлено вимогу про нарахування пені з 21.08.2006 року до 16.02.2007 року, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що періодом нарахування пені є 21.08.2006р. - 28.12.2006 р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з розрахунком трьох процентів річних, який здійснено судом першої інстанції.

Відповідно до наведеного нижче розрахунку, здійсненого судом апеляційної інстанції, розмір трьох процентів річних складає 519,95 грн., а розмір пені становить 2127,93 грн.

Розрахунок пені та трьох процентів річних з простроченої суми:

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції належить змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені та судових витрат, оскільки Господарським судом міста Києва неправильно застосовані норми матеріального права в частині визначення періоду нарахування пені, в решті рішення необхідно залишити без змін.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судових витрат за розгляд справи в суді першої інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог – 377 грн. 7 коп. витрат по сплаті державного мита та 114 грн. 4 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 49, 101, 102, п. 4 ст.103, п.4 ч. 1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Київський метрополітен” залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2007 року у справі № 13/107 змінити, виклавши пункт другий резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Стягнути з Комунального підприємства “Київський метрополітен” (03055, м.Київ, пр.Перемоги, 35, код ЄДРПОУ 03328913) на користь Відкритого акціонерного товариства “Крюківський вагонобудівний завод” (39621, м.Кременчук, Полтавська обл., вул.І.Приходько, 139, код ЄДРПОУ 05763814) 35144 (тридцять п’ять тисяч сто сорок чотири) грн. 50 коп. основного боргу, пеню в сумі 2127 (дві тисячі сто двадцять сім) грн. 93 коп., 3% річних в сумі 519 (п’ятсот дев’ятнадцять) грн. 95 коп., 377 (триста сімдесят сім) грн. 7 коп. – державного мита та 114 (сто чотирнадцять) грн. 4 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу".

В решті рішення господарського суду міста Києва від 03.09.2007 року у справі № 13/107 залишити без змін.

Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

Справу № 13/107 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддя

Судді

21.11.07 (відправлено)