Рішення № 11376623, 23.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2010 р.Справа № 22/48-10-1377 За позовом Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт";

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Данубіус";

про стягнення 31132,72 грн. та 198,79 дол. США

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Буданцев Р.О. - представник за довіреністюНОМЕР_1 від 25.12.2009р.

Від відповідача: Волков А.С. - представник за довіреністю НОМЕР_2 від 22.04.2010р.

СУТЬ СПОРУ: позивач Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Данубіус" про стягнення 31132,72 грн. та 198,79 дол. США.

Представник позивача в судове засідання зявився та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання зявився, надав відзив на позов згідно якого позов не визнає, з підстав викладених у відзиві.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 11.06.2010р. до 23.07.2010р. в порядку ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, при цьому суд виходив з наступного:

01.01.2009р. між ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” (Порт) та ТОВ „Інфлот-Данубіус” (Агент) було укладено договір № 376 на агентське обслуговування суден в Ізмаїльському морському торгівельному порту, яким визначено надання послуг Портом і агентське обслуговування Агентом суден, а також визначення порядку сплати портових зборів та зборів і плат за послуги, надані Портом.

Відповідно до умов п.п. 2.1 договору Портом було прийнято на себе зобовязання за заявками Агента надавати послуги з обслуговування суден, що заходять в порт або виходять з порту.

Крім того, відповідно до п.п. 2.5 договору Порт зобовязався своєчасно оформляти та надавати Агенту рахунки з підтверджуючими документами на послуги, надані Портом.

В свою чергу, згідно з п.п. 3.1, 3.2 договору Агент зобовязався надавати Порту необхідну інформацію для планування і організації робіт для своєчасної обробки суден в порту, надавати не пізніше 48 годин до підходу судна заявку на постановку його до причалу або рейду порту з вказівкою необхідних даних, а у святкові та вихідні дні попередню заявку на запланований до обробки у ці дні флот.

За умовами п.п. 3.6, 3.10 договору Агентом також було прийнято на себе зобовязання надати Порту достовірну та повну інформацію про склад флоту, прапори плавання, фірм платників, а також іншу інформацію, необхідну для стягування портових зборів, зборів і плат за надані послуги та своєчасно подати необхідні документи для виставлення рахунків.

Відповідно до п. 3.12 договору відповідач зобовязався здійснити розрахунки з Портом згідно з розділом 4 даної угоди. В свою чергу, розділом 4 договору передбачено обовязок відповідача зі сплати попереднього рахунку наступного дня після його виставлення, але не пізніше відходу судна в рейс. Повний розрахунок здійснюється Агентом протягом 5 банківських днів з дня виставлення остаточного рахунку.

Згідно з п. 4.3 договору оплата повинна здійснюватися по судах, що плавають під іноземним прапором в доларах США, а під прапором України у національній валюті України.

Як вбачається з матеріалів справи у період з травня по листопад 2009р. в Ізмаїльський морський торгівельний порт зайшли судна т/х „Надежда”, т/х „Северодвинский”, т/х „В.Зорін” та т/х „А.Аржавкин”. Портом було надано комплекс послуг по зняттю стоків та сміття, послуги з оформлення приходу/відходу, посвідчення журналів, інспекторський огляд суден, пожежно-технічні послуги ВПО та нараховано портові збори на загальну суму 43004,77 грн. та 1149,46 дол. США. Відповідачем було оплачено послуги порту частково на загальну суму 14330,15 грн. та 984,49 дол. США, у звязку з чим, як вважає позивач у відповідача перед ним виникла заборгованість на загальну суму 28674,62 грн. та 164,97 дол. США, з яких за рахунком №2155/08 від 26.10.2009р. на суму 12917,10 грн. по корабельному та адміністративному збору (т/х „В.Зорін”); за рахунком №2193/08 від 02.11.2009р. на суму 10757,52 грн. по корабельному та адміністративному збору (т/х „А.Аржавкін”); за рахунком №2319/06 від 06.11.2009р. суму 5000грн. за надані послуги портового флоту по т/х „Северодвинский”; за рахунком №1344/06 від 19.03.2009р. на суму 164,97 дол. США за надні послуги портового флоту по т/х „Надежда”.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В свою чергу, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на ті обставини, що вказані судна заходили до порту з метою проведення їх ремонту на судноремонтній базі ВАТ „Українське Дунайське Пароплавство”, що обумовлює необхідність їх віднесення до суден групи Б, які згідно з Положенням про портові збори, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000р. N 1544, звільнені від сплати корабельного та адміністративного зборів.

Позивач, навпаки, наголошує на тому, що під час заходу до порту ані особа, яка була на той час агентом суден, ані капітани цих суден не повідомляли про наявність поломок на суднах та не заявляли в якості мети заходу до порту необхідність проведення ремонту, як того, на його думку, вимагають Обовязкові постанови по державному підприємству „Ізмаїльський морський торговельний порт”, видані капітаном порту. В свою чергу, проведення на даних суднах під час перебування у порту ремонтних робіт для отримання класифікаційного свідоцтва Регістру судноплавства України, на думку позивача, не може бути підставою для віднесення даних суден до групи Б, а відтак, не звільняє відповідача від обовязку оплатити корабельний та адміністративний збори.

Згідно з приписами ст.. 85 Кодексу торгівельного мореплавства України під час перебування в морському порту будь-яке судно зобов'язане дотримувати чинних законів і правил України, у тому числі тих, що стосуються безпеки порту і судноплавства в порту, митного, прикордонного, санітарного (фітосанітарного) режимів, лоцманського проведення, буксирування, рятувальних і суднопіднімальних робіт, якірної стоянки і надання місць біля причалів, навантаження і вивантаження вантажів, посадки і висадки людей, послуг, пов'язаних з навантажувально-розвантажувальними роботами, і будь-яких інших портових послуг, портових зборів, запобігання забрудненню навколишнього природного середовища. В свою чергу, відповідно до ст.. 84 Кодексу торгівельного мореплавства України у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з положеннями ст.. 116 Кодексу торгівельного мореплавства України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства. Відповідно до ст. 117 Кодексу торгівельного мореплавства України морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з службами порту, місцевими органами державної виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників перевезення вантажів у прямому змішаному сполученні.Відповідно до п. 2 Положення про портові збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. N 1544, сплата портових зборів у портах здійснюється до виходу судна з порту, а за транзитний прохід Керч-Єнікальського каналу (КЄК) та каналу Прорва - шляхом попередньої оплати або безпосередньо на вході у КЄК та канал Прорва, якщо при цьому не обумовлено інше.

Згідно з вимогами п. 1 Положення про портові збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. N 1544 портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором: вантажні судна, що заходять у порти для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди -група А, пасажирські судна, включаючи швидкісні судна на підводних крилах та пороми, що заходять у порти для виконання вантажопасажирських операцій, криголами, які не належать порту та не орендовані ним -група Б; ліхтери, буксири, буксири-штовхачі, штовхачі, баржі (самохідні і несамохідні), річкові самохідні судна, включаючи судна типу "ріка-море" пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять у порти на р. Дунаї, а також річкові самохідні судна, що заходять в інші порти для подальшого перевантаження вантажів на морські судна і навпаки- група В; несамохідні судна (крім барж) - група Г; судна, що заходять у порт вимушено, для постачання, карантинних потреб, а також судна, що прямують на ремонт на судноремонтні підприємства (бази) України - група Д; службові та військові судна - група Д; навчальні, навчально-виробничі судна при виконанні ними рейсів за навчальними планами навчальних закладів, на борту яких перебуває не менш як 50 курсантів, навчально-тренажерні судна - група Д; наукові, дослідні та швидкісні судна на підводних крилах, що виконують регулярні пасажирські рейси за розкладом у каботажному плаванні (крім прогулянкових і круїзних рейсів) - група Д; інші судна (судна судноремонтного заводу, аварійно-рятувальні, підводно-технічні, технічні, госпітальні, гідрографічні, судна місцевого портового флоту, криголами, які належать порту та орендовані ним, спортивні судна, приватні яхти, парусні судна, судна, які проходять ходові випробування, та риболовецькі судна, що заходять у порти без виконання вантажних операцій) - група Е.

В свою чергу, пунктами 12, 32 Положення про портові збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. N 1544, передбачено обовязок суден групи А зі сплати адміністративного та корабельного зборів. За змістом п.п. 12, 33 вказаного Положення судна груп Д і Е звільняються від сплати адміністративного та корабельного зборів.

Так, відповідно до п. 1 Положення про портові збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. N 1544, до групи А віднесено вантажні судна, що заходять у порти для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди.

Метою прибуття суден до порту не було виконання вантажних операцій, що виключає можливість віднесення цих суден до категорії А про що й свідчать наявні у матеріалах справи документи, що дійсною метою прибуття до порту суден було їх відстій із проведенням ремонту даних суден.

Фактично внаслідок неточностей, допущених при оформленні документів, необхідних для нарахування портових зборів, і виникла спірна ситуація.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 14.05.2009 року між ВАТ „Українське Дунайське Пароплавство” (Судновласник) та компанією "RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS” (Фрахтувальник) було укладено попередній договір № 158/1-ЮС, за умовами якого сторони домовилися укласти у майбутньому договір фрахтування (чартеру) зокрема, суден т/х „Надежда”, т/х „Северодвинский”, т/х „В.Зорін” та т/х „А.Аржавкин”. При цьому, відповідно до п. 3 вказаної угоди сторонами було передбачено, що починаючи з 15.05.2009р. та до моменту укладення договору фрахтування судна мають знаходитися біля безпечних причалів Судновласника на відповідальному зберіганні Фрахтувальника.

Крім того, згідно з пунктом 5 попереднього договору, на період стоянки суден біля безпечних причалів Фрахтувальник зобов'язаний за власний рахунок виконати ремонт суден зі залученням спеціалістів бази технічного обслуговування ВАТ „Українське Дунайське Пароплавство” та інших підрядників з подальшим пред'явленням суден до класифікаційного товариства та отриманням регістрових документів на придатність до плавання.

Саме для виконання умов вказаного попереднього договору щодо здійснення ремонту суден т/х „Надежда”, т/х „Северодвинский”, т/х „В.Зорін” та т/х „А.Аржавкин”, вказані судна і прибули до порту.

Факт виконання ремонтних робіт суден т/х „Надежда”, т/х „Северодвинский”, т/х „В.Зорін” та т/х „А.Аржавкин” на базі технічного обслуговування ВАТ „Українське Дунайське Пароплавство” в Ізмаїльському морському торгівельному порту підтверджується цілою низкою документів, які знаходяться у матеріалах справи.

В свою чергу, відповідно до Положення про портові збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. N 1544, до суден групи Д належать, зокрема, судна, що заходять у порт вимушено, для постачання, карантинних потреб, а також судна, що прямують на ремонт на судноремонтні підприємства (бази) України.

В свою чергу, згідно з п.п. 12, 33 Положення про портові збори, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. N 1544 судна груп Д і Е звільняються від сплати адміністративного та корабельного зборів.

При цьому, судом не приймаються до уваги доводи позивача про те, що попередній договір між ВАТ „Українське Дунайське Пароплавство” та компанією "RISOIL TRANSPORT & LOGISTICS” був укладений вже після прибуття суден до порту, з огляду на їх недоведеність. Крім того, судом критично оцінюється і посилання позивача на Обовязкові постанови по державному підприємству „Ізмаїльський морський торговельний порт”, видані начальником порту, якими передбачено обовязкове завчасне інформування капітаном судна порту про поломки устаткування або вузлів та механізмів, які виникли під час рейсу. З цього приводу, суд вважає за необхідне зазначити, що зазначені поломки не виникли під час рейсу, судна прибули в порт не вимушено внаслідок поломки, а для їх приведення у належний технічний стан. З огляду на викладене, вищевказані положення Обовязкових постанов по державному підприємству „Ізмаїльський морський торговельний порт”, виданих начальником порту, не підлягають застосуванню при вирішенні даного спору.

З урахуванням висновків суду щодо прибуття суден для здійснення їх ремонту відповідно до умов попереднього договору № 158/1-ЮС від 14.05.2009р., суд доходить висновку, що судна т/х „Надежда”, т/х „Северодвинский”, т/х „В.Зорін” та т/х „А.Аржавкин” слід віднести до групи Д.

Таким чином, враховуючи висновки суду щодо неможливості віднесення суден т/х „Надежда”, т/х „Северодвинский”, т/х „В.Зорін” та т/х „А.Аржавкин” до групи А, а також належності даних суден до групи Д, що виключає правомірність нарахування адміністративного та корабельного зборів та пені, яка за своєю сутністю є похідною вимогою від вимоги про стягнення заборгованості за адміністративним та корабельним зборами. За результатами розгляду позову в частині вимог про стягнення з відповідача вказаних портових зборів суд доходить висновку про необґрунтованість та безпідставність даної вимоги, у звязку з чим, не підлягає задоволенню і вимога про стягнення пені. При цьому, суду не вбачається за доцільне надавати правову оцінку розміру заявленої до стягнення суми пені з огляду на вищенаведені висновки суду.

Отже, з урахуванням вищезазначеного, суд доходить до висновку, що слід стягнути з відповідача 1000 грн. за надані послуги портового флоту по т/х „Северодвинский” та за надані послуги портового флоту по т/х „Надежда” у сумі 164,97 дол. США та пеню у розмірі 33,82 дол. США.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфлот-Дунубіус" (вул. Леніна, 5, кв. 2, м. Ізмаїл, Одеська область,68600, р/р № 26007964866496 в Ізмаїльському відділені Першого Українського міжнародного банку, МФО 328191, код ЄДРПОУ 30914595) на користь Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" (вул. Портова, 7, м. Ізмаїл, Одеська область,68600, р/р № 260020153192 в ВАТ „Державний Експортно-Імпортний банк України” відділення в м. Ізмаїлі, МФО 328629, код ЄДРПОУ 01125816) 1000/тисячу/ грн. та 198,79/сто девяносто вісім дол. США 79 центів/, держмито у розмірі 102 грн. та 1,98 дол. США, ІТЗ у розмірі 236 грн.

3.В решті позову відмовити.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.

Рішення підписано 28.07.2010р.

Суддя