Рішення № 11376553, 23.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" липня 2010 р.Справа № 19/49-10-1343 За позовом: державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт”, м. Ізмаїл Одеської області

до відповідача: відкритого акціонерного товариства “Українське Дунайське пароплавство”, м. Ізмаїл Одеської області

про стягнення 272974,18 грн.

                                                                                           Суддя Петренко Н.Д.

За участю представників сторін:

від позивача: Буданцев Р.О., довіреність у матеріалах справи

від відповідача: Ремесло О.Ю., довіреність у матеріалах справи

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача 272974,18 грн. податку на додану вартість (ПДВ) за здійснені швартові операції за договором № 386/011КФО від 1 січня 2009 року про надання портових послуг.

          Відповідач у справі проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

1 січня 2009 року між державним підприємством „Ізмаїльський морський торговельний порт” (ДП „ІМТП”, порт) та відкритим акціонерним товариством „Українське дунайське пароплавство” (ВАТ „УДП”, судновласник) був укладений договір № 386/011КФО, яким визначений порядок надання портом послуг суднам та флоту судновласника, які знаходяться в його оперуванні, що обслуговуються в Ізмаїльському морському торговельному порту а також порядок сплати портових зборів і плат за послуги, що надаються портом.

Договором передбачено, що надання послуг суднам і сплата портових зборів і плат здійснюється на підставі Кодексу торговельного мореплавства (КТМ) України, постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 року № 1544, наказу Міністерства транспорту України від 27 червня 1996 року № 214 в редакції від 15 грудня 2000 року № 711, зводу звичаїв порту, інших нормативно-правових актів України, обов’язкових постанов порту Ізмаїл (п. 1.2.).

Обов’язки порту обумовлені розділом 2 договору, зокрема надання портом буксирних плавзасобів для виконання швартовних та інших операцій з суднами судновласника, а також флоту, що знаходиться в його оперуванні (п. 2.9.), щоквартальне проведення з судновласником звірки виставлених рахунків з оформленням відповідних актів (2.12.) тощо.

В обов’язки судновласника серед інших, визначених розділом 3 договору входить сплата порту портових зборів, зборів і плати за послуги, надані портом у відповідності з п. 1.2. договору.

Порядок здійснення розрахунків визначений розділом 5 договору. Пунктом 5.3. договору сторони визначили, що оплата портових зорів і зборів і плат за послуги, надані потом здійснюється судновласником для його суден, і тих суден, що знаходяться в його оперуванні під прапором України –протягом 10-ти банківських днів з дати виставлення рахунку, а для суден, що знаходяться в оперуванні судновласника під іноземним прапором –шляхом подекадного перерахування на розрахунковий рахунок порту передоплати, яка розраховується, виходячи з плануємої кількості тоннажу під оговорені обсяги вантажів. Дана передоплата закривається виставленим портом рахунком згідно домовленості сторін, а у випадках затримання розрахунку, судновласник сплачує порту пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежів.

Пунктом 5.5. сторони встановили, що всі розрахунки здійснюються в доларах США з оплатою: для суден під прапором України –у валюті України за офіційним курсом НБУ на момент виставлення рахунку, для суден під іноземним прапором і знаходяться в оперуванні судновласника або зафрахтованих ним –в іноземній валюті через фірми платника за письмовою інформацією судновласника.

Умовами договору передбачено, що сплата рахунків порту може здійснюватися відокремленими структурними підрозділами ВАТ „УДП” (ВСП „Дунайтрансервіс”, Кілійський СБСРЗ).

Строк дії договору сторони вказали з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року. Додатковою угодою № 1 від 1 січня 2010 року строк дії договору був подовжений до 31 грудня 2010 року.

За твердженням ДП „ІМТП” за період з вересня по грудень 2009 року порт надав суднам відповідача послуги буксирів при швартовних операціях на загальну суму 1648953,22 грн., у т.ч. ПДВ 272974,18, про що свідчать відповідні рахунки, наряди-завдання та розписки.

ВАТ „УДП” основну суму вартості послуг з швартовних операцій сплатив, частково сплачений нарахований ПДВ, що вбачається з долученого до матеріалів справи розрахунку, а решту суми ПДВ у розмірі 272976,18 грн. сплачувати відмовився з посиланням на зміну положень п. 5.16. ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість”, що підтверджується листами № ЧМ-588 та ЧМ-590 від 2 грудня 2009 року, № УДП-річфлот 2/373 від 30 грудня 2009 року.

Судновласник зазначає, що п. 5.16. Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено, що „звільняються від оподаткування цим податком операції з надання послуг, що включаються до складу портових зборів згідно із законодавством, на користь осіб, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень від пункту перетину державного кордону України до пункту (місця) митного оформлення на території України при їх прибутті (отриманні) на митну територію України, а також від пункту (місця) митного оформлення на території України до пункту перетину державного кордону України”.

Посилаючись на невичерпний перелік портових зборів, встановлений ст. 84 КТМ України, постанову Кабінету Міністрів України № 1544 від 12 жовтня 2000 року „Про портові збори” та наказ Міністерства транспорту України № 214 від 27 червня 1996 року судновласник вказує, що плата за роботу буксирів при швартовних операціях підпадає під визначення інших портових зборів і плат, а тому до вказаної послуги потрібно застосовувати положення п. 5.16. Закону України „Про податок на додану вартість” щодо суден, які здійснюють міжнародні перевезення і нарахування НДВ у такому випадку є неправомірним.

Не згодний з позицією ВАТ „УДП” про відмову оплачувати ПДВ листом № 491 від 4 грудня 2009 року порт повідомив судновласника про помилковість такого трактування закону та необхідність здійснити повну оплату виставлених рахунків.

Невиконання договірних відносин зумовило звернення ДП „ІМТП” до суду з позовом про стягнення з ВАТ „УДП” 272974,18 грн. податку на додану вартість (ПДВ) за договором № 386/011КФО від 1 січня 2009 року про надання портових послуг.

Відповідач у справі у відзиві на позов підтримував висловлену позицію про необхідність застосування портами України положень п. 5.16. Закону України „Про податок на додану вартість” при наданні послуг на виставленні рахунків і звільняти від оподаткування ПДВ портові збори, передбачені Постановою КМУ № 1544 віл 12 жовтня 2000 року а також збори та послуги, визначені наказом МТУ № 214 від 27 червня 1966 року.

В порядку ст. 38 ГПК України судом був направлений запит до Державної податкової адміністрації України (т.1, а.с. 117) про надання роз’яснень, чи відносяться швартовний збір та плата за роботу буксирів при швартовних операціях, визначені наказом Міністерства транспорту України від 27 червня 1996 року № 214 „Збори і плата за послуги, що надаються суднам закордонного плавання у морських портах України” до інших портових зборів, зазначених у ч.2 ст. 84 КТМ України, та чи поширюється дія пункту 5.16. ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість” на швартовні операції, надані суднам, які здійснюють міжнародні перевезення.

Державна податкова адміністрація України у відповіді на вказаний запит (т.3, а.с. 72) зазначила, що послуги, що оплачуються швартовним збором та послуги буксирів при швартовних операціях, є об’єктом оподаткування податком на додану вартість на загальних підставах, податок складає 20% і додається до визначених розмірів таких зборів і плат.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності господарський суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного:

          - відповідно до пункту 5.16. ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість” від оподаткування податком на додану вартість звільняються операції з надання послуг, що включаються до складу портових зборів згідно із законодавством, на користь осіб, які здійснюють міжнародні перевезення пасажирів, їхнього багажу, вантажів та міжнародних відправлень:

- від пункту перетину державного кордону України до пункту (місця) митного оформлення на території України при їх прибутті (отриманні) на митну територію України;

- від пункту (місця) митного оформлення на території України до пункту перетину державного кордону України.

          Положеннями ст. 84 КТМ України визначено, що у морському порту справляються такі цільові портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, вантажний, адміністративний та санітарний. Інші види зборів можуть встановлюватися законодавчими актами України. Розмір портових зборів установлюється Кабінетом Міністрів України. Використання портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням.

Особливості оподаткування податком на додану вартість послуг, що оплачуються портовими зборами, викладені у роз’ясненні Державної податкової адміністрації України від 31 березня 2010 року № 6497/7/16-1517.

Збори і плата за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України і які не включено до складу портових зборів, встановлені наказом Міністерства транспорту України № 214 від 27 червня 1996 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 року за № 374/1399 „Про затвердження Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України”. Згідно вказаного наказу визначені збори і плата, що справляються у морських портах із суден закордонного плавання зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором, а саме: лоцманський збір, збір за користування послугами служби регулювання рухом суден, швартовний збір, плата за роботу буксирів при швартовних операціях, плата за користування плавзасобами, плата за агентські послуги, супервайзерська винагорода.

Згідно з пунктом 14 наказу № 214, ставки зборів і плати не враховують податок на додану вартість. На суми зборів і плати, визначених згідно з цими Зборами і платою, податок на додану вартість нараховується відповідно до законодавства України.

Як визначено пунктом 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону України „Про податок на додану вартість” об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 ст. 6 цього Закону встановлено, що податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Враховуючи викладене, суд погоджується з правовою позицією позивача у справі, яка у т.ч. підтверджена роз’ясненнями Державної податкової адміністрації України і відповіддю на запит в порядку ст. 38 ГПК України. Вимоги про стягнення з відповідача 272974,18 грн. підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

          Судові витрати у справі покладються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44 ,49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства „Українське Дунайське пароплавство” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Краснофлотська, 28, п/р 2600601531105/840 в Ізмаїльській філії ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 328629, код ЄДРПОУ 01125824) на користь державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7, п/р 260020153192 в Ізмаїльській філії ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 328629, код ЄДРПОУ 01125815) 272974 (двісті сімдесят дві тисячі дев’ятсот сімдесят чотири) грн. 18 коп. заборгованості, 2729 (дві тисячі сімсот двадцять дев’ять) грн. 74 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення суду підписане 26 липня 2010 року.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя