Рішення № 113761525, 26.09.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року Справа № 160/11129/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

Обставини справи: 07.07.2021 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Юхно І.В.) від 27.07.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів повернуто позивачу.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21.10.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» задоволено; ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2021 в адміністративній справі №160/11129/21 скасовано; справу №160/11129/21 направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.11.2021 справу №160/11129/21 передано для розгляду судді Юхно І.В.

У зв`язку з відсутністю судді Юхно І.В. в автоматизованому розподілі КП «ДСС» напередодні тривалої відпустки, розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2021 №1107д, призначено повторний автоматизований розподіл справи №160/11129/21.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №160/11129/21 передано для розгляду судді Єфановій О.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду (суддя Єфанова О.В.) від 17.12.2021 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів повернуто позивачу; повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» судовий збір в розмірі 2270,00 грн сплачений згідно платіжного доручення №731 від 02.07.2021 та в розмірі 6810,00 грн сплачений згідно платіжного доручення №744 від 26.07.2021.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.07.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» задоволено; ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 по справі №160/11129/21 скасовано; справу №160/11129/21 направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

04.08.2022 суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфановою О.В. заявлено самовідвід від розгляду справи.

Ухвалою суду від 04.08.2022 задоволено заяву про самовідвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанової О.В. в адміністративній справі №160/11129/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень.

У зв`язку з винесенням ухвали суду від 04.08.2022, якою заяву про самовідвід судді Єфанової О.В. в адміністративній справі №160/11129/21 задоволено, розпорядженням керівника апарату Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.08.2022 №219 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №160/11129/21 передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Позовна заява не відповідала вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 10.08.2022 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від 10.08.2022, від позивача 02.09.2022 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви разом з уточненою позовною заявою, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати прийняті Дніпровською митницею Держмитслужби: рішення про визначення (коригування) митної вартості товарів від 05.01.2021 за №UА110130/2021/000002/1, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UА110130/2021/00008;

- визнати протиправним та скасувати прийняті Дніпровською митницею Держмитслужби рішення про визначення (коригування) митної вартості товарів від 12.03.2021 за №UА110130/2021/000029/1, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UА110130/2021/00094;

- визнати протиправним та скасувати прийняті Дніпровською митницею Держмитслужби рішення про визначення (коригування) митної вартості товарів від 07.04.2021 за №UА110130/2021/000038/1, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UА 110130/2021/00144.

В обґрунтування позову позивач посилається на протиправність оскаржуваних актів, прийнятих відповідачем, оскільки вважає, що ним подано до митного органу повний пакет необхідних документів, які не мали розбіжностей і містили усі необхідні відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості за заявленим методом. З огляду на наведені обставини, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 26.09.2022 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; установлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

17.10.2022 від Дніпровської митниці через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання, в якому відповідач, просить суд залишити позовну заяву за позовом ТОВ «ТК Атлант» у справі №160/11129/21 без розгляду в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 05.01.2021 №UА110130/2021/000002/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 05.01.2021 №UА110130/2021/00008, а також допустити в адміністративній справі №160/11129/21 заміну відповідача Дніпровської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935) його правонаступником Дніпровською митницею (код ЄДРПОУ ВП 43971371; вул. Ольги княгині, буд. 22, м. Дніпро, 49038).

20.10.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позов не визнав та заперечуючи проти його задоволення вказав, що наданими з митними деклараціями документами, які містили розбіжності, неможливо підтвердити числові значення заявленої декларантом митної вартості за основним методом, у зв`язку з чим і було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом 2-ґ.

Ухвалою суду від 24.10.2022 задоволено клопотання Дніпровської митниці про заміну відповідача у справі №160/11129/21; здійснено заміну відповідача у справі №160/11129/21 Дніпровську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350935) її правонаступником Дніпровською митницею (код ЄДРПОУ ВП 43971371).

Крім цього, ухвалою суду від 24.10.2022 клопотання представника Дніпровської митниці про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування прийнятих Дніпровською митницею Держмитслужби: рішення про визначення (коригування) митної вартості товарів від 05.01.2021 №UА110130/2021/000002/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110130/2021/00008 задоволено; залишено без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування прийнятих Дніпровською митницею Держмитслужби: рішення про визначення (коригування) митної вартості товарів від 05.01.2021 №UА110130/2021/000002/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110130/2021/00008.

09.11.2022 до суду надійшов запит Третього апеляційного адміністративного суду про витребування справи №160/11129/21.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2022 зупинено провадження у справі №160/11129/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень до розгляду справи Третім апеляційним адміністративним судом та повернення справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а також постановлено направити матеріали справи №160/11129/21 до Третього апеляційного адміністративного суду.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022 у справі №160/11129/21 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» залишено без задоволення; ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2022 року в адміністративній справі №160/11129/21 залишено без змін.

Відповідно до довідки начальника управління з організаційного забезпечення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.12.2022, адміністративна справа №160/11129/21 передана судді Кучугурній Н.В. у зв`язку із зупиненням та необхідністю продовження розгляду цієї справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.01.2023 поновлено провадження в адміністративній справі №160/11129/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

10.02.2023 до суду надійшла ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 09.02.2023. Цією ухвалою відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022 у справі №160/11129/21; витребувано з Дніпропетровського окружного адміністративного суду справу №160/11129/21.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою суду від 13.02.2023 зупинив провадження у справі №160/11129/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень до розгляду справи Верховним Судом та повернення справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду; направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду матеріали справи №160/11129/21.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду постановою від 16.06.2023 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, відмовив; касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» задовольнив. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 15.12.2022 року у справі №160/11129/21 скасував. Справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з довідкою начальника управління з організаційного забезпечення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.06.2023, адміністративна справа №160/11129/21 передана судді Кучугурній Н.В. у зв`язку з необхідністю розгляду цієї справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2023 поновлено провадження в адміністративній справі №160/11129/21 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК АТЛАНТ» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішень.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

При цьому, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

Між ТОВ «ТК АТЛАНТ» та нерезидентом UAB «Grunntech» (Литовська Республіка) укладено договір поставки за № 6/UAB від 29.07.2019 (далі - договір) на придбання автомобільних запчастин в асортименті.

Послуги по декларуванню вантажу надавалися Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 на підставі договору доручення від 12.05.201 №18.

ТОВ «ТК Атлант» здійснювало митне оформлення партій товару та декларантом були подані електроні митні декларації, в яких митну вартість товару розраховано за основним методом за ціною договору (контракту), а саме митні декларації: №UA110130/2021/000146 від 04.01.2021, №UA110130/2021/006497 від 11.03.2021, №UA110130/2021/009403 від 11.03.2021.

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з кожною із зазначених декларацій позивачем надано митному органу документи.

По ЕМД №UA110130/2021/000146 від 04.01.2021 позивач подав до митного органу: Пакувальний лист (Packing list) пак.лист від 29.12.2020; Рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) GR-U20/055 від 29.12.2020; Автотранспортну накладну (Road consignment note) №0159245 від 29.12.2020; Декларацію про походження товару (Declaration of origin) за №GR-U20/055 від 29.12.2020; Митна декларація, за якою було відмовлено у випуску товарів №UA110130/2021/000085 від 04.01.2021; картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110130/2021/000003 від 04.01.2021; Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця до договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №576 від 24.12.2020; Довідку про розмір витрат на транспортування від 24.12.2020; Заявку №24122020 від 24.12.2020; Додаткову угоду від 29.07.2019; Додаткову угоду від 09.01.2020; Прил.№1 від 29.07.2019; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення №6/UAB від 29.07.2019; Договір про надання послуг митного брокера №18 від 12.05.2017; Договір (контракт) про перевезення №17092019 від 17.09.2019, Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими 6445510 05.01.2021; виписка по особовому рахунку від 11. 09.2020; тех. опис від 14.12.2020; рішення суду №160/11181/19 від 13.02.2020.

По ЕМД №UA110130/2021/006497 від 11.03.2021 позивач подав до митного органу: Пакувальний лист (Packing list) пак.лист від 03.03.2021; Рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) GR-U21/009 від 03.03.2021; Автотранспортну накладну (Road consignment note) №0158137 від 04.03.2021; Декларацію про походження товару (Declaration of origin) за №GR-U21/009 від 05.03.2021; Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця до договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №17 від 01.03.2021; Довідку про розмір витрат на транспортування від 01.03.2021; Заявку №01032021 від 01.03.2021; Додаткову угоду від 29.07.2019; Додаткову угоду від 09.01.2020; Прил.№1 від 29.07.2019; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення №6/UAB від 29.07.2019; Договір про надання послуг митного брокера №18 від 12.05.2017; Договір (контракт) про перевезення №26022021 від 26.02.2021, Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими №6679770 від 12.03.2021; виписка по особовому рахунку від 11. 09.2020; рішення суду №160/11181/19 від 13.02.2020.

По ЕМД №UA110130/2021/009403 від 11.03.2021 позивач подав до митного органу: Пакувальний лист (Packing list) пак.лист від 02.04.2021; Рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) GR-U21/014 від 02.04.2021; Автотранспортну накладну (Road consignment note) №0070858 від 02.04.2021; Декларацію про походження товару (Declaration of origin) за №GR-U21/014 від 02.04.2021; Рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця до договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №108 від 31.03.2021; Довідку про розмір витрат на транспортування від 31.03.2021; Заявку №20210331 від 31.03.2021; Додаткову угоду від 29.07.2019; Додаткову угоду від 09.01.2020; Прил.№1 від 29.07.2019; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення №6/UAB від 29.07.2019; Договір про надання послуг митного брокера №18 від 12.05.2017; Договір (контракт) про перевезення №20200424 від 24.04.2020, Договір (контракт) про перевезення №20210331 від 31.03.2021, Інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими №6804620; виписка по особовому рахунку від 11.09.2020; рішення суду №160/11181/19 від 13.02.2020.

На етапі перевірки митної декларації відповідач повідомив позивача про виникнення необхідності надання додаткових документів з метою підтвердження митної вартості товару, оскільки відповідачем було встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з повідомленням №1 від 04.01.2021 до ЕМД №UA110130/2021/000146 від 04.01.2021, повідомлення №1 від 11.03.2021 до ЕМД №UA110130/2021/006497 від 11.03.2021, повідомленням №1 від 06.04.2021 до ЕМД №UA110130/2021/009403 від 11.03.2021 для підтвердження заявленої митної вартості товару декларанту запропоновано надати протягом 10 календарних днів документи відповідно до статті 53 Кодексу, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; переклад товаросупровідних документів, складених іноземною мовою.

Листами від 05.01.2021 вих.№5-01, від 12.03.2021 вих.№1203, від 07.04.2021 №704 позивач повідомив відповідача про те, що декларантом надані всі документи, які підтверджують митну вартість товару, і надати інші додаткові запитувані документи декларант немає можливості у встановлений 10-тиденний строк.

Суд установив, що митним органом виявлено наступні розбіжності у поданих позивачем до зазначених вище митних декларацій документах.

Товари постачаються на підставі зовнішньоекономічного договору від 29.07.2019 №6/UAB, укладеного між TOB «ТК Атлант» та компанією UAB «Grunntech» (Литва). Відомості щодо зазначеного зовнішньоекономічного договору від 29.07.2019 №6/UAB внесено декларантом до графи 44 поданої ЕМД за кодом 4104. У відповідності до Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій» код документа 4104 це зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною, якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.

При цьому товар заявлено походженням з декількох країн: Китаю, Кореї, Польщі, Латвії. Дані щодо виробничих потужностей у цих країнах декларантом не надано. За заявленими декларантом даними виробник товару є його відправником, проте дані щодо походження товару не відповідають заявленим даним. Листом ДМСУ від 13.12.10 № 11/2-10.10/15938-ЕП під поняттям «виробник товарів» слід розуміти особу, яка заявляє про себе як про виробника товару, розміщуючи на товарі та/або на упаковці чи супровідних документах, що разом з товаром передаються споживачеві, своє найменування (ім`я), торговельну марку або інший елемент, який ідентифікує таку особу, незалежно від того, чи виготовляє ця особа товар безпосередньо, чи такий товар виготовляється на її замовлення. В поданих до митного оформлення документах, відомості щодо виробника оцінюваних товарів відсутні, крім того, декларантом не надано документи передбачені п. 4.10 вищезазначеного договору, а саме документи, що підтверджують якість товару, в тому числі сертифікати відповідності. Вказані документи містять інформацію щодо виробника оцінюваних товарів. Вказаний документ, що містить відомості про якісні характеристики та мають влив на його вартість, до митного оформлення не надано.

Перевезення здійснюється згідно транспортного договору від 29.07.2019 №6/UAB. Відповідно до положень договору, а саме ч.3 узгодження ціни здійснюється у заявці, що має бути відображена у рахунку на оплату транспортних послуг. Звітом про надання послуги є акт прийому-передачі (акт виконаних робіт), даний документ до митного контролю не надано. Згідно п. 3.6 вищезазначеного договору банківські витрати пов`язані із перерахуванням коштів в якості оплати транспортних послуг покладаються на замовника. Митною вартістю товару є ціна, що сплачена або підлягає сплаті. Враховуючи відсутність платіжних документів, що підтверджують факт оплати транспортних послуг у митниці відсутня можливість переконатись, що банківські комісії включені до митної вартості оцінюваної партії та здійснити обчислення складових митної вартості товару.

У відповідності до п. 4.1 договору №6/UAB товар постачається на умовах FCA Шауляй у відповідності з міжнародними правилами Інкотермс-2010. На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01.01.11. При умовах поставки FCA продавець на власному складі, підприємстві чи в іншому зазначеному покупцем місці передає товар перевізнику, здійснює всі витрати, пов`язані із завантаженням товару, і сплачує митні платежі у країні-експортері. Відповідно до даних умов поставки до митної вартості включаються фактурна вартість товару, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України. Враховуючи, що поставка здійснюється з митного складу UAB «SIAULIU ТІЕКІМО BAZE» (ul. Bielskio 30 A, Siauliai, Lithuania.), продавець за відвантаження (перевантаження, навантаження) відповідальності та витрат не несе. Згідно відомостей комерційних рахунків №GR-U20/055 від 29.12.2020, №GR-U21/009 від 03.03.2021, №GR-U21/014 від 02.04.2021 товар постачається зі складу warehouse у Литві. Документально підтверджених відомостей щодо вартості складських витрат та їх включення до митної вартості товару не надано.

Пунктом 3.4. наданого до митного оформлення контракту ЗЕД від 29.07.2019 №6/UAB, визначено вичерпний перелік складових, що входять до ціни товару (якщо інше не визначено окремо у інвойсі), а саме: вартість тари, пакування, технічної документації. Згідно п. 3.6 контракту ЗЕД від 29.07.2019 №6/UAB постачальник несе усі ризики та витрати, пов`язані з товаром до моменту його постачання, а також витрати на навантаження товарів. Оскільки наданим інвойсом окремо не визначено, що в ціну товару входять витрати щодо навантаження або розвантаження, є обґрунтовані сумніви, що зазначені витрати не включені у ціну товару. Проте згідно умов поставки FCA Інкотермс-2010 та п. 6 ч. 10 ст. 58 МКУ встановлено, що витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, повинні додаватися до митної вартості товарів. В наданих до митного оформлення інвойсах № GR-U20/055 від 29.12.2020, № GR-U21/009 від 03.03.2021, №GR-U21/014 від 02.04.2021 відсутні відомості щодо включення до ціни товарів витрат пов`язаних з навантаженням на транспортний засіб.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки наданих до митного оформлення документів та проведення відповідних консультацій з декларантом Дніпровською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 05.01.2021 №UА110130/2021/000002/1, від 12.03.2021 №UА110130/2021/000029/1, від 07.04.2021 №UА110130/2021/000038/1 відповідно до яких загальна митна вартість задекларованих товарів була скоригована за другорядним методом визначення митної вартості - 2-r - резервний метод згідно з положеннями ст.64 Митного кодексу України, та ґрунтується на підставі раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

У подальшому, Дніпровською митницею прийнято:

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110130/2021/00008, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із прийняттям 05.01.2021 рішення про коригування митної вартості №UА110130/2021/000002/1;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110130/2021/00094, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із прийняттям 12.03.2021 рішення про коригування митної вартості №UА110130/2021/000029/1;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 110130/2021/00144, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку із прийняттям 07.04.2021 рішення про коригування митної вартості №UА110130/2021/000038/1;

- запропоновано декларанту подати нові митні декларації з урахуванням рішень про коригування митної вартості.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України (далі - МК України), законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до частини 6 статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями статті 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами 1, 2 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 4 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина 5 статті 58 МК України).

За змістом частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Стаття 53 МК України визначає перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Так, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно з частиною 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

В силу вимог частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України слідує, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Згідно з частиною 1 статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною 3 статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 статті 57 МК України).

За приписами частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Відповідно до частини 3 статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Разом з тим, відповідно до частини 7 статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналізуючи зазначені норми, суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

Згідно з ч.1 ст.256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч.12 ст.264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Так, щодо доводів митного органу, що в поданих до митного оформлення документах, відомості щодо виробника оцінюваних товарів відсутні, суд вказує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені норми зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд вказує, що декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами (складовими), які входять до митної вартості товару відповідно до умов поставки. Натомість, у випадку, якщо відповідач стверджує, що декларантом були понесені додаткові витрати, що впливають на митну вартість товару, відповідач повинен довести наявність цих фактів. Натомість, відповідачем наявність цих фактів не підтверджена.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.10.2019 року у справі №803/776/17, від 11.06.2020 року у справі №815/5597/17.

Так, в обґрунтування рішень про коригування митної вартості та прийняття карток відмови відповідач зазначив те, що за заявленими декларантом даними виробник товару є його відправником, однак, дані щодо походження товару не відповідають заявленим даним. При цьому, відповідачем зазначено, що товар заявлено походженням з декількох країн: Китаю, Кореї, Польщі, але дані щодо виробничих потужностей у цих країнах декларантом не зазначено.

Проте, наведені факти жодним чином не можуть впливати на зміну митної вартості товарів за цими поставками, оскільки, як вже зазначено раніше норма ч.2 ст.53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення і до такого переліку документи щодо виробничих потужностей виробника товару в іншій країні не відносяться, отже, витребування таких відомостей митним органом у позивача суперечить приписами ст.53 Митного кодексу України.

Щодо доводів митного органу про те, що декларантом не надано документи передбачені п. 4.10 зазначеного договору, а саме документи, що підтверджують якість товару, в тому числі сертифікати відповідності, то сертифікат походження товару чи сертифікат якості товару не визначені статтею 53 Митного кодексу України, як документи, які підтверджують митну вартість товарів, на що відповідач належної уваги не звернув.

Крім того, позивачем до митного органу подавались декларації про походження товару (Declaration of origin). Факт надання цих документів не може заперечуватись відповідачем, оскільки про нього свідчать заповнені відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, які оскаржуються у цій справі.

Щодо доводів митного органу, що під час здійснення перевірки декларацій з доданими до неї документами посадовою особою відповідача зроблено висновок про те, що у поданих документах відсутні усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, зокрема: вартості витрат на навантаження товару на транспортний засіб, вартості транспортування товару, витрат на пакування товару, суд зазначає, що за умовами зовнішньоекономічного контракту товар поставлявся на умовах FCA Шауляй.

Відповідно до офіційних правил Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів (Інкотермс 2010) за терміном FCA: Продавець зобов`язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 а, у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки.

Продавець зобов`язаний, з урахуванням положень статті Б.6: нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4; сплатити, коли це належить, витрати митних процедур, а також усі мита, податки та інші збори, що підлягають сплаті при експорті товару.

Поставка вважається здійсненою, а) якщо названим місцем поставки є площі продавця: коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього.

З системного аналізу Інкотермс 2010 видно, що коли Продавець поставляє товар Покупцю на умовах FCA, то митна вартість товару (дійсна вартість) при таких умовах перевезення складається лише із вартості самого товару, тобто суми яку заявляє Продавець у інвойсі і яка підлягає сплаті. Всі інші витрати на навантаження та митне оформлення в країні експорту на себе бере продавець та вони не входять до митної вартості товару при імпорті товару покупцем. Вартість вказаних потенційних витрат закладається Продавцем заздалегідь при формуванні ціни на товар та не може бути відокремлена тощо.

Таким чином, відповідно до умов Контракту (п.3.6.) та Інкотермс 2010, саме на Продавця покладалися обов`язки з оплати навантаження товару та митного оформлення у країні експорту. Ці витрати не входили в коло відповідальності Покупця (відповідно до умов FCA Шауляй), а отже, і не були складовими митної вартості Товару для нього.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що висновок відповідача про неправомірне невключения цих складових позивачем до митної вартості товару є хибним та не відповідає Офіційним правилам тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010.

Також слід врахувати, що позивачем на підтвердження вартості на перевезення товару до митних декларацій були надані: рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця до договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги, довідки про розмір витрат на транспортування, заявки, договори (контракти) про перевезення.

Визначаючи недоліки у поданих декларантом митних деклараціях, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

З огляду на наведене, суд зазначає, що митний орган не надав доказів того, що документи подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів, а тому оскаржувані рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

З огляду на зазначене, зауваження митного органу до наданих на підтвердження заявленої митної вартості товарів документів, що викладені у спірних рішеннях про коригування митної вартості товарів, суд уважає безпідставними та необґрунтованими. Зауваження не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару.

При цьому суд звертає увагу на те, що факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування відповідачем, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не може слугувати підставою для відмови в митному оформленні товару.

У постановах від 31.03.201 та 02.06.2015 (справи №№ 21-127а15, 21-498а15 відповідно) Верховний Суд України висловлював позицію, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації

Суд також звертає увагу, що приписами ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України встановлено правило, за яким митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, подані для підтвердження митної вартості товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) документи згідно з переліком, наведеним у цій статті.

На підставі аналізу наведених норм, суд робить висновок, що законом чітко встановлено умови, за наявності яких у відповідача виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

Проте, відповідачем не вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які подано декларантом, неможливо встановити ці складові.

Визначаючи недоліки у поданих декларантом митних деклараціях, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

За змістом частин 1-3 статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митному органу відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

У порушення зазначених норм, інформацію про обставини прийняття спірних рішень та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, митний орган направив декларанту окремим повідомленням. Самі ж оскаржувані рішення (графа 33) таких обставин не містять.

З урахуванням зазначеного вище, суд дійшов висновку, що митний орган не надав доказів того, що документи подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів.

За таких обставин, рішення про коригування митної вартості товарів від 05.01.2021 №UА110130/2021/000002/1, від 12.03.2021 №UА110130/2021/000029/1, від 07.04.2021 №UА110130/2021/000038/1 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110130/2021/00008/1, №UА110130/2021/00094/1, №UА110130/2021/00144/1 є протиправними і такими, що підлягають скасуванню.

Як передбачено ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, а також задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 9080,00 грн підлягають відшкодуванню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Крім цього, у позовній заяві позивач наводить орієнтовний розрахунок витрат, які може понести під час розгляду судового процесу: поштові витрати 200,00 грн; витрати на правничу допомогу 15 000,00 грн; витрати пов`язані з прибуттям до суду 300 грн. Доказів, які б підтверджували понесення цих витрат позивачем, до матеріалів справи не надано.

Суд зазначає, що відповідно до ч.7 ст.139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Атлант» (пр. Богдана Хмельницького, буд. 171, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40246222) до Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ ВП 43971371) про визнання протиправними і скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби: рішення про визначення (коригування) митної вартості товарів від 05.01.2021 №UА110130/2021/000002/1, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110130/2021/00008.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби рішення про визначення (коригування) митної вартості товарів від 12.03.2021 №UА110130/2021/000029/1, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА110130/2021/00094;

Визнати протиправним та скасувати прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби рішення про визначення (коригування) митної вартості товарів від 07.04.2021 №UА110130/2021/000038/1, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА 110130/2021/00144.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ ВП 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТК Атлант» (пр. Богдана Хмельницького, буд.171, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40246222) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 9080 (дев`ять тисяч вісімдесят) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК Атлант» (пр. Богдана Хмельницького, буд.171, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40246222).

Відповідач: Дніпровська митниця (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ ВП 43971371).

Суддя Н.В. Кучугурна