Рішення № 113761366, 26.09.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року Справа № 160/17059/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Серьогіної О.В., розглянувши за правиламиспрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНДМАНН" до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості, -

ВСТАНОВИВ:

13.07.2023 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНДМАНН" - адвокат Афонін Олександр Вікторович звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дніпровської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА110130/2023/000007/1, прийняте 23.01.2023 року Дніпровською митницею.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на порушення відповідачем вимог ст.ст. 53, 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України при винесенні оскаржуваного рішення. Так, позивач вважає, що пунктом 4 частини 2 ст. 55 Митного кодексу України передбачено, що письмове рішення про коригування митної вартості має, серед іншого, містити обґрунтування числового значення митної вартості, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Аналогічна вимога до заповнення графи 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» міститься у Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості (затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598), відповідно до яких обов`язково зазначається номер та дата митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Оскаржуване рішення не містить такого обгрунтування, а містить інформацію про те, що відповідачем використані відомості про митну вартість з митної декларації від 19.08.2022 року № UА403030/2022/16353, однак, в рішенні не вказано, які характеристики має оформлений за нею товар (код УКТЗЕД, опис, призначення, аналогічність/ідентичність), які комерційні умови його поставки (місце відправлення, вартість транспортування, фактурна вартість, вид транспорту) та вид зовнішньоекономічного контракту. Відсутність будь-яких відомостей про використаний в якості джерела цінової інформації товар не дає можливості переконатись у тому, що такий товар відповідає встановленим Митним кодексом України критеріям ідентичності та міг бути використаний для коригування за методом 2а «за ціною договору щодо ідентичних товарів». На підставі викладеного, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 року позовну заяву було залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків.

26.06.2023 року позивачем були усунені недоліки зазначені в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.07.2023 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 30.08.2023 року.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

16.08.2023 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Дніпровської митниці надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач заперечує проти доводів, викладених у позовній заяві, вважає позовну заяву необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Враховуючи виявлені у ході перевірки невідповідності та розбіжності у документах та відомостях, наданих до митного контролю, про що зазначено у ході проведення консультації шляхом направлення електронних повідомлень митниці декларанту, відсутність у додатково наданих в рамках процедури консультації документах відомостей, що спростовують зазначені розбіжності, основний метод визначення митної вартості товарів (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), неможливо застосувати, відповідно до ч. 6 ст. 54, ч. 2 ст. 58 МКУ. Проведено консультацію з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості. До товару № 1 застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2- а метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів. Визначена митна вартість товарів ґрунтується на раніше визначеній митній вартості товар, що має схоже призначення, імпортованого за тих же умов поставки, у максимально наближений час з оцінюваним товаром, оформленого за другорядними методами визначення митної вартості. Митну вартість товару №1 скориговано за інформацією попередніх митних оформлень до рівня товару за ЕМД від 19.08.2022 року №UА403030/2022/16353 - 5,2938 євро/кг. Взята за основу митна вартість товарів, заявлена цим же позивачем за основним методом на ідентичний товар, митне оформлення якого відбувалось іншою митницею. У зв`язку з неможливістю застосування митної вартості, заявленої декларантом, з урахуванням вищезазначеного прийнято рішення про коригування митної вартості від 23.01.2023 року № UА110130/2023/000007/1, яке на думку відповідача, оформлено відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів Україні від 24.05.2012 року № 598, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за № 883/21195. З огляду на викладене, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

25.08.2023 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від представника позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій він вважає, що відзив на позовну заяву не спростовує доводів та аргументів по суті позовних вимог. Вважає, що відповідач у відзиві звертає увагу лише на питання того, чому було зроблене коригування, при цьому не надає обґрунтованих відомостей щодо того, як воно було зроблено (механізм обрання джерела цінової інформації та дотримання послідовності застосування методів визначення митної вартості). Митна вартість товару позивача включає в себе лише 2 складові - ціну товару та витрати на транспортування, що підтверджено відомостями оскаржуваного рішення та відсутністю відмови у митному оформленні через незаявлення інших складових. Відповідачу надані документи, що повністю підтверджують ціну та вартість послуг перевізника, доказів їх не автентичності відповідачем не надано. Наведені у відзиві міркування щодо того, яким чином має бути заповнене банківське платіжне доручення, не має нічого спільного із законодавством України з питань митної справи. У наданих відповідачу банківських платіжних дорученнях міститься інформація про ціну товару, яка відповідає заявленій. Вказані платіжні доручення прийняті та оброблені банком без зауважень, що вказує на відповідність їх заповнення вимогам законодавства України, що регулює дані банківські операції. Відповідач має можливість перевірити автентичність поданих позивачем документів шляхом направлення запиту до митних органів Республіки Польща на підставі п. 8 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України. Пункт 4 частини 2 статті 55 Митного кодексу України встановлений імперативний припис, за яким рішення про коригування митної вартості має містити обгрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування, однак оскаржуване рішення та відзив не містить обгрунтування числового значення 5, 2938 євро/кг (спосіб формування, складові), яке б відповідало приписам законодавства України з питань митної справи. В митній декларації №UA403030/2022/16353 відсутнє цифрове значення 5, 2938 євро/кг. Порівняння відомостей щодо оформленого за митною декларацією № UA403030/2022/16353 товару із товаром позивача свідчить про те, що наявна в матеріалах справи інформація за своїм обсягом не підтверджує правомірність обрання джерела цінової інформації. Між оформленими за митними деклараціями № 23UА11013000100803 та № UА403030/2022/16353 є відмінності, які унеможливлювали застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів за ст. 59 Митного кодексу України. Таким чином, просить суд задовольнити позовні вимоги.

01.09.2023 року на адресу суду через підсистему «Електронний суд» від Дніпровської митниці надійшли додаткові пояснення, в яких зазначено, що у порушення вимог митного законодавства, декларантом не надано при поданні ЕМД від 19.01.2023 року № 23UA110130001008U3 документи, передбачені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599. Також вказує на наявність недоліків у визначенні позивачем митної вартості товару, в результаті чого позивачем невірно розраховано рівень митної вартості товару за ЕМД від 18.08.2022 року № UА403030/2022/16353. На підставі викладеного, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

11.09.2023 року на адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких він стверджує про наявність у відповідача в розпорядженні відомостей про митні оформлення ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, виготовлених в Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії.

18.09.2023 року на адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, в яких він з посиланням на витяг з бази даних митного органу з інформацією щодо митних оформлень зазначає, що відповідач мав інформацію про раніше оформлені митні декларації за ідентичним кодом за УКТЗЕД із митною вартістю, яка є меншою від застосованої до товару позивача.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Статтею 52 Митного кодексу України передбачено, що

1. З`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

2. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів;

2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

3. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право:

1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації;

2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу;

3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти;

4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів;

5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів;

6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари;

7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

4. У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

5. Декларація митної вартості подається у разі:

1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни;

2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу;

3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

6. В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи.

7. Декларація митної вартості не подається, у тому числі у випадках, передбачених частиною п`ятою цієї статті, у разі декларування партій товарів, митна вартість яких не перевищує 5000 євро.

8. У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

9. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

10. Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

11. Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що

1. У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

2. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

3. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

4. У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

5. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

6. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Судом встановлено, що 19.01.2023 року позивачем до відділу митного оформлення Дніпровської митниці шляхом подання електронної митної декларації №23UА110130001008U3 задекларовано товар №1, а саме:

- герметики для шин ОКО: ОКО герметик OffRoad 25л - 80 шт.; ОКО герметик X-TRA HEAVY DUTY 25л 50 шт.; ОКО герметик OnRoad Truck & Bus 25л 30 шт.; ОКО герметик Offroad 5л - 72 шт.; ОКО герметик OnRoad Truck & Bus 5л 32 шт.; ОКО герметик Offroad 125мл - 96 шт.

Даний товар надійшов на адресу позивача на виконання зовнішньоекономічного контракту № 1907 від 19.07.2022 року, укладеного позивачем з компанією «OKO GROUP POLSKA IZABELA BARTOSZEWICZ» (Польща).

Митна вартість товару заявлена декларантом позивача за основним методом відповідно до ст. 58 Митного кодексу України.

Для підтвердження митної вартості товару декларантом надано наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 19.07.2022 року № 1907; рахунок від 31.10.2022 року № FV65201022; рахунок від 29.11.2022 року № FV78291122; банківська платіжна квитанція SWIFT від 25.10.2022 року; банківська платіжна квитанція SWIFT від 28.11.2022 року; довідка перевізника від 20.12.2022 року № 19; митна декларація країни відправлення від 21.12.2022 року № 22PL351020E1120249.

Для підтвердження транспортних витрат підприємство надало митниці отримані від перевізника ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) документи із зазначенням відомостей щодо вартості перевезення товарів до митного кордону України на рівні 14 574, 49 грн. Розрахунок транспортних витрат був наданий відповідачу у листі митного брокера від 29.12.2022 року.

Відповідно до статті 53 МКУ митницею були додатково витребувані від позивача наступні документи: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини..

23.01.2023 року позивачем надіслано наступні додаткові документи: договір на перевезення від 17.12.2022 року №18, рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг від 29.12.2022 року №19П, платіжний документ на оплату послуг експедитору від 03.01.2023 року, платіжне доручення №78 та лист щодо відсутності можливості подання інших документів від 23.01.2023 року №Лист № 23.01.23-1.

23.01.2023 року Дніпровською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110130/2023/000007/1 із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості 2а, за яким митна вартість товару скоригована в сторону збільшення в 1, 68 разів з 3, 1401 євро/кг до 5, 2938 євро/кг.

24.01.2023 року у зв`язку із незгодою із вказаним рішенням в порядку ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України подана нова митна декларація № 23UA110130001281U0, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 126 011, 87 грн. (мито -29 463,21 грн, ПДВ - 96 548, 66 грн), відомості про що містяться в гр. 47 «Нарахування платежів» та гр. В «Подробиці розрахунків».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були надані усі документи для необхідності обчислення митної вартості товару.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 Митного кодексу України).

Таким чином, аналіз вищенаведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Суд зазначає, що коригування митної вартості товару на підставі інформації наявної в базі даних про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі №826/16046/16.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Відповідно до ч. 1ст.9КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 2 ст. 77 КАС Українивстановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, у зв`язку із чим суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи задоволення позовної заяви, за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого ним судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Відповідно до ч.5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмово провадження є дана складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА110130/2023/000007/1, прийняте 23.01.2023 року Дніпровською митницею.

Стягнути з Дніпровської митниці (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд. 22, код ЄДРПОУ 43971371) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАНДМАНН" (пр. Дмитра Яворницького, буд. 27А, м. Дніпро, 49044, код ЄДРПОУ 43441896) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.В. Серьогіна