Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"21" липня 2010 р.Справа № 9/121-10-2285 За позовом: Телекомпанії «ЧОРНЕ МОРЕ» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю;
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «100 ВІДСОТКІВ»;
про стягнення 22356,24 грн.;
Суддя Меденцев П.А.
Представники:
Від позивача: Ладиженська Ю.І. (за довіреністю);
Від відповідача: не з’явився;
СУТЬ СПОРУ: 27.05.2010 р. за вх. №4140 Телекомпанія «ЧОРНЕ МОРЕ»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «100 ВІДСОТКІВ»(далі –Відповідач) 22356,24 грн.
Представник відповідача у судове засідання 21.07.2010 р. не з’явився, незважаючи на те, що про розгляд господарським судом справи №9/121-10-2285 за його участю в якості відповідача, про що свідчить повідомлення відділення зв’язку про вручення поштового відправлення №680906 (відмітка про отримання повноважною особою 09.06.2010 р.). Відповідач не надав відзив на позов, у зв’язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
20.12.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «100 ВІДСОТКІВ»(телерадіоорганізація) та Телекомпанією «ЧОРНЕ МОРЕ»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (оператор) укладено договір №20.12.07/, за умовами якого телерадіоорганізація забезпечує передачу сигналу, що несе телепрограму, а оператор приймає такий сигнал від головної станції та забезпечує доступ абонентів до сигналу, що несе телепрограму, у телемережі в реальному часі та без змін відповідно до вимог телерадіоорганізації (п.2.1. договору).
На виконання умов договору Позивачем з жовтня 2009 року по лютий 2010 року включно було забезпечено передачу сигналу, що несе телепрограму, а Відповідачем було прийнято зазначені послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт від 31.10.2009 р., 30.11.2009 р., 31.12.2009 р., 31.01.2010 р., 28.02.2010 р.
За умовами п.п.3.1.8 та 5.1. договору та п.п.1, 2 додатку №1 до договору щомісячна загальна вартість забезпечення передачі сигналу, що несе телепрограму, становить 4800 грн. за один календарний місяць, незалежно від кількості днів в такому місяці та/або кількості днів фактичного використання прав у такому місяці; телерадіоорганізація зобов’язана оплачувати вартість за цим договором один раз на місяць, шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на рахунок оператора.
Листами №1283 від 11.11.2009 р., №159 від 08.02.2010 р. Позивач звернувся до Відповідача з вимогою про погашення існуючої заборгованості за договором №20.12.07/ від 20.12.2007р. (які отримані Відповідачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення №3465 (вручено 12.02.2010 р.), №377201 (вручено 16.11.2009 р.).
Крім того, Позивач надіслав Відповідачу повідомлення про заборгованість №394 від 13.04.2010 р. (вручено Відповідачу 14.04.2010 р., про що свідчить накладна №118537).
Як вбачається із листа Відповідача №2 від 30.04.2010 р. заборгованість перед Позивачем за договором у нього виникла внаслідок затримки у погашенні контрагентами дебіторської заборгованості останнього; від погашення заборгованості Відповідач не відмовляється та погашення буде проведено протягом травня 2010 р.
Через невиконання Відповідачем зобов’язань за договором в частині оплати отриманих послуг у нього утворилась заборгованість перед Позивачем в сумі 22 000 грн. Відповідачем зазначену заборгованість не сплачено.
У відповідності до чинного законодавства та умов п.6.1. договору Позивачем розраховано збитки від інфляційних процесів, у зв’язку з простроченням Відповідачем строку оплати наданих за договором послуг, які становлять 257,60 грн., та 3% річних в сумі 98,64 грн.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.
Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно із ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності зі ст.204 ЦК України договори, укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.
Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.
У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦКУ, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2.Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ «100 ВІДСОТКІВ»(65012, м. Одеса, вул. Рішельєвська,68 Г, п/р 26000110000 в ОФ АБ «Укргазбанк»м. Одеса, код 34598011, МФО 328759) на користь Телекомпанії «ЧОРНЕ МОРЕ»у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65121, м. Одеса вул. Шкільний аеродром,1, р/р 26006311022901 в АБ «Південний», МФО 328209, код 22463953) 22000 грн. основного боргу, 257,60 грн. збитки від інфляційних процесів, 3% річних в сумі 98,64 грн., 223,56 грн. витрат по державному миту, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя
Судове рішення № 11376047, Господарський суд Одеської області було прийнято 21.07.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 9/121-10-2285. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: