Рішення № 11375983, 16.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2010 р.Справа № 15/79-10-2289 Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

При секретарі Стойковій М.Д.

За участю представників:

від позивача - Ільїн М.В.,

від відповідача - не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Командитного товариства „Дунай-ІМ-ЕХ” до Відкритого акціонерного товариства „Комсомолець” про стягнення заборгованості у сумі 200437,80 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Командитне товариство „Дунай-ІМ-ЕХ” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Комсомолець” заборгованості в сумі 200437,80 грн., посилаючись на наступне.

03 жовтня 2008 року між Командитним товариством „Дунай-ІМ-ЕХ” та Відкритим акціонерним товариством „Комсомолець” був укладений договір № 67 на поставку гірчиці в кількості 40 тонн загальною вартістю 128 тис. грн.

Як стверджує позивач, на виконання умов договору, платіжним дорученням № 34 від 09.10.2008 року позивачем було перераховано відповідачу попередню оплату за договором № 67 в сумі 118400,00 грн.

Так, 13 жовтня 2008 року відповідачем була поставлена позивачу гірчиця в кількості 35335 кг на суму 113072,00 грн. за товарними накладними № 494 і № 495.

Однак, оскільки поставлена гірчиця не відповідала чинним стандартам і наданим відповідачем зразкам, 20 та 22 жовтня 2008 р. позивачем був повернутий постачальнику товар в кількості 35180 кг загальною вартістю 112576,00 грн., що підтверджується видатковими накладними (повернення) від 20.10.2008 року та 22.10.2008 року.

Таким чином, як стверджує позивач, у зв’язку з поверненням товару відповідач зобов'язаний був повернути Командитному товариству „Дунай-ІМ-ЕХ” отриману попередню оплату в сумі 117904,00 грн.

Також позивач зазначає, що у 2009 році сторонами за договором було підписано доповненням до договору № 67 від 03.10.2008 р. на поставку гірчиці, згідно якого ВАТ „Комсомолець” зобов'язалось повернути суму отриманої попередньої оплати в розмірі 117904,00 грн. протягом березня 2009 року (до 30.03.2009 року), а у випадку несвоєчасного повернення сплатити штраф в розмірі 35% річних від суми заборгованості, що складає 82533,80 грн.

Відтак, заборгованість відповідача з урахуванням штрафних санкцій складає 200437,80 грн.

До того ж 24.09.2009 року позивачем була направлена на адресу відповідача претензія з вимогою сплатити заборгованість протягом місяця з дня отримання претензії. Однак відповідь на претензію позивачем не отримано, також вказана заборгованість відповідачем не сплачена.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.06.2010 р. порушено провадження у справі № 15/79-10-2289 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився. У зв'язку з цим відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

03.10.2008 р. між Командитним товариством „Дунай-ІМ-ЕХ” та Відкритим акціонерним товариством „Комсомолець” був укладений договір № 67, згідно якого ВАТ „Комсомолець” продає, а Командитне товариство „Дунай-ІМ-ЕХ” приймає та оплачує гірчицю жовту у кількості 40 тонн на загальну суму 128 000,00 грн.

За умовами поставки, передбаченими розділом 2 договору № 67 від 03.10.2008 р., товар має відповідати встановленим стандартам та супроводжуватись товарно-транспортною накладною і сертифікатом якості. Товар поставляється шляхом самовивозу зі складу продавця. Прийом товару по кількості та якості проводиться в заліковій вазі продавця. Відхилення від об’єму до 25 % не є порушенням умов договору. Строком поставки згідно п. 2.4 договору є жовтень-листопад поточного року.

Ціна товару згідно розділу 3 договору складає 3200 грн. за тонну з урахуванням ПДВ та орієнтовно складає 128000,00 грн. Розрахунок проводиться у безготівковій або будь-якій іншій формі, що не протирічить діючому законодавству. Покупець оплачує товар на протязі 3 днів з моменту пред’явлення рахунку продавцем.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Укладений між сторонами по справі договір, який за своєю природою є договором купівлі-продажу, є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 3 від 09.10.2008 р. (а.с. 9) Командитним товариством „Дунай-ІМ-ЕХ” було перераховано на користь Відкритого акціонерного товариства „Комсомолець” 118 400,00 грн. за гірчицю згідно рахунку № 22 від 03.09.2008 р.

Так, 13 жовтня 2008 року відповідачем була поставлена позивачу гірчиця в кількості 35335 кг на загальну суму 113072,00 грн., що підтверджується накладними № 494 та № 495 від 13.10.2008 р. (а.с. 10-11).

Однак, як стверджує позивач, поставлена гірчиця не відповідала чинним стандартам і наданим відповідачем зразкам, у зв’язку з чим 20.10.2008 р. позивачем було повернуто ВАТ „Комсомолець” поставлену гірчицю у розмірі 16,510 тон на загальну суму 52832,00 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною (повернення) № ВП-0000001 від 20.10.2008 р. (а.с. 12). Отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується товарно-транспортною накладною серії ААБ № 029497 від 17.10.2008 р. (а.с. 13) та довіреністю № 808940 від 20.10.2008 р. (а.с. 14), виданою ВАТ „Комсомолець” на отримання від Командитного товариства „Дунай-ІМ-ЕХ” гірчиці (повернення). Також 22.10.2008 р. позивачем було повернуто ВАТ „Комсомолець” поставлену гірчицю у розмірі 18,670 тон на загальну суму 59774,00 грн. в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковою накладною (повернення) № ВП-0000002 від 22.10.2008 р. (а.с. 15). Отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується товарно-транспортною накладною серії 02АБЕ № 641925 від 22.10.2008 р. (а.с. 16) та довіреністю № 808943 від 22.10.2008 р. (а.с. 17), виданою ВАТ „Комсомолець” на отримання від Командитного товариства „Дунай-ІМ-ЕХ” гірчиці.

Таким чином, як стверджує позивач, у зв’язку з поверненням товару відповідач зобов'язаний був повернути Командитному товариству „Дунай-ІМ-ЕХ” отриману попередню оплату в сумі 117904,00 грн.

Також, як вбачається з матеріалів справи, між Командитним товариством „Дунай-ІМ-ЕХ” та Відкритим акціонерним товариством „Комсомолець” було підписано доповнення № 1 до договору № 67 від 03.10.2008 р. (а.с. 8), яким сторони вирішили внести доповнення та зміни до договору. Так, п. 3.6. договору в редакції вказаного доповнення № 1 встановлено, що продавець повертає отримані кошти в сумі 117904,00 грн. на протязі березня 2009 року. Також передбачено, що в разі несплати до 30.03.2009 р. продавець зобов’язується сплатити штрафні санкції в розмірі 35% річних.

Оригінал вказаного доповнення № 1 до договору № 67 від 03.10.2008 р. був досліджений судом в засіданні суду.

Так, за приписами ч. 1, 3 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. 3. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

В свою чергу згідно положень ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право, зокрема відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Проте, як з’ясовано судом, в порушення умов договору № 67 від 03.10.2008 р. Відкритим акціонерним товариством „Комсомолець” не було повернуто Командитному товариству „Дунай-ІМ-ЕХ” отриману попередню оплату в сумі 117904,00 грн. у строк до 30.03.2009 р.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Таким чином, з огляду на викладене, у відповідача - Відкритого акціонерного товариства „Комсомолець” виникло зобов’язання щодо повернення позивачу Командитному товариству „Дунай-ІМ-ЕХ” за договором № 67 від 03.10.2008 р. в розмірі 117904,00 грн., і саме у зв’язку з невиконанням вказаного зобов’язання у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у вказаній сумі.

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Між тим, як передбачено п. 3.6. договору № 67 від 03.10.2008 р. (в редакції доповнення № 1 до вказаного договору), в разі несплати ВАТ „Комсомолець” до 30.03.2009 р. коштів в сумі 117904,00 грн. ВАТ „Комсомолець” зобов’язується сплатити штрафні санкції в розмірі 35% річних.

Отже, з огляду на те, що в договорі сторонами встановлений інший розмір річних, відповідно судом застосовуються положення договору

При цьому, як вже зазначалось вище, п. 3.6 договору № 67 встановлений строк повернення відповідачем перерахованих позивачем в якості оплати за придбану продукцію коштів в розмірі 117904,00 грн. (до 30.03.2009 р.), але відповідачем був порушений вказаний строк. У зв’язку з цим суд вважає цілком обґрунтованим нарахування позивачем відповідачу штрафу згідно п. 3.6. договору за період з 31.03.2009 р. по 29.06.2010 р. у розмірі 51948,50 грн. за несвоєчасне повернення грошових коштів.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з претензією від 24.09.2009 року № 55 (а.с. 18), якою просив відповідача сплатити заборгованість та нараховані штрафні санкції протягом місяця з дня отримання претензії. Однак, як встановлено в ході розгляду справи, відповідь на претензію позивачем отримано не було.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 30585,30 грн. згідно п. 4.2 договору № 67 від 03.10.2008 р. суд зазначає наступне.

В силу ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штраф, пеня).

Згідно положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Частиною 1 ст. 548 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

При цьому за змістом ст. 611 Цивільного кодексу України сплата неустойки настає у разі порушення зобов'язання.

Так, п. 4.2. договору № 67 від 03.10.2008 р. передбачено, що в разі недопоставки та несвоєчасної поставки товару, винна сторона сплачує пеню в розмірі 0,5 % від суми недопоставленого об’єму товару за кожен день прострочки та повертає отриману передоплату на протязі 3-х банківських днів з моменту встановлення факту відсутності товару.

Як встановлено в ході розгляду справи та вбачається з пояснень позивача (а.с. 28), пеня у розмірі 30585,30 грн. згідно п. 4.2. договору № 67 від 03.10.2008 р. була нарахована за порушення відповідачем зобов'язань по сплаті у встановлений договором строк грошових коштів у сумі 117904,00 грн.

Проте, як зазначено вище, п. 4.2. договору № 67 від 03.10.2008 р. передбачає відповідальність відповідача у разі недопоставки та несвоєчасної поставки товару, а не за порушення відповідачем зобов’язання щодо повернення вищезазначеної суми грошових коштів, тому, на думку суду, позивачем неправомірно була нарахована пеня у розмірі 30585,30 грн., яка заявлена до стягнення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з Відкритого акціонерного товариства „Комсомолець” пені у сумі 30585,30 грн. є такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Командитного товариства „Дунай-ІМ-ЕХ” обґрунтовані частково, у зв’язку з чим підлягають частковому задоволенню.

У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, понесені позивачем, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов Командитного товариства „Дунай-ІМ-ЕХ” до Відкритого акціонерного товариства „Комсомолець” про стягнення заборгованості у сумі 200437,80 грн. задовольнити частково.

2.          СТЯГНУТИ з Відкритого акціонерного товариства „Комсомолець” () на користь Командитного товариства „Дунай-ІМ-ЕХ” (65101, м. Одеса, вул. 25-ї Чапаївської дивізії, 5 , кв. 105; код ЄДРПОУ 31428051; п/р 2600530115004 у ПАТ „Банк Національний кредит”, МФО 320702) заборгованість у сумі 169852/сто шістдесят дев’ять тисяч вісімсот п’ятдесят дві/грн. 50 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 1698/одна тисяча шістсот дев’яносто вісім/грн. 53 коп.; 199/сто дев’яносто дев’ять/грн. 99 коп. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписано 21.07.2010 р.

Суддя