Ухвала суду № 11375932, 21.07.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

про припинення провадження у справі

"21" липня 2010 р. Справа № 32-7/35-09-670

За заявою кредитора: Приватного підприємства „Южінвестбуд” (м. Одеса, вул. Ніжинська, 3, кв. 16; код ЄДРПОУ 34930372)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс” (м. Одеса, пр-т Маршала Жукова, 101; код ЄДРПОУ 25978014)

про визнання банкрутом

                              Суддя Грабован Л.І.

Представники сторін:

від кредитора: не з’явився;

від боржника: не з’явився.

присутній: Громова С.С. –представник ТОВ „Євротон” за довіреністю №12 від 11.01.2010р.

СУТЬ СПОРУ: про визнання банкрутом

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.02.2009р. (т. 1 а.с.1) порушено провадження у справі про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс” у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.02.2010р. (т.1 а.с.237-241) задоволено касаційну скаргу ТОВ „Євротон”; ухвалу господарського суду Одеської області від 23.04.2009р. (т.1 а.с.205) про ліквідацію банкрута та припинення провадження у справі –скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.06.2010р. (т.1 а.с.256-260) задоволено касаційну скаргу ТОВ „Євротон”; постанову господарського суду Одеської області від 05.03.2009р. (т.1 а.с.38) про визнання банкрутом –скасовано; справу передано на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Ухвалою суду від 29.06.2010р. справу прийнято до провадження суддею Грабован Л.І.

Ухвала про прийняття справи до провадження та призначення судового засідання від 29.06.2010р. надіслана судом на юридичну адресу боржника, повернута відділенням поштового зв’язку через незнаходження боржника за вказаною адресою, таким чином боржник вважаються належним чином повідомленим про дату і місце судового засідання, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, про що зазначено у роз’ясненнях, викладених у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10 грудня 2009р.

Боржник у засідання суду не з`явився, витребувані ухвалою суду документи не надав.

Ініціюючий кредитор - Приватне підприємство „Южінвестбуд” ухвалу суду від 29.06.2010р. отримав, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №693124, однак у засідання суду не з’явився та витребувані судом документи не надав.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив наступне:

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно ч. 1 ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

У постанові Вищого господарського суду України від 24.02.2010р. та постанові Вищого господарського суду України від 02.06.2010р. звернено увагу суду першої інстанції на необхідність виявлення при новому розгляді справи наявності або відсутності сукупності загальних та спеціальних підстав для порушення провадження у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, передбаченою ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, надання оцінки відповідності приписам законодавства про банкрутство поданих ініціюючим кредитором доказів безспірності грошових вимог до боржника, доказів відсутності боржника за місцезнаходженням та обґрунтованості їх застосування.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає вказані „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Однак, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не передбачає можливості порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, які притаманні процедурі за ст. 52 Закону в площині безспірності грошових вимог, а саме –справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого ч. 3 ст. 6 Закону, встановленого для їх погашення, з моменту відкриття виконавчого провадження –всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі і вимоги щодо складу грошового зобов'язання, передбаченого ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, регулюються загальними нормами Закону.

Таким чином, справа про банкрутство може бути порушена господарським судом за заявою кредитора за наявності безспірних вимог до кредитора, які сукупно складають менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати та не були задоволені боржником менше ніж протягом трьох місяців, у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Кредиторські вимоги Приватного підприємства „Южінвестбуд” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс” у сумі 22950,00 грн. ґрунтуються на акті звірки взаєморозрахунків станом на 30.05.2008р., відповіді боржника від 07.07.2008р. (т.1 а.с.28) на претензією №11/06-08 від 11.06.2008р. (т.1 а.с.27), згідно якої ТОВ „Фенікс” визнає борг перед ПП „Южінвестбуд” у повному обсязі.

Однак, статтею 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що вимоги кредиторів набувають характеру безспірних якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

З 14.04.2006р. чинності набула нова редакція Закону України „Про виконавче провадження”, відповідно до вимог ст. 3 якого, передбачений перелік документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою. У вказаному переліку відсутні такі документи, як акт звірки взаєморозрахунків, претензія та відповідь на претензію.

В матеріалах справи відсутні докази відкриття виконавчого провадження та примусового стягнення заборгованості державною виконавчою службою.

Таким чином, ініціюючим кредитором при зверненні до суду з заявою про порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою не надано суду доказів наявності безспірних грошових вимог до боржника.

У частині 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство” зазначено, що за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.

Щодо подання кредитором у якості доказу відсутності боржника за місцем реєстрації актів перевірки його місцезнаходження від 26.01.2009р. та від 11.02.2009р. (т.1 а.с.30-31) господарський суд зазначає, що вказані документи не можуть розглядатись як допустимі та належні докази з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” місцезнаходження юридичної особи –адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі –виконавчий орган).

Згідно з ст. 17 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

З урахування положень ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, лише факт внесення відомостей про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням до реєстру може слугувати доказом відсутності боржника.

Дана правова позиція викладена у п.105 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство”.

З наявної у матеріалах справи Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданої станом на 13.02.2009р., вбачається, що запис щодо відсутності Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс” до реєстру не вносився. Оскільки, довідка формувалась вже після порушення справи про банкрутство, суд доходить висновку, що на момент звернення Приватного підприємства „Южінвестбуд” до суду із заявою про порушення справи про банкрутство за положеннями ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” спеціальна підстава для порушення, на яку посилався у заяві кредитор, була відсутня.

Відповідно до ч.2 ст.52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

Відповідно до ст.1 Закону банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

З наявного у матеріалах справи балансу Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс” станом на 31.12.2008р.(т. а.с.227) вбачається, що актив підприємства складав 4065,00 грн., значно перевищував його пасив у сумі 2943,00 грн. Таким чином, у суду відсутні підстави вважати боржника неспроможним задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога Приватного підприємства „Южінвестбуд” про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс” в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” не обґрунтована належним доказами та є безпідставною.

Відповідно до ч.36 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство” у разі коли, законом не врегульовано подальший перебіг провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство, судам слід припиняти провадження у справі про банкрутство на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 ч.1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору).

Вказана позиція викладена, зокрема у постанові Вищого господарського суду України від 30.03.32010р. по справі №Б-13/200.

Оскільки, підстави для розгляду справи про банкрутство за заявою Приватного підприємства „Южінвестбуд” про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс” у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” відсутні, господарський суд припиняє провадження по справі №32-7/35-09-670.

Керуючись ч.7 ст. 12, п. 7 ч.1 ст. 40, ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 68, п.11 ч.1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                              У Х В А Л И В:

1.Провадження у справі №32-7/35-09-670 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фенікс” (м. Одеса, пр-т Маршала Жукова, 101; код ЄДРПОУ 25978014) –припинити.

2.Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 13.02.2009р.

3.Скасувати арешт, накладений на все належне майно ТОВ „Фенікс” (65104, м. Одеса, вул. пр-т Маршала Жукова, 101; код ЄДРПОУ 25978014) ухвалою суду від 13.02.2009р.

4.Скасувати заборону боржнику та іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню майна боржника, де б воно не було, здійснювати дії по реорганізації боржника, внесення майна та інших активів як внеску у підприємства, організації, що засновуються, накладену ухвалою суду від 13.02.2009р.

Копію ухвали надіслати: кредитору, боржнику, ТОВ „Євротон”, державному органу з питань банкрутства, державному реєстратору Виконавчого комітету Одеської міської ради, ПершомуВДВС у Київському районі м. Одеси.

Суддя