Ухвала суду № 113757780, 27.09.2023, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6342/18

Провадження № 2/487/16/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2023 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря судового засідання Удовиченко Д.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Пономарьова Олексія Ігоровича, про заміну заходу забезпечення позову та застосування зустрічного забезпечення,

ВСТАНОВИВ:

18 вересня 2023 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Пономарьова Олексія Ігоровича, про заміну заходу забезпечення позову та застосування зустрічного забезпечення, вжитого ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.10.2018 р. у вигляді накладеного арешту на квартиру АДРЕСА_1 , на інший захід забезпечення позову, відповідно вимогам ч. 3 ст. 150 ЦПК України щодо співмірності. у вигляді накладення арешту на частину вказаної квартири, що має відповідати сумі боргу в розмірі 564 904,00 грн (за договором позики) та сумі судових витрат в розмірі 5649,00 грн.

Клопотання обґрунтоване тим, що позивач в обґрунтування позову зазначив, що не може виконати рішення Заводського районного суду м. Миколаєва про стягнення боргу з громадянки ОСОБА_1 по справі № 487/6582/16-ц в сумі 564 904,00 грн суми боргу за договором позики та судові витрати в сумі 5649,00 грн, за рахунок реалізації арештованого майна відповідачки ОСОБА_1 , оскільки належна їй вищевказана квартира була подарована нею громадянці ОСОБА_2 . Ухвалюючи рішення про забезпечення позову суд не з`ясував відповідність обсягу позовних вимог, про що зазначено у вказаній ухвалі, зокрема про стягнення боргу до вартості арештованого судом майна, чим грубо порушив ч. 3 ст. 150 ЦПК України щодо співмірності вжитого судом заходу забезпечення позову. Враховуючи, що позовні вимоги виходять із суті справи № 487/6582/16-ц, вартість арештованої квартири складає 2691625,00 грн, що майже в 5 разів перевищує суму боргу, представник відповідача вважає це зміною обставин, у порівнянні з ситуацією, що існувала на час ухвалення судового рішення про забезпечення позову.

Вирішуючи вказане клопотання, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.

Згідно ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, на активи, забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчиняти певні дії, зупиненням продажу арештованого майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, зупиненням митного оформлення товарів чи предметів тощо (ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

В провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Заводський відділ державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси), приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Ласурія Світлана Анатоліївна, орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради в особі Служби у справах дітей адміністрації Заводського району м. Миколаєва, про визнання договору дарування недійсним і поновлення права власності на житлове приміщення.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 08 жовтня 2018 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 121,4 кв.м. та належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , та заборонити будь-яким особам вчиняти будь-які дії стосовно зазначеного нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 156 ЦПК України за клопотанням учасника справи суд може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим.

Питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим вирішується судом у судовому засіданні не пізніше наступного дня після надходження до суду відповідного клопотання учасника справи (ч. 2 ст. 156 ЦПК України).

Тлумачення положень частини першої статті 156 ЦПК України свідчить, що ЦПК України передбачає можливість заміни одного заходу забезпечення позову іншим, в тому числі здійснення заміни заходів забезпечення позову одного й того ж виду, перелік яких визначено в частині першій статті 150 ЦПК України, але щодо іншого майна.

Право заміни одного заходу забезпечення позову іншим може бути реалізоване у будь-який час, поки діють заходи забезпечення позову.

У постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01 квітня 2019 року у справі № 922/1631/18 зазначено, що у вирішенні питання про заміну одного заходу забезпечення позову іншим, як і щодо вжиття заходів забезпечення позову, обов`язковим є надання оцінки обґрунтованості необхідності здійснення такої заміни, здатності саме того заходу, на який заявник просить замінити вжитий судом, забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову, наявності зв`язку цього заходу забезпечення позову з предметом позову у справі, співмірності заходу із заявленими позовними вимогами, враховуючи також необхідність забезпечення збалансованості інтересів учасників справи. Тобто саме на заявника відповідного клопотання покладається тягар доведення необхідності здійснення заміни вжитого судом заходу забезпечення позову іншим, отже здатності саме такого заходу реально забезпечити задоволення вимог позивача у разі задоволення позову.

Стаття 150 ЦПК України визначає види забезпечення позову. Зважаючи, що за своєю суттю забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують реальне виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, то і будь-який із обраних видів забезпечення позову є за своєю природою певною дією, яка зводиться або до виконання її ( арешт), або до заборони чи зупинення. Інші види забезпечення позову, але з урахуванням обмежень, встановлюються законом.

У заяві про заміну заходу забезпечення позову, заявник посилається на неспівмірність заходу забезпечення позову, оскільки вартість арештованого майна у п`ять разів перевищує суму боргу відповідача по іншій справі, що стало підставою позову.

Суд приймає до уваги, що суд вправі замінити вид забезпечення позову, коли відпаде потреба в обраному виді забезпечення позову. Це обумовлено метою призначення конкретного виду забезпечення і можливими змінами в ході провадження по справі обставин, з урахуванням яких обирався певний вид забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Наприклад, якщо спір стосується частини нерухомого майна, то і будь-які заходи забезпечення позову є доцільними саме щодо спірної частини на яку претендує позивач. В іншому разі, забезпечення позову щодо цілого об`єкту нерухомості, порушить права відповідача або третіх осіб, у разі якщо вони є співвласниками об`єкту нерухомості. Якщо позов майнового характеру, де позовною вимогою є, наприклад, стягнення грошових коштів, то вартість майна відповідача щодо якого вживаються заходи забезпечення позову судом, повинна бути співмірною з ціною позову. Такої ж аналогії слід притримуватись обираючи інші види забезпечення позову.

Враховуючи предмет цього позову (договір дарування кв. АДРЕСА_1 та відповідно законність переходу права власності на цю квартиру, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 ), збільшення вартості спірного майна не є зміною обставин, які викликають необхідність зміни заходу забезпечення позову у вигляді арешту вказаного майна. Також запропонований захід забезпечення не здатен забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відтак, враховуючи що на даний час справа не розглянута, з метою забезпечення можливості виконання рішення суду, є недоцільним накладення арешту на частину вказаної квартири, що має відповідати сумі боргу відповідачки 564904,00 грн та судових витрат 5649,00 грн., як просить заявник.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у зміні заходу забезпечення позову.

Щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно дост.154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

При розгляді заяви про зустрічне забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини.

Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Таким чином, невжиття заходів як забезпечення позову так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Разом з тим, суд враховує, що заходи зустрічного забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до ч. 1ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторін, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особа, яка подала заяву про зустрічне забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про зустрічне забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до зустрічного забезпечення позову. У вирішенні питання про зустрічне забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо зустрічного забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до зустрічного забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Беручи до уваги, що позивач має зареєстроване місце проживання на території України, з огляду на заяву представника відповідача, суд не вбачає належних доказів на підтвердження вичерпного переліку вимог щодо застосування зустрічного забезпечення, відповідно до норм чинного цивільного законодавства України.

Відтак, підстав для застосування зустрічного забезпечення судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.81,149-156, 353-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 адвоката Пономарьова Олексія Ігоровича, про заміну заходу забезпечення позову та застосування зустрічного забезпечення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала складена 27 вересня 2023 року.

Суддя: З.М. Сухаревич