Ухвала суду № 113755282, 06.09.2023, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/5324/22-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2023 року

Печерський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судових засідань Сміян А.Ю.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

представника відповідача: Бершадської І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в м. Києві клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шоломіцького Івана Валентиновича про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» (далі - відповідач, АТ «Ощадбанк»), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача безпідставно списані кошти в розмірі 11 524,00 грн. та покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2022 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Ощадбанк» про стягнення грошових коштів та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.04.2022 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 03.10.2022 року відкладено розгляд справи на 12.01.2023 року.

У зв`язку з відрядженням головуючого судді судове засідання, призначене на 12.01.2023 року, знято з розгляду та призначено наступне судове засідання на 09.03.2023 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09.03.2023 року відкладено розгляд справи на 17.05.2023 року.

15.05.2023 року до суду надійшов відзив представника відповідача, у якому він просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 17.05.2023 року відкладено розгляд справи на 06.09.2023 року.

04.07.2023 року до суду надійшло клопотання представника позивача про витребування доказів у даній справі, в якому останній просить витребувати у ПрАТ «Київстар» докази щодо заміни (перевипуску) або дублювання мобільного номеру телефону НОМЕР_1 перед здійсненням транзакцій 05.11.2021 року та щодо надходження 04.11.2021 року - 05.11.2021 року на мобільний номер(и) телефону НОМЕР_1 SMS повідомлень від АТ «Ощадбанк» та їх змісту.

В обґрунтування клопотання представник позивача зазначає, що зазначена інформація має важливе значення для правильного вирішення справи; на адвокатський запит щодо надання вищевказаної інформації ПрАТ «Київстар» листом від 29.06.2023 року № 7427876/03/03/02 повідомило, що мобільний номер телефону НОМЕР_1 використовується знеособлено, а запитувана інформація може бути надана за відповідним рішенням суду.

04.07.2023 року до суду надійшла відповідь на відзив представника позивача.

05.09.2023 року до суду надійшли заперечення представника відповідача.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, про день, час, місце розгляду справи повідомлені належним чином; представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі та клопотання про витребування доказів у справі.

У судовому засіданні представник відповідача при розгляді клопотання представника позивача про витребування доказів поклався на розсуд суду.

Вислухавши думку представника відповідача, дослідивши клопотання представника позивача про витребування доказів та перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 13 ЦПК України, суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Як визначено у ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про інформацію», інформація про фізичну особу (персональні дані) - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 21 Закону України «Про інформацію», інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом. Відносини, пов`язані з правовим режимом конфіденційної інформації, регулюються законом.

За положеннями ч.ч. 1-3 ст. 10 Закону України «Про захист персональних даних», використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб`єктам відносин, пов`язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб`єкта персональних даних чи відповідно до закону. Використання персональних даних володільцем здійснюється у разі створення ним умов для захисту цих даних. Володільцю забороняється розголошувати відомості стосовно суб`єктів персональних даних, доступ до персональних даних яких надається іншим суб`єктам відносин, пов`язаних з такими даними. Використання персональних даних працівниками суб`єктів відносин, пов`язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов`язків.

Згідно ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про захист персональних даних», поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних. Поширення персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних або уповноваженої ним особи дозволяється у випадках, визначених законом, і лише (якщо це необхідно) в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав людини та для проведення Всеукраїнського перепису населення.

Статтею 31 Конституції України встановлено, що кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з`ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

За змістом ч. 1 ст. 270 Цивільного кодексу України, відповідно до Конституції України фізична особа має право, зокрема, на таємницю телефонних розмов.

За приписами ст. 306 цього Кодексу, фізична особа має право на таємницю листування, телеграм, телефонних розмов,телеграфних повідомлень та інших видів кореспонденції. Зазначена стаття закріплює право фізичної особи на таємницю листування, телеграм, телефонних розмов, телеграфних повідомлень та інших видів кореспонденції є одним з основних особистих немайнових прав.

Згідно п. 7 ч. 1 ст. 162 Кримінального процесуального кодексу України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить, зокрема, інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв`язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо.

Надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, здійснюється в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 163 цього Кодексу.

З аналізу наведених норм вбачається, що зняття інформації з телекомунікаційних мереж можливе лише у випадках, коли достатньо підстав вважати, що у телеграфній та іншій кореспонденції підозрюваного чи обвинуваченого іншим особам або інших осіб підозрюваному чи обвинуваченому, а також у інформації, якою вони обмінюються з допомогою засобів зв`язку, містяться дані про вчинений злочин, що мають доказове значення або коли листи, телеграми та інші види кореспонденції можуть використовуватися лише за згодою особи, яка направила їх, та адресата.

З огляду на наведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що інформація, яку просить витребувати представник позивача, відноситься до інформації з обмеженим доступом (конфіденційної інформації); розкриття інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, є порушенням вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 31 Конституції України; зазначена інформація не може бути витребувана при розгляді цивільної справи, оскільки не містить даних про вчинений злочин.

Крім того, на адвокатський запит представника позивача від 28.06.2023 року ПрАТ «Київстар» листом від 29.06.2023 року № 7427876/03/03/02 повідомило, що телефонний номер НОМЕР_1 обслуговується знеособлено (анонімно) та за гр. ОСОБА_2 як абонентом не зареєстрований. Також, ПрАТ «Київстар» зазначило, що електронні комунікаційні послуги, що надаються знеособлено (анонімно) розшифруванню не підлягають.

З огляду на зазначене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 5, 13, 84, 258, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Шоломіцького Івана Валентиновича про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Держаний ощадний банк України» про стягнення грошових коштів - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 06.09.2023 року.

Суддя Є.С. Хайнацький