Рішення № 11375504, 18.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" травня 2010 р.Справа № 30-28-16/330-07-9237 За позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «НИВА-1»

До відповідача: Спеціалізоване державне підприємство «Укрспецюст»;

Відкрите акціонерне товариство «Одеський завод «СТРОММАШИНА»;

Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції;

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_1;

ОСОБА_2;

ОСОБА_3;

ОСОБА_4;

Про визнання результатів торгів недійсними, визнання правочину недійсним, визнання свідоцтва недійсним та визнання права власності

Судді Рога Н.В.

Лепеха Г.А.

Никифорчук М.І.

Представники:

Від позивача: Шаркова Н.Р.- довіреність від 02.02.2010р.

Від відповідача: СДП «Укрспецюст»- Жердецька С.В.- довіреність №145\16-ю-08 від 28.08.2008р.

Від відповідача: ВАТ «Одеський завод «СТРОММАШИНА»- Вронський С.В.-довіреність исх №7 від 01.02.2010р., Дмитрієв В.П.- довіреність №1 від 03.01.2009р., Кирик А.А.- довіреність №96 від 07.09.2009р.

Від відповідача :ДВС- Радєв М.Г.- довіреність від 30.11.2009р.

Від третьої особи: ОСОБА_1- згідно паспорту

Від третьої особи: ОСОБА_2- згідно паспорту;

Від третьої особи: ОСОБА_3- згідно паспорту;

Від третьої особи: ОСОБА_4- не зявився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «НИВА-1», звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Спеціалізованого державного підприємства (далі - СДП) „Укрспецюст” та Відкритого акціонерного товариства (далі-ВАТ) «Одеський завод «СТРОММАШИНА», за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1, про визнання недійсними результатів торгів з реалізації 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, проведених 20.02.2004р. Одеською філією СДП «Укрспецюст»; визнання недійсним правочину купівлі-продажу з прилюдних торгів, проведених 20.02.2004р. Одеською філією СДП «Укрспецюст», 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, оформленого протоколом №4160009 проведення прилюдних торгів від 20.02.2004р. та Актом про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 24.02.2004р.; визнання недійсним Свідоцтва про право власності на 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Євсєєвою Л.А., зареєстрованого в реєстрі за №1001; визнання за ТОВ «НИВА-1»права власності на нежитлову будівлю на автозаправної станції на 150 заправок на добу, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка в цілому складається з нежилої будівлі літ.»А»- загальною площею 85,5 кв.м, та навісу літ.»Б».

В ході розгляду справи позивач надав до суду заяву про зміну предмету позову, згідно якої просить суд визнати недійсними результати прилюдних торгів з реалізації 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, проведених 20.02.2004р. Одеською філією СДП «Укрспецюст»; визнати недійсним договір №416009 від 03.02.2004р. «Про реалізацію арештованого нерухомого майна», укладений між Першим відділом державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції у м. Одесі та СДП «Укрспецюст»за заявкою №529 від 27.01.2004р. в частині реалізації 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1; визнати недійсним правочин купівлі-продажу з прилюдних торгів, проведених 20.02.2004р. Одеською філією СДП «Укрспецюст», 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, оформленого протоколом №4160009 проведення прилюдних торгів від 20.02.2004р. та Актом про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 24.02.2004р.; визнати недійсним Свідоцтво про право власності на 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка раніше належала ТОВ «НІВА-1»на підставі Свідоцтва про право власності на АЗС на 150 заправок на добу №014615, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 20.07.2001р., видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Євсєєвою Л.А., зареєстроване в реєстрі за №1001; визнати за ТОВ «НИВА-1»права власності на нежитлову будівлю на автозаправної станції на 150 заправок на добу, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з нежилої будівлі літ.»А»- загальною площею 85,5 кв.м, та навісу літ.»Б».

Представник позивача позов підтримує, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Відповідач - ВАТ «Одеський завод «СТРОММАШИНА»проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач - СДП «Укрспецюст» проти позову заперечує з мотивів, викладених у запереченнях на позов.

Ухвалою суду від 25.03.2010р. проведено заміну неналежного відповідача - Перший відділ ДВС у Малиновському районі м. Одеси на належного Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції . При цьому посилання Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції, на те, що він є новоствореним органом державної виконавчої служби, який не є правонаступником відділів державної виконавчої служби, що були ліквідовані на підставі наказу Міністерства юстиції України від 19.08.2005 року №1482/к, у звязку з чим є неналежним відповідачем, не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.

У зв'язку з реформуванням системи державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про внесення змін до законів України "Про державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження" від 23.06.2005 року № 2716-ІV та наказу Міністерства юстиції України від 19.08.2005 року № 1482/К відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України, Автономної Республіки Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, районних у містах, міжрайонних управлінь юстиції ліквідовано. Наказом Департаменту державної виконавчої служби від 26.10.2005 року № 46/к утворені у складі Департаменту державної виконавчої служби - державна виконавча служба у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах. Відповідно до листа Департаменту державної виконавчої служби № 25-1/167/7 від 09.03.2006 р., новостворені органи державної виконавчої служби не є правонаступниками ліквідованих ВДВС обласних, районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції.

За таких обставин, Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби вважає, що він є неналежним відповідачем, оскільки не є правонаступником Першого відділу державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції м.Одеси.

Але з таким висновком погодитись не можна.

Наказ Міністерства юстиції України від 19.08.2005 року № 1482/К видано на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2005 р. № 320 "Про утворення урядового органу державного управління у складі Міністерства юстиції", згідно з якою у зв'язку з реформуванням системи органів ДВС у складі Міністерства юстиції України на базі цих органів утворюється Департамент ДВС як урядовий орган державного управління, фінансування діяльності якого забезпечується у межах призначень, передбачених Міністерству у Державному бюджеті України на відповідний рік.

Тому висновок про те, що новий орган ДВС, утворений внаслідок такого реформування, не є правонаступником попереднього органу, є передчасним.

Крім того, пізніше постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2006р. № 1622 "Про ліквідацію Департаменту державної виконавчої служби" Державний департамент ДВС, що діяв у складі Міністерства юстиції України як урядовий орган державного управління, було ліквідовано. У цій постанові визначено, що Міністерство юстиції України є правонаступником Державного Департаменту ДВС.

Передача повноважень щодо примусового виконання судових рішень від Міністерства юстиції України до Департаменту ДВС не змінила характеру і джерела цих повноважень. Такий підхід свідчить про забезпечення державою безперервності примусового виконання судових рішень.

Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору- ОСОБА_1 - вважає позов необґрунтованим та безпідставним.

В ході розгляду справи , з метою її повного та всебічного розгляду , до участі у справі у якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, судом залучено ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

Треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 письмових міркувань щодо позову не надали. В судовому засіданні зазначені треті особи заявили, що не мають претензій до сторін у справі.

Третя особа - ОСОБА_4 про місце та час судового засідання був повідомлений за наявною у матеріалах справи адресою. Згідно відповіді адресно-довідкового бюро на даний момент ОСОБА_4 не зареєстрований.

Ухвалою в.о. голови господарського суду Одеської області від 11.12.2009р. справу № 28-16\330-07-9237 передано на колегіальний розгляд у складі суддів : Рога Н.В. (головуючий), Гуляк Г.І., Власова С.Г. Справу прийнято до колегіального розгляду ухвалою від 15.12.2009р., у звязку з чим справі присвоєно №30-28-16\330-07-9237. Розпорядженням в.о голови суду від 15.02.2010р. №39-р змінено склад колегії по розгляду справи №30-28-16\330-07-9237 та призначено колегію у складі суддів: Рога Н.В. (головуючий), Гуляк Г.І., Лепеха Г.А. Ухвалою суду від 15.02.2010р. справу прийнято до розгляду колегією суддів у зазначеному складі. Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 19.04.2010р. №83-р змінено склад колегії по розгляду справи №30-28-16\330-07-9237 та призначено колегію у складі суддів: Рога Н.В. (головуючий), Лепеха Г.А., Никифорчук М.І. Ухвалою суду від 19.04.2010р. справу прийнято до розгляду колегією суддів у зазначеному складі.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін , що зявилися , суд встановив:

ТОВ “НИВА-1” зареєстровано рішенням виконавчого комітету Малиновської районної ради народних депутатів м.Одеси 02.07.1993 р., реєстраційний номер 541. Відповідно до Статуту ТОВ “НИВА-1” є повним правонаступником Малого приватного сільськогосподарського підприємства “Нива-1”. Засновниками ТОВ “НИВА-1” виступили громадяни України ОСОБА_1, якому належить 34% статутного капіталу товариства, ОСОБА_17, якому належить 33% статутного капіталу товариства, ОСОБА_18, якому належить 21% статутного капіталу товариства, та ОСОБА_19, якому належить 12% статутного капіталу товариства.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 27.01.1997 р. № 23 Малому приватному сільськогосподарському підприємству “Нива-1”, повним правонаступником якого, як вже було указано вище, є ТОВ “НИВА-1”, була надана земельна ділянка для проектування та будівництва автозаправної станції.

Завершена будівництвом автозаправна станція була прийнята до експлуатації 23.02.2000р. відповідно до акту держтехкомісії про прийняття до експлуатації. На підставі цього акту, затвердженого розпорядженням Іллічівської райадміністрації Одеського міськвиконкому від 14.03.2000р. №164, ТОВ “НИВА-1” 20 липня 2001 р. отримало Свідоцтво про право власності №014615 на АЗС на 150 заправок на добу, розташовану за адресою: АДРЕСА_1. Зазначене свідоцтво було видане виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Враховуючи, що право власності на автозаправну станцію було набуте внаслідок господарської діяльності ТОВ “НИВА-1”, згідно ст. 10 Закону України “Про підприємства в Україні”, ст. 26 Закону України “Про власність” в редакціях, що діяли на час прийняття до експлуатації АЗС, ст.12 Закону України “Про господарські товариства”, власником АЗС на 150 заправок на добу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, стало саме Товариство з обмеженою відповідальністю “НИВА-1”.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18.08.2003 р. по цивільній справі №2-3888/03 з учасника ТОВ “НИВА-1” ОСОБА_1, якому належать 34% статутного капіталу Товариства, за його власними розписками на користь ОСОБА_2 було стягнуто борг в сумі 103 350 грн., 3% річних з простроченої суми в розмірі 4 415 грн., а всього 107 765 грн. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 10.11.2003 р. спосіб виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18.08.2003 р. був змінений шляхом надання судом дозволу на продаж 34% майна та коштів ТОВ “НИВА-1”, що належать ОСОБА_1.

20 лютого 2004 р. відбулися прилюдні торги, проведені Одеською філією СДП “Укрспецюст”, на яких за боргами ОСОБА_1 було продано майно ТОВ “НИВА-1”, а саме частка автозаправної станції в розмірі 34%, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач по справі вважає, що прилюдні торги з реалізації 34% автозаправної станції, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка належала ТОВ «НИВА-1», були проведені з істотними порушеннями указаних нормативних актів, що є підставою для визнання їх результатів недійсними. Зокрема, позивач зазначив, що відповідно до ст.57 Закону України „Про господарські товариства” в редакції, що діяла на дату проведення прилюдних торгів, звернення стягнення на частку учасника у товаристві з обмеженою відповідальністю по його власних зобовязаннях не допускається. При недостатності майна учасника для покриття його боргів кредитори вправі вимагати виділення частки учасника боржника в порядку , передбаченому ст.55 цього Закону, яка встановлює порядок вступу до товариства з обмеженою відповідальністю правонаступників учасника товариства. В порушення зазначених положень закону , що регулюють порядок виділення частки боржника, з прилюдних торгів було продано майно, яке ніколи не належало боржнику - ОСОБА_1

Крім того, позивач зазначив, що у виконавчому документі, виданому Малиновським районним судом м. Одеси на виконання рішення суду від 18.08.2003р. мова йшла про стягнення з ОСОБА_1 га користь ОСОБА_2 грошових коштів. Відповідно до п.5.1.4. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. №74/5 (надалі “Інструкція”), у разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, звернення звертається на належне боржникові інше майно. Стягнення може бути звернено на майно боржника, яке належить йому на праві приватної власності. Згідно з п.5.10.3 Інструкції у разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний виконавець звертається з запитом до відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про належність зазначеного майна боржникові на праві власності.

На підставі зазначеного позивач вважає, що Відділу ДВС не могло не бути відомо, що нерухоме майно, а саме - АЗС, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить ТОВ «НИВА-1», а не ОСОБА_1

Спеціалізована організація Одеська філія СДП „Укрспецюст”, яка проводила публічні торги з реалізації нерухомого майна за заявкою державного виконавця, до якої мали бути додані копії виконавчого документу, правовстановлюючих документів , що підтверджують право власності на майно, що підлягає реалізації з прилюдних торгів, також, на думку позивача, не могла не знати, що передані на реалізацію 34% АЗС що розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить ТОВ «НИВА-1», а не ОСОБА_1

Позивач зазначає, що після того, як йому стало відомо, що прилюдні торги було проведено на підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 10.11.2003р. про зміну способу виконання рішення, він звернувся до апеляційного суду Одеської області зі скаргою на цю ухвалу. Ухвалою апеляційного суду одеської області від 13.11.2008р. скасовано ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 10.11.2003р., питання про зміну способу виконання рішення суду було направлено до Малиновського районного суду м. Одеси на новий розгляд. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 21.09.2009р. в задоволенні заяви про зміну способу порядку виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18.08.2003р. у справі №2-3888\03 відмовлено у звязку із відсутністю підстав . Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 23.12.2009р. ухвалу Малиновського районного суду м.Одеси від 21.09.2009р. у цій частині залишено без змін.

Крім того, позивач зазначив, що в порушення п.3.5.-3.7.,3.10 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна інформаційне повідомлення з усією необхідною відповідно до законодавства інформацією , не було опубліковано, підготовка до реалізації частини АЗС не проводилася.

На підставі викладеного позивач просить визнати недійсними результати прилюдних торгів з реалізації 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, проведених 20.02.2004р. Одеською філією СДП «Укрспецюст»; визнати недійсним договір №416009 від 03.02.2004р. «Про реалізацію арештованого нерухомого майна», укладений між Першим відділом державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції у м. Одесі та СДП «Укрспецюст»за заявкою №529 від 27.01.2004р. в частині реалізації 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним правочин купівлі-продажу з прилюдних торгів, проведених 20.02.2004р. Одеською філією СДП «Укрспецюст», 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, оформленого протоколом №4160009 проведення прилюдних торгів від 20.02.2004р. та Актом про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 24.02.2004р.; визнати недійсним Свідоцтво про право власності на 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка раніше належала ТОВ «НІВА-1»на підставі Свідоцтва про право власності на АЗС на 150 заправок на добу №014615, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 20.07.2001р., видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Євсєєвою Л.А., зареєстроване в реєстрі за №1001 ; визнати за ТОВ «НИВА-1»права власності на нежитлову будівлю на автозаправної станції на 150 заправок на добу , розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з нежилої будівлі літ.»А»- загальною площею 85,5 кв.м, та навісу літ.»Б».

Позивач також надав клопотання про відновлення строків позовної давності, посилаючись на поважність причин порушення строків. В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що ТОВ “НИВА-1” не було учасником судового процесу по цивільній справі №2-3888/03, що розглядалася Малиновським районним судом м. Одеси за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. До участі в судовому процесі при вирішенні питання про зміну способу виконання рішення по указаній справі, ТОВ “НИВА-1” також не залучалося. Ухвала про зміну способу виконання рішення від 10.11.2003 р. була відсутня в матеріалах цивільної справи №2-3888/03, в процесі виконання рішення з якої було реалізоване майно, що належить ТОВ “НИВА-1”, що також підтверджується матеріалами справи, а саме листом голови Малиновського районного суду м. Одеси від 18.02.2008 р. №76, а також ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27.05.2008 р. про відновлення втраченого судового провадження.

Крім того, як вже було зазначено вище, ТОВ “НИВА-1” не було учасником виконавчого провадження, в рамках якого було проведено оскаржувані прилюдні торги, участі в торгах не приймало.

В друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням нерухомого майна не було опубліковане, підготовка до реалізації частини АЗС не проводилася.

В порушення п. 3.1. Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 р. №43/5 (набрало чинності з 06.06.2003 р.) відомості про передачу частини АЗС на реалізацію до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень не вносилися.

Враховуючи викладене, ТОВ “НИВА-1” не могло дізнатися про проведення 20 лютого 2004 р. прилюдних торгів з реалізації 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу.

Як вбачається з матеріалів справи, в грудні 2004 р. ТОВ “НИВА-1” дізналося не тільки про порушення свого права, але й про субєктів, якими були порушені його права внаслідок реалізації з прилюдних торгів 34% АЗС, що підтверджується відзивом на позовну заяву ОСОБА_1, датованим 16.12.2004 р. та підписаним уповноваженим представником учасника ТОВ “НИВА-1” ОСОБА_17, який одночасно є і директором указаного підприємства.

При цьому позивач зазначив, що строк позовної давності з грудня 2004р. пропущено з поважних причин, адже цими причинами є знаходження директора ТОВ “НИВА-1” у відрядженні з 26.11.2007 р. по 08.12.2007 р., а після відрядження на лікуванні у опіковому відділенні Одеського обласного медичного центру з 10.12.2007 р. до 24.12.2007 р., що підтверджується посвідченням про відрядження, виданим на підставі наказу №23/11 від 23 листопада 2007 р. та довідкою Одеського обласного медичного центру №35/97 від 24.12.2007 р.

Відповідач - ВАТ „Одеський завод „СТРОММАШИНА” проти позову заперечує, посилаючись на те, що 24 лютого 2004р. ВАТ „Одеський завод „СТРОММАШИНА” придбало на прилюдних торгах 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, і раніше належала ТОВ «НИВА-1». 25 лютого 2004р. ВАТ „Одеський завод „СТРОММАШИНА” отримало Свідоцтво про право власності на зазначене майно, яке зареєстровано у встановленому чинним законодавством порядку. За таких обставин, відповідач вважає, що він є належним власником 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

ВАТ „Одеський завод „СТРОММАШИНА” вважає, що згідно ч.2 ст.388 Цивільного кодексу України майно не може бути витребувано від добросовісного набувача , якщо воно було продано в порядку встановленому для виконання судових рішень.

Крім того, відповідач зазначив, що спірне майно було продано на виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси у справі №2-3888\02 на підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 10.11.2003р. , якою змінено спосіб виконання рішення суду та дозволено продаж 34% майна ТОВ „НИВА-1”. Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення є обовязковими до виконання на всій території України.

Відповідач також вважає, що позивачем пропущено строк позовної давності, адже, за даними відповідача, про продаж 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, позивачу стало відомо ще з 21.04.2004р. з листа ВАТ „Одеський завод „СТРОММАШИНА”.

Відповідач СДП „Укрспецюст” проти позову заперечує, посилаючись на те, що оскаржувані прилюдні торги з продажу 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, що були проведені 20.02.2004р. на підставі договору №4160009 від 03.02.2004р. „Про реалізацію арештованого нерухомого майна”, укладеного згідно з заявкою №529 від 27.01.2004р. з Першим відділом ДВС Малиновського районного управління юстиції м. Одеси, проведено з дотриманням норм чинного законодавства України .

Відповідач - Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивачем пропущено встановлений чинним законодавством України строк позовної давності.

Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до стю.149 Цивільного кодексу України звернення стягнення на частину майна товариства з обмеженою відповідальністю , пропорційно частці учасника товариства у статутному капіталі, за його особистими боргами допускається лише у разі недостатності у нього іншого майна для задоволення вимог кредиторів. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси встановлений спосіб виконання рішення суду дозволено продаж 34% майна та коштів ТОВ „НИВА-1” , які належать ОСОБА_1 також в ухвалі зазначено про відсутність у боржника будь-якого іншого майна. За таких обставин, відповідач вважає , що він діяв на виконання рішення суду, яке відповідно до чинного законодавства є обовязковим до виконання.

Розглянув матеріали справи суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог за таких підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Свідоцтва про право власності №014615, виданого 20 липня 2001 р. виконавчим комітетом Одеської міської ради, ТОВ “НИВА-1” є власником автозаправної станції 150 заправок на добу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Зазначене Свідоцтво видано на підставі акту держтехкомісії про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом обєкту, затвердженого розпорядженням Іллічівської райадміністрації Одеського міськвиконкому від 14.03.2000р. №164.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 18.08.2003 р. по цивільній справі №2-3888/03 з учасника ТОВ “НИВА-1” ОСОБА_1, якому належать 34% статутного капіталу Товариства, за його власними розписками на користь ОСОБА_2 було стягнуто борг в сумі 103 350 грн., 3% річних з простроченої суми в розмірі 4 415 грн., а всього 107 765 грн. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 10.11.2003 р. спосіб виконання рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 18.08.2003 р. був змінений шляхом надання судом дозволу на продаж 34% майна та коштів ТОВ “НИВА-1”, що належать ОСОБА_1.

20 лютого 2004 р. відбулися прилюдні торги, проведені Одеською філією СДП “Укрспецюст”, на яких за боргами ОСОБА_1 було продано майно ТОВ “НИВА-1”, а саме частка автозаправної станції в розмірі 34%, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи приписи Конституції України, Законів України “Про власність”, “Про підприємства в Україні”, “Про виконавче провадження”, Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. №74/5, Тимчасового положення про порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. № 68/5, в редакціях, що діяли на дату ухвалення ухвали Малиновського районного суду м. Одеси від 10.11.2003 р., а також зміст самої ухвали, суд вважає, що прилюдні торги були проведені з істотними порушеннями указаних нормативних актів, що є підставою для визнання їх результатів недійсними.

Так, відповідно до вимог ст.ст. 1, 2 та 4 Закону України “Про виконавче провадження” (надалі “Закон”) органи державної виконавчої служби є органами державної виконавчої влади, а державні виконавці посадовими особами цих органів. Вказаний статус виконавчої служби та державних виконавців зумовлює обовязок останніх дотримуватися приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України стосовно дій виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до ст. 1 Закону “виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення)”. Як указано в ст. 4 Закону заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно зі статтею 10 Закону учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі. Згідно зі статтею 11 Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, яка зобов'язана за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

Відповідно до ст. 5 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до п.5.1.4. Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. №74/5 (надалі “Інструкція”), у разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, звернення звертається на належне боржникові інше майно. Стягнення може бути звернено на майно боржника, яке належить йому на праві приватної власності. Згідно з п.5.10.3 Інструкції у разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний виконавець звертається з запитом до відповідних місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування про належність зазначеного майна боржникові на праві власності.

Проаналізувавши норми Закону та Інструкції, суд зазначає, що учасниками виконавчого провадження під час проведення оскаржуваних Позивачем торгів могли бути державний виконавець, сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі, а, оскільки, ТОВ “НИВА-1” не є жодною з указаних у переліку осіб, воно не було і не могло бути учасником виконавчого провадження, в рамках якого були проведені торги. Крім того, встановлені Законом заходи примусового виконання рішень передбачають звернення стягнення на майно чи грошові кошти, що належать на праві приватної власності боржнику, яким ТОВ “НИВА-1” в рамках цивільної справи Малиновського районного суду м. Одеси №2-3888/03 та виконавчого провадження, відкритого для виконання рішення суду, не було.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку , що у Першого відділу виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції м. Одеси взагалі не було правових підстав для передачі на реалізацію з прилюдних торгів майна ТОВ “НИВА-1”.

Посилання відповідачів на те, що прилюдні торги були проведені на підставі ухвали Малиновського районного суду від 10.11.2003 р., якою суд нібито звернув стягнення на майно ТОВ “НИВА-1”, не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.

В рішенні Малиновського районного суду м. Одеси від 18.08.2003 р. по цивільній справі №2-3888 вказано: «Взыскать с ОСОБА_1 в пользу ОСОБА_2 долг в сумме 103350 грн., сумму просрочки платежа 4415 грн., а всего 107 765 грн. Взыскать с ОСОБА_1 госпошлину в сумме 1077,65 грн.». Тобто саме ОСОБА_1 був боржником за зазначеною справою. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 10.11.2003 р., на яку посилаються відповідачі, як на правову підставу продажу з торгів майна ТОВ “НИВА-1”, спосіб виконання указаного рішення був змінений наступним чином: “Разрешить продажу 34% имущества и средств ООО “НИВА-1”, которые принадлежат ОСОБА_1”. Тобто ухвалою суду було дозволено продати майно саме ОСОБА_1, яке належить йому в ТОВ “НИВА-1”. Тим самим указаною ухвалою був підтверджений статус ОСОБА_1 як боржника.

На виконання рішення Малиновського суду м.Одеси по справі №2-3888/03 з урахуванням ухвали суду від 10.11.2003 р. Перший відділ виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції міг передати на реалізацію лише майно, що належить ОСОБА_1 в ТОВ “НИВА-1” на праві власності. Як учаснику ТОВ “НИВА-1” ОСОБА_1 в указаному товаристві належить лише частка у статутному капіталі, яка в розумінні ст. 190 Цивільного кодексу України є майном. Тобто в процесі звернення стягнення на майно боржника, виконавча служба могла звернути стягнення лише на частку ОСОБА_1 в статутному капіталі ТОВ “НИВА-1” у встановленому законодавством порядку, але ніяким чином не на майно самого товариства, яке ніколи не належало боржникові, як того вимагає Закон, на праві приватної власності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при передачі на реалізацію в СДП “Укрспецюст” майна, що належить на праві власності не боржнику, а третій особі, Перший відділ державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції вийшов за межі своїх повноважень, передбачених Законом України “Про виконавче провадження”, порушивши тим самим приписи Конституції України стосовно дій виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу цього Кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Оскільки при передачі на реалізацію з прилюдних торгів майна, що належить не боржнику, а третій особі, та внаслідок такої реалізації були порушені ст. 19 Конституції України, Закон України “Про виконавче провадження” від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV, Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 р. №74/5, ст. 13 Цивільного кодексу України, суд вважає, що договір №4160009 “Про реалізацію арештованого нерухомого майна” від 03.02.2004 р., укладений між Першим відділом державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції у м. Одесі та СДП “Укрспецюст”, саме на підставі якого на реалізацію було передано майно, що належить не боржнику, а третій особі, як і правочин купівлі-продажу з прилюдних торгів, проведених 20 лютого 2004 р., з яких було продане майно що належало на праві власності не боржнику, а третій особі, яка навіть не була учасником виконавчого провадження, мають бути визнані недійсними на підставі ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

При цьому посилання ВАТ “Одеський завод “СТРОММАШИНА” на неможливість витребування від добросовісного набувача майна, проданого в порядку, встановленому для виконання судових рішень (ч. 2 ст. 388 Цивільного кодексу України) є безпідставними, оскільки витребування такого майна можливе після визнання недійсним правочину щодо відчуження майна в порядку виконання судового рішення.

Прилюдні торги, які відбулися 20.02.2004 р., мали бути проведені відповідно до Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. №68/5 . Зазначене Тимчасове положення визначає умови і порядок проведення прилюдних торгів з продажу квартир, будинків, підприємств як цілісного майнового комплексу, інших приміщень, земельних ділянок, що є нерухомим майном, на які звернено стягнення відповідно до чинного законодавства, а також розрахунків за придбане майно.

Відповідно до п. 3.2. Тимчасового положення спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, до якої, в числі інших документів, додаються копії виконавчого документу та правовстановлювальних документів, що підтверджують право власності на майно, яке буде реалізоване з прилюдних торгів.

Незважаючи на наявність правовстановлювальних документів, згідно яких власником АЗС на 150 заправок на добу , що розташована за адресою: м. Одеса, Перший Амурський провулок 1А, є ТОВ “НИВА-1”, Одеська філія СДП “Укрспецюст” провела прилюдні торги з реалізації 34% АЗС, зазначивши в Акті про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, що 34% АЗС належать ОСОБА_1 згідно установчого договору про створення і діяльність ТОВ “НИВА-1” від 03.09.1999 р., хоча установчий договір господарського товариства ніколи не був віднесений українським законодавством до кола правовстановлювальних документів. Більш того, під час проведення оскаржуваних торгів набрав силу Цивільний кодекс України, згідно зі ст.ст. 142, 143 якого, установчий договір товариства з обмеженою відповідальністю навіть не є установчим документом товариства. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на дату підписання установчого договору АЗС, частина якої була передана на реалізацію з торгів, ще не була побудована.

Згідно з п.п.3.5. 3.7., 3.10 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна спеціалізована організація, яка проводить публічні торги, не пізніше як за 15 днів до дня проведення публічних торгів публікує за місцезнаходженням нерухомого майна в друкованих засобах масової інформації інформаційне повідомлення про нерухоме майно, що підлягає реалізації. Це інформаційне повідомлення може також бути публічно оголошене в інших засобах масової інформації.

Зміст інформаційного повідомлення повинен містити: найменування, опис і характеристику нерухомого майна; його місцезнаходження (адресу); стартову ціну; суму реєстраційного та гарантійного внесків учасника прилюдних торгів, найменування, адресу банку, номер рахунка для їх сплати; порядок і строки сплати купівельної ціни; дату, час та місце ознайомлення з майном; дату, час та місце проведення прилюдних торгів; дані про спеціалізовану організацію, яка проводить торги; кінцевий термін реєстрації для участі у прилюдних торгах; дані про стягувача та боржника (фізичних осіб громадян України - прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, адресу постійного місця проживання та ідентифікаційний код за Державним реєстром фізичних осіб - платників податків); інші відомості, потрібні для проведення прилюдних торгів.

Підготовка до реалізації включає до себе проведення інвентаризації, збирання, аналіз інформації та розробку пропозицій щодо стану поточного та перспективного використання арештованого майна з метою надання потенційним покупцям більш повної інформації щодо майна, яке реалізується, а також документальне та технічне забезпечення підготовки майна до продажу тощо.

Якщо реалізації підлягає нежитлове приміщення, то в інформації додатково зазначаються: розмір площі; місцезнаходження; призначення об'єкта; обмеження на його використання; матеріали стін; процент зносу; відомості про земельну ділянку, на якій розташоване нежитлове приміщення (її правовий режим та розмір).

Таким чином, Міністерство юстиції України визначило обсяги обов'язкової інформації про нерухомі об'єкти, що підлягають реалізації з прилюдних торгів, а також установило чіткий порядок і спосіб її доведення до осіб, які бажають взяти участь в торгах, поклавши обов'язок доведення цієї інформації до потенційних покупців таких об'єктів нерухомості на спеціалізовану організацію, яка проводить публічні торги, якою в даному випадку було СДП “Укрспецюст”.

В порушення указаних норм Тимчасового положення інформаційне повідомлення з усією, необхідною відповідно до законодавства інформацією не було опубліковано, підготовка до реалізації частини АЗС не проводилася.

Зазначені порушення Тимчасового положення є самостійною підставою для визнання результатів прилюдних торгів від 20.02.2004 р. недійсними.

При цьому копія газети з інформаційним повідомленням про проведення прилюдних торгів арештованого нерухомого майна, зокрема 34% АЗС, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, надана до матеріалів справи ВАТ “Одеський завод “Строммашина”, не приймається судом до уваги в якості доказу , адже, відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Виходячи з викладеного, суд зазначає, що належним доказом опублікування інформаційного повідомлення з дотриманням вимог Тимчасового положення, є оригінал друкованого засобу масової інформації з таким повідомленням, з якого можливо однозначно визначити дату опублікування та назву такого засобу, щоб упевнитися, що повідомлення дійсно було опубліковане за місцезнаходженням нерухомого майна, яке виставлялося на прилюдні торги, та у строки, передбачені Тимчасовим положенням.

Відповідно до ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обовязковими для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення справи.

Визначення терміну “Судове рішення” міститься в Законах України “Про доступ до судових рішень” від 22.12.2005 р. №3262-IV та “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень” від 18.11.2003 р. №1255-IV, постанові Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 р. №740 “Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень”, наказі Державної судової адміністрації від 14.05.2008 р. №37 “Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, надсилання, реєстрації, обліку, зберігання на паперових носіях та в електронному вигляді копій судових рішень, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру судових рішень”, наказі Державної судової адміністрації від 02.10.2008 р. №89 “Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії відповідальної особи апарату місцевого загального суду та інформаційно-технічного адміністратора Єдиного державного реєстру судових рішень при зборі, обробці та надсиланні копій судових рішень в електронному вигляді для внесення до Єдиного державного реєстру рішень”.

Згідно з положеннями вищеперелічених нормативних актів рішенням суду крім самого рішення також є ухвала, ухвалена судами у цивільних справах.

Як було встановлено судами загальної юрисдикції, ухвали яких набрали законної сили, звернення стягнення на нерухоме майно ТОВ “НИВА-1” шляхом зміни способу виконання рішення Малиновського районного суду від 18.08.2003 р., було здійснено з порушенням норм процесуального і матеріального права, всупереч чинному на той час законодавству.

Тобто прилюдні торги, які відбулися 20.02.2004 р., на яких була продана частка автозаправної станції в розмірі 34%, що належить ТОВ “НИВА-1” на праві власності, були проведені на підставі незаконної ухвали Малиновського районного суду м. Одеси, що, на думку суду, є також самостійною підставою для визнання результатів указаних прилюдних торгів недійсними.

Що стосується вимоги ТОВ “НИВА-1” про визнання недійсним Свідоцтва на право власності на 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, яка розташована в місті Одесі, АДРЕСА_1, виданого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Євсєєвою Ларисою Анатоліївною, то вона також підлягає задоволенню, адже зазначене Свідоцтво було видане на підставі акту про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна, затвердженого начальником першого відділу державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції В.В. Поляковим 24.02.2004 р. Відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. №7/5 (із змінами та доповненнями), зазначене Свідоцтво є правовстановлювальним документом. Отже у випадку визнання недійсними результатів прилюдних торгів таке свідоцтво, як похідний документ, має бути визнане судом недійсним.

Така позиція суду відповідає позиції Вищого господарського суду України, викладеної ним у постановах від 04.03.2010 р. по справі №30/71-09-1998 та від 12.08.2009 р. у справі №15/140.

Відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.

У матеріалах справи міститься заява ВАТ “Одеський завод “СТРОММАШИНА” про застосування строків позовної давності. Про сплив строків позовної давності, в межах якого ТОВ “НИВА-1” могло звернутися до суду про захист свого права, заявив і Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в своєму відзиві від 09.12.2009 р..

З цього приводу суд зазначає, що згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

15 лютого 2010 р. ТОВ “НИВА-1” звернулося до суду з клопотанням про відновлення строків позовної давності. 25.02.2010 р. позивач доповнив своє клопотання про відновлення строків позовної давності.

Розглянувши клопотання ТОВ “НИВА-1” про відновлення строків позовної давності, суд визнає причини пропущення позовної давності поважними, виходячи з наступного: відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Для правильного обчислення строку позовної давності дуже важливим є визначення його початкового моменту. Частина 1 ст. 261 Цивільного кодексу України містить загальне правило, відповідно до якого перебіг позовної давності починається з дня виникнення права на позов у матеріальному розумінні з урахуванням обєктивних і субєктивних передумов. Обєктивні передумови полягають в самому факті порушення субєктивного права, що належить даній особі. У випадку необізнаності особи про факт порушення її прав, момент самого порушення права та момент, коли уповноважений субєкт дізнався про таке порушення, можуть не збігатися. Отже, в такому випадку слід враховувати субєктивні передумови права на позов, яке виникає з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про відповідне порушення. При цьому врахування субєктивного моменту при визначенні початку перебігу строку позовної давності є додатковою гарантією захисту цивільних прав, адже відсутність в особи відомостей про порушення її права фактично унеможливлює вчасне вжиття відповідних заходів захисту.

Можливі випадки, коли особа дізналась про порушення її права, але не знає, яким субєктом допущено порушення. У цьому випадку передбачається, що перебіг строку позовної давності починається від дня, коли управнена особа дізналась про субєкта, яким порушено її право.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “НИВА-1” не було учасником судового процесу по цивільній справі №2-3888/03 , що розглядалася Малиновським районним судом м. Одеси за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. До участі в судовому процесі при вирішенні питання про зміну способу виконання рішення по указаній справі, ТОВ “НИВА-1” також не залучалося. Ухвала про зміну способу виконання рішення від 10.11.2003 р. була відсутня в матеріалах цивільної справи №2-3888/03, в процесі виконання рішення з якої було реалізоване майно, що належить ТОВ “НИВА-1”, що також підтверджується матеріалами справи, а саме листом голови Малиновського районного суду м. Одеси від 18.02.2008 р. №76, а також ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 27.05.2008 р. про відновлення втраченого судового провадження.

Крім того, як вже було зазначено вище, ТОВ “НИВА-1” не було учасником виконавчого провадження, в рамках якого було проведено оскаржувані прилюдні торги, участі в торгах не приймало.

Як встановлено судом, в порушення п.п.3.5. 3.7., 3.10 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна інформаційне повідомлення про нерухоме майно, що підлягає реалізації, в друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням нерухомого майна не було опубліковане, підготовка до реалізації частини АЗС не проводилася.

В порушення п. 3.1. Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 р. №43/5 (набрало чинності з 06.06.2003 р.) відомості про передачу частини АЗС на реалізацію до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень не вносилися.

Враховуючи викладене, ТОВ “НИВА-1” не могло дізнатися про проведення 20 лютого 2004 р. прилюдних торгів з реалізації 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу.

Як вбачається з матеріалів справи, в грудні 2004 р. ТОВ “НИВА-1” дізналося не тільки про порушення свого права, але й про субєктів, якими були порушені його права внаслідок реалізації з прилюдних торгів 34% АЗС, що підтверджується відзивом на позовну заяву ОСОБА_1, датованим 16.12.2004 р. та підписаним уповноваженим представником учасника ТОВ “НИВА-1” ОСОБА_17, який одночасно є і директором указаного підприємства, поданим в процесі розгляду Малиновським районним судом м.Одеси цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ТОВ “НИВА-1” та учасників ТОВ “НИВА-1” ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 про визнання недійсними рішень ТОВ “НИВА-1” (копія відзиву надана ВАТ “Одеський завод “СТРОММАШИНА”). Тобто, датою, з якої починається перебіг строку позовної давності, є 16 грудня 2004 р.

Враховуючи викладене, строк позовної давності щодо захисту порушених прав ТОВ “НИВА-1” сплинув 17 грудня 2007 р., тоді як ТОВ “НИВА-1” звернулося з позовом до господарського суду Одеської області про визнання недійсними результатів прилюдних торгів 24 грудня 2007 року.

При цьому поважними причинами, з яких позовна давність була пропущена, є знаходження директора ТОВ “НИВА-1” у відрядженні з 26.11.2007 р. по 08.12.2007 р., а після відрядження на лікуванні у опіковому відділенні Одеського обласного медичного центру з 10.12.2007 р. до 24.12.2007 р., що підтверджується посвідченням про відрядження, виданим на підставі наказу №23/11 від 23 листопада 2007 р. та довідкою Одеського обласного медичного центру №35/97 від 24.12.2007 р.

Посилання ВАТ “Одеський завод “СТРОММАШИНА” на те, що позивач дізнався про порушення свого права ще 21 жовтня 2003 р. під час складення Першим відділом державної виконавчої служби в Малиновському районі м. Одеси акту опису й арешту майна АЗС, яке відбулося у присутності учасників товариства ОСОБА_17 та ОСОБА_18, не приймаються судом до уваги, оскільки зазначений акт був складений 21.10.2003 р., тобто ще до зміни способу виконання рішення суду і проведення прилюдних торгів. Крім того, указаний акт був складений при примусовому виконанні виконавчого листа у справі №2-3888/03 від 24.09.2003 р. і з нього ніяким чином не вбачається, що частина арештованого майна має бути реалізована з прилюдних торгів.

Не приймаються судом до уваги і посилання ВАТ «Одеський завод «СТРОММАШИНА»на те, що позивач дізнався про порушення свого права 21 квітня 2004 р. під час звернення до нього ВАТ “Одеський завод “СТРОММАШИНА” з вимогою про укладення договору про спільну експлуатацію АЗС.

Дійсно, як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2004 р. ВАТ “Одеський завод “СТРОММАШИНА” звернулося до ТОВ “НИВА-1” з вимогою про укладення договору про спільну експлуатацію АЗС з тих підстав, що воно є власником 34% АЗС. Але ніяких документів на підтвердження заявлених вимог ВАТ “Одеський завод “СТРОММАШИНА” не надало. Залишилася без відповіді і вимога ТОВ “НИВА-1” про надання документів, які б підтверджували викладені ВАТ “Одеський завод “СТРОММАШИНА” в листі від 21.04.2004 р. обставини.

В цьому випадку дата вручення зазначеного листа не може вважатися датою початку перебігу позовної давності, оскільки ТОВ “НИВА-1” хоч і отримало інформацію про наявність співвласника АЗС, але не дізналося на підставі чого виникло право власності ВАТ “Одеський завод “СТРОММАШИНА”, як і не дізналося, якими саме субєктами допущено порушення прав ТОВ “НИВА-1”.

Що стосується строків позовної давності відносно вимоги ТОВ “НИВА-1” про визнання недійсним договору №4160009 від 03.02.2004 р. “Про реалізацію арештованого нерухомого майна”, укладеного між Першим відділом державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції у м. Одесі та Спеціалізованим державним підприємством “Укрспецюст”, то вони не підлягають відновленню, оскільки не є пропущеними.

Як вже було зазначалося вище, ТОВ “НИВА-1” не було учасником виконавчого провадження, в межах якого був укладений указаний договір, у звязку з чим було позбавлено доступу до матеріалів виконавчого провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиним джерелом інформації, з якого ТОВ “НИВА-1” могло дізнатися про існування указаного договору, став відзив, наданий до суду СДП “Укрспецюст” 28.01.2008р.Тобто датою початку перебігу позовної давності відносно вимоги про визнання недійсним договору №4160009 від 03.02.2004 р. “Про реалізацію арештованого нерухомого майна”, суд вважає саме дату надходження указаного відзиву до суду.

Враховуючи викладене, строки позовної давності відносно вимоги про визнання недійсним договору №4160009 від 03.02.2004 р. “Про реалізацію арештованого нерухомого майна”, укладеного між Першим відділом державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції у м. Одесі та Спеціалізованим державним підприємством “Укрспецюст”, не є пропущеними.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, але як свідчать матеріали справи СДП „Укрспецюст” та Перший відділ ДВС Малиновського районного управління юстиції у м.Одесі в супереч названим нормам закону створили реальні умови, які порушили право власності ТОВ „НИВА-1” .

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст права власності визначений ст. 317 цього ж Кодексу, згідно з якою власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно зі ст. 319 Цивільного кодексу України лише власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав (ст. 319 ЦК України).

За таких обставин, вимоги позивача є обгрунтованими, підтверджені матерілами справи, тому підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідачів відповідно до ст.44, ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю НИВА-1» - задовольнити.

2. Визнати недійсними результати прилюдних торгів з реалізації 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, проведених 20.02.2004р. Одеською філією Спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст».

3. Визнати недійсним договір №416009 від 03.02.2004р. «Про реалізацію арештованого нерухомого майна», укладений між Першим відділом державної виконавчої служби Малиновського районного управління юстиції у м. Одесі та Спеціалізованим державним підприємством «Укрспецюст»за заявкою №529 від 27.01.2004р. в частині реалізації 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

4. Визнати недійсним правочин купівлі-продажу з прилюдних торгів, проведених 20.02.2004р. Одеською філією Спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст», 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, оформленого протоколом №4160009 проведення прилюдних торгів від 20.02.2004р. та Актом про проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 24.02.2004р.

5. Визнати недійсним Свідоцтво про право власності на 34% автозаправної станції на 150 заправок на добу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, яка раніше належала Товариству з обмеженою відповідальністю «НИВА-1»на підставі Свідоцтва про право власності на АЗС на 150 заправок на добу №014615, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 20.07.2001р., видане приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Євсєєвою Л.А., зареєстроване в реєстрі за №1001.

6. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «НИВА-1»(м.Одеса, пров.Москвіна, 4, код ЄДРПОУ 20933484) право власності на нежитлову будівлю автозаправної станції на 150 заправок на добу , розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка в цілому складається з нежилої будівлі літ.»А»- загальною площею 85,5 кв.м, та навісу літ.»Б».

7.Стягнути з Спеціалізованого державного підприємства «Укрспецюст»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА-1» (м.Одеса, пров.Москвіна, 4, код ЄДРПОУ 20933484, р\р 26009310234601 в АБ «Південний», МФО 328209) витрати по сплаті державного мита у сумі 28 грн. 33 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 39 грн. 33 коп.

8. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Одеський завод «СТРОММАШИНА» (м.Одеса, вул.Чапаєва, 5, код ЄДРПОУ 00240170 , р\р 26004000940001 ФКБ «Імексбанк», МФО 388584) користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА-1» (м.Одеса, пров.Москвіна, 4, код ЄДРПОУ 20933484, р\р 26009310234601 в АБ «Південний», МФО 328209) витрати по сплаті державного мита у сумі 28 грн. 33 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 39 грн. 33 коп.

9. Стягнути з Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (м.Одеса, вул.Ген. Петрова, 42) користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НИВА-1» (м.Одеса, пров.Москвіна, 4, код ЄДРПОУ 20933484, р\р 26009310234601 в АБ «Південний», МФО 328209) витрати по сплаті державного мита у сумі 28 грн. 33 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 39 грн. 33 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 25 травня 2010 р.

СУДДІ РОГА Н.В.

ЛЕПЕХА Г.А.

НИКИФОРЧУК М.І.