Ухвала суду № 113750062, 14.09.2023, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

14.09.2023 Справа №905/1211/23

Суддя - Говорун О.В.

Секретар судового засідання Блохіна Ю.В.

Позивач - Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (01033, м.Київ, вул.Жилянська, 32).

Відповідач 1 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранум" (84122, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Світлодарська, б.28-Б).

Відповідач 2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідач 3 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідач 4 - Товариство з обмеженою відповідальністю "СК-ЛТД" (84118, Донецька область, м.Слов`янськ, вул.Аграрна, б.11).

За участю представника позивача (заявника) - Левченко Ю.В.

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-ЛТД" про солідарне стягнення заборгованості у розмірі 21839324,99 грн.

До суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій представник позивача просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідачів (рухоме та нерухоме), а саме:

- накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно (рухоме та нерухоме) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" в межах суми позову у розмірі 21839324,99 грн, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;

- накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно (рухоме та нерухоме) ОСОБА_1 в межах суми позову у розмірі 21839324,99 грн, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;

- накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно (рухоме та нерухоме) ОСОБА_2 в межах суми позову у розмірі 21839324,99 грн, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі;

- накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно (рухоме та нерухоме) ТОВ СК-ЛТД в межах суми позову у розмірі 21839324,99 грн, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що між позивачем та відповідачем 1 був укладений кредитний договір №041021-КЛН від 04.10.2021, відповідно до якого банк надає позичальнику кредит (грошові кошти на умовах, зазначених в договорі) в загальній сумі 18986630 грн, з кінцевою датою погашення 24.03.2023, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати та повернути банку кредит та сплатити плату (проценти та комісії за договором) за кредит у порядку та на умовах цього договору.

В забезпечення належного виконання зобов`язань відповідачем 1 за кредитним договором №041021-КЛН від 04.10.2021, між банком та відповідачем 2, відповідачем 3, відповідачем 4 були укладені договори поруки №041021-П/1 від 04.10.2021, №041021-П/2 від 04.10.2021, 041021-П/3 від 04.10.2021, відповідно за якими поручителі поручаються перед банком за виконання боржником основного зобов`язання за кредитним договором.

Позивач зазначає, що позичальник не повернув кошти за кредитним договором, що на думку позивача, свідчить про його недобросовісність як сторони договору та вказує на факт умисного ухилення від виконання своїх зобов`язань.

Позичальник не виконував умови кредитного договору протягом строку його дії, допустив виникнення заборгованості та не вживає жодних заходів на її погашення. Також, і поручителі не виконали вимоги позивача за укладеними договорами поруки та, на думку позивача, не мають наміру цього робити, хоча й мають майнові ресурси.

На думку заявника, незастосування заходів забезпечення позову може призвести до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про забезпечення позову, дослідивши додані до позову та до заяви про забезпечення позову документи, суд зазначає наступне.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.136 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст.136 ГПК України є правом суду. За змістом ч.2 ст.136 ГПК України, підставами для вжиття судом заходів для забезпечення є обставини, що свідчать про істотне ускладнення або навіть унеможливлення виконати рішення суду або ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду, у разі невжиття таких заходів.

Господарський суд, оцінивши надані докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку підстав для забезпечення позову.

Позов забезпечується зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб (п.1 ч.1 ст.137 Господарського процесуального кодексу України).

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивачів, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Також, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань після пред`явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Зазначене відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом, зокрема, у постанові від 16.03.2021 у справі №921/302/20.

В обґрунтування клопотання про вжиття заходів забезпечення позову позивач посилається на значну суму заборгованості відповідачів перед позивачем, що виникла у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем 1 зобов`язань за кредитним договором та відповідачами 2,3,4 (поручителями) за відповідними договорами поруки.

Як зазначає позивач, звернення з вимогою про сплату заборгованості відповідачі ігнорують.

За твердженням позивача, в нього наявні об`єктивні підстави вважати про наявне навмисне ухилення відповідачів від погашення простроченої заборгованості, що у своїй сукупності беззаперечно доводить той факт, що відповідачі можуть вчинити дії задля унеможливлення виконання рішення у цій справі, можуть здійснити відчуження свого нерухомого та рухомого майна, перереєструвати його на споріднених осіб в результаті чого стане неможливим виконання рішення суду у цій справі.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17, постанова Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Заходи забезпечення позову за вимогами майнового характеру можуть бути застосовані у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В той же час, у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін. Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову. При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та позивач отримає задоволення своїх вимог. Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника (висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

Позивачем до заяви про забезпечення позову додана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обертів нерухомого майна, з яких вбачається наявність у відповідача 2 ОСОБА_1 , 13 об`єктів нерухомого майна; відповідач 3 ОСОБА_2 , 28 об`єктів нерухомого майна; відповідач 4 ТОВ «СК-ЛТД», 9 об`єктів нерухомого майна.

Враховуючи висновки, які викладені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22, щодо можливості вільно відповідачами розпорядитись як коштами, які знаходяться на відповідних банківських рахунках так і можливість відчужити належне відповідачам майно, яке перебуває в їх власності, що вочевидь може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду в цій справі, якщо таке буде ухвалене на користь позивача, що, в свою чергу, може свідчити про неефективність судового захисту, суд дійшов висновку про наявність обставин для часткового задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Позивач в заяві про забезпечення позову просив накласти арешт на грошові кошти та майно кожного з чотирьох відповідачів в межах суми позову в розмірі 21839324,99 грн.

Враховуючи, що заявником зазначено про наявність майна у кожного з чотирьох відповідачів, у разі задоволення заяви з такими вимогами, позов з вимогою про стягнення грошових коштів може бути забезпечений майном, вартість якого в чотири рази перевищує ціну позову.

За таких обставин, розумним та адекватним є накладання арешту на грошові кошти та майно кожного з відповідачів в межах суми позову.

Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234-235 ГПК України

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно (рухоме та нерухоме) Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" (ідентифікаційний код юридичної особи - 31586254) в межах 1/4 суми позову у розмірі 5459831,25 грн, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно (рухоме та нерухоме) ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової катки платника податків - НОМЕР_1 ) в межах 1/4 суми позову у розмірі 5459831,25 грн, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно (рухоме та нерухоме) ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової катки платника податків - НОМЕР_2 ) в межах 1/4 суми позову у розмірі 5459831,25 грн, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

Накласти арешт на грошові кошти, які знаходяться на всіх рахунках у всіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно (рухоме та нерухоме) ТОВ СК-ЛТД (ідентифікаційний код юридичної особи - 23124940) в межах 1/4 суми позову у розмірі 5459831,25 грн, до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складання повного тексту до Східного апеляційного господарського суду.

Повний текст ухвали складений 22.09.2023.

Строк пред`явлення до виконання - 3 роки.

Суддя О.В. Говорун