Рішення № 11374710, 13.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2010 р.Справа № 7/152-10-1796 За позовом: Одеського академічного театру музичної комедії ім. М.Водяного, м.Одеса

до відповідача: ТОВ „Спеціалізоване підприємство „Інтерліфт”, м.Одеса

про розірвання договору

Суддя Лепеха Г.А.

Представники сторін:

Від позивача –Громадський Т.В., за довіреністю.

Від відповідача –Прогунова В.І., генеральний директор.

Представниками сторін подано клопотання про нездійснення технічної фіксації судового процесу.

Клопотання судом прийнято та задоволено.

Суть спору: Одеський академічний театр музичної комедії ім. М.Водяного (далі –Позивач) звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване підприємство „Інтерліфт” про розірвання договору на комплексне технічне обслуговування ліфту.

Представник відповідача у судовому засіданні надав відзив, в якому позовні вимоги визнав частково, а саме погодився з розірванням договору з 11.04.2010р.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи та заслухавши представників сторін у відкритому судовому засіданні, суд встановив:

01.03.2004р. між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір на комплексне технічне обслуговування ліфта (далі –Договір), що включало в себе весь комплекс ремонтних та регламентних робіт, що забезпечують справність, надійну експлуатацію ліфтів та диспетчерської системи, та нагляд за безпечною їх експлуатацією.

Територіальнім управлінням Держгідропромнагляду по Одеській області з 09.03.2010р. у зв’язку з виявленими порушеннями заборонена експлуатація двох ліфтів театру.

За таких обставин у Позивача відпала потреба у послугах, що надаються Відповідачем в об’ємах, обумовлених Договором.

Отже, склалася така ситуація, коли Позивач не потребує послуг Відповідача, проте відповідно до умов договору має сплачувати щомісячну вартість послуг згідно Договору та актів виконаних робіт.

Позивач звертався до Відповідача із пропозицією про розірвання Договору за обопільним погодженням, але Відповідач відмовився та наполягав на подальшому продовженні договірних відносин.

Зазначені обставини зумовили Позивача звернутись до суду з даним позовом.

Відповідач у представленому відзиві погодився з позовними вимогами, а саме з розірвання Договору з 11.04.2010р., виходячи з наступного:

В пункті 6.4. Договору зазначено, що обидві сторони зберігають за собою право достроково розірвати договір по причині невиконання однією із сторін своїх обов’язків. В цьому випадку сторона, бажаюча розірвати договір, повинна повідомити про це іншу сторону письмово не пізніше ніж за один місяць до дати розірвання з вказівкою причин, які зумовили прийняти таке рішення.

Отже, враховуючи, що пропозиція Позивача №88 від 09.03.2010р. про розірвання Договору була отримана Відповідачем 11.03.2010р., то строк розірвання Договору –11.04.2010р.

Згідно ст.ст. 509, 525 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору та відшкодування збитків.

Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Відповідно до приписів ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Частиною 2 ст.652 ЦК України передбачено, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

- в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

- зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

- виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

- із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Частиною 4 ст. 188 ГК України, передбачено що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, зацікавлена сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При вказаних обставинах, з урахуванням представленого відзиву, суд вважає, що позовна заява Одеського академічного театру музичної комедії ім. М.Водяного є правомірною, документально обґрунтованою та підлягаючою частковому задоволенню.

Витрати по сплаті держмита та витрати по сплаті послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу слід покласти на Позивача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Розірвати з 11.04.2010р. на майбутнє Договір на комплексне технічне обслуговування ліфту б/н від 01.03.2004р., укладений між Одеським академічним театром музичної комедії ім. М.Водяного (код ЄДРПОУ 02224838) та товариством з обмеженою відповідальністю „Спеціалізоване підприємство „Інтерліфт” (код ЄДРПОУ 19349159).

3.          В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку

з дня його прийняття.

Наказ видати після прийняття рішенням законної сили.

Суддя