Рішення № 113745416, 26.09.2023, Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 624/817/23

№ провадження 2/624/210/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 вересня 2023 року Кегичівський районний суд Харківської області в складі: головуючого-судді Крапівки Т.В., за участю секретаря Лебідь Л.В., розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в смт. Кегичівка, Харківської області цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Кегичівської селищної ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом про позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та стягнення з нього аліментів на користь прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів/піклувальників, в залежності від подальшої форми влаштування дитини, на утримання дитини в розмірі не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття, починаючи з моменту надходження позовної заяви до суду.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідач є батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Сахновщинського районного суду Харківської області відібрано, без позбавлення батьківських прав, у матері ОСОБА_3 малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Родині ОСОБА_1 надається послуга за Державним стандартом соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах. Батько дитини її вихованням не займається, дитина залишається сама вдома, не пристосована до життя в соціумі. Належні умови проживання дитині батьком не забезпечені, в будинку брудно, відсутні умови для навчання. Харчування дитини незадовільне. Дитина має проблеми зі здоров`ям та потребує лікування, але батько не приділяє достатньої уваги здоров`ю сина. Працівниками Служби у справах дітей та сім`ї складено акт проведення оцінки рівня безпеки дитини та встановлено, що дійсно є загроза для її життя та здоров`я. Дитину влаштовано до Комунального некомерційного підприємства Кегичівської селищної ради «Кегичівська центральна районна лікарня».

Ухвалою Кегичівського районного суду Харківської області від 28 серпня 2023 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Учасники справи у підготовче засідання не з`явились, про дату час та місце проведення підготовчого засідання повідомлялись належним чином.

Представник позивача, Березка В.А. , подала заяву про підтримання позовних вимог та проведення підготовчого засідання без участі представника.

Відповідач ОСОБА_1 подав заяву про підтримання в повному обсязі позову про позбавлення його батьківських прав стосовно малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Не заперечує проти позбавлення його батьківських прав. Розгляд справи провести без його участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.ч. 3,4, ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

В підготовчому засіданні встановлено, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є відповідач ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується копією повторно виданого свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 17.03.2016 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сахновщинського районного управління юстиції у Харківській області, актовий запис №24.

Згідно копії рішення Сахновщинського районного суду Харківської області від 02.04.2021 у матері ОСОБА_3 , відібрано без позбавлення батьківських прав дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнуто аліменти на її утримання.

Відповідно до копії акту №03 оцінки потреб сім`ї, копії рішення відділу соціального захисту населення Кегичівської селищної ради про надання соціальних послуг від 03 лютого 2023 року № 1203, копії наказу Служби у справах дітей та сім`ї Кегичівської селищної ради №25 від 06 лютого 2023 року сім`ї ОСОБА_1 службою у справах дітей та сім`ї Кегичівської селищної ради надається послуга за Державним стандартом соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 від 17.03.2023 працівниками Служби у справах дітей встановлено, що будинок в якому проживає сім`я потребує ремонту, брудно, відсутні умови для навчання. В будинку брудно, продукти харчування наявні. Проведено бесіду з батьком щодо негативного впливу на дитину соціальних мереж.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 від 21.04.2023 працівниками Служби у справах дітей встановлено, що будинок в тому ж незадовільному стані, продукти харчування відсутні. Дитина дуже худа, голодна, майже не виходить на вулицю. В телефоні знайдені групи небезпечних соціальних мереж.

12.05.2023 до Служби у справах сім`ї та дітей Кегичівської селищної ради надійшла скарга від сусідів ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в якій просять вилучити малолітню дитину так як ОСОБА_1 не виховує свого сина. Дитина ходить голодна, гуляє без нагляду. Сусіди у дитини виводили воші, купали її.

Відповідно до копії акту проведення оцінки рівня безпеки дитини Служби у справах дітей від 12.05.2023, встановлено, що дитина перебувала сама на дитячому майданчику з 7 години ранку до 14 години, батько дитини в момент виявлення дитини відсутній. Дитина має зовнішні ознаки недогляду, вага, зріст значною мірою не відповідає віку дитини у дитини виявлений низький рівень гігієни дитини у зв`язку з недоглядом, поруч з дитиною відчувається неприємний запах, дитина одягнута в брудний одяг. Наявні ознаки незабезпечення дитини належним харчуванням, необхідною медичною допомогою. Спеціалістом надано коментар, що батько не слідкує за здоров`ям свого сина, часто відсутні продукти харчування. Зроблено висновок що рівень безпеки дитини - небезпечний. Встановлено, що дитину необхідно влаштувати до Кегичівської ЦРЛ та провести обстеження у лікаря психіатра та невропатологам. На момент проведення оцінки дитина знаходилась сама вдома. Батько дитини з ранку до пізнього вечора перебуває на роботі. Дитина голодна, сусіди написали скаргу щодо неналежного виховання дитини батьком.

Згідно консультаційного висновку спеціаліста дитячого невролога ХНП Красноградська ЦРЛ від 18.05.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено діагноз G93.4, рекомендовано соціальний патронат, нагляд дитячого психіатра. Відповідно до результату огляду №68632838 від 18.05.2023 КНП «Красноградська ЦРЛ», проведеного психіатром, ОСОБА_2 поставлено діагноз F70.1, F70.10.

Відповідно до копії наказу Служби у справах дітей та сім`ї Кегичівської селищної ради №63 від 24.05.2023 дитину ОСОБА_2 взято на облік, як дитину яка перебуває у складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням батька ОСОБА_1 від виконання батьківських обов`язків.

Згідно копії рішення Кегичівської селищної ради №175 від 25.05.2023 малолітню дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , влаштовано до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_7 терміном на три місяці, з 01.06.2023 по 01.09.2023 на тимчасове виховання та спільне проживання.

Відповідно до копії акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 від 13.07.2023 та від 20.07.2023 будинок потребує ремонту. Батько на момент відвідування в домоволодінні відсутній, зі слів сусідів він на роботі з ранку до ночі.

Малолітньою дитиною ОСОБА_2 у присутності начальника Служби у справах дітей та сім`ї написана заява 14.07.2023 про те, що він хоче в другу сім`ю, до тата не хоче повертатися тому, що він його ображав, бив. Йому буде краще в другій сім`ї.

Згідно заяви від 14 липня 2023 року патронатного вихователя ОСОБА_7 за час перебування дитини в сім`ї його батько не телефонував сину жодного разу. Зустріч з батьком відбулася один раз. Зі слів ОСОБА_2 він не хоче повертатися до батька, тому що він його ображав, принижував, не давав харчуватися повноцінно.

Відповідно до акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 від 26.07.2023 встановлено, що за період перебування дитини в патронатній родині, батько жодного разу не приїхав. Домоволодіння в аварійному стані, брудно, неприємний запах. На момент обстеження батько не зробив нічого для того, щоб повернути сина додому. Умови проживання не покращив, стали ще гірші. Зі слів батька він не заперечує, щоб його позбавили батьківських прав.

Відповідно довідки від 19.07.2023 № 01-14/265 ОСОБА_2 навчається у 7 класі Комунального закладу «Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр» Харківської обласної ради.

Відповідно характеристики від 19.07.2023 № 04-04/264 Комунального закладу «Сахновщинський навчально-реабілітаційний центр» Харківської обласної ради ОСОБА_2 зарекомендував себе старанним, дисциплінованим, працелюбним учнем. Володіє навчальним матеріалом на достатньому та середньому рівні. Хлопець фізично розвинений, але часто хворіє. Батько брав участь у навчанні та вихованні сина. Під час дистанційного навчання батько сам (або з ОСОБА_2 ) приїздив потягом до центру, де від класного керівника отримував навчальні завдання та роз`яснення до їх виконання. Під час приїзду здійснювався обмін зошитами із виконаним завданням. Батько постійно телефонував, цікавився, які оцінки отримав син.

Відповідно до психологічної характеристики від 29.05.2023 № 01-67/74 Комунального закладу «Кегичівський ліцей» Кегичівської селищної ради ОСОБА_2 дитина контактна, але контакт встановлює поступово, з обережністю, що говорить про підвищену тривожність. Працездатність низька, швидка стомлюваність. Увага нестійка, що ускладнює процес осмислення й запам`ятовування. Навички читання та письма сформовані. Бракує математичних знань і вмінь. Застосовує маніпуляцію, випрошує речі та гроші.

Відповідно до психологічної характеристики від 08.07.2023 № 01-30/67 комунального закладу «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради ОСОБА_2 на час обстеження перебував в патронатній сім`ї. У ході бесіди дитина йде на контакт, добре відгукується про патронатного вихователя, товаришує з іншими дітьми, але спілкується з обережністю. Патронатний вихователь відмічає покращення емоційного стану хлопчика: ОСОБА_2 став більш активним, має гарний настрій, значно покращився апетит. У ході проведення бесід, тестування у хлопчика спостерігається підвищена тривожність, середній рівень агресії. ОСОБА_2 підтримує розмову, може запропонувати тему для обговорення.

Відповідно до психологічної характеристики від 17.08.2023 № 01-30/90 комунального закладу «Красненський ліцей» Кегичівської селищної ради ОСОБА_2 контактний, однак з проявами обережності в установленні контакту, що може вказувати на наявність емоційної нестабільності та тривожності. Хлопчик має підвищену тривожність та схильність до проявів агресії, що може свідчити про нездатність ефективно впоратися зі стресовими ситуаціями. Працездатність у хлопця низька, увага нестійка, що виявляється у швидкій втомлюваності. Дитина здатна підтримувати розмову та виконувати завдання, але потребує додаткових роз`яснень, що може вказувати на певні труднощі у когнітивному функціонуванні. Емоції дитини мають егоцентричний характер, поведінка є імпульсивною та інфантильною, що може відображати незрілість емоційної регуляції. Хлопець проявляє неадекватну поведінку для свого віку, відсутність уявлень про соціальні норми й правила поведінки, зокрема стосовно протилежної статі. Взаємодія хлопця з батьком є проблематичною. Систематичне невиконання батьком обов`язків стосовно фізичного, емоційного та соціального добробуту дитини призводить до незадовільної підтримки, занедбання створює небезпеку для фізичного та емоційного стану дитини. Зі слів ОСОБА_2 у сім`ї були випадки насильства, що створює небезпечну та шкідливу атмосферу для розвитку дитини та порушує її безпеку.

Органом опіки та піклування Кегичівської селищної ради №04-30/2207 від 28.07.2023 надано висновок №04-30/683 від 10.03.2023 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 стосовно сина ОСОБА_2 . Згідно якого під час планових виїздів працівників Служби до сім`ї ОСОБА_1 встановлено, що батько не займається вихованням сина, постійно дитина залишається вдома сама, взагалі не пристосована до життя в соціумі. В будинку завжди брудно, постільна білизна жахлива, відсутні умови для навчання, харчування дитини не задовільне. Дитина має проблеми зі здоров`ям та потребує лікування, але батько не приділяє достатньо уваги здоров`ю сина. В січні 2023 року дитину, за ініціативи Служби, було влаштовано до Кегичівської центральної районної лікарні з дуже малою вагою тіла, за два тижні він набрав 8 кг, спілкувався з дітьми, розвивався, але коли повернувся додому вага знову стала критична, дитина постійно голодна та самотня, закрита в собі. 12 травня 2023 року з 06.45 год. ранку дитина до 12.00 год. без нагляду дорослих перебувала на ігровому майданчику в селищі Кегичівка, в брудному одязі, голодний. Мами, які гуляли з дітками на майданчику давали ОСОБА_2 їсти. Коли працівники Служби повідомили про це батька, він відключився і сказав, що на роботі. В другій половині дня повторилося таке ж саме. Працівники Служби відвезли дитину додому, батька повідомили, але він також відключився від зв`язку і сказав, що на роботі зайнятий. Коли дитину було відвезено додому, в будинку було дуже брудно, продуктів харчування не було. Відразу прийшли сусіди та написали колективну скаргу, щоб Служба вжила заходів щодо вилучення дитини з родини. З їх слів дитина щодня знаходиться без нагляду, порушує громадський спокій вночі, робить сусідам шкоду, ходить брудний, сусіди постійно його стрижуть, лікують від педикульозу. Батьку роблять зауваження щодо неналежного виконання ним батьківських обов`язків, але він їх ігнорує. 12 травня 2023 року комісією було складено акт проведення оцінки рівня безпеки дитини та встановлено, що дійсно є загроза для життя та здоров`я дитини. Дитину було влаштовано до Комунального некомерційного підприємства Кегичівської селищної ради «Кегичівська центральна районна лікарня», а потім влаштовано в сім`ю патронатного вихователя. Щомісяця фахівцем із соціальної роботи Служби було відвідано родину ОСОБА_1 , перевірялись умови проживання, виховання та проводились бесіди виховного характеру, але батько на зауваження не реагував. В домоволодінні було завжди брудно, речі не випрані, постільна білизна в жахливому вигляді. Продуктів харчування та приготованої їжі майже не було. Так як батько на роботі з ранку до ночі, ОСОБА_2 постійно перебував в будинку один, майже не гуляв та не спілкувався з іншими дітьми. Після влаштування дитини до сім`ї патронатного вихователя батько бажання повернути дитину не виявляв. Жодних доказів, що він виправився та хоче займатись вихованням, навчанням дитини не було. 26 липня 2023 року ОСОБА_1 був присутнім на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, він повідомив, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав та вважає, що ОСОБА_2 дійсно буде краще в іншій родині.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

В даній ситуації суд звертає увагу, що статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Сімейне життя - це особисті майнові та немайнові відносини між подружжям, іншими членами сім`ї, яке здійснюється на засадах, визначених у Сімейному кодексі: кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя (частина четверта статті 4); ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України (частина п`ята статті 5); регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя (частина четверта статті 7) та інше.

Неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розвиту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб (див. пункт 3.1 рішення Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року №2-рп/2012 у справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України).

Для суду є безспірним, що в даних правовідносинах при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав відповідача відбувається втручання в його право на сімейне життя, яке не є абсолютним і може бути обмеженим в порядку передбаченому Конституцією України.

З іншої сторони обов`язковому дослідженню підлягає питання щодо забезпечення прав неповнолітньої дитини не розлучатися з батьками і врахування при цьому якнайкращих інтересів дитини" (статті 1, 9 Конвенції).

Досліджуючи правомірність втручання в право відповідача на сімейне життя, суд розуміючи місце Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року в сфері стандартів прав людини, вважає за необхідне звернутись до принципів викладених в статті 29 Декларації, згідно із якими:

Кожна людина має обов`язки перед суспільством, у якому тільки й можливий вільний і повний розвиток її особи.

При здійсненні своїх прав і свобод кожна людина повинна зазнавати тільки таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання і поваги прав і свобод інших та забезпечення справедливих вимог моралі, громадського порядку і загального добробуту в демократичному суспільстві. Отже, в даному випадку допускається обмеження прав особи, а процедура, підстави та правові наслідки позбавлення батьківських прав передбачені нормами Сімейного кодексу України (статті 164-167).

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Положеннями норм Сімейного кодексу України встановлено, що кожний із батьків зобов`язаний піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, проявляти у відношенні неї батьківське піклування, зобов`язаний виховувати та утримувати дитину до її повноліття. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ст.ст. 150, 151, 152, 155 СК України).

Відповідно до ч.ч. 1,4 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Під час ухвалення рішення про позбавлення батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Відповідно до ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.

Відповідно до п.п. 15,16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20 листопада 1989 року та ратифікованої постановою Верховної ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Відповідно до пункту 47 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Савіни проти України" право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 49 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Савіни проти України" хоча національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин.

Відповідно до пункту 50 рішення Європейського Суду у справі "Хант проти України" втручання у право на повагу до сімейного життя не становить порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно здійснене "згідно із законом", відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є "необхідним у демократичному суспільстві" для забезпечення цих цілей.

Згідно з наданими позивачем доказами, суд приходить до висновку, що відповідач дійсно ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, нехтує своїми батьківськими обов`язками і не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не піклується про стан її здоров`я, не забезпечує необхідними умовами проживання, харчування, навчання, хоча б мав це робити, тобто по своїй вині ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

На підставі викладеного, суд дійшов переконливого висновку про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно його малолітньої дитини ОСОБА_2 що повністю відповідає інтересам дитини.

Суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України, мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

В такому разі, судом буде перевірено, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини (ч.4 ст. 169 Сімейного кодексу України).

Таким чином, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, їх належність, допустимість, достовірність, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки в ході судового розгляду підтверджено факт свідомого ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, покладених на нього ст. 150 СК України, відносно малолітньої дитини. Батько дитини позовні вимоги про позбавлення його батьківських прав підтримав.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Позивач просить стягнути з відповідачів аліменти на утримання дитини на користь прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів/піклувальників, в залежності від подальшої форми влаштування дитини, не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття, починаючи з моменту надходження позовної заяви до суду.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачуються щомісячно.

Відповідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку згідно з ч. 2 ст. 182 СК України.

Згідно ст. 184 ВК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти, на дитину присуджуються за рішенням суду з дня пред`явлення позову.

У Принципі 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року зазначено, що дитина для повного та гармонічного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона повинна зростати у піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Постановою ВП № 789-ХІІ від 27.02.1991 року, Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно ч. 1 ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Враховуючи те, що батько дитини добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, суд задовольняє позовну вимогу та стягує аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 193 СК України, за рішенням суду аліменти можуть перераховуватися на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.

Оскільки позивачем питання про призначення судом опікуна дитині не порушено, то аліменти підлягають перерахуванню на особистий рахунок дитини.

Вимога позивача про стягнення аліментів на користь ймовірних в майбутньому призначених осіб, які будуть опікуватися дитиною задоволеннню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Згідно матеріалів справи дитина була передана на тимчасове виховання та спільне проживання до сім`ї патронатного вихователя ОСОБА_7 , терміном на три місяці з 01.06.2023 по 01.09.2023.

Органом опіки та піклування подання про призначення опікуна малолітній дитині до суду не надано. За таких обставин суд позбавлений можливості вирішити питання щодо призначення дитині опікуна та передає дитину органу опіки та піклування Кегичівської селищної ради для подальшого її влаштування.

Згідно ч. 4 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства», суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», за дітьми сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, а також особам з їх числа зберігається право на житло, в якому вони проживали з батьками, рідними до встановлення опіки, піклування, влаштування в прийомні сім`ї, дитячі будинки сімейного типу, заклади для дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Згідно із п. 3 ч. 3 ст. 71 Житлового кодексу України, жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках: влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

У відповідності до ст. 18 вказаного Закону держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку. Діти - члени сім`ї наймача або власника жилого приміщення мають право користуватися займаним приміщенням нарівні з власником або наймачем. Органи опіки та піклування зобов`язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла.

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України «Про охорону дитинства», у разі передачі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, під опіку чи піклування, влаштування в будинки дитини, дитячі будинки, школи-інтернати, дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім`ї жиле приміщення, в якому вони проживали, зберігається за дітьми протягом усього часу перебування їх в цих закладах, у опікунів чи піклувальників, дитячому будинку сімейного типу, прийомній сім`ї незалежно від того, чи проживають у жилому приміщенні, з якого вибули діти, інші члени сім`ї.

Згідно довідки Кегичівської селищної ради батько дитини ОСОБА_1 зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Відомості про власника цього житла відсутні в матеріалах справи. Також відсутні відомості про наявність нерухомого майна ОСОБА_1 .

За таких обставин питання накладення заборони на відчуження житла та нерухомого майна дитини на орган опіки та піклування підлягають вирішенню у порядку ст. 246 СК, ч. 4 ст. 17, Закону України «Про охорону дитинства», з покладенням обов`язку повідомлення відповідної державної нотаріальну контору про накладення заборони на відчуження житла та нерухомого майна дитини на орган опіки та піклування.

Відповідно до п. 14 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Приймаючи до уваги вимоги ч. 6 ст. 141 ЦПК України, та враховуючи те, що позивачем заявлені вимоги немайнового (позбавлення батьківських прав) та майнового (стягнення аліментів) характеру, суд враховуючи положення ст. 142 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 2684 гривні.

У відповідності до ст. 430 ЦПК України суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Органу опіки та піклування Кегичівської селищної ради до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити частково.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Кегичівка, Кегичівського району, Харківської області, громадянина України, батьківських прав стосовно його малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про народження №24, складений Відділом реєстрації актів цивільного стану Кегичівського районного управління юстиції Харківської області 27 квітня 2010 року.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 24 серпня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, на особистий рахунок дитини відкритий в Державному банку України.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_2 , судовий збір на користь держави (розрахунковий рахунок UA908999980313111256000026001, банк отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів: 22030106, ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Зобов`язати орган опіки та піклування Кегичівської селищної ради Харківської області відкрити рахунок на ім`я малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Державному ощадному банку України.

Передати дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органу опіки та піклування Кегичівської селищної ради для подальшого її влаштування.

Накласти заборону на відчуження житла та майна малолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зобов`язати орган опіки та піклування повідомити про це відповідну державну нотаріальну контору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Орган опіки та піклування Кегичівської селищної ради, місцезнаходження за адресою: вул. Волошина, буд. 33, смт. Кегичівка, Красноградського району, Харківської області, код ЄДРПОУ 04396963.

Представник третьої особи: Березка Вікторія Анатоліївна, довіреність №09/04-46 від 07.04.2023, адреса робочого місця: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Кегичівка, Кегичівського району, Харківської області, громадянин України, паспорт серії НОМЕР_3 виданий Кегичівським РВ УМВС України в Харківській області 02.08.2002, ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Крапівка