Рішення № 113743851, 27.09.2023, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1214/23

Провадження № 2/349/307/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 вересня 2023 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.

з участю секретарів судового засідання Іванило Т.Є., Гошко І.В.

відповідача ОСОБА_1

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №349/1214/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

04 липня 2023 року ТзОВ ФК «Кредит-Капітал», інтереси якого представляє Самойліченко О.Д., звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №2423025 від 17 червня 2020 року в розмірі 18960,00 гривень.

В обгрунтування позову зазначено, що 17 червня 2020 року між ТзОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2423025. Даний договір було підписано електронним підписом ОСОБА_1 , який був відтворений шляхом використання відповідачем одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер його мобільного телефону, про що свідчать умови кредитного договору, адреса, реквізити та підписи сторін.

Відповідно до умов договору ОСОБА_1 було надано шляхом зарахування на його платіжну карту, кредитні кошти в розмірі 4000 грн, строком на 15 днів до 02 липня 2020 року зі сплатою процентів в розмірі 3,00 % від суми фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

29 грудня 2020 року між ТзОВ «Мілоан» і ТзОВ ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ, згідно умов якого позивач є новим кредитором боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №2423025 від 17 червня 2020 року.

Взяті на себе зобов`язання позичальник ОСОБА_1 належним чином не виконував в зв`язку з чим виникла заборгованість в розмірі 18960,00 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4000 грн.; заборгованості по процентах в розмірі 13800 грн.; заборгованості за комісією в розмірі 1160 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2423025 від 17 червня 2020 року в розмірі 18960 грнивень та судові витрати в розмірі 2684,00 гривень.

Відповідач не подав відзив на позов.

Ухвалою судді від 07 липня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до розгляду в судовому засіданні, у АТ "Ощад Банк" витребувано виписку з відкритих у банку особових рахунків ОСОБА_1 за 17 червня 2020 року.

У судове засідання представниця позивача Солонинка В.О., яка діє на підставі довіреності від 03 липня 2023 року, не з`явилася, просила справу розглядати у її відсутності, про що направила на адресу суду 16 вересня 2023 року письмове клопотання.

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 4000 грн. визнав повністю. В частині стягнення відсотків за користування кредитом - визнав частково в межах строку кредитування, в частині стягнення комісії не визнав зовсім. Просив позовні вимоги задовольнити частково на підставі досліджених і перевірених у судовому заіданні доказів.

Суд, вислухавши заперечення відповідача, дослідивши і перевіривши усі докази в їх сукупності, встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 17 червня 2020 року між ТзОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора L85366 було укладено електронний кредитний договір №2423025.

Кредитний договір було укладено на підставі Правил надання фінансових кредитів ТзОВ «Мілоан», розміщених на сайті товариства https://miloan.ua/.

За умовами п. 1.2. кредитного договору, розмір кредиту становив 4000 грн.

Згідно п. 1.3.,п.1.4. кредитного договору строк кредиту 15 днів з 17 червня 2020 року по 02 липня 2020 року.

Відповідно до п. 1.5.1 кредитного договору комісія за надання кредиту 1160 гривень.

Згідно п.1.6. кредитного договору проценти за користування кредитом 3% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Як вбачається з додатку №1 до Кредитного договору №2423025 від 17 червня 2020 року, графіку розрахунків 02 липня 2020 року позичальник ОСОБА_1 повинен був оплатити кредит в сумі 4000 грн., комісію за надання кредиту - 1600 грн., проценти - 1800 грн. Всього на загальну суму 6960 грн.

29 грудня 2020 року між ТзОВ «Мілоан» і ТзОВ ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги № 58-МЛ, згідно умов якого позивач є новим кредитором боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №2423025 від 17 червня 2020 року.

У зв`язку з порушенням боржником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість, яка за розрахунком фінансової установи, що доданий до позовної заяви становить 18960,00 гривень, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4000 грн.; заборгованості по процентах в розмірі 13800 грн.; заборгованості за комісією в розмірі 1160 грн.

За ст.626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямовованана встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до положень ч.1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності дост. 634 ЦК Українидоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому.

Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом статей633,634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до вимогст. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідност.525,526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (частина третя статті 512 ЦК України). Правочинами, на підставі яких відбувається відступлення права вимоги, можуть бути, зокрема, купівля-продаж, дарування, факторинг.

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов`язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов`язанні кредитор.

Тобто, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов`язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору, та умов правочину, які не є нікчемними та не визнані судом недійними.

Відповідно дост. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК Українипередбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідност. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц, від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.

Таким чином, позивач відповідно до ст. 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитними коштами у межах погодженого позикодавцем та боржником строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позивача відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором відсотки.

З огляду на викладене, нарахування позивачем за кредитним договором після 02 липня 2020 року відсотків за кредитом є незаконними.

Тому заявлена ТзОВ ФК «Кредит-Капітал» вимога в частині стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками за кредитним договором після 02 липня 2020 року є безпідставною та не підлягає до задоволення.

Щодо вимог позивача про стягнення із відповідача передбаченої п.1.5.1 кредитного договору №2423025 від 17 червня 2020 року комісії в сумі 1160,00 грн, яка нараховується за ставкою 29,00 відсотків від суми кредиту одноразово, суд зазначає наступне.

16 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України N 3795-VI від 22 вересня 2011 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», яким частину четвертустатті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» доповнено нормою наступного змісту: кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цьогоЗакону, є нікчемною. За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановленазакономабо якщо він не визнаний судом недійсним.Частинами другою, третьою статті 215 ЦК України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановленазаконом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановленихзаконом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Рішенням Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011усправі щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті1, статті11, частини восьмої статті18, частини третьої статті22 Закону України «Про захист прав споживачів»у взаємозв`язку з положеннями частини четвертоїстатті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг) підтверджено, що положення пунктів 22, 23 статті1, статті11 Закону України «Про захист прав споживачів»з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42Конституції Українипотрібно розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Частиною 4 статті 42 Конституції України передбачено, що держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг. Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

Згідно частини 3 статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьоїстатті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Виходячи зі змісту вказаних норм, надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Частинами 1,2 статті 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) дійшла висновку, що положення кредитного договору про сплату позичальником на користь банку комісій в силу статті 228 ЦК України є нікчемними. У той же час Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 дійшла висновку, що визнання нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону.

Таким чином суд дійшов висновку, що положення п.1.5.1 спірного кредитного договору про сплату комісії за надання кредиту є нікчемними в силу ст.228 ЦК України. А тому в задоволенні вимог про стягнення з відповідача комісії в сумі 1160 грн за надання кредиту слід відмовити.

Відповідно ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 5статті 81 ЦПК Українивизначено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав обов`язку за договором, не надав суду жодного доказу на спростування вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, а саме - стягнення 4 000 грн. - суми заборгованості за основним зобов`язанням та 1800 грн. - процентів за користування коштами в межах строку кредитування.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із платіжної інструкції №71371 вбачається, що позивачем 15 травня 2023 року оплачено судовий збір в розмірі 2684 гривні, який необхідно стягнути з відповідача на користь позивача в сумі 821 грн. , що становить 30,59 % від розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 141, 259, 263-265 ЦПК України,

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором № 2423025 від 17 червня 2020 року в сумі 4000 гривень (чотири тисячі гривень 00 копійок) заборгованості за тілом кредиту, 1 800 гривень (тисячу вісімсот гривень 00 копійок) заборгованості за процентами. Всього на загальну суму 5 800 гривень ( п`ять тисяч вісімсот гривень). У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судовий збір в розмірі 821,00 гривня (вісімсот двадцять одна грн. 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду або через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м. Львів вул. Смаль-Стоцького,1 корпус 28.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повне судове рішення складено 27 вересня 2023 року.

Суддя О.О.Гаврилюк