Рішення № 11374362, 12.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" травня 2010 р.Справа № 22/57-10-1771 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "ДРАККАР";

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-СТРОЙАГРО";

про стягнення 416338,25грн.

Суддя Торчинська Л.О.

Представники:

Від позивача: Дерменжи Г.Д. –директор;

Від відповідача: Карагіоз О.Ф. –представник за довіреністю;

СУТЬ СПОРУ: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "ДРАККАР" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-СТРОЙАГРО" про стягнення 416338,25грн.

Представник позивача в судове засідання з’явився та просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач у засідання суду з’явився, в судовому засіданні проти позову не заперечував, відзив на позов не надав, у зв’язку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

суд встановив:

24.07.2006р. між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиційна компанія „Драккар” та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю „Інтер-Стройагро” було укладено договір поставки № 24/07-1я, у відповідності до умов якого постачальник - Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтер-Стройагро” зобов’язалося поставити покупцю - Товариству з обмеженою відповідальністю Транспортно-експедиційна компанія „Драккар” ячмінь врожаю 2007р., а покупець-позивач зобов’язався прийняти товар та оплатити його вартість у строк до 01.07.2007р.

Позивачем на виконання договору поставки було перераховано на поточний рахунок відповідача ТОВ „Інтер-Стройагро” 430000 грн., що підтверджується п/д №195 від 25.07.2006р., п/д №229 від 22.08.2006р., п/д №230 від 28.08.2006р.; п/д №338 від 21.11.2006р.; п/д №350 від 28.11.2006р., п/д №353 від 29.11.2006р., п/д №354 від 30.11.2006р., п/д №368 від 26.12.2006р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач частково здійснив повернення суми передплати в розмірі 39000 грн. Таким чином, залишок суми у розмірі 391000 грн. ТОВ „Інтер-Стройагро” до теперішнього часу не повернуто.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1-3 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума боргу (грн.)Термін заборгованостіКількість днів, за які нараховується 3%Розмір 3%

430000,0001.03.2008 р.-01.08.2009 р.51918342,74

415000,0002.08.2009 р.-25.09.2009 р.551876,03

406000,0026.09.2009 р.-24.11.2009 р.602002,19

391000,0025.11.2009 р.-01.03.2010 р.973117,29

ВСЬОГО 25338,25 3% річних складає 25338,25 грн. (згідно наданого розрахунку).

При вказаних обставинах суд вважає, що вимоги позивача документально обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до правил ст.44,49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача ТОВ „Інтер-Стройагро” (65104, м. Одеса, вул.. Толбухіна, 121 код ЄДРПОУ 33140650 п/р 26009670611671 у Київському відділенні ООФ АКБ „Укрсоцбанк” МФО 328782) на користь позивача ТОВ ТЕК „Драккар” (65020, м. Одеса, вул. Тираспольська, 18, код ЄДРПОУ 33567333 п/р 26005117400000 в ОФ АКІБ „Укрсиббанк” МФО 328782) суму отриманої передплати в розмірі 391000 грн. та 3% річних у розмірі 25338,25 грн., а також 4163,38грн. держмита та 236грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК.

Суддя