Ухвала суду № 113739112, 25.09.2023, Личаківський районний суд м.Львова

Справа №463/8161/23

Провадження №1-кс/463/6803/23

У Х В А Л А

25 вересня 2023 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , скаржника ОСОБА_4 , розглянувши скаргу ОСОБА_4 на постановуслідчого першогослідчого відділуТериторіального управлінняДержавного бюророзслідувань,розташованого умісті Львові, ОСОБА_3 від 06.09.2023року прозакриття кримінальногопровадження№62023140110000260 від 05.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

в ст ан ов ив:

ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова зі скаргою на постанову слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_3 , від 06.09.2023 про закриття кримінального провадження № 62023140110000260 від 05.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Скаргу обґрунтовує тим, що ДБР проводилось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62023140110000260 від 05.07.2023. Постановою слідчого ОСОБА_3 від 06.09.2023 вказане кримінальне провадження було закрито. Окрім цього вважає, що при винесенні постанови про закриття слідчий не надав належної оцінки обставинам справи, письмовим доказам, не провів необхідних слідчих дій, відповідно постанова необгрунтована, тому просить скаргу задовольнити, а постанову скасувати.

В судовому засіданні ОСОБА_4 скаргу підтримав з підстав наведених у ній, просив таку задовольнити.

Слідчий в скарзі просив відмовити за безпідставністю.

ЗаслухавшипоясненняОСОБА_4 , вивчивши та дослідивши матеріали скарги, оглянувши матеріали кримінального провадження за № 62023140110000260 від 05.07.2023, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303КПК України. Зокрема, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 303КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Відповідно до п. 5 ч. 1ст. 3КПК України досудоверозслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Згідно з ч. 2 ст. 9КПК України слідчийзобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Відповідно дост. 8КПК України принципверховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з`ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа "Ассенов та інші проти Болгарії"). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах "Танрікулу проти Туреччини" та "Ґюль проти Туреччини").

Згідно зч.4ст.284КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.

Таким чином,закриття кримінальногопровадження -це закінченнядосудового розслідування,яке відбуваєтьсяв силінаявності обставин,що виключаютькримінальне провадженняабо занаявності підставдля звільненняособи відкримінальної відповідальності.Подальше розслідування,після закриттякримінального провадження,є неможливимдо тогочасу,коли постановапро закриттякримінального провадженняне будескасована вустановленому КПК порядку.

Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.

У п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13 січня 2011 року в справі «Михалкова та інші проти України» розтлумачено, що застаттею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободдержава зобов`язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.

Як вбачається з матеріалів скарги в провадженні слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_3 перебувало кримінальне провадження № 62023140110000260 від 05.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Постановою слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_3 від 06.09.2023 вказане кримінальне провадження було закрито.

Частини 1, 2 ст. 22 КПК Українипередбачають, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Розглядаючи скаргуна постановупро закриттякримінального провадженняз підставнеправильності танеповноти досудовогорозслідування,слідчий суддявважав занеобхідне зметою перевіркидоводів заявникаоглянути матеріаликримінального провадженнята надатиправову оцінкупроцесуальним діямслідчого підчас проведеннядосудового розслідування,за наслідкамияких булавинесена оскаржуванапостанова.Так слідчими першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові здійснювалося досудове розслідування кримінального провадження № 62023140110000260 від 05.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Відомості про вчинення вказаного кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань на ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 28.06.2023, за заявою ОСОБА_4 щодо неправомірних, на його думку, дій працівників Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області.

Зловживання владою або службовим становищем визнається злочином за наявності трьох спеціальних ознак в їх сукупності: 1) використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби; 2) вчинення такого діяння з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб; 3) заподіяння такими діями істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб. Відсутність однієї із зазначених ознак свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.

Законом України № 1261 від 13 травня 2014 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв`язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України», внесено зміни до Кримінального кодексу України, відповідно до яких обов`язковою умовою наявності складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364-367 КК України, є настання тяжких наслідків, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а істотною шкодою у статтях 364, 3641, 365, 365-2, 367 вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Під час здійснення досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні не здобуто жодних доказів, які б вказували на вчинення працівниками Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області правопорушень, пов`язаних з досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12016140350000202, які б потягли за собою будь-які наслідки (істотна шкода, тяжкі наслідки), що вказує на відсутність в їх діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України.

Проведеним розслідуванням не встановлено факту заподіяння істотної шкоди чи тяжких наслідків. Натомість у доводах ОСОБА_4 викладені факти у ході вчинення процесуальних дій в рамках кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №12016140350000202, працівниками Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області у кримінальному провадженні не знайшли свого підвердження. В такому випадку у КПК України передбачена належна правова процедура усунення слідчого від розслідування. Окрім цього, у відповідності до п. 8 ч.2 ст.36 КПК України, прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого, в тому числі у випадку неефективного досудового розслідування.

Окрім цього основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).

Відповідно до ч. 1. ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Згідно вимог ст. 40 КПК України, слідчий, серед іншого, наділений повноваженням приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом. Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Процесуальна самостійність слідчого є важливий елемент його статусу, який полягає у праві слідчого при провадженні розслідування самостійно приймати всі рішення про його спрямування і про провадження слідчих дій при повній відповідальності за їх законне і своєчасне проведення.

Поряд з цим, КПК України серед загальних засад кримінального провадження виділяє змагальність сторін та свободу в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України, сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Реалізація відповідної засади кримінального провадження забезпечується, зокрема, положеннями ч. 3 ст. 95 КПК України, згідно якої ініціювання стороною захисту, потерпілим, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

При цьому, за вимогами ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником.

Суд погоджується із висновком слідчого, що аналізуючи матеріали кримінального провадження та оцінюючи отримані відомості у їх сукупності, враховуючи, що під час досудового розслідування проведено необхідні та можливі слідчі дії, однак доводи, викладені у заяві ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження, доказів щодо вчинення працівниками Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області кримінальних правопорушень не встановлено

Враховуючи наведене, постанова слідчого про закриття кримінального провадження мотивована, її зміст відповідає фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи.

Вказана постанова слідчого є законною, обґрунтованою, належно мотивованою та відповідає вимогам кримінального процесуального закону України.

Дослідивши матеріали скарги та матеріали кримінального провадження №62023140110000260 від 05.07.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, судом встановлено, що постанова про закриття кримінального провадження від 06.09.2023 не підлягає скасуванню, а у скарзі слід відмовити.

Керуючись вимогами статей 303, 306, 307, 372 КПК України, -

п о с т а н о в и в:

в задоволенніскарги - відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.09.2023.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1