Рішення № 113737304, 06.09.2023, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.09.2023м. СумиСправа № 920/285/23

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Виходцевій О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/285/23

за позовомПриватного акціонерного товариства «Сумбуд» (вул. Петропавлівська, буд. 86, м. Суми, 40014; код за ЄДРПОУ 14017843),

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Хорс» (вул. Кустовська, буд. 20, оф. 4, м. Суми, 40000; код за ЄДРПОУ 41548074),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача:

ОСОБА_1 (адреса зазначена в договорі №152 від 02.06.2014: АДРЕСА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 )

про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння

за участю представників сторін:

від позивача:Ємельяненко С.В. (адвокат, ордер серії ВМ №1034866 від 01.05.2023),

від відповідача:Герман І.В. (адвокат, ордер серії ВМ №1035657 від 10.04.2023),

від третьої особи:не з`явився,

справа розглядається у порядку загального позовного провадження

установив:

20.03.2023 через систему електронний суд представник позивача подав позов, в якому просить витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «Хорс» на користь Приватного акціонерного товариства «Сумбуд» нерухоме майно нежитлове приміщення офісу №4 по АДРЕСА_3 , загальною площею 352,06 кв.м.

Ухвалою від 23.03.23 позовну заяву у справі №920/285/23 залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення даної ухвали, шляхом визначення ціни позову щодо вимоги майнового характеру, надавши в підтвердження відповідні документи, та подання доказів сплати судового збору за вимогу майнового характеру відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» (1,5% вартості спірного майна).

24.03.2023 копію даної ухвали надіслано учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України за списком розсилки №1786.

30.03.2023 копія ухвали від 23.03.2023 у справі №920/285/23 направлена на адресу відповідача повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

30.03.2023 на виконання вимог ухвали від 23.03.2023 у справі №920/285/23 позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви №б/н від 30.03.2023, якою визначив ціну позову щодо вимоги майнового характеру та надав докази сплати судового збору у розмірі 18316,00 грн (платіжна інструкція №246 від 30.03.2023), зазначений доказ долучено до матеріалів справи.

31.03.2023 за електронним запитом суду сформована відповідь з ЄДДР, за якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Ухвалою від 31.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/285/23; постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче судове засідання на 15.05.2023; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (адреса, зазначена в договорі №152 від 02.06.2014: АДРЕСА_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ).

03.04.2023 копію зазначеної ухвали надіслано учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України за списком розсилки №1960.

03.04.2023 на офіційному вебсайті Господарського суду Сумської області додатково повідомлено відповідача про призначення підготовчого засідання у справі на 15.05.2023, 10:30, шляхом опублікування оголошення за посиланням https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/gromadyanam/ogoloshennya_pro_vyklyk/ .

03.04.2023 представником позивача через систему «Електронний суд» подана заява про забезпечення позову (вх №1148), відповідно до якої представник позивача просив:

1)заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія ХОРС (код ЄДРПОУ 41548074, 40000, м. Суми, вул. Гагаріна, б. 20, офіс 4) та іншим особам, що діють від імені товариства, відчуження у будь-який спосіб нерухомого майна - нежитлового приміщення офісу № 4 по АДРЕСА_3 , загальною площею 352,06 кв.м. до розгляду справи по суті;

2)заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю Інвестиційна компанія ХОРС (код ЄДРПОУ 41548074, 40000, м. Суми, вул. Гагаріна, б. 20, офіс 4) та іншим особам, що діють від імені товариства, передавати в іпотеку, найм (оренду) нерухоме майно - нежитлове приміщення офісу № 4 по АДРЕСА_3 , загальною площею 352,06 кв.м. до розгляду справи по суті.

Ухвалою від 04.04.2023 у справі №920/285/23 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача від 03.04.2023 №б/н (вх №1148 від 03.04.2023) про забезпечення позову.

04.04.2023 через систему «Електронний суд» адвокатом Сингаївським С.С. подана заява (вх №268), відповідно до якої зазначений адвокат просив додати його як представника третьої особи у справі №920/285/23 з подальшим доступом до електронної справи, а також надати дозвіл на ознайомлення з матеріалами справи №920/285/23.

04.04.2023 адвоката Сингаївського С.С. додано до комп`ютерної програми «ДСС», як представника ОСОБА_1 , який є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача у справі №920/285/23.

10.04.2023 копії ухвали від 31.03.2023 у справі №920/285/23, надіслана на адреси третьої особи : АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , були повернуті відділенням поштового зв`язку з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

13.04.2023 адвокат Герман І.В. через систему «Електронний суд» подав заяву про вступ у справу як представника (вх №300), в якій даний адвоката просив залучити його як представника ТОВ «Інвестиційна компанія «Хорс» та надати йому, як представнику відповідача, доступ до електронної справи №920/285/23.

13.04.2023 адвоката Германа І.В. додано до комп`ютерної програми «ДСС» як представника відповідача у справі №920/285/23 з наданням доступу до електронної справи.

24.04.2023 представник відповідача надіслав наступні документи:

1)клопотання про витребування доказів (вх №1417 від 24.04.2023), в якому просив витребувати в Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» Сумської міської ради належним чином завірену копію реєстраційної справи про державну реєстрацію права власності номер запису 14954767 від 14.06.2016 на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення за адресою: м. Суми, вул. Гагаріна, буд. 20, оф. 4, загальною площею 348,06 м2 реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 947105559101 за ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 );

2)відзив на позовну заяву (вх №327 від 24.04.2023), відповідно до якого представник відповідача позовні вимоги не визнає та просить відмовити в задоволенні позову;

3)заява про застосування строків позовної давності (вх №1416 від 24.04.2023), в якій представник позивача просить застосувати строк позовної давності у справі та відмовити в задоволенні позовних вимог.

11.05.2023 представник позивача подав відповідь на відзив (вх №379), де зазначив, що спірні відносини між позивачем і відповідачем виникли з моменту набуття відповідачем права власності на спірне приміщення, а саме з 14.12.2020, тому представник позивача вважає, що позивачем поданий позов в межах загального строку позовної давності. Таким чином, представник позивача позовні вимоги підтримує і не погоджується із позицією, викладеною відповідачем у заяві про застосування строку позовної давності та у відзиві на позов.

Ухвалою від 15.05.2023 у справі №920/285/23 задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів (вх №1417 від 24.04.2023); постановлено витребувати в Управління «Центр надання адміністративних послуг у м.Суми» Сумської міської ради (40004, м. Суми, вул. Горького, 21) належним чином завірену копію реєстраційної справи про державну реєстрацію права власності номер запису 14954767 від 14.06.2016 на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 348,06 м2 реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 947105559101 за ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ); продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 30.06.2023; відкладено підготовче судове засідання у справі № 920/285/23 на 26.06.2023.

18.05.2023 надіслано до виконання Управлінню «Центр надання адміністративних послуг у м. Суми» Сумської міської ради копію ухвали від 15.05.2023 у справі №920/285/23.

02.06.2023 представник позивача через систему електронний суд надіслав клопотання (вх №438/23), за яким представник позивача просив долучити до матеріалів справи докази витрат на правову допомогу.

06.06.2023 представник відповідача через систему електронний суд надіслав заперечення на відповідь на відзив (вх №445), згідно з яким представник відповідача зазначає про необґрунтованість позовних вимог та просить відмовити в задоволенні позову.

09.06.2023 адвокат Сингаївський С.С. через систему електронний суд надіслав заяву про вилучення даних (вх №461), в якій зазначений адвокат просив вилучити його дані про учасника судового процесу у справі №920/285/23 та не надсилати документи до його кабінету, як користувача ЄСІТС, оскільки адвокатом Сингаївським С.С. вже не здійснюється представництво ОСОБА_1

23.06.2023 на виконання вимог ухвали від 15.05.2023 у справі №920/285/23 Управління «ЦНАП у м. Суми» Сумської міської ради направив суду копію реєстраційної справи №947105559101, яку долучено до матеріалів справи.

У підготовчому судовому засіданні 26.06.2023 в порядку ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 26.07.2023.

Ухвалою від 26.06.2023 у справі №920/285/23 повідомлено третю особу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 26.07.2023.

26.06.2023 копію зазначеної ухвали надіслано учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України за списком розсилки №3756.

27.06.2023 на офіційному вебсайті Господарського суду Сумської області додатково повідомлено третю особу про закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті в судове засідання на 26.07.2023, шляхом опублікування оголошення за посиланням https://su.arbitr.gov.ua/sud5021/gromadyanam/ogoloshennya_pro_vyklyk/ .

20.07.2023 представник позивача надіслав клопотання (вх №2684), відповідно до якого представник позивача просив поновити строк для надання доказу та долучити до матеріалів справи довідку ПАТ АБ «Укргазбанк» від 11.07.2023 №5-309118/86/2023.

У судовому засіданні 26.07.2023 відповідно до ч. 5 ст. 233 ГПК України постановлені наступні протокольні ухвали:

1)першою задоволено клопотання позивача про поновлення строку для подання додаткових доказів (вх №2684 від 20.07.2023), поновлено строк для подання додаткових доказів, долучено додаткові докази до матеріалів справи;

2)другою оголошено перерву з розгляду справи по суті в судове засідання до 06.09.2023.

Ухвалою від 27.07.2023 у справі №920/285/23 повідомлено третю особу про оголошення перерви з розгляду справи по суті в судове засідання до 06.09.2023.

27.07.2023 копію зазначеної ухвали надіслано учасникам справи відповідно до вимог частин 6-7 статті 6 ГПК України за списком розсилки №4478.

30.08.2023 копія ухвали від 27.07.2023 у справі №920/285/23, надіслана третій особі на адресу, що відповідає даним ЄДДР, повернута відділенням поштового зв`язку з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

05.09.2023 за електронним запитом суду станом на 05.09.2023 сформований витяг з ЄДРПОУ по ПрАТ «Сумбуд», який долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 06.09.2023 встановлено:

Представник позивача у судове засідання прибув, подав клопотання про долучення до матеріалів справи 1-й аркуш копії декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що зареєстрована в Інспекції ДАБК у Сумській області 24.12.2012 за №СМ14312-515826,яка долучена судом до матеріалів справи; позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представники відповідача у судове засідання прибув, додаткових клопотань та/або заяв не подав, проти задоволення позову заперечував.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Неприбуття представника третьої особи у судове засіданні не є перешкодою для розгляду справи по суті згідно з нормою ч. 1 ст. 202 ГПК України.

Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до статті 233 ГПК України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 06.09.2023 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне:

24.12.2012 Інспекцією ДАБК у Сумській області зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації, а саме: одна блок-секція із 40 квартир та вбудованих нежитлових приміщень 10-ти поверхового житлового будинку по вул. Гагаріна пров. Перекопський в м. Суми (друга черга будівництва), код 1122.2, ІІІ категорія складності, замовник ПАТ «Сумбуд», м. Суми, вул. Петропавлівська, буд. 86, код 14017843. Відповідно до зазначеної декларації вважається закінчений будівництвом об`єкт готовим до експлуатації.

02.06.2014 між Публічним акціонерним товариством «Сумбуд» (продавець) та громадянином ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав №152 (далі договір від 0222.06.2023 №152).

Відповідно до п. 1.1. та 1.2. договору від 02.06.2023 №152 об`єкт будівництва - означає житловий будинок, який знаходиться за будівельною адресою: АДРЕСА_3 , замовником будівництва якого є продавець. Об`єкт нерухомості - ізольований офіс № 4 в об`єкті будівництва, розташованому за будівельною адресою: АДРЕСА_3 .

Пунктом 2.1. договору від 02.06.2023 №152 визначено, що згідно з цим договором продавець продає, а покупець придбаває майнові права на нижчезазначений об`єкт нерухомості в об`єкті будівництва за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно з п. 2.5. договору від 02.06.2023 №152 покупець майнових прав на об`єкт нерухомості реалізує (здійснює) такі права шляхом отримання об`єкта нерухомості за актом прийому-передачі, набуття права власності на об`єкт нерухомості та оформлення правовстановлюючих документів на нього (далі - «реалізація майнових прав на об`єкт нерухомості»).

Відповідно до п. 5.1. договору передача покупцю права власності на майнові права на об`єкт нерухомості здійснюється за двостороннім актом прийому-передачі майнових прав на об`єкт нерухомості, який підписується повноважними представниками сторін впродовж 2 днів з моменту сплати 100 відсотків ціни майнових прав, визначеної п. 4.1. цього Договору.

24.04.2014 ПАТ «Сумбуд» в особі голови правління Бритова О.Б. за довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Канівець Л.О. за реєстровим №563 уповноважило заступника голови правління - начальника Управління капітального будівництва ВАТ «СУМБУД» - Хобота Віктора Степановича, представляти інтереси Публічного акціонерного товариства «Сумбуд» у термін до 31.12.2014.

03.06.2016 довідкою №152м.п./1002г-оф.4 про 100 (сто) відсоткове виконання обов`язків покупця, що міститься в реєстраційній справі №947105559101, визначено, що УКБ ВАТ «Сумбуд» підтверджує, що ОСОБА_1 , згідно з договором купівлі-продажу майнових прав №152 від 02.06.2014 та дод. угоди №1 від 04.08.2014 сплатив ціну майнових прав на об`єкт нерухомості площею 348,06 м2 (триста сорок вісім цілих шість сотих) і виконав всі свої обов`язки пов`язані з цим договором. У довідці визначено, що остання є документом, що підтверджує право покупця на отримання у власність, згідно з договором, закріпленого за ним об`єкта будівництва.

03.06.2016 між ОСОБА_1 , як покупцем, та Управлінням капітального будівництва ВАТ «Сумбуд» від імені якого та на підставі Довіреності виданої ПАТ «Сумбуд» від 24.04.2014 №563 та Положення діє уповноважена особа - начальник Управління капітального будівництва ВАТ «СУМБУД» Хобот Віктор Степанович, як забудовником, підписано акт прийому-передачі нежитлового приміщення (далі акт від 03.06.2016).

У пункті 1 акту від 03.06.2016 зазначено, що згідно з довідкою №152м.п./1002г-оф.4 від 03 червня 2016 року покупець виконав свої зобов`язання згідно договору купівлі-продажу майнових прав.

Продавець згідно переліку покупців, які мають право на отримання у власність закріплених за ним об`єктів будівництва, який надає ПАТ «Сумбуд» через структурний підрозділ УКБ ВАТ «Сумбуд», передає покупцю квартиру у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 (поштова адреса присвоєна рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради від 07.06.2011 № 404) (п. 2 акту від 03.06.206).

За пунктом 3 акту від 03.06.2016 визначена характеристика квартири, яка передається: номер приміщення 4; поверх - цок. 3, загальна площа - 348,06 м2.

Відповідно до п. 4-6 акту від 03.06.2016 нежитлові приміщення передані в належному стані; сторони не мають претензій одна до одної; цей Акт укладено в трьох оригінальних примірниках українською мовою, по одному для кожної Сторони та для державної реєстраційної служби, які мають однакову юридичну силу.

14.06.2016 державним реєстратором прав на нерухоме майно Прилепа Л.Ю., Кіндратівська сільська рада Сумського району, розглянувши заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 14.06.2016 10:19:36 за реєстраційним номером 17253829, яку подав ОСОБА_1 , для проведення державної реєстрації права власності, форма власності: приватна на нежитлове приміщення, що розташований АДРЕСА_3 та документи, подані для проведення державної реєстрації прав вирішив провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на нежитлове приміщення, що розташоване АДРЕСА_3 , за суб`єктом: ОСОБА_2 , про що даним державним реєстратором прийняте рішення №30037074 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

14.06.2016, відповідно до інформаційної довідки від 21.02.2023 №323552985 об`єкт нерухомого майна за реєстраційним номером 947105559101, а саме: нежитлове приміщення офіс №4, загальною площею 352,06 м2, за адресою : АДРЕСА_3 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_1 .

04.12.2020 відбулись загальні збори учасників ТОВ «Інвестиційна компанія «ХОРС», результат яких оформлений протоколом №3. За порядком денним загальних зборів серед інших питань розглянуті ,в т.ч. третє питання «Про збільшення розміру та перерозподіл часток у Статутному капіталі Товариства» та четверте питання «Про затвердження акту приймання-передачі майна до Статутного капіталу Товариства».

По третьому питанню вирішено прийняти до Статутного капіталу Товариства майновий вклад ОСОБА_1 , який складається з нежитлового приміщення, офіс №4, загальною площею 348,06 м2 відповідно до відомостей з державного реєстру. Загальна площа збільшена на 4,0 м2 за рахунок внутрішнього перепланування, відповідно до довідки-характеристики від 25.11.2020 та нині складає 352.06 м2. Зазначене нежитлове приміщення є вбудованим в цокольному поверсі в 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку «А-Х», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Частки учасників Товариства та їх грошовий вираз учасники домовились округлити для рівності у розрахунках та затвердити їх розподіл наступним чином:

- ОСОБА_3 - вартість вкладу дорівнює 5000000 (П`ять мільйонів) грн. 00 коп., що становить 38,5% від загального розміру Статутного капіталу Товариства та 38,5 голосів на загальних зборах учасників.

- ОСОБА_4 - вартість вкладу дорівнює 5000000 (П`ять мільйонів) грн. 00 коп., що становить 38,5% від загального розміру Статутного капіталу Товариства та 38,5 голосів на загальних зборах учасників.

- ОСОБА_1 - вартість вкладу дорівнює 2990000 (Два мільйони дев`ятсот дев`яносто тисяч) грн. 00 коп., що становить 23% від загального розміру Статутного капіталу Товариства та 23 голоси на загальних зборах учасників.

04.12.2020 за актом приймання-передачі майнового вкладу до статутного капіталу ТОВ «Інвестиційна компанія «ХОРС» Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ХОРС» прийняло, а ОСОБА_1 , передав до Статутного капіталу Товариства майновий вклад, який складається з нежитлового приміщення, офіс №4, загальною площею 348,06 м2, відповідно до відомостей з державного реєстру. Загальна площа збільшена на 4,0 м2 за рахунок внутрішнього перепланування, відповідно до довідки-характеристики від 25.11.2020 та нині складає 352.06 м2. Зазначене нежитлове приміщення є вбудованим в цокольному поверсі в 10-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку «А-Х», розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . Ринкова вартість зазначеного майнового вкладу становить 2956447.00 грн, яка визначена СОД ТОВ «Ерестей» станом на 28.11.2020 року. За взаємною згодою учасників вартість вказаного майнового вкладу оцінено в 2990000 (Два мільйони дев`ятсот дев`яносто тисяч) грн. 00 коп. та затверджена відповідним рішенням (протокол Загальних зборів учасників товариства № 3 від 04.12.2020). Цим же протоколом затверджено частка учасника, яка сформована за рахунок даного майнового вкладу.

14.12.2020, відповідно до інформаційної довідки від 21.02.2023 №323552985, припинено право власності ОСОБА_1 на об`єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 947105559101, а саме: нежитлове приміщення офіс №4, загальною площею 352,06 м2, за адресою : АДРЕСА_3 , та зареєстровано зазначений об`єкт нерухомого майна на праві власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ХОРС».

18.12.2020 між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) укладено договір купівлі-продажу частки (корпоративних прав) у статутному капіталі Товариства (далі договір від 18.12.2020).

Відповідно до п. 1.1. договору від 18.12.2020 продавець продав і передає (відступає), а покупець купив і приймає у власність частку у статутному капіталі (корпоративні права) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ХОРС», дата державної реєстрації: дата запису: 29.08.2017, номер запису: 16321020000014635, код ЄДРПОУ 41548074, місцезнаходження: 40030, Сумська обл., місто Суми, Покровська площа, б.13, (надалі іменоване «Товарситво»), і зобов`язується сплатити її вартість на умовах, встановлених цим договором.

Згідно з п. 1.3. договору від 18.12.2020 загальний розмір частки продавця у Статутному капіталі Товариства становить 23 % від загального розміру Статутного капіталу, вартість якої становить 2990000 (Два мільйони дев`ятсот дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок.

Пунктом 1.4. договору від 18.12.2020 встановлено, що за цим Договором продавець продає покупцю частку у Статутному капіталі Товариства в повному обсязі.

Відповідно до п. 2.1. договору від 18.12.2020 за домовленістю сторін договірна вартість частки (корпоративних прав) продавця у Статутному капіталі Товариства (відповідна частка у майні та прибутку на дату виходу), що відчужується (відступається) за цим договором Покупцеві складає, 2990000 (два мільйони дев`ятсот дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок, які продавець отримав від покупця у повному обсязі до підписання тексту цього договору.

За п. 2.2. договору від 18.12.2020 підписи продавця та покупця під текстом цього договору свідчать про те, що продавцем отримано, а покупцем передано в повному обсязі розрахунок за цим договором у сумі 2990000 (два мільйони дев`ятсот дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок.

Відповідно до п. 3.1. договору від 18.12.2020 право власності на частку у Статутному капіталі (корпоративні права) продавця у Товаристві переходить до покупця з моменту підписання даного договору.

18.12.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підписаний акт приймання-передачі частки Статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ХОРС», за яким ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_3 прийняв на підставі договору купівлі-продажу частки (корпоративних прав) у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ХОРС» від 18 грудня 2020 року частку у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ХОРС» в повному обсязі, а саме: 23 % від загального розміру Статутного капіталу Товариства, відповідну частину у майні та прибутку цього Товариства, що належала Стороні 1. Зазначеним актом сторони, що його підписали засвідчили, що будь-яких претензій щодо розрахунків за вказаним договором купівлі-продажу, обсягу переданих і прийнятих прав тощо, сторони одна до одної не мають, укладення та підписання цього Акту приймання-передачі відповідає їхнім дійсним намірам.

18.12.2020 відбулись загальні збори учасників ТОВ «Інвестиційна компанія «ХОРС», результат яких оформлений протоколом. За порядком денним загальних зборів серед інших питань були розглянуті, в т.ч. другк питання питання «Про придбання ОСОБА_3 часток учасників ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства, затвердження їх виходу зі складу учасників Товариства та перерозподіл часток у статутному капіталі Товариства».

За результатами розгляду другого питання вирішили:

-затвердити договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі Товариства (корпоративних прав) про продаж учасником ОСОБА_4 на користь учасника ОСОБА_3 38.5% від загальної суми Статутного капіталу Товариства;

-затвердити договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі Товариства (корпоративних прав) про продаж учасником ОСОБА_1 на користь учасника ОСОБА_3 23% від загальної суми Статутного капіталу Товариства;

-затвердити вихід зі складу учасників Товариства ОСОБА_4 та ОСОБА_1 у зв`язку з продажем їх часток у Статному капіталі Товариства (корпоративних прав) у повному обсязі на користь учасника ОСОБА_3 ;

-розмір Статутного капіталу Товариства залишити без змін у сумі 12990000 (Дванадцять мільйонів дев`ятсот дев`яносто тисяч) гривень 00 копійок. Частка єдиного учасника ОСОБА_3 становить 100% від загального розміру Статутного капіталу Товариства.

Підставами поданого позову позивачем зазначені порушення ОСОБА_1 умов Договору купівлі-продажу майнових прав від 02.06.2014 року № 152 в частині нездійснення оплати ціни майнових прав в розмірі 1 394 400,00 грн., а також підписання акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 03.06.2016 року неуповноваженою особою ПАТ «Сумбуд».

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-1383/2010).

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В ході дослідження доказів, суд дійшов висновку, що позивачем не підтверджено того факту, що розрахунки між сторонами Договору купівлі-продажу майнових прав від 02.06.2014 року № 152 не були проведені повністю. Як зазначено в Акті прийому-передачі нежитлового приміщення від 03.06.2016, згідно довідки №152 м.п./1002г-оф4 від 03.06.2016 р. покупець - ОСОБА_1 , виконав свої зобов`язання згідно договору купівлі-продажу майнових прав. Зазначений факт підтверджується матеріалами реєстраційної справи № 947105559101, в якій міститься довідка позивача від 03.06.2016 про стовідсоткове виконання обов`язків покупця з боку ОСОБА_1 .

На підставі зазначених документів 14.06.2016 державним реєстратором проведено державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 947105559101, за ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ відокремленими підрозділами ПрАТ «Сумбуд» є :

1)Управління капітального будівництва Публічного акціонерного товариства «Сумбуд», код ЄДРПОУ ВП: 21125332, місцезнаходження: Україна, 40030, Сумська обл., місто Суми, вулиця Петропавлівська, будинок 86;

2)Філія «Сантехелектро» Приватного акціонерного товариства «Сумбуд», ЄДРПОУ ВП: 38725202, місцезнаходження: Україна, 40000, Сумська обл., місто Суми, вулиця Петропавлівська, будинок 86.

В Акті прийому-передачі нежитлового приміщення від 03.06.2016 зазначено, що уповноважена особа ПАТ «Сумбуд» Хобот В.С. діяв не тільки на підставі довіреності від 24.04.2014, але і на підставі Положення про Управляння капітального будівництва ПАТ«Сумбуд» , як структурного підрозділу позивача. Оскільки зазначене Положення не було надано суду для дослідження як доказ відсутності повноважень у начальника Управляння капітального будівництва ПАТ «Сумбуд» Хобота В.С. щодо передачі нежитлового приміщення за договором купівлі-продажу майнових прав від 02.06.2014 року № 152, суд дійшов висновку, що позивачем не було доведено того факту, що зазначена особа діяла з перевищенням службових повноважень.

Враховуючи зазначене, позивачем не було доведено, що укладений між ПАТ «Сумбуд» та ОСОБА_1 договір купівлі-продажу майнових прав від 02.06.2014 року № 152 є нечинним, а відтак всі права, набуті сторонами договору, мають безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню та приймаються як юридичний факт.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Нормами цивільного законодавства передбачені засади захисту права власності.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (частина перша статті 330 ЦК України).

Виникнення права власності у добросовісного набувача відбувається за таких умов: факт відчуження майна; майно відчужене особою, яка не мала на це права; відчужене майно придбав добросовісний набувач; відповідно до статті 388 ЦК, майно, відчужене особою, яка не мала на це право, не може бути витребуване у добросовісного набувача.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Віндикаційний позов - це вимога про витребування власником свого майна з чужого незаконного володіння. Тобто позов неволодіючого власника до володіючого невласника. Віндикаційний позов заявляється власником при порушенні його правомочності володіння, тобто тоді, коли майно вибуло з володіння власника: (а) фізично - фізичне вибуття майна з володіння власника має місце у випадку, коли воно в нього викрадене, загублене ним тощо; (б) «юридично» - юридичне вибуття майна з володіння має місце, коли воно хоч і залишається у власника, але право на нього зареєстровано за іншим суб`єктом.

Правила частини першої статті 388 ЦК України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. У частині третій цієї ж статті передбачено самостійне правило: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках. За змістом частини п`ятої статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (пункти 28, 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №907/50/16).

Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19).

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16).

Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17).

У пункті 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року в справі № 461/12525/15-ц зроблено висновок, що: «розглядаючи справи щодо застосування положень статті 388 ЦК України у поєднанні з положеннями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц), а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням. Такими обставинами можуть бути, зокрема, підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо».

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" до загальних засад державної реєстрації прав належить гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідач, як добросовісна особа, яка придбала нерухоме майно у власність, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. За відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень відповідач, який добросовісно покладався на ці відомості, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень. Відповідач є добросовісним набувачем, так як правочин, за яким він набув у володіння спірне майно, відповідає усім ознакам дійсності правочину. Право власності зареєстровано за ТОВ «Інвестиційна компанія «Хорс» 14.12.2020 на підставі Протоколу загальних зборів учасників №3 від 04.12.2020 та акту приймання-передачі майнового вкладу учасника ОСОБА_1 - нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_5 вартістю 2 990 000,00 грн., до статутного капіталу ТОВ «Інвестиційна компанія «Хорс»».

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу частки (корпоративних прав) у статутному капіталі від 18.12.2020 учасник ОСОБА_1 продав належну йому частку в статутному капіталі ТОВ «Інвестиційна компанія «Хорс»», вартість якої становить 2990000,00 грн., іншому учаснику Товариства - ОСОБА_3 , за ціну 2 990 000,00 грн. Розрахунки між сторонами за договором купівлі-продажу частки проведені в повному обсязі. Даний продаж затверджено Протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Інвестиційна компанія «Хорс»», посвідченого приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Канівець Л.О. 18.12.2020р.

Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар (пункт 6.53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі №925/1351/19).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ТОВ «Інвестиційна компанія «Хорс» не може бути позбавлене майна, яке законним шляхом та добросовісно набуло у власність.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову, у зв`язку з чим суд визнає позов необґрунтованим, та таким, що не підлягає задоволенню.

Разом з цим, суд зазначає, що статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами статті 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною першою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.2 ст.264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

Приписами частини третьої вказаної статті передбачено, що після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Перш ніж застосовувати наслідки спливу позовної давності, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушені право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення. Таким чином, правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб`єктивного права, а отже, і обґрунтованості позовних вимог.

Зазначеної позиції дотримується Верховний Суд у свої постановах від 10.07.2018 №922/1898/17, від 13.11.2018 №922/284/18, від 20.03.2018 №911/1668/17, від 04.12.2018 №915/1286/17.

Згідно приписів ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до ч.4 названої статті сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Водночас, з підстав відсутності належних, достатніх та допустимих доказів в підтвердження факту порушення прав позивача суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про застосування строку позовної давності та відмовляє в задоволенні позову з підстав його незаконності та необґрунтованості.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1)на професійну правничу допомогу; 2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Нормою статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи відмову в задоволенні позову, відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано 26.09.2023.

СуддяВ.Л. Котельницька