Рішення № 11373349, 11.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2010 р.Справа № 28/226-09-6357 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "БІОМАСТЕР";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ВИН"

про стягнення 302286,61грн.

Суддя

Представники:

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю „БІОМАСТЕР” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ВИН" про стягнення 302286,61 гривень.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22 грудня 2009 року порушено провадження у справі № 28/226-09-6357 та призначено до розгляду на 25 січня 2010 року.

Ухвалою суду від 9 лютого 2010 року провадження у справі було зупинено у звязку з надходженням апеляційної скарги ТОВ „БІЗНЕС ВИН” та ухвалою суду від 24 лютого 2010 року провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 10 березня 2010 року.

01 березня 2010 року ухвалою суду провадження у справі було зупинено у звязку з надходженням касаційної скарги ТОВ „БІЗНЕС ВИН” та ухвалою суду від 29 квітня 2010 року провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду на 11 травня 2010 року.

Представник позивача в судове засідання не зявився.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, відзив на позовну заяву не надав, справа розглядається в порядку ст..75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „БІОМАСТЕР” та Товариством з обмеженою відповідальністю „БІЗНЕС ВИН” було досягнуто згоди укладення правочину усно щодо купівлі-продажу товару та в період з травня по жовтень місяць 2008 року було здійснено поставку товару на загальну суму 414376,61 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем відповідачу було поставлено товар, що підтверджується копіями видаткових накладних: № РН-0000026 від 12.05.2008 року на суму 74076 гривень, №РН-0000045 від 05.08.2008 року на суму 3168 гривень, № РН-0000055 від 02.09.2008 року на суму 73328,51 гривень, № РН-0000064 від 11.09.2008 року на суму 3285 гривень, № РН-0000076 від 13.10.2008 року на суму 188100 гривень.

Відповідачем в свою чергу було отримано вказаний товар, що підтверджується підписом, печаткою підприємства відповідача та довіреностями на отримання товару, а саме: серія ЯОШ №509363 видана 12.05.2008 року на імя ОСОБА_1., серія ЯПЛ №129519/519 видана 13.10.2008 року на імя ОСОБА_2..

Також в липні 2009 року було здійснено поставку товару на підставі видаткової накладної №7 від 21 липня 2009 року на суму 72419,10 гривень, який відповідач також отримав на підставі довіреності серії ЯПР № 441718 від 21.07.2009 року на імя ОСОБА_3..

Відповідач в свою чергу було здійснено часткову оплату, що підтверджується виписками банку, а саме відповідач перерахував на розрахунковий рахунок позивача 112090 гривень.

На адресу відповідача 20.11.2009 року позивачем була направлена вимога щодо оплати заборгованості в сумі 302286,61 гривень за отриманий товар, але вимога позивача була залишена без відповіді.

Крім того на виконання ухвали суду позивачем було направлено акт звірки взаєморозрахунків на адресу відповідача, який також було залишено останнім поза увагою.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань в останнього виникла заборгованість в сумі 302286,61 гривень, за таких обставин позивач був вимушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права та примусового стягнення з відповідача заборгованості.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

Відповідно до ст.208 ЦК України правочини між юридичними особами вчиняються в письмовій формі, хоча за змістом частини 1 ст.207 ЦК України вбачається, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах.

Згідно до ст..638 ЦК України, договір вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди по всім істотним умовам у належній формі.

З матеріалів справи вбачається, що сторони досягли згоди за всіма істотними умовами, оскільки ціна, кількість та асортимент викладені у видаткових накладних.

Крім того ст..655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона /продавець/ передає товар у власність другій стороні, друга сторона /покупець/ приймає товар та сплачує за нього певну грошову суму. Що в даному випадку було вчинено сторонами одна сторона /продавець/ передав товар, а інша сторона /покупець/ прийняла вказаний товар та здійснила часткову оплату.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обовязку не встановлений або вчинений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги.

Як встановлено в ході розгляду справи на адресу відповідача позивач направив вимогу 20 листопада 2009 року, яку відповідач отримав згідно поштового повідомлення 24 листопада 2009 року. Таким чином строк оплати настав 1 грудня 2009 року, але відповідачем заборгованість сплачена не була.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, позицію по даній справі не висловив.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, ст.ст. 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ВИН" (67751, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Молога, вул.. Комсомольська, 260; р/р 26005301511165 в філії "Відділення Промінвестбанку в м. Білгород-Дністровський Одеської області", МФО 328458, код 33080423) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „”БІОМАСТЕР” (юридична адреса: м. Київ вул.. Тургенєвська,16; почтова адреса: 03164, м. Київ, вул. Клавдієвська, б.23/15 к.124; р/р 26003602305492 в ЗАТ „ОТП Банк”, МФО 300528, код 33887994) заборгованість в сумі 302286 (триста дві тисячі двісті вісімдесят шість ) гривень 61 копійка; витрати по сплаті державного мита в сумі 3022 (три тисячі двадцять дві) гривни 87 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісіті тридцять шість) гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя