Рішення № 11373186, 05.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" травня 2010 р.Справа № 9/29-10-375 За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Плюс";

До відповідача: дочірнього підприємства "Хімпласт";

про стягнення 5625,9грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: 02.02.2010 р. за вх. № 938 Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Плюс" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "Хімпласт" (далі –Відповідач) в сумі 5625,9грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач в судові засідання призначені по справі не з’явився, письмовий відзив на позов не надав. Про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

05.08.2008 року між ТОВ «Агро Плюс»(Позивач) та ДП «Хімпласт»(Відповідач) був укладений договір №05-08 на поставку мінеральних добрив.

За даним договором були укладенi дві додаткові угоди від 05.08.2008р. №1 та від 12.08.2008р. №2. За вказаними угодами Позивач зобов'язався придбати мінеральні добрива на загальну суму 2 331 580.00 грн.

Відповідно до платіжних доручень 05 серпня 2008 року №222 та від 13 серпня 2008 року ТОВ «Агро-Плюс»сплатив на розрахунковий рахунок Відповідача 2 331 580.00 грн.

Відповідно до видаткових накладних від 24.08.2008 року №24343113, від 28.08.2008 року №23063555, від 28.08.2008 року №346.864;540, від 28.08.2008 року №21117361, від 31.08.2008 року №24026536; 03.09.2008 року №24464588 ТОВ «Агро Плюс», отримало товар на загальну суму 2 324954,10 грн.

Таким чином Відповідач не допоставив продукцію на 6 625,90 грн.

Відповідно до банківської виписки від 10.02.2009 року ДП «Хімпласт»повернув Позивачу 1000 грн.

Таким чином, на сьогоднішній день, заборгованість Відповідача складає 5 625,90 грн.

Вказана заборгованість підтверджена актом звірки за 01.08.2068-29.10.2009р.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.

Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Хімпласт" (65010, м. Одеса, пр-т Адміральський 33а, код ЄДРПОУ 30945707) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Плюс" (67452, Одеська обл., Роздільнянський район, пгт. Лимарське, вул. Кірова, 195, код ЄДРПОУ 32898104) –5625,90 грн., 102 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Суддя                                                             Меденцев П.А.