Рішення № 113731772, 25.09.2023, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 вересня 2023 року м. Рівне№460/14974/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач 2), в якому просить суд:

1. визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсію за віком відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, яка постійно проживала на території радіоактивного забруднення в зоні безумовного (обов`язкового) відселення (категорія 2) із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 2 періодів роботи з 17.02.1992 по 26.04.2000, з 27.04.2000 року по 31.01.2008, починаючи з 19.05. 2023;

2. визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 26.05.2023 № 172050002398 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

3. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як особі, яка постійно проживала на території радіоактивного забруднення в зоні безумовного (обов`язкового) відселення починаючи з 19.05. 2023;

4. зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 17.02.1992 по 26.04.2000, з 27.04.2000 по 20.06.2002, з 28.10.2002 по 31.01.2008.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи 2 категорії. Вважає протиправними дії відповідача в частині не призначення пенсії за віком, із зниженням пенсійного віку згідно із ст.55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Наголосив, що ним подано всі необхідні документи для призначення вказаної пенсії. Зазначає, що така відмова є протиправною, та незаконною, оскільки він станом на 26.04.1986, 26.07.1986, 01.01.1993 проживав на території безумовного (обов`язкового) відселення 2-категорії. Крім того, пенсійним органом безпідставно не зараховано до страхового стажу періоди роботи за списком № 2. З огляду на наведене, позивач просив суд, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 27.06.2023 прийнято дану позову заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та ухвалено про розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цього ж дня, ухвалою суду відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог в адміністративній справі № 460/14974/23 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи з 17.02.1992 по 26.04.2000, з 27.04.2000 по 20.06.2002, з 28.10.2002 по 31.01.2008.

На адресу суду від відповідача 1 надійшов відзив, в якому зазначено, що позивач немає права на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 10 років. Враховуючи положення ст.55 Закону №796-XII, немає підстав для призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 10 років (9 років як потерпілому від Чорнобильської катастрофи другої категорії + 1 рік як потерпілому від Чорнобильської катастрофи, який відпрацював на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2) потерпілому від Чорнобильської катастрофи другої категорії, який відпрацював на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 відповідно до статті 55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, через відсутність документів, які підтверджують факт постійного проживання або постійної роботи в зоні безумовного (обов`язкового) відселення станом на 1 січня 1993 року не менше 2 років. З підстав наведених у відзиві, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

На адресу суду від відповідача 2 також надійшов відзив, в якому зазначено, що документами не підтверджено право на зниження пенсійного віку на 9 років, оскільки заявник станом на 01.01.1993 прожив у зоні безумовного (обов`язкового) відселення менше 2 років. З підстав наведених у відзиві, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, то у відповідності до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 07.02.1994 Рівненською облдержадміністрацією, постійно проживав у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення.

Відповідно до довідки Олевської міської ради Житомирської області від 19.03.2020 № 351, ОСОБА_1 дійсно постійно проживав та був зареєстрований в смт. Діброва Олевського району Житомирської області з 26.04.1986 по 26.06.1989 та з 27.01.1992 по 29.04.1992.

19.05.2023 позивач звернувся із заявою та документами до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про призначення пенсії, згідно зі статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

За принципом екстериторіальності, 25.05.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення № 172050002398 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки не підтверджено факт постійного проживання або постійної роботи у зоні безумовного (обов`язкового) відселення станом на 01.01.1993 не менше 2 років.

Не погоджуючись з такою відмовою органу Пенсійного фонду, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ).

Згідно із ст.49 Закону №796-XII, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст.15 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII умови, норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом №796-XII або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

Статтею 55 Закону №796-XII, визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Згідно з абзацом четвертим пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796-ХІ, особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні безумовного (обов`язкового) відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 2 років, мають право на зниження пенсійного віку на 4 роки та додатково 1 рік за кожний рік проживання, роботи, але не більше 9 років.

При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Відповідно до ч.2 ст.55 Закону №796-ХІ, потерпілим від Чорнобильської катастрофи, які відпрацювали на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 (чоловіки - 12 років 6 місяців і більше, жінки - 10 років і більше), вік виходу на пенсію зменшується додатково на один рік понад передбачений цією статтею.

Згідно з п.13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.

Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться, у разі вибору цих осіб, згідно з нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-XII. Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.

Відповідно до ч.2 ст.55 Закону №796-XII, пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.

Таким чином, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка проживала або працювала на території зони безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії на ЧАЕС до 01.01.1993 протягом не менше 2 років, має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку. При цьому, постійне проживання такої особи або постійна праця у зазначеній зоні з моменту аварії по 31.07.1986 незалежно від часу проживання або роботи в цей період, дає особі право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 4 роки (початкова величина), а також додатково 1 рік за кожний повний рік (з 26.04.1986 по 01.01.1993) проживання або роботи на такій території, але не більше 9 років. Тобто, максимальна величина зменшення пенсійного віку для особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії не може перевищувати 9 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 дійсно проживав та був зареєстрований в смт.Діброва Олевського району Житомирської області з 26.04.1986 по 26.06.1989 та з 27.01.1992 по 29.04.1992.

Ці обставини підтверджуються довідкою Олевської міської ради Житомирської області від 19.03.2020 №351.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106 «Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи» та «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» смт.Діброва Олевського району Житомирської області віднесено до зони безумовного (обов`язкового) відселення (2 зона).

Отже, період проживання позивача у зоні безумовного (обов`язкового) відселення станом на 01.01.1993 становить більше 2 років, що є необхідною умовою для підтвердження права на додаткове зменшення пенсійного віку, передбаченого положеннями ст.55 Закону №796-ХІІ.

Статтею 14 Закону №796-XII визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій. До них, зокрема, належать особи, особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2.

Документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (ч.3 ст.65 Закону №796-XII).

Відповідно до ч.3 ст.15 Закону №796-XII, довідка про період проживання, роботи на цих територіях, є підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях.

Отже, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Така правова позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 04 вересня 2015 року (№690/23/15-а), Вищим адміністративним судом України в ухвалах від 05 травня 2017 року у справі №К/800/15193/17, від 03 жовтня 2017 року у справі №К/800/31990/17. Верховний Суд також підтримав таку позицію у своїй постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 28.03.2018 у справі №333/2072/17 (2а/333/122/17) та від 08.05.2018 у справі № 708/1022/17, від 31.10.2019 у справі №212/12245/13-а (№К/9901/1087/18) і враховується при вирішенні цієї справи в силу приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що наявність у позивача посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 2) серія НОМЕР_1 від 07.02.1994, надає позивачу право користуватися пільгами, визначеними Законом №796-ХІІ, в тому числі, правом на зниження пенсійного віку при призначенні пенсії за віком.

Крім того, матеріалами справи (довідкою Олевської міської ради Житомирської області від 19.03.2020 №351) підтверджено, що у періоди з 26.04.1986 по 26.06.1989, з 27.01.1992 по 29.04.1992 позивач був зареєстрований і постійно проживав в смт.Діброва Олевського району Житомирської області, яке відноситься до зони безумовного (обов`язкового) відселення. Тобто, у зоні безумовного (обов`язкового) відселення позивач проживав 3 роки 5 місяців 2 дні, що дає йому право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку додатково на 3 роки за 2 повні роки проживання в такій зоні.

При цьому, проживання позивача на території зони безумовного (обов`язкового) відселення у період з 26.04.1986 по 26.06.1989 (незалежно від часу проживання в цей період) дає йому право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 4 роки (початкова величина).

Враховуючи викладене, позивач має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 8 років відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ (4 роки - початкова величина; 3 роки - додатково за кожний рік проживання в зоні безумовного (обов`язкового) відселення; 1 рік - як потерпілому від Чорнобильської катастрофи другої категорії, який відпрацював на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2).

Судом відхиляються твердження відповідачів з приводу того, що відомості про навчання та роботу позивача у м. Кузнецовську (Вараш) суперечать відомостям про проживання на території, яка віднесена до зони безумовного (обов`язкового) відселення , а саме з 01.09.1986 по 27.06.1989 та з 27.01.1992 по 29.04.1992. Тобто, на думку пенсійного органу документами підтверджено період проживання в зоні безумовного (обов`язкового) відселення лише 4 місяці 5 днів.

Суд звертає увагу, що відповідачами не надано суду жодних доказів неприйнятності та хибності відомостей наведених у довідці, яка видана Олевською міською радою Житомирської області від 19.03.2020 №351.

Натомість, суд звертає увагу, що довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 04.06.2020 №1735 перевірки обґрунтованості видачі довідки про період проживання у зоні безумовного (обов`язкового) відселення з радіоактивно забруднених територій внаслідок Чорнобильської катастрофи виконавчим комітетом Олевської міської ради Житомирської області (смт.Дружба) підтверджено, що недостовірних відомостей у довідці від 19.03.2020 №351 не виявлено.

Вказана довідка була предметом дослідження судом у рішенні Рівненського окружного адміністративного суду по справі № 460/5841/20. В силу ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом частини 3 статті 55 Закону №796-ХІІ, призначення та виплата пенсій категоріям осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.

Зокрема, ч. 1 ст. 26 Закону №1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Пенсійним органом підтверджено страховий стаж позивача 36 р. 03 міс. 27 д.

Згідно зі статтею 26 Закону № 1058 загальний пенсійний вік становить 60 років, а тому з врахуванням права позивача на зменшення пенсійного віку на 8 роки, позивач набуває право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку у 52 роки.

Вказані обставини також підтверджуються рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі № 460/5841/20.

Суд зазначає, що на дату звернення із заявою про призначення пенсії 19.05.2023, позивач досягнув 52-річного віку.

Враховуючи наявність у позивача посвідчення потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, довідки органу місцевого самоврядування, що підтверджує факт проживання позивача на території зони безумовного (обов`язкового) відселення (категорія 2), суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.

Підсумовуючи викладене вище, зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 26.05.2023 №172050002398 прийняте ГУ ПФУ в Кіровоградській області не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому це рішення є протиправним та підлягає скасуванню відповідно.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону №1058-ІV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

З врахуванням наведеного позивача набув право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, тобто ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на наведені обставини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, шляхом виходу за межі позовних вимог та визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком, із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст.55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області признати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, із зниженням пенсійного віку згідно із ст.55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 28.03.2023.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України передбачено кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачі як суб`єкти владних повноважень не довели правомірності своєї поведінки у спірних правовідносинах. Натомість обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду. Отже, поданий позов належить задовольнити повністю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», то підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України, - відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 26.05.2023 №172050002398 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст.55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області признати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, із зниженням пенсійного віку згідно із ст.55 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 28.03.2023.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 25 вересня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул.Соборна, 7 а,м.Кропивницький,Кіровоградська область,25009, ЄДРПОУ/РНОКПП 20632802)

Суддя Д.П. Зозуля