Ухвала суду № 113731763, 25.09.2023, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 вересня 2023 року м. Рівне№460/20110/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П. розглянувши у письмовому провадженні заяву відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом

ОСОБА_1 доУправління Служби безпеки України в Рівненській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Рівненській області, в якому просив:

-визнати протиправними дії Управління СБ України в Рівненській області щодо не правильного нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2014 по 31.07.2017, з встановленням базового місяця - січень 2008 року;

-зобов`язати Управління СБ України в Рівненській області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 31.07.2017, з врахуванням проведеної виплати, з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Ухвалою суду від 15.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду. Відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

21.09.2023 представником Управління СБ України в Рівненській області подано заяву про залишення позову без розгляду, яка мотивована тим, що ОСОБА_1 на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2022 у справі №460/11346/21 здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 31.07.2017 у сумі 4372,96 грн. Означена сума, УСБУ в Рівненській області відповідно до платіжного доручення №432 від 28.04.2022 зарахована на рахунок ОСОБА_1 28.04.2022. Разом з тим, нібито лише в липні 2023 року ОСОБА_1 стало відомо про невірне, на його думку, застосування базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення. У зв`язку з цим в липні 2023 року, тобто більше ніж через рік після проведення з ним розрахунку, та порушення права, ОСОБА_1 звернувся із клопотання про проведення відповідних перерахунків та здійснення доплат, з урахуванням вже виплачених сум. Тому вважає, що заява ОСОБА_1 , на яку листом від 07.07.2023 йому було надано проміжну відповідь, була ним оформлена та подана з метою приховування самого факту пропуску ним строку звернення до суду. Таким чином, про порушення свого права позивач дізнався ще 28 квітня 2022 року при зарахуванні на його картковий рахунок індексації. Разом з тим, позивачем підготовлено та подано до суду позовну заяву лише в кінці серпня 2023 року, тобто більше ніж через чотирнадцять місяців. Отже, позивачем адміністративний позов подано поза межами строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст. 122 КАС України (більше ніж через рік після проведення розрахунку).

Оскільки, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подане клопотання, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності на підставі чинного законодавства, суд дійшов висновку, що клопотання про залишення позовної заяви без розгляду - не підлягає задоволення, з огляду на наступне.

За правилами ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв`язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.

Згідно із ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній до 18.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Перебування особи на публічній службі є однією з форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю.

Таким чином, у разі порушення законодавства про оплату праці в частині її виплати, працівник мав право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати (грошового забезпечення) без обмеження будь-яким строком.

Поряд з цим, відповідно до ч.1 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Згідно з п.1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" Кодексу законів про працю України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, запровадження на території України карантину було безумовною підставою для продовження строків, визначених ст.233 КЗпП України на строк дії такого карантину.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі № 460/17052/21 та від 25.04.2023 у справі № 380/15245/22.

Разом із тим, згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Таким чином, право на звернення до суду військовослужбовців щодо виплати грошового забезпечення відповідно до положень ч.2 ст.233 КЗпП України (в редакції, чинній до 18.07.2022) не було обмежене будь-яким строком.

Натомість строк, визначений ч.1 ст.233 КЗпП України (в редакції, чинній з 19.07.2022), був продовжений на строк дії карантину, який відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.

В даному ж випадку, спірні правовідносини виникли уже за нової редакції положень ст.233 КЗпП України, а отже до них підлягає застосуванню тримісячний строк звернення, який в силу п.1 глави ХІХ "Прикінцеві положення" КЗпП України був продовжений на строк дії карантину та скінчився 30.06.2023.

З даним позовом позивач звернувся до суду 23.08.2023, тобто із дотриманням тримісячного строку, який був продовжений на строк дії карантину.

Таким чином, підстав для залишення позовної заяви без розгляду з наведених підстав - немає.

Керуючись статтями 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Управління Служби безпеки України в Рівненській області про залишення позову без розгляду, - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Д.П. Зозуля