Рішення № 11372751, 26.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" квітня 2010 р.Справа № 16/176-09-4523 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: Селіванова М.В. за довіреністю № 01/02 від 01.02.2010р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКСПРЕС-ПРЕС” до товариства з обмеженою відповідальністю „ПРОФСТРОЙ ПЛЮС ЛТД” про спонукання до виконання обов’язку в натурі, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ЕКСПРЕС-ПРЕС” (далі по тексту ТОВ „ЕКСПРЕС-ПРЕС”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „ПРОФСТРОЙ ПЛЮС ЛТД” (ТОВ „ПРОФСТРОЙ ПЛЮС ЛТД”) про зобов’язання відповідача виконати обов’язок в натурі, а саме: виготовити, зібрати, доставити та встановити на земельних ділянках у м. Києві 7 малих архітектурних форм –кіосків відповідно до додатку № 1 до договору на виготовлення малих архітектурних форм № 3 від 19.09.2008р. протягом одного місяця з дня набрання рішенням по даній справі законної сили. Свої вимоги позивач обґрунтовує порушенням відповідачем прийнятих на себе за договором на виготовлення малих архітектурних форм № 3 від 19.09.2008р. зобов’язань щодо виготовлення кіосків.

Згідно з відзивом на позов, який надійшов до господарського суду Одеської області 09.11.2009р., відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на невиконання позивачем прийнятих на себе за договором на виготовлення малих архітектурних форм № 3 від 19.09.2008р. зобов’язань в частині повної та своєчасної оплати авансу у розмірі 60% від вартості робіт. Крім того, відповідач стверджував про проведення ним робіт з виготовлення кіоску на суму фактично сплаченої позивачем передоплати у розмірі 16000 грн., на підтвердження чого надав суду акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № А-00000353 від 03.11.2008р.

В свою чергу, у судовому засіданні 30.11.2009р., ознайомившись з оригіналом акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № А-00000353 від 03.11.2008р., представник позивача заявив клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої та судово-технічної експертиз підпису, зробленого від імені генерального директора ТОВ „ЕКСПРЕС-ПРЕС” - гр. Рудницької Ольги Анатоліївни на акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № А-00000353 від 03.11.2008р., а також відбитку печатки товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКСПРЕС-ПРЕС” на акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № А-00000353 від 03.11.2008р.

Приймаючи до уваги доводи, покладені позивачем в обґрунтування заявлених вимог, зважаючи на ті обставини, що вирішення господарського спору, який виник між сторонами по справі № 16 / 176 – 09 - 4523, пов’язано з питанням щодо виконання сторонами умов укладеного між ними договору на виготовлення малих архітектурних форм № 3 від 19.09.2008р., можливу фальсифікацію особистого підпису генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКСПРЕС-ПРЕС” гр. Рудницької Ольги Анатоліївни на акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № А-00000353 від 03.11.2008р. та печатки товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКСПРЕС-ПРЕС” на акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № А-00000353 від 03.11.2008р., господарський суд Одеської області, керуючись ст.ст. 41, 43 ГПК України, ухвалою від 30.11.2009р. призначив по даній справі судову почеркознавчу та судово-технічну експертизи. З огляду на викладене, ухвалою суду від 30.11.2009р. провадження по даній справі було зупинено.

14.10.2009р. до господарського суду Одеської області надійшло клопотання експертів Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз про здійснення оплати експертиз на відповідні реквізити, витрати на проведення яких, в свою чергу, судом були покладені на позивача по даній справі. Однак, враховуючи, що позивачем оплату за проведення судових експертиз здійснено не було, експертами Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз матеріали були повернуті на адресу суду без надання висновку, у зв’язку з чим судом провадження у справі № 16 / 176 –09 –4523 було поновлено відповідно до ч. 3 ст. 79 ГПК України.

При цьому, ухвалою суду про поновлення провадження по даній справі від 14.04.2010р., у зв’язку з закінченням строку розгляду справи, явка представників сторін, була визнана обов’язковою. Проте, дана ухвала отримана товариством з обмеженою відповідальністю „ЕКСПРЕС-ПРЕС” не була, у зв’язку зі відсутністю позивача за адресою, зазначеною у позовній заяві, та за якою останній раніше отримував кореспонденцію суду, внаслідок чого представник товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКСПРЕС-ПРЕС” у судове засідання, призначене на 26.04.2010р. не з’явився, та дана справа була розглянута за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

          19.09.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю „ЕКСПРЕС-ПРЕС” (Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „ПРОФСТРОЙ ПЛЮС ЛТД” (Замовник) було укладено договір на виготовлення малих архітектурних форм №3, відповідно до п. 1.1 якого           Замовник доручив, а Виконавець прийняв на себе зобов'язання на виконання робіт по виготовленню п'яти малих архітектурних форм - кіосків. У пункті 1.2 вказаного договору сторони домовилися, що виготовлення кіосків здійснюється у відповідності до специфікації, яка надається Замовником - додаток № 1, який є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п.п. 1.3, 1.4 договору роботи виконуються з використанням матеріалів Виконавця. При цьому, вартість робіт по договору встановлюється за домовленістю сторін у сумі 47728 грн. 44 коп. Слід зазначити, що саме вказана вартість робіт погоджена сторонами у специфікації (додаток № 1).

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

                    В свою чергу, у відповідності до п.п. 3.1, 3.2 договору на виготовлення малих архітектурних форм № 3 від 19.09.2008р. Замовник зобов’язався передати Виконавцю при підписанні договору специфікацію на малі архітектурні форми (7 кіосків) та видати замовлення на виконання робіт, а також у строки, передбачені договором, сплатити Виконавцю вартість виконаних робіт. При цьому, згідно з п. 1.4, 4.1 договору на виготовлення малих архітектурних форм № 3 від 19.09.2008р. вартість робіт по договору була встановлена за домовленістю сторін у сумі 47728 грн. 44 коп. За умовами п. 4.2 вказаної угоди Замовник зобов’язався сплатити Виконавцю аванс у розмірі 60 % вартості робіт по договору протягом 6-ти банківських днів з дня підписання договору. Остаточний розрахунок по договору здійснюється Замовником протягом 5-х банківських днів з дня підписання акту здачі - приймання виконаних робіт (п. 4.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у межах виконання умов договору на виготовлення малих архітектурних форм № 3 від 19.09.2008р. Замовником було перераховано на користь відповідача згідно з платіжними дорученнями № 523 від 19.09.2008р. та № 532 від 22.09.2008р. грошову суму у розмірі 16000 грн.

Відповідно до ст. 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Згідно зі ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

                    За умовами п. п. 2.1- 2.4 договору на виготовлення малих архітектурних форм № 3 від 19.09.2008р. Виконавець зобов’язався виготовити відповідно до замовлення Замовника згідно з наданою специфікацією малі архітектурні форми ( 7 кіосків); забезпечити виконання робіт та передачу продукції (малих архітектурних форм (7 кіосків)) Замовнику у встановлені договором строки; забезпечити якість виконаних робіт у відповідності до діючих технічних норм та згідно до специфікації, а також протягом 3-х діб після виготовлення замовлення передати Замовнику продукцію –малі архітектурні форми (7 кіосків) по акту здачі - приймання виконаних робіт та протягом доби вивезти і встановити за свій рахунок готову продукцію - малі архітектурні форми (7 кіосків) на зазначеній території Замовником. При цьому, згідно з п. 5.1 договору на виготовлення малих архітектурних форм № 3 від 19.09.2008р. термін виконання робіт складає один місяць з 01.10.2008р. по 01.11.2008р. за умови підписання договору та видачі замовлення з специфікацією.

Посилаючись на перерахування ТОВ „ЕКСПРЕС-ПРЕС” передбаченого договором авансу у повному обсязі і виконання Замовником інших зобов’язань, та безпідставне ухилення відповідача від виконання прийнятих на себе за договором № 3 від 19.09.2008р. зобов’язань щодо виготовлення кіосків, позивач звернувся до господарського суду Одеської області із даним позовом.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на доводи сторін, які висуваються ними у межах даної справи, суд вважає за необхідне дослідити питання виконання або невиконання передусім прийнятих на себе зобов’язань Замовником.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що позивачем в якості авансу було перераховано Виконавцю лише грошову суму у розмірі 16000 грн., в той час як, виходячи з наведених по тексту рішення вище умов п.п. 1.4, 4.1, 4.2 договору на виготовлення малих архітектурних форм № 3 від 19.09.2008р. та додатку № 1, розмір авансу мав становити 28637,06 грн. (47728,44 грн. х 60% / 100%). З урахуванням викладеного, судом не приймаються до уваги доводи позивача про повне виконання ним прийнятих на себе зобов’язань з перерахування всієї суми авансу як такі, що не відповідають фактичним обставинами справи.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № А-00000353 від 03.11.2008р. відповідачем було передано, а Замовником прийнято роботи з виготовлення одного кіоску на загальну суму у розмірі 16000 грн. При цьому, зважаючи на доводи позивача про фальсифікацію особистого підпису генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКСПРЕС-ПРЕС” гр. Рудницької Ольги Анатоліївни на акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № А-00000353 від 03.11.2008р. та печатки позивача на даному документі, суд вважає за необхідне зазначити, що факт виготовлення одного кіоску підтверджується договором про перевезення вантажу від 01.11.2008р., укладеним між приватним підприємством „КРС МАРКЕТ” та відповідачем, згідно з яким здійснювалося доставка кіоску до м. Києва. При цьому, слід зауважити, що у змісті вказаного акту сторонами було здійснено примітку про відсутність жодних претензій у сторін. Крім того, призначені по даній справі судова почеркознавча та судово-технічна експертизи не були проведені внаслідок їх неоплати позивачем, на якого судом був покладений цей обов’язок. З урахуванням викладеного, оригінал акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № А-00000353 від 03.11.2008р. судом оцінюється як належний та допустимий доказ виконання відповідачем робіт з виготовлення одного кіоску на суму у розмірі 16000 грн.

Дійсно відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Однак, під час розгляду даної справи було встановлено, що до теперішнього часу сума авансу позивачем перерахована відповідачу у повному обсязі не була. Жодних доказів спростовуючих викладене позивачем з дотриманням вимог ст. ст. 32, 33 ГПК України суду представлено не було.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне звернутися до положень частин 1 та 2 статті 613 ЦК України, яким передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Несплата в порушення умов договору № 3 від 19.09.2008р. Замовником у повному обсязі авансу фактично позбавило відповідача можливості виконати роботи з виготовлення та встановлення інших шести кіосків, адже матеріли для виготовлення цих кіосків мали бути придбані відповідачем за рахунок авансу.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що строк виготовлення цих кіосків на момент звернення товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКСПРЕС-ПРЕС” до суду з даним позовом не настав.

З урахуванням наведених висновків суду, слід звернутися до статті 1 ГПК України, приписами якої встановлено, що до господарського суду мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації) згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Однак, за результатами розгляду даного спору суд дійшов висновку, що на момент звернення товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКСПРЕС-ПРЕС” до суду з даним позовом у позивача не виникло право пред’явлення вимог щодо спонукання до виконання відповідачем обов’язків в натурі щодо виготовлення, зібрання, доставки та встановлення 6 малих архітектурних форм –кіосків відповідно до додатку № 1 до договору на виготовлення малих архітектурних форм № 3 від 19.09.2008р., а відтак не виникло і кореспондуюче цьому праву зобов’язання відповідача щодо виконання цих зобов’язань. Наведене свідчить про відсутність факту порушення прав позивача, та тягне за собою необхідність відмови у задоволенні позову в цій частині вимог. В свою чергу, щодо вимог позивача про зобов’язання відповідача виготовити, зібрати, доставити та встановити ще один кіоск, слід зазначити, що під час розгляду даної справи було встановлено, що даний кіоск відповідачем був виготовлений та доставлений до м. Києва, а відтак у суду відсутні правові підстави для задоволення позову і в цій частині вимог.

Підсумовуючи все вищевказане, суд вважає за правомірне у задоволенні позову товариству з обмеженою відповідальністю „ЕКСПРЕС-ПРЕС” відмовити повністю.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести на рахунок позивача згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

При цьому, зважаючи на клопотання позивача про повернення зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 141 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. N 825, яка була чинна на час звернення товариства з обмеженою відповідальністю „ЕКСПРЕС-ПРЕС” до суду із даним позовом, розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, пов'язаний з розглядом господарських справ, встановлений у сумі 236 грн. При цьому, позивачем в якості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу було перераховано 259 грн. Таким чином, розмір зайве сплачених позивачем коштів становить лише 23 грн., а не як помилково вважає позивач 141 грн. Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 13. Постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у випадках та у розмірі, передбачених процесуальним законодавством, шляхом їх перерахування на рахунок платника, відкритий в установі банку, грошового переказу через іншу фінансову установу або відділення поштового зв'язку після звернення особи. Однак, чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено повноважень суду на повернення зайве сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, у зв’язку з чим судом вказане клопотання позивача було відхилено.

Водночас з огляду на те, що даний спір відноситься до категорії немайнових, за які пунктом 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 № 7-93 „Про державне мито” державне мито справляється у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн., в той час як позивачем фактично перераховано 477,28 грн., зайве сплачене державне мито у сумі 392,28 грн. підлягає поверненню товариству з обмеженою відповідальністю „ЕКСПРЕС-ПРЕС” відповідно до ст. 47 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 629, 613, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 32, 33, 44, 47, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          У позові відмовити.

2.          Видати товариству з обмеженою відповідальністю „ЕКСПРЕС-ПРЕС” /01034, м. Київ, вул.. Пушкінська, 14-в, код ЄДРПОУ 33348673/ довідку на одержання з державного бюджету України зайве сплаченого державного мита на загальну суму 392 грн.28 коп. / триста дев’яносто дві грн. 28 коп/.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення підписано 29.04.2010р.

Суддя