Рішення № 113725469, 18.09.2023, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" вересня 2023 р. Cправа № 902/826/23

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Оболонь" (вул. Богатирська, буд. 3, м. Київ, 04212)

до: Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" (вул. Заводська, буд. 35, с. Бджільна, Теплицький район, Вінницька обл., 23840)

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Кошиця, 3, м. Київ, 02068)

про стягнення 2 170 925,00 грн збитків

Суддя Яремчук Ю.О.

Секретар судового засідання Надтока Т.О.

за участю представників:

позивача: Пруднік С.І.

відповідача та третьої особи: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

19.06.2023 Приватне акціонерне товариство "Оболонь" звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" про стягнення 2 170 925,00 грн збитків.

Відповідно до витягу з автоматизованого розподілу судової справи між суддями (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/826/23) від 19.06.2023 дана справа передана на розгляд судді Яремчуку Ю. О.

Ухвалою суду від 26.06.2023 відкрито провадження у справі № 902/826/23. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 01.08.2023.

31.07.2023 на адресу суду надійшли пояснення третьої особи - Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо позову або відзиву (вх. № канц. суду 01-34/7064/23 від 31.07.2023).

На визначену судом дату в судове засідання з`явилась представниця позивача.

Інші учасники в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 26.06.2023.

Суд задовольнив клопотання представниці позивача про долучення письмових доказів до матеріалів справи, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 02.08.2023 повідомлено учасників справи про судовий розгляд справи по суті на 18.09.2023.

На визначену дату судом в судове засідання з`явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання належним повідомлений ухвалою суду від 02.08.2023.

Водночас, відповідачу ухвала суду від 02.08.2023 вручена останньому 08.08.2023, що підтверджується витягом з сервісу відстежень підприємства "Укрпошта".

Суд вважає за необхідне зазначити, що при неявці в судове засідання представника відповідача суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" обов`язок щодо внесення змін про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і стосовно місцезнаходження, покладається на останню.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Крім того, частиною 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").

Суд нагадує, що роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 р. у справі "Красношапка проти України").

Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див.рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010).

До того ж організація провадження таким чином, щоб воно було швидким та ефективним, є завданням саме національних судів (див. рішення Суду у справі Білий проти України, no. 14475/03, від 21.10.2010).

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст.13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання відповідача.

З огляду на вищезазначене суд приходить висновку, що Відповідач належним чином був повідомлений про дане судове засідання. Неявка останнього є підставою до розгляду справи за його відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст.202 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних шляхом бездіяльності останнього, чим спричинив позивачу збитки у вигляді не отриманого податкового кредиту.

Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: між Приватним акціонерним товариством "Оболонь" та ДП «Бджілянський спиртовий завод» було укладено договір № 17/01/2022-01 від 18.01.2022.

Відповідно до п.1.1. договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити спирт етиловий ректифікований в порядку, на умовах та в строки, визначені договором.

Розділом 4 договору між сторонами погоджено порядок оплати Оплата спирту здійснюється Покупцем у національній валюті України на умовах 100% попередньої оплати замовленого об`єму спирту. Оплата спирту здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів з поточного рахунку Покупця на поточний рахунок постачальника на підставі рахунка-фактури, наданого Постачальником.

Днем здійснення оплати спирту вважається день зарахування належних до сплати сум на поточний рахунок Постачальника.

Постачальник зобов`язаний надавати Покупцю податкові накладні, складені в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Постачальник здійснює реєстрацію податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та строки визначені податковим законодавством України. Постачальник та/або Покупець здійснює реєстрацію розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та строки, визначені податковим законодавством України.

Розділом дев`ятим встановлено, що усі спори, що пов`язані з виконанням цього Договору, вирішуються шляхом переговорів. Якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку відповідно до чинного законодавства України.

Як слідує з матеріалів справи, на виконання умов договору Покупець здійснив попередню оплату поставки спирту, згідно виставлених Постачальником рахунків-фактур, що підтверджується платіжними інструкціями та дорученнями: № 478 від 20.01.2022 на суму 1119 888,0 грн; № 479 від 20.01.2022 на суму 59 990,40 грн; №377 від 31.01.2022 на суму 1 119 888,0 грн;№ 849 від 04.02.2022 на суму 1 063 776,0 грн; № 1194 від 11.02.2022 на суму 1 063 776,0 грн; № 1579 від 17.02.2022 на суму 1 063 776,0 грн; №170 від 23.02.2022 на суму 1 063 776,0 грн; № 2873 від 14.04.2022 на суму1 119 888,0 грн; № 3350 від 21.04.2022 на суму 1 092 000,0 грн; № 3881 від 27.04.2022 на суму 1 092 000,0 грн; № 4228 від 02.05.2022 на суму 1 092 000,0 грн; № 4685 від 06.05.2022 на суму 1 092 000,0 грн; № 5194 від 12.05.2022 на суму 1 092 000,0 грн; № 5573 від 17.05.2022 на суму 1 092 000,0 грн; № 6427 від 25.05.2022 на суму 1 092 000,0 грн; №7218 від 01.06.2022 на суму 1 063 944,0 грн; № 7609 від 06.06.2022 на суму 1 063 944,0 грн; № 7854 від 08.06.2022 на суму 118 782,0 грн; № 8106 від 09.06.2022 на суму 1 063 944,0 грн; № 8251 від 13.06.2022 на суму 1 063 944,0 грн; № 8533 від 15.06.2022 на суму 1 063 944,0 грн; № 8904 від 21.06.2022 на суму 1 063 944,0 грн; № 9078 від 23.06.2022 на суму 1 063 944,0 грн; № 9230 від 06.06.2022 на суму 1 063 944,0 грн; № 9673 від 05.07.2022 на суму 1 063 944,0 грн; № 9721 від 07.07.2022 на суму 1 063 944,0 грн; № 9986 від 13.07.2022 на суму 1 063 944,0 грн;№ 10182 від 15.07.2022 на суму 1 063 944,0 грн; № 10412 від 19.07.2022 на суму 1 063 944,0 грн.

Матеріалами справи стверджується, що Постачальник поставив спирт Покупцю, що підтверджується складеними та підписаними Сторонами договору Актами про відвантаження та приймання спирту та товаротранспортними накладними, а саме:

Акт №8 від 20.01.2022 прийнято 2798,11 дал спирту, ТТН №8 від 31.01.2022 на суму 1119 888,00 грн, в т.ч. ПДВ 186 648,00 грн;

Акт №9 від 20.01.2022 прийнято 30 дал спирту, ТТН №9 від 20.01.2022 на суму 59 990,40 грн, в т.ч. ПДВ 9 998,40 грн;

Акт № 14 від 31.01.2022 прийнято 2798,11 дал спирту, ТТН № 14 від 31.01.2022 на суму 1 119 888,00 грн, в т.ч. ПДВ 186 648,00 грн;

Акт №16 від 04.02.2022 прийнято 2798,01 дал спирту, ТТН №16 від 04.02.2022 на суму 1 063 776,00 грн в т.ч. ПДВ 177 296,00 грн;

Акт №19 від 11.02.2022 прийнято 2798,07 дал спирту, ТТН №19 від 11.02.2022 на суму 1 063 776,00 грн в т.ч. ПДВ 177 296,00 грн;

Акт №25 від 21.02.2022 прийнято 2798,10 дал спирту, ТТН №25 від 21.02.2022 на суму 1 063 776,00 грн в т.ч. ПДВ 177 296,00 грн;

Акт №29 від 15.04.2022 прийнято 2797,11 дал спирту, ТТН №29 від 15.04.2022 на суму 1 063 776,00 грн в т.ч. ПДВ 177 296,00 грн;

Акт №30 від 16.04.2022 прийнято 2797,19 дал спирту та ТТН №30 від 16.04.2022 на суму 1 092 000,00 грн в т.ч. ПДВ 182 000,00 грн;

Акт №32 від 21.04.2022 прийнято 2797,18 дал спирту, та ТТН №32 від 21.04.2022 на суму 1 092 000,00 грн в т.ч. ПДВ 182 000,00 грн;

Акт №36 від 28.04.2022 прийнято 2797,13 дал спирту, ТТН №36 від 28.04.2022 на суму 1 092 000,00 грн в т.ч. ПДВ 182 000,00 грн;

Акт №39 від 05.05.2022 прийнято 2797,12 дал спирту, ТТН №39 від 05.05.2022 на суму 1 092 000,00 грн в т.ч. ПДВ 182 000,00 грн;

Акт №42 від 12.05.2022 прийнято 2797,42 дал спирту, ТТН №42 від 12.05.2022 на суму 1 092 000,00 грн в т.ч. ПДВ 182 000,00 грн;

Акт №44 від 18.05.2022 прийнято 2797,10 дал спирту, ТТН №44 від 18.05.2022 на суму 1 092 000,00 грн в т.ч. ПДВ 182 000,00 грн;

Акт №45 від 24.05.2022 прийнято 2797,08 дал спирту, ТТН №45 від 24.05.2022 на суму 1 092 000,00 грн в т.ч. ПДВ 182 000,00 грн;

Акт №46 від 27.05.2022 прийнято 2797,08 дал спирту, ТТН №46 від 27.05.2022 на суму 1 092 000,00 грн в т.ч. ПДВ 182 000,00 грн;

Акт №48 від 02.06.2022 прийнято 2797,5 дал спирту, ТТН №48 від 02.06.2022 на суму 1 063 776,00 грн в т.ч. ПДВ 177 296,00 грн;

Акт №51 від 08.06.2022 прийнято 2797,03 дал спирту, ТТН №51 від 08.06.2022 на суму 1 063 944,00 грн в т.ч. ПДВ 177 324,00 грн;

Акт №52 від 08.06.2022 прийнято 60 дал спирту, ТТН №52 від 08.06.2022 на суму 118 782,00 грн в т.ч. ПДВ 19 797,00 грн;

Акт №54 від 10.06.2022 прийнято 2797,04 дал спирту, ТТН №54 від 10.06.2022 на суму 1 063 944,00 грн в т.ч. ПДВ 177 324,00 грн;

Акт №55 від 14.06.2022 прийнято 2797,10 дал спирту, ТТН №55 від 14.06.2022 на суму 1 063 944,00 грн в т.ч. ПДВ 177 324,00 грн;

Акт №57 від 17.06.2022 прийнято 2797,04 дал спирту, ТТН №57 від 17.06.2022 на суму 1 063 944,00 грн в т.ч. ПДВ 177 324,00 грн;

Акт №59 від 22.06.2022 прийнято 2796,82 дал спирту, ТТН №59 від 22.06.2022 на суму 1 063 944,00 грн в т.ч. ПДВ 177 324,00 грн;

Акт №61 від 24.06.2022 прийнято 2796,74 дал спирту, ТТН №61 від 24.06.2022 на суму 1 063 944,00 грн в т.ч. ПДВ 177 324,00 грн;

Акт №64 від 05.07.2022 прийнято 2796,80 дал спирту, ТТН №64 від 05.07.2022 на суму 1 063 944,00 грн в т.ч. ПДВ 177 324,00 грн;

Акт №65 від 07.07.2022 прийнято 2796,87 дал спирту, ТТН №65 від 07.07.2022 на суму 1 063 944,00 грн в т.ч. ПДВ 177 324,00 грн;

Акт №67 від 13.07.2022 прийнято 2796,66 дал спирту, ТТН №67 від 13.07.2022 на суму 1 063 944,00 грн в т.ч. ПДВ 177 324,00 грн;

Акт №69 від 19.07.2022 прийнято 2797,11 дал спирту, ТТН №69 від 19.07.2022 на суму 1 063 944,00 грн в т.ч. ПДВ 177 324,00 грн;

Акт №70 від 21.07.2022 прийнято 2796,88 дал спирту, ТТН №70 від 21.07.2022 на суму 1 063 944,00 грн в т.ч. ПДВ 177 324,00 грн;

Акт №71 від 27.07.2022 прийнято 2796,81 дал спирту, ТТН №71 від 27.07.2022 на суму 1 063 944,00 грн в т.ч. ПДВ 177 324,00 грн.

Як слідує з матеріалів справи, Відповідач склав та зареєстрував в Державному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: податкова накладна №6 від 20.01.2022 сума 186 648,00 грн; податкова накладна №7 від 20.01.2022 сума 9 998,40 грн; податкова накладна №1 від 02.05.2022 сума 182 000,00 грн; податкова накладна №4 від 06.05.2022 сума 182 000,00 грн; податкова накладна №6 від 12.05.2022 сума 182 000,00 грн; податкова накладна №8 від 17.05.2022 сума 182 000,00 грн; податкова накладна №9 від 25.05.2022 сума 182 000,00 грн; податкова накладна №1 від 01.06.2022 сума 177 324,00 грн; податкова накладна №3 від 06.06.2022 сума 177 324,00 грн;податкова накладна №4 від 08.06.2022 сума 177 324,00 грн; податкова накладна №5 від 09.06.2022 сума 177 324,00 грн податкова накладна №6 від 13.06.2022 сума 177 324,00 грн; податкова накладна №7 від 15.06.2022 сума 177 324,00 грн;податкова накладна №1 від 05.07.2022 сума 177 324,00 грн;податкова накладна №2 від 01.06.2022 сума 177 324,00 грн; податкова накладна №4 від 13.06.2022 сума 177 324,00 грн (згідно Державного реєстру податкових накладних)

Поряд з цим, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідач надав позивачу податкові накладні на суму ПДВ 2 170 925,00 грн, складені в електронній формі з дотриманням умов реєстрації у порядку визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої особи, та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних по наступним Актам про відвантаження та приймання спирту та товаротранспортними накладними, а саме: Акт №14 від 31.01.2022 прийнято 2798,11 дал спирту, ТТН №14 від 31.01.2022 на суму 1 119 888,00 грн, в т.ч. ПДВ 186 648,00 грн; Акт №16 від 04.02.2022 прийнято 2798,01 дал спирту, ТТН № 16 від 04.02.2022 на суму 1 063 776,00 грн в т.ч. ПДВ 177 296,00 грн;Акт №19 від 11.02.2022 прийнято 2798,07 дал спирту, ТТН № 19 від 11.02.2022 на суму 1 063 776,00 грн в т.ч. ПДВ 177 296,00 грн; Акт №25 від 21.02.2022 прийнято 2798,10 дал спирту, ТТН № 25 від 21.02.2022 на суму 1 063 776,00 грн в т.ч. ПДВ 177 296,00 грн; Акт №29 від 15.04.2022 прийнято 2797,11 дал спирту, ТТН № 29 на суму 1 063 776,00 грн в т.ч. ПДВ 177 296,00 грн; Акт №30 від 16.04.2022 р. прийнято 2797,19 дал спирту та ТТН №30 від 16.04.2022 1 092 000,00 грн в т.ч. ПДВ 182 000,00 грн;Акт №32 від 21.04.2022 прийнято 2797,18 дал спирту, та ТТН №32 від 21.04.2022 1 092 000, 00 гон в т.ч. ПДВ 182 000,00 грн; Акт №36 від 28.04.2022 р. прийнято 2797,13 дал спирту, ТТН №36 від 28.04.2022 на суму 1 092 000,00 грн в т.ч. ПДВ 182 000,00 грн;Акт №52 від 08.06.2022 прийнято 60 дал спирту, ТТН №52 від 08.06.2022 на суму 118 782,00 грн в т.ч. ПДВ 19 797,00 грн;Акт №61 від 24.06.2022 прийнято 2796,74 дал спирту, ТТН №61 від 24.06.2022 на суму 1 063 944,00 грн в т.ч. ПДВ 177 324,00 грн;Акт №69 від 19.07.2022 прийнято 2797,11 дал спирту, ТТН №69 від 19.07.2022 на суму 1 063 944,00 гри в т.ч. ПДВ 177 324,00 грн;Акт №70 від 21.07.2022 р. прийнято 2796,88 дал спирту, ТТН №70 від 21.07.2022 на суму 1 063 944,00 грн в т.ч. ПДВ 177 324,00 грн; Акт №71 від 27.07.2022 прийнято 2796,81 дал спирту, ТТН №71 від 27.07.2022 на суму 1 063 944,00 грн в т.ч. ПДВ 177 324,00 грн.

Тобто, з наявних доказів в матеріалах справи слідує, що Постачальник не здійснив реєстрацію податкових накладних за період з 31.01.2022 року по 05.12.2022 року включно, в зв`язку з чим Покупця позбавлено права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 2 170 925,00 грн, що призвело до збитків останнього.

На виконання вимог Договору, з метою досудового урегулювання спору, позивач звертався до відповідача із вимогою від 09.12.2022 за в якій вимагав відшкодувати збитки у зв`язку із порушенням відповідачем свого обов`язку щодо дотримання порядку складання та реєстрації спірної податкової накладної в ЄРПН, що призвело до позбавлення Позивача права на податковий кредит, яка залишена без задоволення.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду.

У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Протиправність поведінки боржника або кредитора у позадоговірних правовідносинах полягає у порушенні правової норми.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Предметом спору у даній справі є відшкодування збитків у розмірі 2 170 925,00 грн, які завдані позивачу внаслідок не включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до положення ст. 198 ПК України абонент, як замовник робіт/послуг, має право на податковий кредит з суми податку, що врахована в ціні вищенаведеного Договору.

За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.187.1 ст. 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності (підрядники та субпідрядники) можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

При цьому, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стабілізації розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії України", який набрав чинності 3.12.2017р. в абзацах четвертому і п`ятому пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України було замінено цифри "365" на цифри"1095".

З наведеного випливає, що підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є належним чином складені та зареєстровані податкові накладні.

За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п. 201.11 ст. 201 ПК України, підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, також є:

а) транспортний квиток, готельний рахунок або рахунок, який виставляється платнику податку за послуги зв`язку, інші послуги, вартість яких визначається за показниками приладів обліку, що містять загальну суму платежу, суму податку та податковий номер продавця, крім тих, форма яких встановлена міжнародними стандартами;

б) касові чеки, які містять суму отриманих товарів/послуг, загальну суму нарахованого податку (з визначенням фіскального номера та податкового номера постачальника). При цьому з метою такого нарахування загальна сума отриманих товарів/послуг не може перевищувати 200 гривень за день (без урахування податку).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з викладеного вище, згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов`язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов`язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

При цьому суд також відзначає, що не є достатнім для віднесення сум податку до складу податкового кредиту лише складання відповідних податкових накладних, з урахуванням обов`язковості їх реєстрації.

Враховуючи наведене у сукупності, внаслідок порушення Відповідачем встановленого обов`язку щодо реєстрації податкових накладних, Позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 2 170 925,00 грн.

В контексті наведеного, суд зазначає про наявність в даному випадку прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо неналежного виконання визначеного законом обов`язку за реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення, внаслідок чого суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними.

При цьому, з огляду на норми ч. 4 ст. 236 ГПК України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 серпня 2018 року у справі № 917/877/17. Згідно з правовою позицією Верховного Суду бездіяльність контрагента щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні зумовлює неможливість покупця послуг включення сум ПДВ до податкового кредиту, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, тобто зазначена сума, фактично, є збитками цієї особи.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019р. у справі №908/1568/18, належним способом захисту для позивача є саме звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Відповідач доказів на спростування викладених позивачем обставин суду не надав.

За таких обставин, заявлені у справі позовні вимоги про стягнення суми 2 170 925,00 грн збитків підлягають задоволенню повністю.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Стаття 74 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись п. 13 ст. 8, ст. ст. 129, 232, 236-241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства "Бджільнянський спиртовий завод" (вул. Заводська, буд. 35, с. Бджільна, Теплицький район, Вінницька обл., 23840, код ЄДРПОУ 05459140) на користь Приватного акціонерного товариства "Оболонь" (вул. Богатирська, буд. 3, м. Київ, 04212, код ЄДРПОУ 05391057) 2 170 925,00 грн збитків, витрати на сплату судового збору в сумі 32 563,88 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч.1 стт.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення та електронні адреси: та електронні адреси: позивача - general@obolon.ua, відповідача- bg.spirt@ukr.net, третьої особи - officevp.infr@tax.gov.ua.

Повне рішення складено 26 вересня 2023 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Богатирська, буд. 3, м. Київ, 04212);

3 - відповідачу (вул. Заводська, буд. 35, с. Бджільна, Теплицький район, Вінницька обл., 23840);

4 - третій особі (вул. Кошиця, 3, м. Київ, 02068).