Рішення № 113724182, 25.09.2023, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/9525/23

Провадження № 2/750/1358/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2023 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря Мойсієнко К.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У червні 2023 року Акціонерне товариство«Комерційний Банк«Глобус» звернулося до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості в розмірі 98673 грн. 20 коп.

Обґрунтовано позов тим, що 01 лютого 2017 року між сторонами укладено договір на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки, за умовами якого відповідачу відкрито картковий рахунок за програмою кредитування «Запасочка» з сумою ліміту овердрафту 38000 грн. строком на 12 місяців. Оскільки відповідачем не було здійснено своєчасне погашення (повернення) грошових коштів за овердрафтом після завершення пільгового періоду та не сплачено проценти за користування дозволеним овердрафтом, позивачем були нараховані проценти у розмірі 46,80% річних на суму існуючої заборгованості за овердрафтом. Відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим існує заборгованість, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 05липня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Відповідач відзив на позов не подав.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, вказавши, що позов підтримує.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, вказавши, що проти задоволення позову заперечує та просить застосувати строки позовної давності.

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

01 лютого 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» (змінило назву на Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус») та ОСОБА_1 було укладено договір на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки шляхом подачі заяви-анкети № 12/20 на приєднання до вказаного договору, яким встановлено ліміт овердрафту в розмірі 1000 грн., строком дії на 24 місяці з 01.02.2017 по 31.01.2019, фіксована процентна ставка у разі непогашення кредитної заборгованості - 36% річних, процентна ставка в пільговий період кредитування (річних) - 0,000001%. (а.с. 11).

Відповідно до умов договору банком відкрито позичальнику картковий рахунок № НОМЕР_1 за програмою кредитування овердрафт для фізичних осіб «Запасочка».

Відповідач підписанням заяви-анкети на приєднання до договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки підтвердив, що акцептує публічну пропозицію банку на укладення цього договору, яка розміщена на сайті банку www.globusbank.com.ua і беззастережно приєднується до умов цього договору. Договір вважається укладеним з дня отримання банком заповненої та підписаної ним заяви-анкети на приєднання до договору.

Таким чином, сторони 01лютого 2017року уклали договір шляхом підписання заяви-анкети, у зв`язку з чим між ними виникли договірні зобов`язання.

У подальшому позичальником додатково підписані заяви-анкети про приєднання до договору: № 12/20 від 10.11.2017, якою встановлено ліміт овердрафту в розмірі 10000 грн., строком дії на 24 місяці з 10.11.2017 по 08.11.2019 та № 12/20 від 16.01.2018, якою встановлено ліміт овердрафту в розмірі 32000 грн., строком дії на 12 місяці з 16.01.2018 по 31.12.2018 (а.с. 12, 13).

Позивачем зазначено, що свої зобов`язання за договором позивач виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого ліміту овердрафту, однак, відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Так, згідно з розрахунком позивача, заборгованість відповідача за вказаним договором станом на 01 травня 2023 року становить 98673 грн. 20 коп., до якої входить: 37948 грн. 65 коп. прострочена заборгованість за кредитом, 60724 грн. 55 коп. прострочена заборгованість за нарахованими процентами, 600 грн. штраф за порушення термінів погашення процентів за користування овердрафтом в межах ліміту дозволеного овердрафту (а.с. 28-31).

Відповідачем вказаного розрахунку не спростовано.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054ЦК України визначено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Статтею 1056-1 ЦК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у самому договорі).

Позивач АТ «КБ «Глобус», пред`являючи вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, просить, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути також з відповідача заборгованість за простроченими процентами.

Судом встановлено, що згідно умов договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки ПАТ «Комерційний банк «Глобус» для фізичних осіб, шляхом подачі заяви-анкети № 12/20 від 01 лютого 2017 року, укладеного між АТ «КБ «Глобус» та ОСОБА_1 , сторони передбачили фіксовану процентну ставку у разі непогашення кредитної заборгованості у пільговий період кредитування у розмірі 36% річних.

Відповідно до вказаної заяви-анкети строк дії ліміту дозволеного овердрафту становить 24 місяців, тобто з 01 лютого 2017 року по 31 січня 2019 року, отже даним договором визначено остаточний термін дії ліміту дозволеного офердрафту.

У подальшому позичальником додатково підписані заяви-анкети про приєднання до договору: № 12/20 від 10.11.2017, якою встановлено ліміт овердрафту в розмірі 10000 грн., строком дії на 24 місяці з 10.11.2017 по 08.11.2019 та № 12/20 від 16.01.2018, якою встановлено ліміт овердрафту в розмірі 32000 грн., строком дії на 12 місяці з 16.01.2018 по 31.12.2018 (а.с. 12, 13).

Нових договорів про продовження строку кредитування сторони не укладали. Укладені між сторонами договори (анкети-заяви) не містять умов про можливість їх пролонгації в автоматичному порядку.

Заборгованість по відсоткам за користування кредитом банком розрахована за період з 02 квітня 2021 року по 01 травня 2023 року (а.с. 28-31).

При цьому, доказів на підтвердження того, що строк дії кредитних договорів продовжено до 01 травня 2023 року, тобто до дня до якого позивачем розрахована заборгованість, у тому числі за процентами, позивачем суду не надано.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу проценти входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що нарахування АТ «КБ «Глобус» за вказаним вище договорами процентів згідно наданих розрахунків з 02 квітня 2021 року по 01 травня 2023 року, є безпідставним.

Після закінчення строку дії договорів у позивача виникло право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦПК України, однак з вимогами про їх стягнення позивач до суду не звертався.

Крім того, позивачем у позовній заяві зазначено, що фіксована процентна ставка за непогашення кредитної заборгованості погоджена між сторонами у розмірі 46,80%, проте із заяв-анкет, що підписані відповідачем, вбачається, що сторонами погоджено процентну ставку 36,00%. За явкою ставкою позивачем нараховані проценти неможливо достеменно встановити, оскільки позивачем такого розрахунку не наведено.

Також, суд звертає увагу, що ні договором на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки ПАТ «КБ «Глобус» (для фізичних осіб), затвердженого рішенням Правління ПАТ «КБ «Глобус» протокол № 18 від 11 квітня 2016 року, ні заявою-анкетою № 12/20 на приєднання до вказаного договору, сторонами не визначено розміру штрафу, який відповідач має сплати позивачу за користування неповернутою у строк сумою дозволеного овердрафту та/або непогашення в строк суми обов`язкового щомісячного платежу (якщо такий визначений Тарифами) та процентів за користування лімітом дозволеного овердрафту, внаслідок чого суд позбавлений об`єктивної можливості перевірити правильність нарахуванням позивачем АТ «КБ «Глобус» відповідачу штрафу за порушення термінів погашення процентів за користування овердрафтом в межах ліміту дозволеного овердрафту в сумі 600 гривень 00 копійок.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що правові підстави для стягнення з відповідача штрафу за порушення термінів погашення процентів за користування овердрафтом в межах ліміту дозволеного овердрафту в сумі 600 гривень 00 копійок, відсутні.

При цьому, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд констатує, що в даному випадку позивач має право на стягнення заборгованості по кредиту.

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги АТ «КБ «Глобус» підлягають частковому задоволення та з відповідача на користь позивача слід стягнути прострочену заборгованість по кредиту у сумі 37948 грн. 65 коп., у зв`язку із чим позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Разом з тим, п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Розділ «Прикінцевіта перехідніположення» Цивільногокодексу України доповнено вказаним вище п. 12 на підставі п. 5 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-IX, який до даного часу є чинним.

Враховуючи встановлені у даній цивільній справі обставини та приймаючи до уваги положення п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, суд приходить до висновку, що підстави для застосування строків позовної давності щодо вимог АТ «КБ «Глобус» відсутні.

Крім того, із виписки по особовому рахунку вбачається, що упродовж 2019 року відповідач здійснював погашення відсотків за користування кредитними коштами та, зокрема, за період з листопада 2018 по жовтень 2019 року включно відповідач сплатив 11216 грн. 02 коп. процентів по договору (а.с. 39, 39 на звороті).

Також, у зв`язку з наявністю підстав для часткового задоволення позову, позивачу мають бути відшкодовані понесені у справі судові витрати на правничу допомогу.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

За приписами статей 133, 137ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно п. 3 частини другої ст.141ЦПК судові витрати, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачу правничу допомогу надавав адвокат Прохоренко В.П. на підставі договору про надання професійної правничої (правової) допомоги № 051222 від 05 грудня 2022 року (а.с. 23).

Відповідно до акту № 12/20 прийому передачі послуг за договором № 051222 від 05.12.2022 адвокатом були надані послуги на загальну суму 6000 грн., які були сплачені відповідно до платіжної інструкції № 3513 від 22.06.2023 (а.с. 26, 27).

Згідно частини другої статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини шостої статті 137 ЦПК України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При визначенні суми відшкодування понесених особою витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Вказані критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенціїпрозахист правлюдиниі основоположнихсвобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Така ж позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц.

Оскільки позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на правничу допомогу у даній справі та судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 142, 258, 259, 265, 279, 289, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства«Комерційний банк«Глобус» (місцезнаходження:Куренівський провулок,19/5,м.Київ;ідентифікаційний код 35591059) заборгованість у сумі 37948 грн. 65 коп. (тридцять сім тисяч дев`ятсот сорок вісім грн. 65 коп).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товаристваКомерційний Банк«Глобус» 1032 грн. 27 коп. судового збору та 2307 грн. 60 коп. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи,якому повнерішення небуло врученеу деньйого проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя