Рішення № 11371624, 26.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" квітня 2010 р.Справа № 28/18-10-218

За позовом Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області;

до відповідача Кредитна спілка "Перше кредитне товариство"

про стягнення 2238,47грн.

Суддя

Представники:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Пєрєлі М. В. –за дорученням;

Суть спору: позивач - Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в донецькій області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача - Кредитна спілка „Перше кредитне товариство” про стягнення основної заборгованості в сумі 699 гривень 53 копійки, штраф в сумі 1538 гривень 94 копійки, державного мита в сумі 102 гривень 00 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 гривень 00 копійок.

Позивач надав до господарського суду 20 квітня 2010 року вх. № 10254 заяву, в якій просить суд припинити провадження по справі № 28/17-10-218 в частині стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 699 гривень 53 копійки, у зв’язку зі сплатою відповідачем суми боргу за жовтень 2009 року та стягнути з відповідача штраф в розмірі 1538 гривень 94 копійки.

Суд відповідно п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України прийняв ухвалу, в якій припинив провадження у справі в частині стягнення основного боргу, у зв’язку зі сплатою.

Представник позивача в судове засідання не з’явився.

Представник відповідача в судове засідання з’явився, вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити, відзив на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд зазначає наступне:

01 січня 2008 року між Управлінням Державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в Донецькій області (далі - позивач) та Кредитною спілкою „Перше кредитне товариство”(далі –відповідач) було укладено Договір № 50/КМ на охорону об’єктів за допомогою системи охоронної сигналізації. На підставі цього Договору відповідач на кошти отримані від позивача починаючи з 01 січня 2008 року здійснює за допомогою системи охоронної сигналізації охорону об’єктів, які внесені до Розрахунку-Дислокації ( додаток до Договору № 1) і позначені на плані –схемі (додаток до Договору № 3), а позивач зобов’язується виконати в повному обсязі приписи щодо обладнання та укріплення об’єкту надані відповідачем (додаток до Договору № 4) та оплачувати замовлені охоронні послуги згідно умов Договору № 50/КМ.

Відповідно розділу 1 п. 1.2 Договору № 50/КМ за згодою сторін охорона об’єкту полягає в здійсненні відповідачем спостереження за системою охоронної сигналізації, а у разі надходження на пункт централізованого спостереження (ПЦС) сигналу тривоги, забезпечити відповідачем реагування НМО. аудиторські послуги охоплюють поточну (минулу) діяльність відповідача.

Згідно розділу 1 п. 1.3 Договору № 50/КМ терміном охорони вважається час з моменту здачі до моменту зняття об’єкта з-під охорони, що визначено Розрахунком-Дислокацією (додаток до Договору № 1).

Відповідно розділу 2 п. 2.3 Договору № 50/КМ оплата послуг здійснюється відповідачем на умовах попередньої оплати, шляхом внесення щомісячних платежів на розрахунковий рахунок позивача, у розмірі визначеному Розрахунком-Дислокацією (додаток № 1 до Договору). Також відповідно розділу 2 п. 2.4 Договору № 50/КМ першу оплату відповідач здійснює в продовж п’яти банківських днів після підписання сторонами договору, а усі наступні платежі –не пізніше п’яти днів до кінця кожного поточного місяця.

У відповідності розділу 2 п. 2.6 Договору № 50/КМ датою оплати вважається дата зарахування грошей на розрахунковий рахунок позивача.

Згідно розділу 3 п. 3.2 Договору по закінченні робіт сторони укладають акт прийому-здачі робіт.

В ході розгляду справи було встановлено, що відповідач 23 лютого 2010 року здійснив оплату основної заборгованості, але за несвоєчасне виконання умов договору позивачем було нараховано штраф.

Відповідно розділу 6 п.6.2 Договору № 50/КМ у разі порушення зобов’язань обумовлених пунктами 2.3, 2.4, 2.6, 3.3.16 Договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10 % від суми кожного невиконаного своєчасно зобов’язання. Якщо порушення, про які йдеться мова в цьому пункті будуть систематичні ( два і більш рази) –відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 50 % від суми кожного своєчасно невиконаного зобов’язання.

Позивачем було надано до суду розрахунок згідно якого відповідачу було нараховано 1538,94 гривень, а саме за квітень 2009 року 10 % - 69 гривень 95 копійок, за травень 2009 року 10 % - 69 гривень 95 копійок, за липень 2009 року 50 % - 349 гривень 76 копійок, за серпень 2009 року 50 % - 349 гривень 76 копійок, за вересень 2009 року 50 % - 349 гривень 76 копійок, за жовтень 2009 року 50 % - 349 гривень 76 копійок.

За таких обставин та у зв’язку з не належним виконанням прийнятих зобов’язань позивач просить суд стягнути з відповідача штраф в сумі 1538,94 гривень.

У судовому засідані представник відповідача надав усні пояснення щодо невизнання нарахованого позивачем штрафу, вказавши, що підприємство є некомерційним, кошти надходять від фізичних осіб та впливає на виконання зобов’язань за договором та просить суд у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних правових підстав:

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочин. Правочин, різновидом якого є договори –основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

Також, згідно частини 3 статті 198 Господарського кодексу України проценти по грошовим зобов’язанням учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, передбачених законом або договором.

Згідно ст. 226 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно ч. 1 ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб’єктам –зобов язаний відшкодувати на вимогу цих суб’єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Як вбачається у ч. 2 ст. 226 ГК України, сторона яка порушила своє зобов’язання або напевно знає, що порушить його при настання строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на не вжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків, у зв язку з чим суд не приймає доводи відповідача до уваги, оскільки відповідачем не надано доказів повідомлення позивача щодо несвоєчасної оплати отриманих послуг.

Згідно ст. 229 ГК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Не звільняє боржника від відповідальності недодержання своїх обов’язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов’язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Також відповідно частині 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми ( неустойка, штраф, пеня ), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно частині 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 3 статті 232 Господарського кодексу України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено, а у випадках, передбачених законом, - уповноважений орган, наділений господарською компетенцією.

Суд встановив, що згідно розділу 6 п. 6.2 Договору № 50/КМ у разі порушення зобов’язань обумовлених пунктами 2.3, 2.4, 2.6, 3.3.16 Договору, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10 % від суми кожного невиконаного своєчасно зобов’язання. Якщо порушення, про які йдеться мова в цьому пункті будуть систематичні ( два і більш рази) –відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 50 % від суми кожного своєчасно невиконаного зобов’язання.

Згідно наданому суду позивачем розрахунку, штраф відповідача складає в сумі 1538 гривень 94 копійки: за квітень 2009 року 10 % - 69 гривень 95 копійок, за травень 2009 року 10 % - 69 гривень 95 копійок, за липень 2009 року 50 % - 349 гривень 76 копійок, за серпень 2009 року 50 % - 349 гривень 76 копійок, за вересень 2009 року 50 % - 349 гривень 76 копійок, за жовтень 2009 року 50 % - 349 гривень 76 копійок.

Доказів належного виконання зобов’язань на день розгляду справи відповідач суду не надав, позовні вимоги не оспорив, отже, відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Кредитної спілки „Перше кредитне товариство” ( 65020, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 104, код ЄДРПОУ 23212644, п/р 26509010618980 в Філії „ОРУ” Банка „Фінанси та кредит”, МФО 328823) на користь Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні МВС України в донецькій області ( 83023, м. Донецьк, вул. Ходаковського, буд. 10 „а”, код ЄДРПОУ 09596860, п/р 26001003082006 в ЦО ЗАО „Донгорбанк”, МФО 334970) штраф в сумі 1538 (одна тисяча п ятсот тридцять вісім) гривень 94 копійки, державного мита в сумі 102 (сто дві) гривні 00 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя