Вирок № 113713663, 25.09.2023, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/897/23

Провадження № 1-кп/348/242/23

25 вересня 2023 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря - ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Надвірна кримінальне провадження №12023091200000064 від 12.02.2023 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя: АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, працюючого по тимчасових заробітках, неодруженого, на утриманні немає нікого, несудимого, українця, громадянина України, у вчиненні злочину, передбаченого ст.336 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Злочин ним вчинено при наступних обставинах.

Зокрема, 17.01.2023 року ОСОБА_4 , відповідно до п.4 ч.9 ст.1 та ст.27 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу» від 25.03.1992 року, будучи військовозобов`язаним, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 , з метою проходження військово-лікарської комісії, яку пройшов того ж дня у даній установі і за результатами її проходження, згідно довідки №65/3 від 17.01.2023 року був визнаний придатним за станом здоров`я до військової служби.

Таким чином, встановивши відсутність обставин, передбачених ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які надавали б ОСОБА_4 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 17.01.2023 року останньому було вручено повістку та роз`яснено її зміст і наслідки неприбуття, зокрема: необхідність прибуття о 17 год. 18.012023 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 для подальшого відправлення до Збройних сил України для проходження військової служби.

Однак, отримавши повістку, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, реалізуючи умисел, спрямований на ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, оголошеної 24.02.2022 року, згідно з Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію», на особливий період, а саме в період воєнного стану, введеного із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», та продовження строку його дії відповідно до Указу Президента України №757/2022 від 07.11.2022 року, 18.01.2023 року не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , тим самим ухилившись від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті визнав повністю та пояснив, що він разом з мамою проживає в АДРЕСА_1 .

Вказав, що з дитинства страждає на хронічну хворобу enuresis, а тому думав, що не підлягає мобілізації. Медичної документації на підтвердження даної хвороби у нього немає, але він був переконаний, що лікарі на ВЛК її в нього діагностують.

Однак, 17.01.2023 року він пройшов ВЛК, був визнаний придатним до військової служби. Йому було вручено повістку про необхідність прибути 18.01.2023 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), для подальшої відправки по місцю служби.

Проте, на вказану дату він не з`явився оскільки злякався, що його, незважаючи на дану хворобу, відправлять воювати на передову, де він не зможе контролювати її (хворобу).

У вчиненому розкаюється, обіцяє стати на шлях виправлення та розуміє, що вчинив умисний злочин. Просив суд суворо його не карати.

Беручи до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті та зважаючи на те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового процесу, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, допитавши обвинуваченого та дослідивши надані прокурором матеріали, які долучені в судовому засіданні до кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, суд прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Умисні дії ОСОБА_4 , які виразились в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, вірно кваліфіковано за ст.336 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, яке відноситься відповідно до вимог ст.12 КК України до нетяжких злочинів, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченого: має постійне місце проживання та реєстрації за яким характеризуються позитивно, на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває, його поведінку до і після вчинення злочину, ставлення до скоєного та обставини, що пом`якшують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , відповідно до ч.ч.1, 2 ст.66 КК України, суд враховує його повне визнання вини у вчиненні злочину, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обвинуваченому ОСОБА_4 обставин судом не встановлено.

Згідно досудової доповіді Надвірнянського районного сектору філії державної установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області у обвинуваченого встановлено середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, середній рівень небезпеки для суспільства, уповноважений орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.

Вирішуючи питання про вид покарання за вчинений ОСОБА_4 злочин, суд констатує, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

З врахуванням всіх обставин кримінального провадження та даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , суд прийшов до висновку, що йому слід призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Разом з тим, вказані вище обставини в сукупності є, на думку суду, такими, що не тільки пом`якшують покарання, але й істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину і дають підстави, з урахуванням як обставин у даному провадженні так і особи обвинуваченого, який є раніше несудимим, та викладених вище пом`якшуючих покарання обставин, застосувати до нього ч.1 ст.69 КК України і при призначенні йому покарання перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ст.336 КК України, а саме у виді громадських робіт.

Враховуючи наведене, обраний обвинуваченому такий вид покарання, на переконання суду, буде достатнім і необхідним для виправлення ОСОБА_4 та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, справедливим у співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, є обгрунтованим та буде відповідати меті покарання.

Відносно запобіжного заходу, суд констатує наступне:

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, запобіжний захід щодо обвинуваченого на стадії досудового розслідування та судового розгляду не обирався. Таким чином, запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на момент розгляду даного провадження відсутній.

Таким чином, беручи до уваги обставини вчинення злочину, особу обвинуваченого, а також те, що суд прийшов до висновку про призначення йому покарання не пов`язаного із позбавленням волі, а саме у виді громадських робіт, суд вважає за можливе не обирати запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу.

Питання речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст.100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні №12023091200000064 від 12.02.2023 року не заявлявся, арешт на майно не накладався, судові витрати у даному кримінальному провадженні, питання щодо яких має вирішувати суд відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 369, 370, 371, 373, 374, 394, 395 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст.336 КК України та призначити йому покарання із застосуваннямч.1 ст.69КК України у виді 240 годин громадських робіт.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Речові докази: розписку про отримання повістки, довідку військово-лікарської комісії, картку обстеження і медичного огляду на ім`я ОСОБА_4 , які згідно постанови слідчого у кримінальному провадженні - начальника СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 17.02.2023 року зберігаються при матеріалах кримінального провадження №12023091200000064 від 12.02.2023 року, після набрання даним вироком законної сили повернути ІНФОРМАЦІЯ_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_4 в той самий строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1