Рішення № 11371143, 21.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" квітня 2010 р.Справа № 28-11/202-09-5677 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОРІЯ";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДІССЕЯ ТРЕЙД"

про стягнення 192571,33грн.

Суддя

Представники:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився;

Суть спору: позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Глорія»(далі позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одіссея Трейд” (далі відповідач) про стягнення основної заборгованості в сумі 181257,64 гривень, пені в сумі 8956,87 гривень, 3% річних в сумі 1343,22 гривень та інфляційні в сумі 1013,60 гривень, всього на суму 192571,33 гривень.

Ухвалою суду від 24.11.2009 року порушено провадження у справі №11/202-09-5677 та призначено до розгляду на 14.12.2009 року. /суддя Власова С.Г./

Розпорядженням за №49-р від 17.02.2010 року в.о. голови господарського суду справу №11/202-09-5677 передано на розгляд судді Гуляк Г.І..

22.02.2010 року ухвалою суду справу прийнято до провадження суддею Гуляк Г.І. та присвоєно справі №28-№11/202-09-5677, призначено до розгляду на 15.03.2010 року.

У судовому засіданні 12.04.2010 року представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином шляхом надсилання судових ухвал на юридичну адресу, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, у судові засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені. При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, а у разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були повернуті поштою із відповідними відмітками, суд вважає за можливе розглядати справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив:

1 січня 2009 року сторони уклали договір купівлі-продажу на ексклюзивних умовах за №9, за умовами якого продавець /надалі позивач/ передає у власність , а покупець /надалі відповідач/ приймає та сплачує вартість отриманого товару на умовах п.4.1. договору, в кількості та асортименті згідно специфікації та накладних, які є невід’ємною частиною договору.

На виконання договору позивач передав за накладними: №1872 від 30.06.2009 року на суму 3583,76 гривень, №1871 від 30.06.2009 року на суму 1707,30 гривень, №1870 від 30.06.2009 року на суму 5717,99 гривень, №1792 від 23.06.2009 року на суму 30 087,55 гривень, №1793 від 23.06.2009 року на суму 4129 гривень, №1716 від 16.06.2009 року на суму 2650,01 гривень, №1715 від 16.06.2009 року на суму 16578,77 гривень, №1689 від 10.06.2009 року на суму 9999,51 гривень, №1688 від 10.06.2009 року на суму 35394,85 гривень, №1591 від 02.06.2009 року на суму 5209,50 гривень, №1590 від 02.06.2009 року на суму 32786,60 гривень, №1508 від 25.05.2009 року на суму 25799,19 гривень, №1507 від 25.05.2009 року на суму 30978,97 гривень, який був отриманий відповідачем про що свідчить печатка та підпис на накладних відповідальної особи відповідача.

Відповідно до п.4.1 договору, відповідач зобов’язався сплатити вартість товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий позивача не пізніше 40 календарних днів з моменту отримання партії товару.

Сторони 31 липня 2009 року підписали двосторонній узгоджений акт звірки взаєморозрахунків підписаний обома сторонами на день розгляду справи, згідно якого за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 200835,52 гривень.

За таких обставин та у зв’язку з неналежним виконанням взятих зобов’язань у відповідача виникла заборгованість за отриманий товар в сумі 181 257,64 гривень, пені в сумі 8956,87 гривень, 3% річних в сумі 1343,22 гривень та інфляційні в сумі 1013,60 гривень, всього на суму 192571,33 гривень.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних правових підстав.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

У відповідності до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім цього, як вбачається з вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому, договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань, про що свідчить вимоги ст. 629 цього ж Кодексу.

Відповідно до п.1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання –це вид цивільних правовідносин.

Пунктом 4.1 договору, відповідач зобов’язався сплатити вартість товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий позивача не пізніше 40 календарних днів з моменту отримання партії товару, але відповідач в порушення вимог укладеного договору свої зобов’язання не виконав, в результаті чого за останнім утворилася заборгованість у розмірі 181257,64 гривень.

Згідно розділу 6 договору за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Згідно п. 6.2 договору, у випадку несвоєчасної оплати товару відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу товару за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок суд вважає нараховану суму пені в розмірі 8956,87 гривень обґрунтованою та стягує її з відповідача.

Нарахування позивачем 3% річних в сумі 1343,22 гривень та інфляційні в розмірі 1013,60 гривень, зроблено вірно та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ОДІССЕЯ ТРЕЙД” (65055 м. Одеса вул..Хуторська,70 б, код ЄДРПОУ 35819821 р/р 26000177236900 в КІБ „УкрСіббанк” м. Одеса, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ГЛОРІЯ” (91002 , місто Луганськ, вул. К.Лібкнехта,16 „а”, код ЄДРПОУ 24188280 р/р 2600211854 в ЛОД АППБ „Аваль”, МФО 304007) заборгованість у сумі 181257 (сто вісімдесят одна тисяча двісті п’ятдесят сім) гривень 64 копійок, пеню в сумі 8956 ( вісім тисяч дев’ятсот п’ятдесят шість) гривень 87 копійок, 3% річних в сумі 1343 (одна тисяча триста сорок три) гривни 22 копійки, інфляційні в сумі 1013 (одна тисяча тринадцять) гривень 60 копійок, витрати по сплаті державного мита в сумі 1925 (одна тисяча дев’ятсот двадцять п’ять) гривень 71 копійок та витрати на послуги ІТЗ судового процесу в сумі 236 /двісті тридцять шість/ гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя