Рішення № 11371116, 16.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2010 р.Справа № 25/161-09-5941 За позовом: Державного підприємства "Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій";

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „ГРАНІ”

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеська державна академія будівництва та архітектури

про стягнення 86 351,25 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Лихошва В.І., довіреність №255-37 від 12.01.2010р.

Від відповідача: Малишева М.П., довіреність №979/3 від 22.01.2010р.

Від третьої особи: Юдова Л.В., довіреність №31-154 від 20.01.2009р.

В судовому засіданні суду 16.04.2010 р. приймали участь представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Від третьої особи: не з’явився

Суть спору: про стягнення з ТОВ „ГРАНІ” на користь Державного підприємства „Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” (ДП НДІБК) 47641,40грн. заборгованості по оплаті виконаних робіт, 10867,53 грн. –індекс інфляції, 2542,80 грн. –три процента річних, 19164,63грн. –пені та 6134,89 грн. –штрафу, загалом 86351,25 грн.

Позивач на заявлених позовних вимогах наполягає, надав суду заяву про підтвердження позовних вимог від 01.03.2010р. за вх.№5024, заяву про уточнення позовних вимог від 23.03.2010р. за вх.№ 7361, де виклав позовні вимоги у вищенаведеній остаточній редакції, пояснення від 25.12.09р. за вх.№33534, від 01.02.2010р. за вх. №2264, від 03.02.2010р. за вх.№2580, від 22.02.2010р. за вх.№ 4391, від 25.02.2010р. за вх. №4801 стосовно віднесення Державного підприємства „Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” (ДП НДІБК) до державного сектору економіки, обґрунтування доцільності залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, моменту виникнення зобов’язання відповідача по оплаті виконаних робіт, про зміну найменування позивача та правонаступництва підприємства, оплати ПДВ за податковою накладною, надання відповідачу акта здавання-приймання виконаних робіт.

Так, позивач зазначає, що датою підписання Акта здавання-приймання виконаних робіт №2 є 28.11.2008р., тобто дата надходження на адресу позивача підписаного з боку відповідача примірника Акта №2, а моментом виникнення зобов’язання відповідача по оплаті виконаних робіт за вищезазначеним актом слід вважати 09.12.2008р., тобто через 10 днів після дати підписання Акта.

Стосовно віднесення ДП „Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” (ДП ДНДІБК) до державного сектору економіки, позивач вказує на те, що згідно статуту ДП ДНДІБК є державним підприємством заснованим повністю на державній формі власності і проводить свою діяльність на основі виключно державної власності.

Також, позивач посилається на Постанову КМУ від 23.12.04 р. №1734 „Про затвердження переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави”, відповідно до якої ДП ДНДІБК відноситься до підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Таким чином, за ознаками, вказаними в п.1 Методики визначення питомої ваги державного сектору в економіці, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Державного комітету статистики України, Фонду державного майна України №307/375/1963 від 04.11.03 р., ДП „Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” (ДП ДНДІБК) відноситься до державного сектору економіки.

Крім того, позивач відмічає, що відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №456 від 10.10.2008р. „Про зміну найменування та затвердження нової редакції статуту державного підприємства” було прийнято рішення змінити найменування Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій на Державне підприємство „Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” та визначено, що останнє є правонаступником Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій, у зв’язку з чим було затверджено нову редакцію Статуту ДП „Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій”.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи, викладені в телеграмах від 22.12.2009р. вх.№534, від 11.01.2010р. вх.№1, судом задовольнялись, про що свідчать відповідні ухвали суду.

Відповідач позовні вимоги позивача визнав частково, надав відзив на позов від 25.01.2010р. за вх.№1540, пояснення від 12.01.2010р. за вх.№3494, від 23.03.2010р. №7456, де визнав суму основної заборгованості, однак заперечує стосовно дати підписання Акта здавання-приймання виконаних робіт № 2, стверджує про неотримання ним листа позивача від 17.11.2008р. №220-3629 разом із актом та звітом про науково-технічну роботу та направлення останньому підписаного примірника Акта здавання-приймання виконаних робіт №2. При цьому, відповідач зауважив на тому, що акт №2 було підписано ТОВ „Грані” 23.11.2009р., отже з цього моменту і виникло його зобов’язання щодо оплати вартості виконаних робіт. За умови виникнення заборгованості за виконані роботи 23.11.2009р., то правових підстав для стягнення індексу інфляції, трьох процентів річних, штрафу та пені відповідач не вбачає. Крім того, в заяві від 23.03.2010р. вх.№7456 ТОВ „Грані” виклав клопотання про відстрочку виконання судового рішення до 23.05.2010р., оскільки на даний час у підприємства існують фінансові труднощі, які перешкоджають остаточній оплаті суми основної заборгованості.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Одеська державна академія будівництва та архітектури, надала суду пояснення від 21.12.2009р. за вх.№33097, в яких відмічає про, те що ТОВ „Грані” свої зобов’язання за договором перед Одеською державною академією будівництва та архітектури виконало в повному обсязі, а саме здійснило оплату виконаних робіт у сумі 22956,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.02.2010р. строк розгляду справи, відповідно до ч. 4 ст. 69 ГПК України, було продовжено до 01.04.2010р.

Ухвалою Заступника голови господарського суду Одеської області Петрова В.С. від 01.04.2010р. строк розгляду справи, в порядку ч.3 ст. 69 ГПК України, було продовжено до 01.05.2010р.

В процесі розгляду даної справи, суд відповідно до ст.77 ГПК України оголошував перерву з 23.03.2010 р. по 01.04.2010 р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне:

07.04.2008р між Державним науково-дослідним інститутом будівельних конструкцій (НДІБК) (Виконавець-1), Одеською державною академією будівництва та архітектури (ОДАБА) (Виконавець-2) та ТОВ „Грані” (Замовник) був укладений Договір №2017 на створення і передачу науково-технічної продукції, згідно п.1.1 якого Замовник доручає, оплачує витрати і приймає виконану роботу, а Виконавець бере на себе зобов’язання щодо виконання та здачі (передачі) робіт зі створення науково-технічної продукції за темою: „Науково-технічний супровід проектування багатоповерхового житлового будинку по вул.Малиновського в м. Одеса”.

Відповідно до п.п.1.2, 1.3 Договору вимоги до роботи або науково-технічної продукції, що є предметом договору, викладені у технічному завданні на створення науково-технічної продукції, що є невід’ємною частиною цього договору (додаток 2). Зміст та обсяги робіт в цілому, склад і терміни виконання етапів визначаються календарним планом, що є невід’ємною частиною цього договору (додаток 3).

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Договору передбачено, що за створену продукцію згідно з Договором Замовник перераховує Виконавцеві відповідно до протоколу про договірну ціну, що є невід'ємною частиною цього договору (додаток 1) 123465,00 грн., ПДВ 20% - 24693,00грн., разом –148158,00 грн., в тому числі: Виконавцю-1: 104335,00 грн., ПДВ 20% - 20867,00 грн., разом 125202,00 грн.; Виконавцю-2: 19130,00 грн., ПДВ 20% - 3826,00 грн., разом –22956,00 грн. Після підписання договору Замовник зобов’язаний протягом 10 календарних днів перерахувати на рахунок Виконавця-1 аванс у розмірі 30% вартості робіт на суму 31300,50 грн., ПДВ 20% - 6260,10 грн., разом 37560,60 грн., на рахунок Виконавця-2 аванс у розмірі 30% вартості робіт на суму 5739,00 грн., ПДВ 20 % - 1147,80 грн., разом –6886,80 грн. Оплата проводиться поетапно відповідно до календарного плану на підставі актів здавання-приймання робіт, виходячи з фактичної їх вартості.

Після завершення робіт (етапів) Виконавці представляють Замовнику акти здавання-приймання продукції у 2-х примірниках та продукцію, що передбачена умовами договору. Замовник протягом 5 днів з дня одержання актів здавання-приймання робіт та звітних матеріалів, зазначених календарним планом цього договору, зобов’язаний направити Виконавцям підписаний акт здавання-приймання продукції і оплатити його протягом 10 днів (п.п. 3.1, 3.2 Договору).

Згідно п. 5.1.1 Договору Виконавці зобов’язалися виконати роботи відповідно до погодженого із Замовником технічного завдання і передати Замовникові результат у строк, встановлений договором.

Із змісту п. 5.2.4 Договору вбачається, що Замовник зобов’язався прийняти та оплатити повністю виконані роботи, а також оплатити роботи, проведені до виявлення неможливості отримати передбачені договором результати, але не вище відповідної частини ціни робіт, визначеної договором.

В п.6.2 Договору зазначено, що за затримку оплати за виконані окремі етапи роботи Замовником, він сплачує пеню у розмірі 0,1% від вартості виконаних робіт за кожен день прострочки.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань за цим договором (п.8.1 Договору).

Додатком 1 до договору від 07.04.2008р. сторони узгодили протокол погодження договірної ціни на науково-технічну продукцію, яка складає 148158,00 грн., в тому числі для Виконавця-1становить 125202,00 грн., для Виконавця-2 складає 22956,00 грн.

В Додатку 2 до договору від 07.04.2008р. сторонами було погоджено технічне завдання на створення науково-технічної продукції за договором.

Відповідно до Додатку 3 до договору від 07.04.2008р. сторони затвердили календарний план на виконання робіт за темою: „Науково-технічний супровід проектування багатоповерхового житлового будинку по вул. Малиновського в м. Одеса”.

Згідно кошторису на виконання робіт за темою: „Науково-технічний супровід проектування багатоповерхового житлового будинку по вул. Малиновського в м. Одеса”, загальна вартість робіт складає 148158,00 грн. (Додаток №4 до договору від 07.04.2008р.).

Відповідно до Технічного завдання на створення науково-технічної продукції та календарного плану виконання робіт за договором від 07.04.2008р. ДП „Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” виконало роботи за темою: „Науково-технічний супровід проектування багатоповерхового житлового будинку по вул.Малиновського в м. Одеса”, про що свідчать Акти здавання-приймання науково-технічної продукції (етапів робіт) №1/768 від 23.07.2008р., №2/1374 від 28.11.2008р., які містять в собі відомості щодо найменування видів виконаних робіт та вартості наданих послуг на суму 125202,00 грн., Звіт про науково-технічну роботу на тему: „Науково-технічний супровід проектування багатоповерхового житлового будинку по вул.Малиновського в м. Одеса” за договором №2017 від 07.04.2008р.(остаточний).

Відповідач прийняв роботи виконані позивачем шляхом підписання Акту здавання-приймання науково-технічної продукції (етапів робіт) №1/768 від 23.07.2008р. на суму 22956,00грн., здійснив авансовий платіж у розмірі 37560,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням №101 від 17.04.2008р. При цьому, Акт здавання-приймання науково-технічної продукції (етапів робіт) №2/1374 на суму 102246,00 грн. відповідачем було підписано 23.11.2009р.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по оплаті виконаних робіт згідно Договору №2017 від 07.04.2008р., з врахуванням здійсненої передоплати, в сумі 87641,40 грн.

В процесі розгляду даної справи відповідач за платіжними дорученнями №164 від 26.02.2010р., №258 від 18.03.2010р. частково провів оплату заборгованості в сумі 40000,00грн., у зв’язку з чим залишок заборгованості склав 47641,40 грн., що також підтверджено довідкою ДП „Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” про облікову дебіторську заборгованість ТОВ „Грані” №255-675 від 23.03.2010р.

Правовідносини сторін, що випливають із договору №2017 на створення і передачу науково-технічної продукції від 07.04.2008р. регулюються наступними положеннями чинного законодавства України.

Згідно ч.1 ст. 892 Цивільного Кодексу України за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт підрядник (виконавець) зобов'язується провести за завданням замовника наукові дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію на нього, нову технологію тощо, а замовник зобов'язується прийняти виконану роботу та оплатити її. Договір може охоплювати весь цикл проведення наукових досліджень, розроблення та виготовлення зразків або його окремі етапи.

Статтею 894 Цивільного Кодексу України визначено, що виконавець зобов'язаний передати, а замовник прийняти та оплатити повністю завершені науково-дослідні або дослідно-конструкторські та технологічні роботи. Договором можуть бути передбачені прийняття та оплата окремих етапів робіт або інший спосіб оплати. Плата за виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських робіт та технологічних робіт, встановлена договором, може бути зменшена замовником залежно від фактично одержаних результатів порівняно з результатами, передбаченими договором, якщо це не залежало від замовника, а можливість такого зменшення та його межі були передбачені домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 898 Цивільного Кодексу України замовник за договором на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт зобов'язаний: 1) видати виконавцеві технічне завдання та погодити з ним програму (техніко-економічні показники) або тематику робіт; 2) передати виконавцеві необхідну для виконання робіт інформацію; 3) прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Із змісту ч.1 ст. 530 Цивільного Кодексу України вбачається, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)...

Згідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за Договором №2017 від 07.04.2008р., а саме не оплатив в повному обсязі вартість виконаних позивачем робіт, яка була узгоджена сторонами згідно протоколу погодження договірної ціни за договором, суд задовольняє заявлені ДП „Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ „Грані” заборгованості частково у розмірі 47641,40 грн., в решті частині заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості в розмірі 40000,00 грн., суд припиняє провадження у справі відповідно до п.1.1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору, так як вказану суму, в процесі розгляду даної справи, ТОВ „Грані” оплатило.

Відповідно до п.1.1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 19164,63 грн., розраховану за період з 09.12.2008р. по 26.11.2009р., штраф у розмірі 7% від суми боргу, який становить 6134,89 грн., три процента річних в сумі 2542,80 грн. та індекс інфляції в розмірі 10867,53 грн., розраховані за період з 09.12.2008р. по 26.11.2009р.

У відповідності з приписами ст. 546 Цивільного Кодексу України виконання зобов’язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1. ст. 547 Цивільного Кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочки.

Пунктом 1, 2 ст. 551 Цивільного Кодексу України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 та п.3 ч.2 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У відповідності з приписами ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Підставою для застосування до ТОВ „Грані” відповідальності за неналежне виконання грошового зобов’язання у вигляді пені, штрафу, трьох процентів річних та індексу інфляції є, насамперед, встановлення існування заборгованості та момент її виникнення.

Так, момент виникнення заборгованості позивачем обґрунтовується з посиланням на направлення відповідачу 17.11.2008р. супровідним листом №220-3629 акту здавання-приймання науково-технічної продукції №2/1374 виконаних робіт для підписання останнім та повернення йому 28.11.2008р. підписаного відповідачем примірника вищезазначеного акту, що судом до уваги не приймається, оскільки ДП „Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” не надано доказів надсилання ТОВ „Грані” вказаного акту саме 17.11.2008р., доказів реєстрації та внесення в „Журнал реєстрації актів виконаних робіт” підписаного з боку відповідача акту №2/1374.

Подана позивачем до матеріалів справи податкова накладна №2492 від 28.11.2008р. містить в собі відомості щодо вартості виконаних робіт у розмірі 73034,50 грн. та суми ПДВ в розмірі 14606,90 грн., загалом 87641,40 грн. є неналежним доказом моменту виникнення заборгованості за договором №2017 від 07.04.2008р., оскільки вона не є документом, який би підтверджував прийняття відповідачем виконаних ДП „Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” робіт 28.11.2008р., а є документом податкового обліку підприємства.

За умови заперечення ТОВ „Грані” факту отримання саме 28.11.2008р. акту №2/1374 та не доведення позивачем фактичними доказами його надсилання саме в цей період, у суду є підстави вважати виникнення зобов’язання відповідача по оплаті вартості виконаних за договором №2017 від 07.04.2008р. робіт, саме 03.12.2009р., тобто, за спливом десятиденного терміну після його підписання останнім 23.11.2009р., тому, за умови надходження до суду даної позовної заяви позивача за вх.№9130 на два дні раніше моменту виникнення заборгованості, не має місце прострочення боржника.

Звідси, так як ДП „Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” не доведено суду момент виникнення заборгованості 09.12.2008р., оскільки в матеріалах справи наявні два акта виконаних робіт №2/1374, які підписані сторонами різними датами, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача пені, штрафу, трьох процентів річних та індексу інфляції.

Таким чином, суд, вважає заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з ТОВ „Грані” за договором на створення і передачу науково-технічної продукції №2017 від 07.04.2008р. пені в сумі 19164,63 грн., штрафу в розмірі 6134,89 грн., індексу інфляції в розмірі 10867,53 грн., три процента річних в сумі 2542,80 грн. необґрунтованими, у зв’язку з чим відмовляє в їх задоволені в повному обсязі.

Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

В процесі розгляду справи по суті відповідачем було подано заяву від 01.04.2008р. за вх. №8302 про відстрочку виконання рішення суду, в якій останній просить надати відстрочку виконання рішення по стягненню заборгованості в сумі 47641,40грн. до 01.06.2010р.

15.04.2010р. на адресу суду надійшла телеграма за вх.158, зі змісту якої вбачається, що позивач погоджується із заявою відповідача про відстрочку виконання рішення на підставі п.6 ст. 83 ГПК України.

Пунктом 6 ст. 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Приписами п.2 Роз’яснення ВАСУ від 12.09.1996 р. №02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

З огляду на викладені в заяві обставини, які судом прийняті до уваги, а саме те, що ТОВ „Грані” перебуває у важкому фінансовому становищі, робітники якого перейшли на 4 годинний робочий час, що підтверджується наказами товариства №95/1-к від 31.10.2008р., №118-к від 28.11.2008р., значне зменшення працівників відповідача за останні півтора роки, згідно наданого штатного розкладу, а також враховуючи те, що відповідач під час розгляду справи здійснив часткове погашення заборгованості у розмірі 40000,00 грн., з балансу ТОВ „Грані”, наданого до матеріалів справи, вбачається збитковість господарської діяльності останнього, суд, задовольняє заяву ТОВ „Грані” та надає відстрочку виконання судового рішення щодо стягнення з останнього заборгованості у розмірі 47641,40 грн. до 01.06.2010р.

Враховуючи вище встановлене, суд частково задовольняє заявлені позовні вимоги ДП „Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій”, у зв’язку з чим стягненню з ТОВ „Грані” на користь ДП „Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” підлягає заборгованість по оплаті виконаних робіт у розмірі 47641,40 грн. із застосуванням відстрочки виконання рішення до 01.06.2010р., припиняє провадження у справі щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 40000,00 грн. на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України, в задоволені решти частини заявлених позивачем позовних вимог про стягнення пені в сумі 19164,63грн., штрафу в розмірі 6134,89 грн., індексу інфляції в сумі 10867,53грн., три процента річних в розмірі 2542,80 грн., суд відмовляє.

Згідно ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача стягується 876,37 грн. державного мита та 163,69 грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Задовольнити позов позивача частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Грані” (65058, м. Одеса, пров. Ботанічний, 6, код ЄДРПОУ 26417588) на користь Державного підприємства „Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій” (03680, м. Київ, вул. І. Клименка, 5/2, код ЄДРПОУ 02495431) 47 641(сорок сім тисяч шістсот сорок одна) грн. 40 коп. заборгованості, 876 (вісімсот сімдесят шість) грн. 37коп. державного мита та 163 (сто шістдесят три) грн. 69 коп. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу з відстрочкою виконання судового рішення до 01.06.2010р.

3. Припинити провадження у справі №25/161-09-5941 в частині заявлених позивачем позовних вимог щодо стягнення з ТОВ „Грані” 40000,00 грн. основної заборгованості.

4.          Відмовити в решті частині заявлених позивачем позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Суддя

Рішення підписано 20.04.2010р.