Рішення № 11370667, 12.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" квітня 2010 р.Справа № 4/185-09-5390 Позивач: Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"; в особі, якою є Ізмаїльські електричні мережі;

Відповідач: Військова частина А 1620

третья особа яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Білгород-Дністровська квартирно-експлуатаційна частина району

про стягнення 10678,43 грн.;

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: Каракаш О.М.- по довіреності;

Від відповідача: не з"явився

Від 3-ої особи: Турченко О.В..- по довіреності

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство “Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” в особі Ізмаїльських електричних мереж (надалі – ВАТ“Одесаобленерго” в особі ІЕМ) звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 10 678,43 грн., яка складається з 6 238,79 грн. пені, 1 150,10 грн. три відсотка річних, 3 289,54 грн. інфляційні витрати.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2009р. порушено провадження у справі № 4/185-09-5390 за позовом ВАТ“Одесаобленерго” в особі ІЕМ до військової частини А1620 про стягнення 10 678,43 грн.

Ухвалою суду від 14 грудня 2009 р. залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача —Білгород-Дністровську частину району та продовжено строк розгляду справи до 27 січня 2010 р.

Ухвалою суду від 18 січня 2010 р. строк розгляду справи було продовжено до 27 березня 2010 р.

Ухвалою суду від 10 березня 2010 р. строк розгляду справи було продовжено до 27 квітня 2010 р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази які мають значення для справи суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.09.2004 року між ВАТ“Одесаобленерго” в особі ІЕМ (Постачальник) та Військовою частиною А1620 (Споживач) укладений договір на постачання електричної енергії № 5147 (надалі –Договір № 5147).

19.09.2005 року ВАТ“Одесаобленерго” в особі ІЕМ (Постачальник) та Військовою частиною А 1620 (Споживач) укладений договір на постачання електричної енергії № АР-387 (надалі - Договір № АР-387).

За умовами укладених договорів, позивача було зобов'язано відпускати відповідачу електричну енергію у відповідності з встановленими договором умовами та величинами споживання електричної енергії, а відповідача сплачувати за фактично використану електричну енергію та здійснювати інші платежі передбачені договором у строки які передбачені договором.

Як зазначає позивач, у відповідача існувала заборгованість за спожиту електроенергію, вартість якої сплачувалась але з порушенням термінів оплати встановлених договором. Таким чином, в зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за договором позивач просив суд стягнути з відповідача за договором № 5147 —4 911,87 грн.: в тому числі пеня за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 3 924,29 грн., пеня за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію 26,87 грн., індекс інфляції за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 558,22 грн., три відсотки річних за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 400,85 грн., три відсотки річних за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію 1,64 грн.; за договором № АР-387 —5 766,56 грн.: в тому числі пеня за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 2 255,21 грн., пеня за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію 32,42 грн., три відсотки річних за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 721,95 грн., три відсотки річних за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію 25,66 грн., індекс інфляції за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 2 616,54 грн., індекс інфляції за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію 114,78 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачем до суду були подані рахунки за спожиту активну та реактивну електроенергію, виписки з банківського рахунку позивача про надходження грошових коштів за спожиту активну та реактивну електроенергію, розрахунки пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних.

В процесі розгляду справи позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача за договором № 5147 —3 476,40 грн.: в тому числі пеня за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 2 504,53 грн., пеня за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію 11,17 грн., індекс інфляції за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 558,22 грн., три відсотки річних за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 400,85 грн., три відсотки річних за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію 1,64 грн.; за договором № АР-387 —5 130,29 грн.: в тому числі пеня за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 1 630,55 грн., пеня за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію 20,81 грн., три відсотки річних за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 721,95 грн., три відсотки річних за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію 25,66 грн., індекс інфляції за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 2 616,54 грн., індекс інфляції за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію 114,78 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнав та заперечував з підстав не обґрунтування та не підтвердження належними доказами позовних вимог щодо суми інфляційних витрат, 3% річних та пені, в зв'язку з чим просив у задоволені позову відмовити.

Третя особа надала до суду пояснення по суті спору та просила у задоволені позову відмовити, а також надала розрахунок індексу інфляції за несвоєчасно сплачену активну електроенергію на суму 2569,46 грн. та розрахунок індексу інфляції за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію на суму 108,07 грн. (за договором № АР-387).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судом, між ВАТ“Одесаобленерго” в особі ІЕМ та відповідачем укладені договір № 5147 від 28.09.2004 року та договір № АР-387 від 19.09.2005 року про постачання електричної енергії, предметом яких є умови та порядок постачання електричної енергії позивачем та її оплата відповідачем.

На виконання своїх зобов'язань за договорами позивачем відповідачу постачалась електроенергія. Вказані обставини підтверджуються наданими до суду звітами відповідача про кількість спожитої електроенергії та відповідними рахунками за спожиту електроенергію.

Пунктом 2.2.3 укладених договорів та п. 5 додатку “Порядок розрахунків” встановлено, що оплата рахунків за спожиту електроенергію та інші платежі здійснюються споживачем самостійно на протязі 10 днів після дати виписки рахунку.

Матеріалами справи підтверджено, що рахунки за спожиту активну та реактивну електроенергію відповідачем сплачувались несвоєчасно, по мірі надходження грошових коштів, що свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами.

У відповідності зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи позивач за договором № АР-387 здійснив розрахунок індексу інфляції за несвоєчасно сплачену активну електроенергію на суму 2 616,54 грн., індексу інфляції за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію на суму 114,78 грн.

В свою чергу Білгород-Дністровська КЕЧ району надала до суду власний розрахунок індексу інфляції за несвоєчасно сплачену активну електроенергію на суму 2 569,46 грн. та розрахунок індекс інфляції за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію на суму 108,07 грн. (за договором № АР-387), які суд вважає обґрунтованими.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню за договором № АР-387 - три відсотки річних за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 721,95 грн., три відсотки річних за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію 25,66 грн., індекс інфляції за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 2569,46 грн., індекс інфляції за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію 108,07 грн.; за договором № 5147 - індекс інфляції за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 516,45 грн., три відсотки річних за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 400,85 грн., три відсотки річних за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію 1,64 грн.

Щодо стягнення пені, то ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 ЦК України.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору, у разі несплати у терміни встановлені п.2.2.3-2.2.4 договорів споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ яка діяла у той період, за кожен день прострочення, враховуючи день фактичної оплати.

Приймаючи до уваги, що між сторонами за правочином узгоджено питання щодо стягнення пені у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань за договорами та встановлено розмір пені що нараховується, суд вважає, що з військової частини на користь позивача підлягає стягненню за договором № 5147 пеня за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 2504,53 грн., пеня за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію 11,17 грн.; за договором № АР-387 пеня за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 1630,55 грн., пеня за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію 20,81 грн.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду справи відповідачем до суду не було належним чином доведено та доказано належне виконання своїх зобов'язань за договорами. У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Посилання військової частини на те, що її зобов'язання по сплаті за спожиту електричну енергію повинна виконувати Білгород-Дністровська КЕЧ району судом не приймаються до уваги оскільки є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи. Відповідно до п. 5.1 Правили користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.96 р. № 28 (зі змінами), договір про постачання електроенергії є основним документом який визначає зміст прав та обов'язків сторін за договором. При цьому право постачальника на стягнення пені, трьох відсотків річних та індексу інфляції виникає з моменту порушення споживачем зобов'язань за договором, а саме в частині несвоєчасної оплати спожитої електроенергії, якщо інше не встановлено договором. Таким чином, зобов'язання по сплаті пені, індексу інфляції та трьох відсотків річних покладено саме на військову частину.

Судом приймаються до уваги посилання Білгород-Дністровської частини щодо необхідності розрахунку інфляційних витрат виходячи з роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999 р. № 02-5/223.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази та доводи сторін викладені у судових засіданнях в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: за договором № 5147 —3 434,64 грн.: в тому числі пеня за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 2 504,53 грн., пеня за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію 11,17 грн. індекс інфляції за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 516,45 грн., три відсотки річних за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 400,85 грн., три відсотки річних за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію 1,64 грн.; за договором № АР-387 —5 076,50 грн.: в тому числі пеня за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 1 630,55 грн., пеня за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію 20,81 грн., три відсотки річних за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 721,95 грн., три відсотки річних за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію 25,66 грн., індекс інфляції за несвоєчасно сплачену активну електроенергію 2 569,46 грн. , індекс інфляції за несвоєчасно сплачену реактивну електроенергію 108,07 грн. В решті позову відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача та відповідача пропорційно, відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити частково.

          2.Стягнути з Військової частини А1620 (м. Одеса, вул. Магістральна, 37, р/р 35211005003304 в УДК Одеської області, МФО 328845, Код 08502712) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” в особі Ізмаїльських електричних мереж (Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Кутузова, 1, р/р 2603530103791 в Одеському облуправлінні ВАТ “Ощадбанк” м. Одеса, МФО 328845, Код 00132187) пеню в сумі 4 167,06 грн., індекс інфляції в сумі 3 193,98 грн., три відсотки річних в сумі 1 150,10 грн.; державне мито в сумі 86,00 грн.; витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 188, 00 грн.

          3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України

Рішення підписано 19.04.10р.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя