Постанова № 113704987, 13.09.2023, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/8418/23

ПОСТАНоВА

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

13 вересня 2023 року м. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

судді - Заверюха В.О., при секретарі - Задорожна Ю.І.,

за участю: представника позивача -Царенко О.О., представника Державної служби України з безпеки на транспорті - Ковальчук В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Білгород-Дністровському Одеської області в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою ВКЗ в порядку спрощеного провадження матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Любомира Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 18.07.2023 року серії АА №00011789, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Любомира Миколайовича, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 18 липня 2023 року серії АА №00011789 винесену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Любомиром Миколайовичем відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн. та на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845; місцезнаходження юридичної особи: 03150, м.Київ, вул.Антоновича, 51) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Білгород-Дністровським РВ УМВС України в Одеській області 21.08.1995 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати, а саме: витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову у сумі 1 073 грн. 60 коп., витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у сумі 805 грн. 20 коп. та витрати по сплаті за професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 4000 грн..

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

18.07.2023 року головний спеціаліст відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М. розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобів WIM 73,WAGA-WIM40, СRUA-04-VVЕ, начебто встановив, що 20.06.2023 року о 21.10 год., за адресою М-02, км 168+502 Сумської області автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF CF 85.460, д/з НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та зазначена відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,013% (3,605 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон., відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та керуючись ст.ст.14-3, 229, 279-5 - 279-8, 284 КУпАП, вирішив притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн..

Зазначену постанову ОСОБА_1 отримав 10.08.2023 року, що підтверджується інформацією з офіційного сайту ТОВ «Укрпошта» за трек номером 0600223921407 та враховуючи той факт, що адміністративний позов був поданий до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 14.08.2023 року, тобто в межах 10 днів з дня отримання, то строк для оскарження не пропущений та не підлягає поновленню.

В свою чергу позивач ОСОБА_1 не згоден з діями головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М. щодо складання вищезазначеної постанови та вважає постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 18 липня 2023 року серії АА №00011789 протиправною, оскільки в його діях відсутній склад та подія зазначеного правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

18.07.2023 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М. відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 була винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серія АА №00011789.

Відповідно до вказаної постанови 20.06.2023 року о 21.10 год. за адресою М-02, км 168+502 Сумської області автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF CF 85.460, д/з НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та зазначена відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,013% (3,605 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон..

При цьому, в постанові головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М. зроблено висновок, що зазначеними діями позивач ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм підчас руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 8 500 грн. у разі перевищення габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; 17 100 грн. - у разі перевищення габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; 34 000 грн. - у разі перевищення габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; 51 000 грн. - у разі перевищення габаритно-вагових норм понад 30%.

Відповідно до підпункту б пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси для комбінованих транспортних засобів: - двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення); - трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення); - двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення); - трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом і контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 т (для автомобільних доріг державного значення), 24 т (для автомобільних доріг місцевого значення).

Аналіз наведених положень свідчить про те, що пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено різні нормативи для руху контейнеровозів та для руху інших транспортних засобів та їх составів.

З матеріалів фотозвіту сервісу перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті зафіксованих в автоматичному режимі, посилання на яке міститься в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 18 липня 2023 року серії АА №00011789 (http://wim.dsbt.gov.ua/r/a/АА00011789/ (Ідентифікатор доступу dlPiQzGOtqpB0) згідно із фотозображенням транспортного засобу, здійсненим в автоматичному режимі в момент вчинення правопорушення, 20.06.2023 року на автоматичному зважувальному комплексі WIM 73. WAGA-WIM40, СRUA-04-VVЕ зафіксовано транспортний засіб DAF CF 85.460, д/з НОМЕР_3 з спеціалізованим напівричіпом н/пр. контейнеровозом НОМЕР_4 .

Отже, головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М. не враховано факту приєднання до трьохвісного тягача DAF CF 85.460, д/з НОМЕР_3 спеціалізованого напівричіпу н/пр. контейнеровозу НОМЕР_4 , що у свою чергу, призвело до помилкового обрахунку відсоткового значення перевищення нормативних параметрів, встановлених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 18 липня 2023 року серії АА №00011789, встановлено порушення позивачем вимог пункту 22.5 Правил дорожнього руху, а саме: перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,013% (3,605 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

В якості даних транспортного засобу, рух якого зафіксовано в автоматичному режимі, у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 18 липня 2023 року серії АА №00011789 зазначено DAF CF 85.460, д/з НОМЕР_3 .

В свою чергу згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 , яке видано ТСЦ 5143 вбачається, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу DAF CF 85.460, реєстраційний номер НОМЕР_3 та відповідно до особливої відмітки зазначений транспортний засіб є: спеціалізованим вантажним сідловим тягачем.

Також, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , яке видано ТСЦ 5143, вбачається, що ОСОБА_3 є власником Schmitz SCF 24G, державний номер НОМЕР_4 та відповідно до особливої відмітки зазначений транспортний засіб є: спеціалізованим напівпричіпом н/пр. - контейнеровоз.

Отже, оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 18 липня 2023 року серії АА №00011789 не містить даних щодо типу комбінованого транспортного засобу, що здійснив перевезення, його модель, марка, категорію транспортного засобу, для розрахунку відсотку перевищення маси нормативних параметрів застосовує максимальну допустиму вагу саме 40т., а не іншу, передбачену п.22.5 ПДР України для різних типів автомобілів, причепів/напівпричепів, контейнеровоз.

У той же час, відповідно до Додатка 1 до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 №512, встановлено вимоги щодо зазначення марки, моделі, державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу).

Згідно з абзацом 5 пункту 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року №1174 «Деякі питання фіксації порушень законодавства про автомобільний транспорт» метадані повинні містити дані про фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знака транспортного засобу, фотографія державного номерного знака причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знака.

З огляду на встановлення пунктом 22.5 Правил дорожнього руху різного значення -нормативів параметрів допустимої загальної маси та допустимого навантаження на осі для контейнеровозів та для інших транспортних засобів та їх составів, зазначення в постанові по справі про адміністративне правопорушення повних даних щодо составу транспортного засобу, рух якого зафіксовано із перевищенням встановлених нормативів, у тому числі щодо марки, моделі та державного номерного знаку як тягачу, так і напівпричепу-контейнеровоза, є визначальним для висновку про наявність чи відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Враховуючи все вищевикладене, а саме безпідставне неврахування відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови факту проїзду транспортного засобу DAF CF 85.460, реєстраційний номер НОМЕР_3 з спеціалізованим напівпричіпом н/пр. - контейнеровоз державний номерний знак якого НОМЕР_4 , що з даних фотофіксації правопорушення чітко вбачається, що призвело до невірного зазначення фактичної маси 40 тон, замість вірної 44 тони.

При цьому, оскаржувана постанова не містить виміряних з урахуванням похибки вагових параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові параметри, встановлені саме для контейнеровозів. Так, згідно з позицією відповідача при обрахунку перевищення нормативних параметрів використано параметри, встановлені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, саме для транспортних засобів та їх составів - фактична маса - до 40 т.

Разом з тим, з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та причепу, вбачається, що тип причепу - спеціалізований напівпричіп н/пр-контейнеровоз, отже, згідно п.22.5 ПДР допустима загальна допустима вага перевезення для контейнеровозів 44 000 кг, а тому розрахунки спеціаліста щодо перевищення нормативних параметрів є невірними внаслідок використання невірних вихідних даних.

А тому відповідачем проведений невірний розрахунок перевищення загальної маси транспортного засобу та враховуючи той факт, що виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу становили загальну масу 43605 кг (при дозволеній для контейнеровозів фактичній масі 44000 кг), що свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Для повноцінного захисту своїх порушених прав та складання процесуальних документів позивач ОСОБА_1 був змушений звернутися за допомогою до адвоката Царенко О.О., в результаті чого між ними було укладено договір про надання правової допомоги від 11.08.2023 року. Адвокат виконав у повному обсязі всі необхідні роботи за угодою. Попередня плата за послуги адвоката відповідно до попереднього розрахунку витрат на правову допомогу до договору про надання правової допомоги від 11.08.2023 року склала 4 000 грн., що також підтверджується квитанції до прибуткового касового ордеру №50 від 11.08.2023 року.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач скористався своїм правом та відповідно до ст.162 КАС України на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до ч.12 ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У той же час, відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Пунктом 4 Правил проїзду, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Вказаними вище нормами врегульовано, що допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

За порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, статтею 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено адміністративну відповідальність.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174 (далі - Порядок фіксації адміністративних правопорушень).

Так, згідно пункту 2 Порядку фіксації адміністративних правопорушень, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до пункту 7 Порядку фіксації адміністративних правопорушень фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Положеннями пункту 12 Порядку фіксації адміністративних правопорушень врегульовано, що автоматичний пункт може забезпечувати: - вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; - вимірювання загальної маси транспортного засобу; - визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; - вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; - визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; - вимірювання габаритів транспортного засобу; - фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу); - фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; - фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); - первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; - автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (пункт 14 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).

Згідно пункту 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень, метадані повинні містити дані про: - засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); - місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); - найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; - дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі); - фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку транспортного засобу, фотографія державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знаку; - відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (пункт 10 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).

Відтак, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті здійснюється, за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.

Згідно частини другої статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП), перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Згідно статті 268 КУпАП, особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-8 цього Кодексу.

Відповідно до статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відтак, вказані вище норми врегульовують окремі особливості притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Відповідно до статті 279-5 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису), відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».

Вказане також закріплено у пункті 7 Положення, що додатково врегульовує процедуру отримання документів, необхідних для правильного розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Положеннями статті 279-7 КУпАП врегульовано підстави для звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, проте Позивачем не було надано документів, визначених у вказаній статті, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Стаття 283 КУпАП встановлює, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Окрім того, відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 (далі - Інструкція, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови.

Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення.

На думку представника відповідача, стосовно вимог до змісту постанов необхідно керуватися виключно вимогами статті 283 КУпАП.

На момент виникнення спірних правовідносин форма постанови оновлена та викладена відповідно до наказу Міністерства інфраструктури №324 від 14.05.2022 року.

Крім того, в постанові викладена суть правопорушення та чітко зазначено про рух транспортного засобу, із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п.22.5 ПДР.

Щодо відсутності інформації про напівпричіп представник відповідача повідомив, що відповідно до матеріалів справи, приладом автоматичним для зважування транспортних засобів у русі було зафіксовано як номерний знак тягача, так і номерний знак напівричепу.

В оскаржуваній постанові зазначено державний номерний знак тягача з огляду на те, що відповідальною особою за вчинене правопорушення є саме фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано тягач, який приводить в рух транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Таким чином, оскаржувана постанова в повній мірі відповідає встановленим вимогам та містить усі необхідні відомості, зокрема, виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу (кількість вісей, відстань між вісями, навантаження на вісь, загальну масу, формулу розрахунку, відсоток перенавантажження, тонаж перенавантаження та норматив, який застосовується до транспортного засобу).

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху навантаження в 44 т. (про яке зазначає Позивач) допускається для трьохвісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра.

Тобто, визначальною обставиною є саме здійснення перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра.

Інформація, яка формує об`єктивну сторону порушення, міститься не лише в постанові, але й підтверджується інформаційними файлами та даними фотофіксації (додаються).

Так інформація щодо зважування міститься в інформаційній карті габаритно-вагового контролю, яка безпосередньо формується автоматичним пунктом та надсилається уповноваженій посадовій особі, яка здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, у вигляді метаданих та використовується нею при встановленні події та складу адміністративного правопорушення, відображає, як саме відбувається розгляд справи про адміністративне правопорушення. В інформаційній карті габаритно-вагового контролю відображено дані про кількість осей транспортного засобу, відстань між осями, навантаження на кожну вісь, висоту, довжину, ширину транспортного засобу, перевищення габаритів, перевищення ваги, температуру повітря, повну масу, шинність, клас транспортного засобу, загальну масу транспортного засобу тощо.

Відповідно до фото фіксації транспортного засобу вбачається, що напівпричіп має тентований верх, тобто до конструкції контейнера внесено зміни. Також, з фотофіксації вбачається відсутність будь-якого маркування та пломбування.

У Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 року за №363 (надалі - Наказ № 363), наведено визначення: вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об`єм дорівнює 1 куб.м і більше).

Відповідно до п.п.17.2 - 17.5 Наказу №363 забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.

Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: - розпізнавальний знак; - номер контейнера; - найменування власника контейнера; - вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.

Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому, обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб.м).

Крім цього, відповідно до вимог п.17.15 Наказу №363 після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил навісити бірку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача.

Також, відповідно до пункту 9.7 Наказу №363 пломбування вантажу, вкритого брезентом, можна виконувати тільки у випадках, коли з`єднання його з кузовом забезпечує неможливість доступу до вантажів без пошкодження брезенту. Пломби навішуються на кінцях з`єднувального матеріалу в місцях стикування останнього з кузовом рухомого складу.

Відповідно до вимог законодавства забороняється перевезення вантажів у контейнерах, які завантажені з порушенням Міжнародної конвенції щодо безпечних контейнерів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2022 у справі №547/1025/21.

Таким чином, максимально допустиме навантаження для вказаного транспортного засобу відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху є 40 т.

Відповідно до вимог законодавства забороняється перевезення вантажів у контейнерах, які завантажені з порушенням Міжнародної конвенції щодо безпечних контейнерів.

З матеріалів справи, а саме з фотознімків доданих до оскаржуваної постанови, встановлено, що вказаний у постанові сідельний тягач з напівпричепом перевозив контейнер, до конструкції якого внесено зміни - додано тентований верх. Вказаний контейнер не містив маркування та пломбування. При цьому, позивачем до матеріалів справи не долучено належних доказів, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, який належать позивачу, здійснювалися безпечні вантажні перевезення в контейнері згідно з їх призначенням, а також не надано доказів на підтвердження того який вантаж перевозився та у який спосіб.

В справі відсутні жодні докази, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортним засобом, здійснювалися безпечні вантажні перевезення в спеціалізованих контейнерах, згідно з їх призначенням.

Таким чином, в справі відсутні жодні докази, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортним засобом, здійснювалися безпечні вантажні перевезення в спеціалізованих контейнерах-платформах, згідно з їх призначенням.

Як вже зазначалось, з фотознімків доданих до оскаржуваної постанови вбачається, що вказаний у постанові сідельний тягач з напівпричепом, який перевозив предмет з ознаками контейнеру з тентованим верхом не містив будь-якого маркування.

Позивачем будь-яких доказів, щодо здійснення вантажного перевезення саме змінним кузовом, ідентифікації такого кузова, доказів щодо придбання або використання змінного кузову, товарно-супровідних документів на перевезення вантажу тощо, які б могли свідчити на користь доводів позивача не надано.

На підтвердження факту фіксації руху транспортного засобу позивача через автоматичний пункт з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що стало підставою для притягнення його до відповідальності, а також справності технічного засобу та достовірності встановлених ним відомостей, прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 73, WAGA-WIM40, CRUA-04-VVE, автомобільна дорога М-02, км 168+502, Сумська обл., яким здійснювалась фіксація правопорушення в автоматичному режимі, є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується сертифікатами відповідності №UA.TR.113-0748/09F-22, 0747/09F-22, сертифікатом перевірки типу №UA.TR.113-0747-21, UA.TR.113-0748-21 щодо технічного засобу: «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі».

Інформація, яка формує об`єктивну сторону порушення, міститься не лише в постанові, але й підтверджується інформаційними файлами та даними фотофіксації.

Так, інформація щодо зважування міститься в інформаційній карті габаритно-вагового контролю, яка безпосередньо формується автоматичним пунктом та надсилається уповноваженій посадовій особі, яка здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, у вигляді метаданих та використовується нею при встановленні події та складу адміністративного правопорушення, відображає, як саме відбувається розгляд справи про адміністративне правопорушення.

В інформаційній карті габаритно-вагового контролю відображено дані про кількість осей транспортного засобу, відстань між осями, навантаження на кожну вісь, висоту, довжину, ширину транспортного засобу, перевищення габаритів, перевищення ваги, температуру повітря, повну масу, шинність, клас транспортного засобу, загальну масу транспортного засобу тощо.

В оскаржуваній постанові зазначено фактичні зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 2949 мм, 2-3: 1059 мм, 3-4: 5518 мм, 4-5: 1396 мм; 5-6: 1287 мм; навантаження на вісь 1 - 6250 кг, 2 - 4150 кг, 3 - 10500 кг, 4 - 9550 кг, 5 - 8950 кг; 6 - 9050 кг; загальна маса - 48450 кг.

Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу загальна маса - загальна маса - 43605 кг.

Формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами: *% перевищення = ((Xфакт ? Xнорм ? похибка пристрою)/Xнорм)*100%; Xфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр); Xнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху.

Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Xфакт при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр), та становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.

Так, розрахунок перевищення за постановою АА 00011789 виглядає наступним чином:

*% перевищення = ((48450кг - 40000кг - 10%*48450кг)/40000кг)*100%=

=((8450 кг-4845 кг)/40000 кг)*100%= (3605 кг/40000кг)*100% =9,013 %.

Таким чином, вірно встановлено перенавантаження в 3020 кг, що становить 9,013%.

Щодо стягнення витрат по сплаті судового збору та витрат на правничу допомогу, представником відповідача зазначено, що представником позивача, зокрема, заявлені витрати на участь в судових засіданнях, які не відбулися. Натомість, враховуючи категорію справи, яка розглядається за правилами ст.286 КАС України, вважаємо, що складність справи, яку віднесено до термінових адміністративних справ, обсяг доказів, зібраних представником позивача та долучених до матеріалів справи, аргументація позовних вимог, суми штрафів за оскаржуваними постановами не свідчать самі по собі про надзвичайну складність підготовки позовної заяви та матеріалів до неї для суду та жодним чином не обґрунтовують розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, наведений Позивачем у тексті позовної заяви, належні та допустимі докази на підтвердження факту надання правничої допомоги позивачеві саме в тому обсязі, який обгрунтовував би вартість такої правничої допомоги, відсутні. Таким чином, позовна вимога щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню з підстав її необґрунтованості.

Рух справи у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.08.2023 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження та призначено судове засідання.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 15.08.2023 року в задоволенні заяви представника заявника - адвоката Царенко Олександра Олександровича про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення штрафу органами державної виконавчої служби на підставі постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 18.07.2023 року серії АА №00011789 - відмовлено.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.08.2023 року представнику Державної служби України з безпеки на транспорті надана можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме системи ВКЗ.

Представник позивача - адвокат Царенко О.О. в судовому засіданні вимоги адміністративного позову підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини які зазначені в позові та просив задовольнити в повному обсязі.

Представник Державної служби України з безпеки на транспорті Ковальчук В.М. вимоги адміністративного позову не визнала, заперечувала проти його задоволення в повному обсязі, просила відмовити посилаючись на обставини, які зазначені у відзиві.

Вислухавши представників сторін, вивчивши доводи, викладені у позовній заяві на обґрунтування позовних вимог, враховуючи заперечення проти позову відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позовної заяви, з огляду на таке.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист

Положення ст.5 КАС України є реалізацією ч.1 ст.55 Конституції України, яка визначає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, у разі, якщо його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

На підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено такі обставини.

18.07.2023 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М. винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії АА №00011789 стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500 грн. та згідно із ст.308 КУпАП в разі несплати - 17 000 грн..

З постанови вбачається, що 20.06.2023 року о 21.10 год., за адресою М-02, км 168+502 Сумської області автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF CF 85.460, д/з НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та зазначена відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, а саме: перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,013% (3,605 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон.

Вказане правопорушення зафіксовано за допомогою приладу WIM 73, WAGA-WIM40, СRUA-04-VVЕ, серія, номер свідоцтва про повірку технічного засобу та строк його дії - №UA.TR.113-0748/09-22/0747/09F-22 до 12.12.2023 року.

Позивач ОСОБА_1 не погоджуясь з діями головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Л.М. стосовно складання постанови звернувся до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 18 липня 2023 року серії АА №00011789 винесену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Любомиром Миколайовичем відповідно до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 8 500 грн. та на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення та стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845; місцезнаходження юридичної особи: 03150, м.Київ, вул.Антоновича, 51) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Білгород-Дністровським РВ УМВС України в Одеській області 21.08.1995 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , понесені судові витрати, а саме: витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову у сумі 1 073 грн. 60 коп., витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову у сумі 805 грн. 20 коп. та витрати по сплаті за професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 4000 грн..

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений, зокрема, Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Положеннями ст.245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Засади організації та діяльність автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт», згідно з ч.12 ст.6 якого державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Частиною другою статті 29 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмірі плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У той же час, відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 №30 (далі - Правила проїзду), транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

В силу п.4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 року №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізником Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху України, на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Положеннями ч.2 ст.132-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

Вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року №1174 (далі - Порядок фіксації адміністративних правопорушень).

Так, згідно пункту 2 Порядку фіксації адміністративних правопорушень, система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до пункту 7 Порядку фіксації адміністративних правопорушень фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Положеннями пункту 12 Порядку фіксації адміністративних правопорушень врегульовано, що автоматичний пункт може забезпечувати: - вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу; - вимірювання загальної маси транспортного засобу; - визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій; - вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу; - визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу; - вимірювання габаритів транспортного засобу; - фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу); - фіксацію фронтального зображення транспортного засобу; - фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей); - первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування; - автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих (пункт 14 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).

Згідно пункту 15 Порядку фіксації адміністративних правопорушень, метадані повинні містити дані про: - засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки); - місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати); - найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів; - дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі); - фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку транспортного засобу, фотографія державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знаку; - відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (пункт 10 Порядку фіксації адміністративних правопорушень).

Відтак, здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою, зокрема на автомобільному транспорті здійснюється, за допомогою встановлених на автомобільних дорогах автоматичних пунктів - комплексів технічних засобів, що здатні в автоматичному режимі, вимірювати загальну масу транспортного засобу; визначати кількості осей транспортного засобу; вимірювати навантаження, що припадають на кожну вісь транспортного засобу тощо.

Положеннями ч.2 ст.132-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП, тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Відповідно до статті 229 КУпАП, органи автомобільного транспорту та електротранспорту (тролейбус, трамвай) розглядають справи про адміністративні правопорушення, зв`язані з порушенням правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, правил користування автомобільним транспортом та електротранспортом, (стаття 119, частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частина п`ята статті 133, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).

Від імені органів автомобільного транспорту та електротранспорту розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право на автомобільному транспорті - посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (частина друга статті 122-2, частини друга, третя статті 132-1, стаття 132-2, частини перша, друга, четверта, п`ята і сьома статті 133-1, стаття 133-2); керівник перевізника, який в установленому законодавством порядку надає транспортні послуги, його заступники та контролери (частина третя статті 119, частина п`ята статті 133, частина друга статті 134, абзаци четвертий, шостий та восьмий статті 135).

Згідно статті 268 КУпАП, особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-8 цього Кодексу.

Відповідно до статті 14-3 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Вище вказані норми врегульовують окремі особливості притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Відповідно до статті 279-5 КУпАП, у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

За запитом уповноваженої на те посадової особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті (у тому числі за умови ідентифікації такої посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису), відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України «Про захист персональних даних».

Вказане також закріплено у пункті 7 Положення, що додатково врегульовує процедуру отримання документів, необхідних для правильного розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Положеннями статті 279-7 КУпАП врегульовано підстави для звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладення адміністративного стягнення законної сили.

Проте позивачем не було надано документів, визначених у вказаній статті, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Стаття 283 КУпАП встановлює, що, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.

Окрім того, відповідно до пункту 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, оформлюється відповідно до Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі затвердженої Наказом Міністерства інфраструктури України 27.09.2021 року за №512 (далі Інструкція).

Інструкцією з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27.09.2021 № 512 (далі - Інструкція, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови.

Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститися у постанові в постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення.

Стосовно вимог до змісту постанов необхідно керуватися виключно вимогами статті 283 КУпАП.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 17.10.2002 №17-рп (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 8 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень статей 75, 82, 84. 91, 104 Конституції України (щодо повноважності Верховної Ради України) Верховна Рада України визначена в статті 75 Конституції України парламентом - єдиним органом законодавчої влади в Україні.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 30.01.2009 № Н-35267-18, вища юридична сила закону полягає також у тому, що всі підзаконні нормативно правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм. Підпорядкованість таких актів законам закріплена у положеннях Конституції України.

Відтак, у випадку, якщо Інструкцією передбачений порядок дій чи додаткові вимоги до рішення суб`єкта владних повноважень, не визначені законом та які ним безпосередньо не вимагаються, поведінка суб`єкта, який діє на виконання норм Конституції та законів України, не може бути поставлена під сумнів, а його рішення, зокрема, постанова, у випадку відповідності її Конституції України та законам України, не може бути скасована лише з міркувань, коли норми підзаконного акту передбачають інший порядок її оформлення.

На момент виникнення спірних правовідносин форма постанови оновлена та викладена відповідно до наказу Міністерства інфраструктури №324 від 14.05.2022 року.

В постанові про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 18.07.2023 року серії АА №00011789 викладена суть правопорушення та чітко зазначено про рух транспортного засобу, із перевищенням нормативних параметрів, зазначених п. 22.5 ПДР.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах по деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Правовими положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вищезазначена правова норма визначає ряд фактичних даних на основі яких посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

З матеріалів справ вбачається, що приладом автоматичним для зважування транспортних засобів у русі було зафіксовано як номерний знак тягача НОМЕР_3 , так і номерний знак напівпричепу НОМЕР_4 .

В оскаржуваній постанові зазначено державний номерний знак тягача з огляду на те, що відповідальною особою за вчинене правопорушення є саме фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано тягач, який приводить в рух транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 640/11468/20, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення»; межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови безумовного дотримання ним передбаченої законом процедури прийняття такого рішення.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 16.03.2023 по справі № 400/4409/21 зазначив, що визнання протиправним рішення (дії, бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, яке спрямоване на захист суспільних інтересів, внаслідок застосування судами надмірного формалізму може призвести до таких наслідків, як, зокрема нанесення суттєвої шкоди суспільним інтересам або уникнення правопорушником обов`язку виконувати або дотримуватися законодавства.

При цьому, на відміну від надмірного формалізму, застосування судами підходу до вирішення спору, що ґрунтується на засадах, визначених статтею 2 КАС України, передбачає: 1) винесення судового рішення у межах суддівського розсуду (дискреції суду), керуючись верховенством права (справедливістю); забезпечення мотивованості судового рішення шляхом оцінки: причин, які призвели до процедурних порушень; наслідків, до яких призвели ці процедурні порушення; можливості безпосередньо у судовому процесі усунути (нейтралізувати) ці процедурні порушення; добросовісності/недобросовісності суб`єкта, який допустив процедурні порушення; 3) застосування трискладового тесту вирішення публічно правового спору (передбачає, що суд, приймаючи рішення у межах суддівського розсуду (дискреції суду), перевіряє його на відповідність (несуперечність) принципам національної безпеки, суспільного інтересу, ефективності захисту порушеного права особи).

У вказаній постанові Верховний Суд при визначення підходів до відмежування формалізму від надмірного формалізму, зокрема, наголосив на тому, що якщо є доступ до суду, «правопорушник» доводить, у першу чергу, сам факт відсутності правопорушення, що дозволяє суду оцінити суть відповідного правопорушення.

Також, висновки щодо відсутності номеру напівпричепу викладені, зокрема, у постановах П`ятого апеляційного адміністративного суду по справах 514/209/22, 514/105/22, 514/129/22, 513/1085/22.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження) на території України, серії АА №00011789 від 18.07.2023 року в повній мірі відповідає встановленим вимогам та містить усі необхідні відомості, зокрема, виміряні з урахуванням похибки вагові параметри транспортного засобу (кількість вісей, відстань між вісями, навантаження на вісь, загальну масу, формулу розрахунку, відсоток перенавантажження, тони перенавантаження та норматив, який застосовується до транспортного засобу).

Щодо твердження позивача про застосування помилкового нормативного вагового параметру.

Відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху навантаження в 44 т. допускається для трьохвісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровозом), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра.

Тобто, визначальною обставиною є саме здійснення перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра.

Інформація, яка формує об`єктивну сторону порушення, міститься не лише в постанові, але й підтверджується інформаційними файлами та даними фотофіксації.

Так інформація щодо зважування міститься в інформаційній карті габаритно-вагового контролю, яка безпосередньо формується автоматичним пунктом та надсилається уповноваженій посадовій особі, яка здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, у вигляді метаданих та використовується нею при встановленні події та складу адміністративного правопорушення, відображає, як саме відбувається розгляд справи про адміністративне правопорушення. В інформаційній карті габаритно-вагового контролю відображено дані про кількість осей транспортного засобу, відстань між осями, навантаження на кожну вісь, висоту, довжину, ширину транспортного засобу, перевищення габаритів, перевищення ваги, температуру повітря, повну масу, шинність, клас транспортного засобу, загальну масу транспортного засобу тощо.

Відповідно до фото фіксації транспортного засобу вбачається, що напівпричіп «Schmitz SCF 24G», державний номер НОМЕР_4 має тентований верх, тобто до конструкції контейнера внесено зміни, крім того, з фотофіксації вбачається відсутність будь-якого маркування та пломбування.

У Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 року №363 (надалі - Наказ №363), наведено визначення: вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового використання, призначена для перевезення та короткочасного зберігання вантажів без проміжних перевантажень, зручна для механізованого навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження (внутрішній об`єм дорівнює 1 куб.м і більше).

Відповідно до п.п.17.2 - 17.5 Наказу №363 забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.

Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: - розпізнавальний знак; - номер контейнера; - найменування власника контейнера; - вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.

Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера. Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому, обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб.м).

Крім цього, відповідно до вимог п.17.15 Наказу №363 після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил навісити бірку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача.

Відповідно до пункту 9.7 Наказу №363 пломбування вантажу, вкритого брезентом, можна виконувати тільки у випадках, коли з`єднання його з кузовом забезпечує неможливість доступу до вантажів без пошкодження брезенту. Пломби навішуються на кінцях з`єднувального матеріалу в місцях стикування останнього з кузовом рухомого складу.

Відповідно до вимог законодавства забороняється перевезення вантажів у контейнерах, які завантажені з порушенням Міжнародної конвенції щодо безпечних контейнерів. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 12.08.2022 року у справі №547/1025/21.

Таким чином, максимально допустиме навантаження для вказаного транспортного засобу відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху є 40 т.

Відповідно до пункту 15 Правил перевезень вантажів у спеціальних та спеціалізованих контейнерах відправників і одержувачів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644 спеціалізовані великовантажні контейнери: рефрижераторні (ізотермічні), танки-контейнери (контейнери-цистерни), хопери-контейнери повинні відповідати вимогам міжнародного стандарту ІСО. На них повинні бути нанесені такі трафарети: код власника і номер контейнера; код країни, код типорозміру контейнера; маса брутто і власна маса контейнера; табличка про допущення контейнера до експлуатації за умовами безпеки згідно з ГОСТ-25588-83; табличка про допущення перевезення вантажів за митними печатками та пломбами згідно з ГОСТ-25588-83; дата чергового планового ремонту.

Відповідно до тарифної політики залізниць України на 2005 фрахтовий рік. Збірник тарифів на транзитні перевезення вантажів залізничним транспортом України: «Контейнер-платформа - грузовая платформа, не имеющая верхней рамы, но имеющая длину и ширину, одинаковую с основанием контейнеров типоразмеров 1А, 1АА, 1В, 1ВВ, 1С, 1СС, 1Д по ГОСТ 18477-79, и верхние и нижние угловые фитинги, расположенные так, как на других контейнерах этих типоразмеров».

Зазначені типорозміри стосуються універсальних контейнерів, які мають відповідати вимогам, викладеним вище.

В матеріалах справі відсутні жодні докази, що під час проведення габаритно-вагового контролю транспортним засобом, здійснювалися безпечні вантажні перевезення в спеціалізованих контейнерах, згідно з їх призначенням.

Крім того, здійснене позивачем перевезення не є перевезенням змінного кузову з огляду на наступне.

Наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 10.06.2019 року №148 «Про прийняття та скасування національних стандартів, прийняття поправки до національного стандарту» прийнято національні стандарти, гармонізовані з європейськими стандартами, методом підтвердження з наданням чинності з 01 серпня 2019 року, зокрема: - ДСТУ EN 12406:2019 (EN 12406:1999, IDT) «Знімні кузови. Термообмінні кузови класу C. Розміри та загальні вимоги»; - ДСТУ EN 12410:2019 (EN 12410:1999, IDT) «Знімні кузови. Термообмінні кузови класу A. Розміри та загальні вимоги».

Наведені ДСТУ прийняті на підставі європейських стандартів EN 12406:1999 «Swap bodies - Thermal swap bodies of Class C - Dimensions and general requirements», а також EN 12410:1999, IDT «Swap bodies - Thermal swap bodies of Class A - Dimensions and general requirements, IDT».

Стандарти Європейського союзу, можуть враховуватися адміністративними судами як аргументація, міркування стосовно гармонійного тлумачення національного законодавства України згідно з усталеними стандартами правової системи Європейського союзу, однак не як правова основа (джерело права) врегулювання відносин, щодо яких виник спір.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі №9901/636/18, від 03.08.2022 року по справі №910/9627/20.

Зі змісту наведених Європейських стандартів вбачається, що змінний кузов - це кузов, придатний для міжнародних перевезень та перевезень автомобільним, залізничним транспортом, а також змішаних перевезень.

Змінний кузов класу «А» позначає всі змінні кузови які обладнані нижніми фітингами, розташованими у відповідності до специфікації визначеною для контейнерів типу 1А (40') відповідно до міжнародного стандарту ISO 668:1995 (див. розділ 1, EN 12410:1999, IDT).

Змінний кузов класу «С» позначає всі змінні кузови які обладнані фітингами, розташованими у відповідності до специфікації визначеною для контейнерів типу 1С (20') відповідно до міжнародного стандарту ISO 668:1995 (див. розділ 1, EN 12406:1999, IDT). Крім того, у розділах 2 наведених Європейських стандартів EN 12406:1999 IDT, EN 12410:1999 IDT зазначено, що вказані стандарти прийняті, зокрема, у відповідності до EN 283:1991 «Swap bodies - Testing».

При цьому з аналізу стандарту EN 283:1991 «Swap bodies - Testing» вбачається, що вказаний стандарт встановлює вимоги до змінних кузовів, яким вони мають відповідати за результатами випробування, а також регламентують порядок проведення таких випробувань.

Також зазначений стандарт передбачає можливість випуску вказаних змінних кузовів за умови їх відповідності вимогам та на підставі рішення уповноваженого органу влади відповідної держави. Окрім того, Європейським стандартом EN 13044:2000 «Swap bodies - Coding, identification and marking» встановлює вимоги до маркування змінних кузовів з метою їх подальшої ідентифікації.

Так, маркування змінних кузовів для їх ідентифікації здійснюється шляхом нанесення коду, який має містити інформацію про власника, серійний номер змінного кузову, контрольну цифру та ідентифікатор категорії обладнання (див. розділу 3, EN 13044:2000).

Підсумовуючи наведене, вищевказані положення Європейських стандартів встановлюють чіткі вимоги для змінних контейнерів, їх випробування, необхідність отримання дозволу уповноваженого органу відповідної держави для їх подальшого випуску, а також вимоги до їх маркування з метою подальшої ідентифікації.

З фотознімків доданих до оскаржуваної постанови вбачається, що вказаний у постанові сідельний тягач з напівпричепом, який перевозив предмет з ознаками контейнеру з тентованим верхом не містив будь-якого маркування.

Позивачем будь-яких доказів, щодо здійснення вантажного перевезення саме змінним кузовом, ідентифікації такого кузова, доказів щодо придбання або використання змінного кузову, товарно-супровідних документів на перевезення вантажу тощо, до матеріалів справи не додано.

Також, Наказом Міністерства інфраструктури України від 17.08.2012 року №521 затверджено Порядок затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання (далі Порядок №521). Відповідно до п.п.1.1 - 1.5 Порядку №521 цей порядок визначає механізм затвердження конструкції колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) категорій M, N, O, L, нових частин та обладнання, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах (далі - обладнання) відповідно до вимог Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання та частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів, 1958 року з поправками 1995 року (далі - Угода).

На кожен КТЗ або партію обладнання, тип яких відповідає вимогам єдиних технічних приписів, що підтверджується сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, виробник або його уповноважений представник - резидент України видає сертифікат відповідності.

На кожен новий КТЗ або партію обладнання, які відповідають вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу яких не підтверджена сертифікатом типу транспортного засобу або обладнання, а також на КТЗ, що були у користуванні, сертифікат відповідності видають уповноважені органи або органи із сертифікації, акредитовані відповідно до законодавства, призначені Міністерством інфраструктури України.

Індивідуальному затвердженню підлягає кожен КТЗ: а) новий, який відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якого не підтверджена сертифікатом типу КТЗ, підлягає першій державній реєстрації в Україні; б) що був у користуванні і підлягає першій державній реєстрації в Україні; в) конструкцію якого змінено під час переобладнання. Індивідуальному затвердженню підлягає кожна партія обладнання, яка відповідає вимогам єдиних технічних приписів, але відповідність типу якої не підтверджена сертифікатом типу.

Аналіз наведених положення свідчать про те, що змінні кузови, які в розумінні Порядку №521 є обладнанням до колісного транспортного засобу підлягають сертифікації. При цьому, позивачем на підтвердження доводів позовної заяви до матеріалів справи також не долучено й сертифікатів змінного кузову.

Фіксація руху транспортного засобу DAF CF 85.460, д/з НОМЕР_3 через автоматичний пункт з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм здійснена приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі WIM 73, WAGA-WIM40, CRUA-04-VVE, автомобільна дорога М-02, км 168+502, Сумська обл., яким є справним та придатним до експлуатації, що підтверджується сертифікатами відповідності №UA.TR.113-0748/09F-22, 0747/09F-22, сертифікатом перевірки типу №UA.TR.113-0747-21, UA.TR.113-0748-21 щодо технічного засобу: «Прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі».

Інформація щодо зважування міститься в інформаційній карті габаритно-вагового контролю, яка безпосередньо формується автоматичним пунктом та надсилається уповноваженій посадовій особі, яка здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення, у вигляді метаданих та використовується нею при встановленні події та складу адміністративного правопорушення, відображає, як саме відбувається розгляд справи про адміністративне правопорушення.

В інформаційній карті габаритно-вагового контролю відображено дані про кількість осей транспортного засобу, відстань між осями, навантаження на кожну вісь, висоту, довжину, ширину транспортного засобу, перевищення габаритів, перевищення ваги, температуру повітря, повну масу, шинність, клас транспортного засобу, загальну масу транспортного засобу тощо.

В оскаржуваній постанові зазначено фактичні зафіксовані параметри ТЗ: кількість вісей - 6 шт.; спарені колеса - 3 вісь; відстань між вісями 1-2: 2949 мм, 2-3: 1059 мм, 3-4: 5518 мм, 4-5: 1396 мм; 5-6: 1287 мм; навантаження на вісь 1 - 6250 кг, 2 - 4150 кг, 3 - 10500 кг, 4 - 9550 кг, 5 - 8950 кг; 6 - 9050 кг; загальна маса - 48450 кг.

Виміряні з урахуванням похибки вагові або габаритні параметри транспортного засобу загальна маса - загальна маса - 43605 кг.

Формула розрахунку % перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами: *% перевищення = ((Xфакт ? Xнорм ? похибка пристрою)/Xнорм)*100%

Xфакт - фактично зафіксований параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр);

Xнорм - нормативно дозволений параметр габариту або ваги відповідно в натуральних одиницях (тонна або міліметр) зазначений відповідно до пункту 22.5 Правил дорожнього руху.

Похибка пристрою - регламентовано-допустима похибка вимірювального пристрою параметрів габариту або ваги у відсотках відповідно до ДСТУ OIML R 134-1:2010, помножена на Xфакт при розрахунку використовується у натуральних одиницях (тонна або міліметр), та становить: для параметру довжини ТЗ - 600 мм, для параметру ширини ТЗ - 100 мм, для параметру висоти ТЗ - 60 мм, для параметру загальної маси ТЗ - 10% від фактичної маси ТЗ, для параметру навантаження на одиночну вісь ТЗ - 16% від фактичного навантаження на вісь, для параметру навантаження на здвоєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі, для параметру навантаження на строєні осі ТЗ - 16% від фактичного навантаження на осі.

Так, розрахунок перевищення за постановою серії АА №00011789 від 18.07.2023 року виглядає наступним чином: *% перевищення = ((48450кг - 40000кг - 10%*48450кг)/40000кг)*100%=

=((8450 кг-4845 кг)/40000 кг)*100%= (3605 кг/40000кг)*100% =9,013 %.

Таким чином, перенавантаження в 3020 кг, що становить 9,013%.

Отже, факт перевищення позивачем встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами, доведено належними, допустимими та достовірними доказами.

Враховуючи наведене, оскаржувана постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України відповідає усім вищенаведеним критеріям та містить усю необхідну інформацію, а отже, зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.132-1 КУпАП.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що постанова про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 18.07.2023 року серії АА №00011789, винесена головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Любомиром Миколайовичем щодо ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, є правомірною і підстав для її скасування не встановлено.

За змістом п.1 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Щодо стягнення витрат у вигляді судового збору та на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За результатами розгляду справи суд прийняв рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Любомира Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 18.07.2023 року серії АА №00011789, за таких обставин, відповідно до вимог ст.139 КАС України понесені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом справи, не підлягають відшкодуванню.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Як передбачено частиною 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з частиною 3 та 4 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Суд зазначає, що розмір витрат на правничу допомогу, зазначений представником позивача, не відповідає складності справи, оскільки практика розгляду цієї категорії спорів є усталеною, справа не є складною і не потребує багато часу на збирання доказів та написання позовної заяви.

Керуючись ст.ст.2, 5, 12, 72, 77, 90, 160-162, 257, 295 КАС України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Соколюк Любомира Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України від 18.07.2023 року серії АА №00011789 - відмовити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Заверюха В.О.