Рішення № 11369539, 12.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" квітня 2010 р.Справа № 20/9-10-726 За позовом: Міністерства транспорту та зв’язку України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Одеської залізниці

до відповідача: Затоківської селищної ради

про визнання права власності

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Зінченко В.М.- за довіреністю № 17/15/14-10 від 11.01.2010 року;

від третьої особи: Зінченко В.М.- за довіреністю № 85 від 04.01.2010 року;

від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Міністерство транспорту та зв’язку України звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Затоківської селищної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Одеської залізниці, в якій просить визнати за Державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України право власності на об’єкт нерухомого майна –будівлю зв’язку (літера „А”), площею 156,15 кв.м, розташовану за адресою: Одеська область, смт. Затока, станція Бугаз, вул. Піонерська, що перебуває на праві господарського відання Одеської залізниці та знаходиться на балансі Одеського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 1 Одеської залізниці.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідно до п.п. 1.1, 4.2 Статуту Одеської залізниці, Одеська залізниця є статутним державним підприємством, заснованим на державній власності і підпорядкованим Державній адміністрації залізничного транспорту України, що входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України. Майно залізниці є державною власністю та закріплено за нею на праві повного господарського відання. Відповідно же до ст. 4 Закону України „Про управління об’єктами державної власності” Міністерства та інші органи виконавчої влади є суб’єктами управління об’єктами державної власності. Таким чином Міністерство транспорту та зв’язку України є суб’єктом управління майном, що закріплене за Одеською залізницею на праві господарського відання, та здійснює повноваження щодо реалізації прав держави, як власника майна, пов’язаних з володінням, користуванням та розпорядженням.

З метою проведення державної реєстрації права власності на об’єкт нерухомого майна – будівлю зв’язку (літера „А”), площею 156,15 кв.м, розташовану за адресою: Одеська область, смт. Затока, станція Бугаз, вул. Піонерська, що перебуває на балансі Одеського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 1, Одеська залізниця в особі свого відокремленого структурного підрозділу –Одеського будівельно –монтажного експлуатаційного управління №1 зверталася до Затоківської селищної ради з проханням внести зміни у комп’ютерну базу прав власності на нерухоме майно відповідної селищної ради, присвоїти адресу та оформити свідоцтво про право власності на вказаний об’єкт нерухомого майна, на що листом від 01.04.2008 року № 555/01-24-4 Затоківською селищною радою було надано відповідь про відмову в оформленні права власності у зв’язку з відсутністю актів про прийняття об’єкта до експлуатації.

Враховуючи, що будівництво спірного об’єкту здійснювалося Одеською залізницею самостійно, об’єкт експлуатується, відображений в самостійному балансі та утримується за власний рахунок відокремленого структурного підрозділу Одеської залізниці, однак акти про введення в експлуатацію об’єкту у Міністерства транспорту та зв’язку України та Одеської залізниці відсутні, дозвільна та проектно –кошторисна документація на будівництво втрачені, позивач просить визнати за ним право власності у судовому порядку.

Крім того, Міністерство транспорту та зв’язку України у позовній заяві зазначає, що згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ОД № 003996, виданим на підставі рішення Затоківської селищної ради народних депутатів від 30.12.1998 року № 45, Одеській залізниці у постійне користування для виробничої діяльності відведено земельну ділянку, в межах якої, згідно з викопіюванням ділянки смуги відводу, знаходиться спірний об’єкт нерухомості.

У судовому засіданні 12.04.2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Третя особа –Одеська залізниця надіслала до суду письмові пояснення щодо позову, в яких просить суд позовні вимоги Міністерства транспорту та зв’язку України до Затоківської селищної ради задовольнити повністю.

Відповідач –Затоківська селищна рада, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення, у судове засідання не з’явився, про поважність причин відсутності суд не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача та представника третьої особи, суд встановив наступне:

Відповідно до Положення про Одеське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1 служби будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд Одеської залізниці, Одеське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1 є відокремленим структурним підрозділом Одеської залізниці, заснованим на загальнодержавній власності без права юридичної особи.

Як вбачається із матеріалів справи, спірний об’єкт нерухомого майна, розташований за адресою: Одеська область, смт. Затока, станція Бугаз, вул. Піонерська, тривалий час знаходиться на утриманні відокремленого підрозділу Одеської залізниці –Одеського будівельно-монтажного експлуатаційного управління №1 та відображений в його самостійному балансі. На зазначений об’єкт ведеться інвентарна картка обліку основних засобів (інвентарний номер 010562).

10.03.1999 року Одеській залізниці відповідно до рішення Затоківської селищної ради народних депутатів від 30.12.1998 року № 45 виданий Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ОД № 003996, згідно якого Одеській залізниці надається у постійне користування для виробничої діяльності 50,68 га землі в межах згідно з планом землекористування.

На замовлення Одеської залізниці Комунальним підприємством „Білгород-Дністровське бюро технічної інвентаризації” були проведені інвентаризаційні роботи та виготовлено технічний паспорт від 18.07.2007 року на будівлю зв’язку (літера „А”), площею 156,15 кв.м, розташовану за адресою: Одеська область, смт. Затока, станція Бугаз, вул. Піонерська.

Крім того, позивачем у ДПВІ ”Одесжелдорпроект”, діючого на підставі ліцензії Серії АБ № 271429, було замовлено технічний висновок про стан основних несучих конструкцій нежитлової будівлі (будинку зв’язку), з якого вбачається, що будівля знаходиться у задовільному стані та придатна до подальшої експлуатації.

Листами від 16.10.2007 року № 2208, від 03.12.2007 року № 2569, від 21.01.2008 року № 152 та від 18.02.2008 року №НГ-1/105 Одеська залізниця в особі свого відокремленого структурного підрозділу –Одеського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 1 зверталася до відповідача –Затоківської селищної ради із проханням розглянути на сесії селищної ради питання щодо внесення змін у комп’ютерну базу прав власності на нерухоме майно відповідної селищної ради, присвоєння адреси та оформлення свідоцтва про право власності на будівлі та споруди, що розташовані на території смт. Затока, зокрема й на будівлю зв’язку (літера „А”), площею 156,15 кв.м, розташовану за адресою: Одеська область, смт. Затока, станція Бугаз, вул. Піонерська, що є предметом зазначеного позову.

Листом від 01.04.2008 року № 555/01-24-4 виконавчим комітетом Затоківської селищної ради було надано відповідь начальнику Одеського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 1 про можливість розгляду питання щодо оформлення права власності лише після надання завіреного належним чином акту про прийняття об’єктів до експлуатації.

Відмова відповідача здійснити оформлення правовстановлюючих документів й зумовила Міністерство транспорту та зв’язку України звернутися до господарського суду з даними позовними вимогами за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Проаналізувавши надані докази в їх сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд доходить висновку про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник може пред’явити позов про визнання його права власності, зокрема, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи, що відповідачем –Затоківською селищною радою листом від 01.04.2008 року № 555/01-24-4 було відмовлено позивачу в оформленні права власності на об’єкт нерухомості –на будівлю зв’язку (літера „А”), площею 156,15 кв.м, розташовану за адресою: Одеська область, смт. Затока, станція Бугаз, вул. Піонерська, що перебуває на праві господарського відання Одеської залізниці та знаходиться на балансі Одеського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 1 Одеської залізниці, у зв’язку з відсутністю необхідної кількості правовстановлюючих документів, суд доходить висновку про правомірність звернення позивача із даними позовними вимогами до суду.

Згідно ст. 90 Цивільного кодексу України РСР від 18.07.1963 року, що був чинний на момент будівництва спірної будівлі, земля, її надра, води і ліси знаходяться у виключній власності держави і надаються тільки в користування. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що спірний об’єкт –будівля зв’язку (літера „А”), площею 156,15 кв.м, розташована за адресою: Одеська область, смт. Затока, станція Бугаз, вул. Піонерська, яка, як вбачається з матеріалів справи, була збудована у 1973 році, на час її будівництва належала до державної форми власності.

Як положеннями ст. 3 Закону України “Про власність” від 07.02.1991 року № 697-ХХІІ, який діяв в Україні з 1991 року, так і приписами ст.ст. 2, 318 Цивільного кодексу України в редакції від 16.01.2003 року № 435-IV (який є чинним в нинішній час), держава визнана одним із суб'єктів права власності в Україні.

Указом Президії Верховної Ради України від 30.08.1991 року № 1452-XII „Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави” встановлено, що підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України, з прийняттям цього Указу переходять у державну власність України.

Враховуючи, що Одеське будівельно-монтажне експлуатаційне управління № 1 є відокремленим структурним підрозділом Одеської залізниці, заснованим на загальнодержавній власності без права юридичної особи, суд доходить висновку, що будівля зв’язку (літера „А”), площею 156,15 кв.м, розташована за адресою: Одеська область, смт. Затока, станція Бугаз, вул. Піонерська, збудована до 1992 року, належить до власності держави Україна, як правонаступника СРСР.

Згідно із ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

Відповідно до ст. 116 Конституції України, Кабінет Міністрів України, зокрема, здійснює управління об'єктами державної власності відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України „Про управління об'єктами державної власності” від 21.09.2006 року N 185-Vвизначено, що управління об'єктами державної власності –це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Відповідно до ст. 4 цього Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є: Кабінет Міністрів України; Фонд державного майна України; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі - господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі - уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Зазначене цілком кореспондується із ч. 2, 3 ст. 73 Господарського кодексу України, згідно з якими орган державної влади, до сфери управління якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами. Майно державного унітарного підприємства перебуває у державній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання чи праві оперативного управління.

Відповідно до п.п. 12 п. 4 Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 року № 789, Міністерство транспорту та зв’язку України здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Як вбачається зі статуту Одеської залізниці (п.1.1), це створене згідно зі ст.ст. 1, 4 Закону України „Про залізничний транспорт” статутне територіально-галузеве об’єднання, засноване на державній власності і підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України, що входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв’язку України.

Згідно до п.п. 4.1, 4.2 статуту Одеської залізниці майно Залізниці становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається у балансі Залізниці. Майно Залізниці є державною власністю і закріплюється за нею на праві повного господарського відання.

Всі вищенаведені приписи діючого законодавства, а також положення статуту Одеської залізниці, дозволяють дійти висновку, що з метою реалізації покладених законом завдань щодо збереження та ефективного використання державного майна, суб’єктом спірних правовідносин, предметом яких є питання оформлення правовстановлюючих документів на нерухоме майно, є Міністерство транспорту та зв’язку України.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.

Враховуючи обов’язковість дотримання суб’єктами цивільного обігу Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.01.2003 року № 6/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.01.2003 року за реєстраційним № 66/7387, яким встановлено, що державна реєстрація прав власності на об’єкти нерухомості є обов’язковим елементом при виникненні, зміні або припиненні права власності на нерухоме майно, а також складовою частиною цивільних правовідносин, пов’язаних з реалізацією права власності, суд зазначає, що відсутність належним чином оформлених правовстановлюючих документів на нерухоме майно позбавляє Міністерство транспорту та зв’язку України, як органа, уповноваженого Державою здійснювати функції управління державним майном, як здійснити реєстрацію права власності на спірний об’єкт на виконання приведених вище законодавчих положень, так і позбавляє даного суб’єкта цивільних правовідносин у повному обсязі здійснювати реалізацію своїх прав власника щодо володіння, користування та розпорядження цим майном.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес, зокрема, шляхом, визнання права. При цьому, згідно із ст. 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги відповідність стану спірного об’єкту будівельним нормам та правилам та придатність його для подальшої експлуатації, суд зазначає, що позовні вимоги Міністерства транспорту та зв’язку України про визнання за Державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України право державної власності на об’єкт нерухомого майна –будівлю зв’язку (літера „А”), площею 156,15 кв.м, розташовану за адресою: Одеська область, смт. Затока, станція Бугаз, вул. Піонерська, що перебуває на праві господарського відання Одеської залізниці та знаходиться на балансі Одеського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 1 Одеської залізниці, є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Приймаючи до уваги, що позивачем не заявлені вимоги про відшкодування державного мита та ІТЗ судового процесу, у суду відсутні підстави для покладення витрат на відповідача, разом з тим суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутися в подальшому з заявою для вирішення питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст.ст. 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за державою Україна в особі Міністерства транспорту та зв’язку України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 00017584) право власності на об’єкт нерухомого майна –будівлю зв’язку (літера „А”), площею 156,15 кв.м, розташовану за адресою: Одеська область, смт. Затока, станція Бугаз, вул. Піонерська, що перебуває на праві господарського відання Одеської залізниці та знаходиться на балансі Одеського будівельно-монтажного експлуатаційного управління № 1 Одеської залізниці.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя