Єдиний державний реєстр судових рішень
РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
25 вересня 2023 року м. Рівне№460/15764/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді В.В. Щербакова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України м.Києві про зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, Головного управління Пенсійного фонду України м.Києві про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, як особа потерпіла від Чорнобильської катастрофи, яка постійно проживала у зоні добровільного відселення з моменту аварії згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідачем відмовлено у призначенні пенсії, оскільки не підтверджено проживання в зоні добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше 3 років. Вважаючи такі рішення протиправними, позивач звернувся до суду.
Ухвалою суду від 03.07.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позиція відповідачів викладена у відзивах на позовну заяву, відповідно до змісту якого вони заперечують проти задоволення позовних вимог. Зазначають, що до заяви про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку позивачем було надано посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідку про період реєстрації місця проживання в зоні посиленого радіологічного контролю, рішення суду. Вважає, що період постійного проживання не може бути підтвердженим рішенням суду, оскільки відповідно до наданих документів позивач з 01.09.1986 по 10.07.1993 навчалась в Львівському державному сільськогосподарсьму інституті - м.Львів, яке не відноситься до території гарантованого добровільного відселення. Тобто, на думку відповідача, умова про постійне місце роботи у такій зоні не може бути застосована до позивача. Тому, згідно з наданими документами, позивач права на зниження пенсійного віку не набув. За таких обставин, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою про призначення йому пенсії за віком на підставі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві від 24.05.2023 року №172050004763 відмовлено у призначенні пенсії, оскільки не підтверджено факт проживання в зоні добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше 3 років.
Не погоджуючись із позицією відповідача позивач звернулась до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 року (далі Закон №796-XII).
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з абз. 6 п. 2 ч. 1 ст. 55 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у такому порядку: 2 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Оцінюючи обґрунтованість тверджень позивача щодо наявності у неї права на призначення пенсії суд враховує, що згідно з п.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
24.05.2023 року відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, оскільки не підтверджено період проживання роботи не менше 3 років станом на 01.01.1993 в зоні гарантованого добровільного відселення. Зокрема відповідачем не враховано періоди з 01.09.1986 по 01.07.1993 період навчання, з 27.06.1986 по 26.08.1986 (незавірене виправлення дати наказу про зарахування), з 01.09.2002 по 31.12.2003 (відсутні дані сплати страхових внесків)
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров`я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені у Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII (далі Закон №796).
Згідно з ст. 9 Закону № 796 (тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; 3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт.
Згідно з ст.55 Закону №796 особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють в зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали в цій зоні не менше 4 років, на 2 роки та додатково на 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Відповідно до пп.5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (зі змінами внесеними згідно з Постановою правління Пенсійного фонду України №13-2 від 30.07.2015, далі Порядок №22-1), документом, що засвідчує особливий статус особи, зокрема є посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, у разі звернення особи із заявою про призначення їй пенсії із застосуванням ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" для підтвердження особливого статусу заявника додається посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.
При цьому, суд звертає увагу на те, що зменшення пенсійного віку на 6 років відповідно до ст.55 Закону № 796-ХІІ можливе за наявності двох самостійних умов:
1) початкова величина зниження пенсійного віку 3 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період;
2) проживання щонайменше 3 роки станом на 1 січня 1993 року є умовою, яка встановлює додатково 1 рік зменшення пенсійного віку за 2 роки проживання, роботи.
Водночас, застосування як першої, так і другої умови, можливе у разі постійного проживання особи в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01 січня 1993 року щонайменше 3 років.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 06.03.2023 у справі №556/152/23 встановлено факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 постійно проживав в с.Хиночі Володимирецького (нині - Вараського) району Рівненської області, в період з вересня 1989 по липень 1993 року.
Суд також зауважує, що в ході розгляду справи №556/152/23 судом надавалась оцінка доказам щодо фактичного проживання в с.Хиночі під час навчання з 01.09.1986 по 10.07.1993 навчалась в Львівському державному сільськогосподарсьму інституті - м.Львів.
Зокрема, судом встановлено, що позивач навчався за індивідуальною програмою та проживав до липня 1993 року в с.Хиночі без реєстрації місця проживання,
Рішення суду набрало законної сили 06.04.2023, а тому вищезазначені обставини в силу положень ч.4 ст. 78 КАС України доказуванню не підлягають.
Крім того, довідкою №478 від 09.05.2023, виданою виконкомом Володимирецькою селищною радою Рівненської області підтверджено, по позивач в період з 01.01.1986 по 11.11.1987, з 14.05.1989 по липень 1993 року в с. Хиночі Володимирецького району.
Село Хиночі Володимирецького району Рівненської області, згідно з Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106 віднесено до зони гарантованого добровільного відселення.
Суд зауважує, що відповідно до наведених вище положень законодавства, підставою для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи), а не реєстрації у зоні посиленого радіологічного контролю.
Висновок аналогічного характеру містяться в постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №572/245/17, від 17.06.2020 у справі №572/456/17, що обов`язково враховується судом при вирішенні даних спірних правовідносин.
Враховуючи, що початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року, а період роботи чи проживання у вказаний період позивачем підтверджено рішенням суду, то суд дійшов висновку, щодо наявності підстави для застосування початкової величини зниження пенсійного віку на 3 роки до позивача.
Водночас, проживання та робота позивача на гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 більше 3 років (зокрема, 5 років 11 місяць 11 днів), та 6 років 6 місяців 11 дні на дату звернення до пенсійного органу, дає право на зменшення пенсійного віку на 3 роки ( з розрахунку 1 рік за 2 роки проживання / роботи), тобто у 54 роки відповідно до ст.55 Закону №796-ХІІ.
Визначаючись щодо дати з якої слід призначити позивачу пенсії, суд зауважує, що відповідно до п.1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:
- пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Оскільки позивач звернувся до пенсійного орану із заявою про призначення пенсії 16.05.2023 року, тобто поза межами трьох місяців з дня досягнення ним 54 річного віку, відповідно призначення пенсії має відбутися саме з 16.05.2023 року дати звернення із заявою про призначення пенсії.
З метою належного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити позивачу пенсію у відповідності до вимог статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 16.05.2023, а також вихід за межі позовних вимог та скасування рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві від 24.05.2023 року №172050004763 про відмову у призначенні пенсії.
У зв`язку з викладеним, позовні вимоги підлягають до задоволення у повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити повністю
Визнати протиправним рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в м.Києві від 24.05.2023 року №172050004763 щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області призначити ОСОБА_1 з 16.05.2023 року пенсію за віком згідно зі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві суму судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 25 вересня 2023 року.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16,м. Київ,04053, код ЄДРПОУ 42098368)
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул.О.Борисенка, 7, м.Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 21084076)
Суддя В.В. Щербаков
Судове рішення № 113695340, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 25.09.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 460/15764/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: