Ухвала суду № 113695329, 25.09.2023, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 вересня 2023 року м. Рівне№460/18216/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. розглянувши в письмовому провадженні процесуальне питання, пов`язане з розглядом справи за позовом

Підприємства Клевань "Комунсервіс" доГоловного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

20.07.2023 Підприємство Клевань "Комунсервіс" звернулось всуд з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській областіпро визнання неправомірним та скасування податкових повідомлень - рішень №0001301305 та №0001321305 від 29 травня 2019 року.

Ухвалою суду від 31.07.2023 позовна заява була залишена без руху з огляду на несплату позивачем суми судового збору.

Ухвалою суду від 14.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав до суду заяву про залишення позову без розгляду.

В обґрунтування вказаної заяви, відповідач покликається на те, що рішенням ДПС України №17878/6/99-00-06-01-03-06 від 05.07.2023 скаргу платника податків на податкові повідомлення - рішення №0001301305 та №0001321305 від 29.05.2019 було залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строків на адміністративне оскарження.

Суд звертає увагу на те, що Кодексом адміністративного судочинства України не визначений порядок вирішення заяв про залишення позову без розгляду, в тому числі щодо обов`язкового вирішення таких клопотань в судовому засіданні.

Разом з тим, згідно з частиною третьою статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Враховуючи, що розгляд вказаної справи здійснюється судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, суд вважає за можливе здійснити розгляд заявленого відповідачем клопотання в порядку письмового провадження.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу клопотання про залишення позову без розгляду, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексу адміністративного судочинства України встановлений скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Згідно з пунктом 54.3. статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством (підпункт 54.3.1);

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (підпункт 54.3.2);

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підпункт 54.3.3);

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом (підпункт 54.3.5.);

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях (підпункт 54.3.6.).

В силу положень пунктів 56.1.-56.3 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій або електронній формі засобами електронного зв`язку протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Протягом шести місяців з дати закінчення вищевказаного десятиденного строку, платник податків має право подати скаргу разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку та копіями підтверджуючих документів поважності причин його пропуску (за наявності). У скарзі може міститися клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку. Контролюючий орган вищого рівня, розглядаючи клопотання платника податків, поновлює пропущений строк на подання скарги в адміністративному порядку, якщо визнає причини його пропуску поважними. Скарги на рішення територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

В свою чергу, за правилами пункту 56.7. цієї ж статті, у разі прийняття контролюючим органом вищого рівня рішення про відмову платнику податків у поновленні пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку або порушення платником податків вимог пункту 56.3 цієї статті (крім випадків, коли платником податків було подано клопотання про поновлення пропущеного строку на подання скарги в адміністративному порядку), подані платником податків скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

Судом встановлено, що податкові повідомлення - рішення №0001301305 та №0001321305 від 29.05.2019 були оскаржені платником податків в межах процедури адміністративного узгодження лише 20.06.2023, тобто в строк, який перевищує більше ніж на чотири роки той, який визначений законодавстом.

Відповідно до цього, рішенням ДПС України №17878/6/99-00-06-01-03-06 від 05.07.2023 скаргу платника податків залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строків на адміністративне оскарження.

Зазначене рішення не є рішенням контролюючого органу вищого рівня, прийнятим за результатами розгляду скарги платника на податкові повідомлення - рішення №0001301305 та №0001321305 від 29.05.2019 в рамках процедури адміністративного оскарження, позаяк не є рішенням по суті скарги.

А відтак, вважається, що платник податків в даному випадку не використав процедуру досудового порядку вирішення спору.

Приписами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 27 січня 2022 року в справі №160/11673/20 відступила від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, у частині того, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду, у тому числі після використання процедури адміністративного оскарження, становить 1095 днів з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено, і сформулювала такий правовий висновок: "Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів."

За змістом позовної заяви, предметом позову є оскарження податкових повідомлень-рішень, датованих 29 травня 2019 року. З позовною заявою до суду позивач звернувся 20 липня 2023 року, тобто пропустивши визначений нормами Кодексу адміністративного судочинства України шестимісячний строк звернення до суду, більш ніж на три календарних роки.

Заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач не подавав.

Згідно з частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За приписами частини четвертої цієї статті, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Аналіз вказаних вище положень Кодексу адміністративного судочинства України дозволяє прийти до висновку про те, що в разі встановлення судом факту пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду після відкриття провадження у справі або якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, суд зобов`язаний надати позивачу можливість подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду або заяву із зазначенням інших причин пропуску ним відповідного строку, які можуть бути визнані судом поважними або неповажними, що матиме своїм наслідком залишення позову без розгляду.

Вказане узгоджується з положеннями частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу (зокрема, вимог частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України щодо подання одночасно з позовом заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в разі пропуску такого строку), постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Таким чином, подана відповідачем заява про залишення позову без розгляду є передчасною, а її задоволення унеможливить надання судом позивачу можливості для подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, що суперечить положенням частини третьої статті 123, частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України та порушить право останнього на доступ до суду та ефективний засіб юридичного захисту, гарантовані статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку про відсутність на даному етапі достатніх правових підстав для задоволення заяви відповідача про залишення позову без розгляду та про необхідність залишення позовної заяви без руху.

Крім того, з урахуванням наведеного вище, слід запропонувати позивачу протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду: заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 160, 161, 171, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Підприємства Клевань "Комунсервіс" залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.

Суддя Н.В. Друзенко