Рішення № 11369495, 09.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2010 р.Справа № 10/9-10-228 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Др. ОЕТКЕР»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталка-Трейд»

про стягнення 3404,34 грн.

Суддя Смелянець Г.Є.

за участю представників сторін

від позивача: Крепель Д.І. за довіреністю від 25.12.2009р.

від відповідача: не з’явився

Суть спору: ТОВ «Др. ОЕТКЕР» звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ «Наталка-Трейд»3404,34 грн., з яких, 2762,90 грн. –основний борг за товар, що поставлений позивачем на підставі укладеного з відповідачем договору поставки на умовах реалізації від 05.04.2006р., 279,50 грн. –пеня, 82,89 грн. –3% річних та 279,05 грн. –індекс інфляції, що нараховані відповідачу за порушення строків оплати поставленого позивачем товару. Також позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати в сумі 1836 грн., в т.ч. витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн. та витрати на правову допомогу адвоката в сумі 1500 грн.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову до суду не надав. При цьому судові ухвали про порушення провадження справі та про відкладення розгляду справи відповідачем одержані, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, а тому суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача у судових засіданнях та в силу вимог ст.75 ГПК України за наявними у справі документами.

Ухвалою в.о. голови суду від 12.03.2010р. строк розгляду справи продовжений до 12.04.2010р.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

05.04.2006р. між ТОВ «Др. ОЕТКЕР»(постачальник, позивач) і ТОВ «Наталка-Трейд»(виконавець, відповідач) укладений договір поставки на умовах реалізації, згідно з яким, позивач зобов’язується поставляти і передавати відповідачу для подальшої реалізації продовольчі і/або непродовольчі товари (в подальшому товар) по його заявкам.

Умовами п.1.2. договору передбачено, що ціна, кількість і асортимент товару, що поставляється обумовлюється в специфікаціях, які являються невід’ємною частиною даного договору.

Згідно з умовами п.2.1.1. договору позивач зобов’язується забезпечувати поставку якісного товару на адресу відповідача відповідно з його заявками, в строго встановлені даним договором строки; забезпечувати доставку і належну передачу уповноваженій особі товару за місцем знаходження складу (торгівельної точки) відповідача, оформлювати вантажні і супровідні документи на товар.

Відповідно до умов п.2.2.1.-2.2.4. договору відповідач зобов’язується направляти позивачу заказ (заявку) в порядку встановленому даним договором; здійснювати розвантаження поставленого товару; підписувати вантажні і супровідні документи; своєчасно здійснювати оплату за одержаний товар в порядку, передбаченому даним договором.

У розділі 4 договору передбачені умови поставки, а саме встановлено, що поставка товару здійснюється на підставі заявки (замовлення) відповідача; що заявка повинна бути оформлена в письмовій формі (допускається –по факсу) і включати наступні показники: назву одержувача, найменування (асортимент) товару, його характеристику (описання), кількість, дату, час поставки; доставка товару здійснюється силами і що рахунок позивача на умовах DDU –«поставка до складу відповідача»(в редакції правил Інкотермс-2000р.); що поставка кожної партії товару здійснюється на протязі 4 днів з моменту передачі відповідачем замовлення (заявки); що приймання-передача товару відповідачу здійснюється на підставі накладних, які підписуються в двох екземплярах представниками обох сторін, які мають належні повноваження.

У розділі 5 договору передбачені умови щодо ціни та порядку розрахунків, а саме встановлено, що відповідач кожний місяць перераховує позивачу грошові кошти, одержані від реалізації товару третім особам, до 10-числа місця, наступного за місяцем, в якому був здійснений продаж товару; що всі розрахунки здійснюються в національній валюті України на підставі виставлених рахунків бляхо перерахування безготівково; що за результатами діяльності за визначені періоди сторони здійснюють звірку розрахунків, результати якої оформлюються відповідним Актом. Дані, що підтверджені сторонами в Акті звірки являються підставою для кінцевих розрахунків.

Відповідно до умов п.6.1. договору у випадку порушення строків перерахування грошових коштів за реалізований товар відповідач зобов’язується сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з умовами п.7.1. договору даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами, укладений строком на один рік і діє до виконання сторонами своїх зобов’язань по договору в повному обсязі, а відповідно до умов п.7.2. договору у випадку відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору за один місяць до закінчення його дії, він вважається продовжним на той же строк і на тих же умовах, які були передбачені даним договором.

Разом з тим судом встановлено, що на виконання умов вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 7873,98 грн., а саме 13.06.2007р. позивач поставив відповідачу товар на суму 3926,94 грн., що підтверджується видатковою накладною №ДО-00955 від 13.06.2007р., ТТН та податковою накладною №04816 від 13.06.2007р. на суму 2393,46 грн.; видатковою накладною №ДО-00956 від 13.06.2007р.,ТТН та податковою накладною №04817 від 13.06.2007р. на суму 1533,48 грн. 31.08.2007р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3947,04 грн., що підтверджується видатковою накладною № №ДО-01548 від 31.08.2007р., ТТН та податковою накладною №05533 від 31.08.2007р. на суму 1914,48 грн.; видатковою накладною №ДО-01549 від 31.08.2007р., ТТН та податковою накладною №05534 від 31.08.2007. на суму 2032,56 грн.

В свою чергу відповідач поставлений товар частково повернув позивачу на суму 2905,76 грн., що підтверджується розрахунками корегування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, зокрема до податкової накладної №04816 від 13.06.2007р. на суму 194,96 грн. (розрахунок №05615/04816 від 09.08.2007р.), на суму 251,08 грн. (розрахунок №06555/04816 від 01.11.2007р.); до податкової накладної №04817 від 13.06.2007р. на суму 40,68 грн. (розрахунок №06302/04817 від 01.10.2007р.), на суму 80,35 грн. (розрахунок №06552/04817 від 01.11.2007р.); до податкової накладної №05533 від 31.08.2007р. на суму 40,13 грн. (розрахунок №06551/05533 від 01.11.2007р.), на суму 817,50 грн. (розрахунок №06554/05533 від 01.11.2007р.), на суму 141,60 грн. (розрахунок №07045/05533 від 01.12.2007.); до податкової накладної №05534 від 31.08.2007р. на суму 154,86 грн. (розрахунок №05706/05534 від 01.09.2007р.), на суму 19,98 грн. (розрахунок №06122/05534 від 01.10.2007р.), на суму 200,38 грн. (розрахунок №06301/05534 від 01.10.2007р.), на суму 844,24 грн. (розрахунок №06550/05534 від 01.11.2007р.), на суму 120 грн. (розрахунок №07044/05534 від 01.12.2007р.).

В подальшому між сторонами проведено звірку розрахунків за наслідками якої складений акт звірки розрахунків, згідно з яким, за результатами звіряння рахунків та документів з 01.09.2009р. по 30.11.2009р. борг відповідача становить 2762,90 грн. Також між сторонами повторно підписаний акт звірки розрахунків, згідно з яким, станом на 30.06.2009р. сальдо на користь позивача становить 2762,90 грн.

Несплата відповідачем грошових коштів в сумі 2762,90 грн. і є підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

          Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність,зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Вимогами ч.1 ст.694 ЦК України також встановлено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір поставки на умовах відстрочення платежу, згідно з яким, позивач зобов’язався поставляти і передавати відповідачу для подальшої реалізації товар, а відповідач зобов’язався оплачувати поставлений товар, який реалізований третім особам до 10-го числа місяця, наступного за місяцем в якому був здійснений продаж товару.

Відповідно до вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а в силу вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов’язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.

Із вищевстановлених обставин справи випливає, що на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 7873,98 грн., що підтверджується видатковими накладними, ТТН, та податковими накладними, які в силу вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій. В свою чергу відповідач частину поставленого позивачем товару повернув, що підтверджується відповідними розрахунками корегування кількісних і вартісних показників до податкових накладних, згідно з якими, вартість повернутого відповідачем товару становить 2905,76 грн. Поряд з цим в подальшому між сторонами проведено звірку розрахунків та складені акти звірки розрахунків, згідно з якими, станом на 30.06.2009р. сальдо на користь позивача становить 2762,90 грн.

Таким чином, виходячи з того, що в силу умов укладеного між сторонами договору, дані, які підтверджені сторонами в акті звірки являються підставою для кінцевих розрахунків, господарський суд вважає, що підписаний між сторонами акт звірки розрахунків у розумінні вимог ст.34 ГПК України є належним доказом наявності боргу відповідача в сумі 2762,90 грн. Тим більш, що відповідач не надав до суду ані заперечень, ані доказів, що спростовують наявність цього боргу. При цьому такі докази неодноразово витребувані судом у відповідача в ухвалах суду від 24.02.2010р., від 12.03.2010р.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу є обґрунтованими і правомірними, а тому задовольняються господарським судом.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені, 3% річних та індексу інфляції, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства. Водночас в силу ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Як вище встановлено господарським судом, умовами укладеного між сторонами договору встановлено, що у випадку порушення строків перерахування грошових коштів за реалізований товар відповідач зобов’язується сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожний день прострочення.

Поряд з цим умовами укладеного між сторонами договору встановлено також, що відповідач оплачує поставлений позивачем товар до 10-числа місця, наступного за місяцем, в якому був здійснений продаж товару.

Між тим розрахунок пені, який здійснений позивачем та усні пояснення, які надані представником останнього у судовому засіданні свідчать, що нарахування пені здійснено позивачем з 01.01.2009р. на суму боргу 2762,90 грн., що не відповідає як умовам укладеного між сторонами договору щодо строків розрахунку відповідача за поставлений позивачем товар, так і вимогам ч.6 ст.232 ГК України, а тому господарський суд відмовляє у задоволені позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 279,50 грн.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних та індексу інфляції задовольняються господарським судом, з огляду на вимоги ст.625 ЦК України, якою встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті державного мита, по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також по сплаті витрат на оплату послуг адвоката покладаються на обидві сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому витрати позивача на оплату послуг адвоката покладаються на відповідача у справі з огляду на наявні у справі адвокатську угоду про надання адвокатських послуг №84 від 23.12.2009р., яка укладена між адвокатом Дем’янюк В.П. і позивачем та умовами пп. «в»п.2.2. якої передбачено зобов’язання адвоката на підставі письмової довіреності позивача представляти його інтереси в господарському суді Одеської області особисто та помічником адвоката Крепелем Д.І.; Свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю №1196/10 від 24.04.1997р.; трудовий договір від 17.11.2005р., який укладений між адвокатом Дем’янюк В.П. і помічником Крепель Д.І.; рахунок-фактуру №208 від 23.12.2009р. на оплату послуг адвоката в сумі 1500 грн.; платіжне доручення №1009 від 25.1.2009р. про оплату цих послуг.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82–85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Др. ОЕТКЕР»задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталка-Трейд»(65049, м. Одеса, Фонтанська дорога, 67 А, код ЄДРПОУ 33387136, п/р 26007277771 в ВАТ «МТБ»м. Іллічівськ, МФО 328168) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Др. ОЕТКЕР»(01013, м. Київ, вул. Пирогова, 10В, офіс 6, код ЄДРПОУ 32553204, п/р 26003001301428 в ЗАТ «ОТП БАНК»в м. Києві, МФО 300528) основний борг в сумі 2762 (дві тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 90 коп., 3% річних в сумі 82 (вісімдесят дві) грн. 89 коп., індекс інфляції в сумі 279 (двісті сімдесят дев’ять) грн. 05 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 93 (дев’яносто три) грн. 63 коп., витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 216 (двісті шістнадцять) грн. 62 коп., витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1376 (одна тисяча триста сімдесят шість) грн. 85 коп.

3.У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено у встановленому законом порядку.

Рішення підписане 09 квітня 2010р.

Суддя