Рішення № 11369288, 07.04.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2010 р.Справа № 15/25-10-812 Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

При секретарі М.Д. Стойковій

За участю представників:

від позивача –Баришникова Г.В.,

від відповідача –Шинкаренко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Нартекс” до Одеської залізниці про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Нартекс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Одеської залізниці про визнання за позивачем права власності на новозбудовану залізничну під’їзну колію, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 33/5, що прийнята в експлуатацію згідно акту приймання в експлуатацію від 25.12.2007 року. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на наступне.           

Товариство з обмеженою відповідальністю „Нартекс” зареєстровано Малиновською районною адміністрацією Одеського міськвиконкому 26 січня 2001 року за реєстраційним № 03567960ю0010785.

05 травня 2006 року приватним підприємством „ІТС Брокер” в проектній організації було замовлено розробку проектно-вишукувальної продукції –робочого проекту під'їзної залізничної колії ПП „ІТС Брокер” при ст. Одеса - Застава-І Одеської залізниці (передпроектні пророблення) .

11.05.2006 року було отримано згоду квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси на приєднання тупикової залізничної гілки ПП „ІТС Брокер” до під’їзних шляхів. 07 червня 2006 року комісією відповідно до телеграфної вказівки № 23-А від 01.06.2006 р. було складено акт вибору місця примикання під’їзної колії ПП „ІТС Брокер” по станції Одеса -Застава-І. При цьому в п. 1 акту було зазначено, що примикання слід здійснити шляхом врізання правостороннього ручного стрілочного переводу марки 1/9, Р65 на дерев'яних брусах. 08 червня 1006 року вказаний акт був затверджений в.о. головного інженеру Одеської залізниці.

На підставі договорі підряду від 20.10.2007 р. № 12 ліцензованою підрядною організацією були виконані роботи із будівництва вищевказаної залізничної колії.

20.11.2007 року згідно договору купівлі-продажу № 22/11-07 ПП „ІТС Брокер” передало всю робочу документацію на під'їзну залізничну колію та погодження на її будівництво, а також всі права на подальше будівництво та введення в експлуатацію вказаної під'їзної колії ТОВ „Нартекс”. У зв'язку з цим ПП „ІТС Брокер” звернулось до Одеської дирекції залізничних перевезень з відповідним листом.

20.11.2007 р. ТОВ „Нартекс” звернулось до начальника Одеської залізниці із проханням призначити комісію із приймання та введення в експлуатацію залізничної під'їзної колії при станції Одеса-Застава-І, що була збудована згідно робочого проекту № 76-2006, затвердженого головним інженером Одеської залізниці Стадниченко В.Б.

25.12.2007 р. комісією із представників Одеської залізниці та ТОВ „Нартекс” за результатами обстеження збудованої в 2007 році під'їзної колії було складено акт приймання в експлуатацію вищевказаної новозбудованої під'їзної колії. Однак, як вказує позивач, у заголовку вказаного акту помилково було зазначено: „Акт приймання до експлуатації реконструйованої залізничної під'їзної колії”, що не відповідає змісту цього акту. Так, по всьому тексту акту приймання в експлуатацію зазначається саме про будівництво залізничної під'їзної колії ТОВ „Нартекс”, а не реконструкцію. Крім того, доповнення до цього акту містить такий заголовок: «к акту от 25.12.2007 г. приемки в эксплуатацию вновь построенного железнодорожного подьездного пути, принадлежащего ООО „Нартекс”.

Таким чином, на думку позивача, при складанні вищевказаного акту було порушено „Інструкцію з діловодства на Одеській залізниці”, затверджену наказом начальника Одеської залізниці № 093/Н від 17.03.2006 р., відповідно до якої заголовок до тексту документу (акту) повинен містити стислий виклад основного смислового аспекту змісту документу та граматично узгоджуватись з назвою документу.

В протесті Одеської транспортної прокуратури № 08/109-09 від 26.06.2009 р. було встановлено, що причиною цього стало те, що керівництвом Одеської дирекції залізничних перевезень використано надрукований текст назви акту, підготовлений для обстеження іншого об'єкту, а саме: «Акт приймання в експлуатацію реконструйованої залізничної колії», внаслідок чого заголовок акту мав розбіжність із фактичними результатами комісійної перевірки та змістом акту.

Разом з тим позивач зазначає, що згідно акту приймання в експлуатацію від 25.12.2007 р. до експлуатації була прийнята не реконструйована, а саме новозбудована залізнична під'їзна колія ТОВ „Нартекс”.

Однак, позивач вказує, що після встановлення вказаних фактів відповідач відмовився внести зміни у зазначений акт приймання до експлуатацій та викласти його заголовок у відповідній редакції. Таким чином, оскільки відповідач не визнає, що позивач є власником вищевказаної новозбудованої залізничної під’їзної колії, позивач і звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.02.2010 р. порушено провадження у справі № 15/25-10-812 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач заявив клопотання про припинення провадження у справі згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України, посилаючись на відсутність предмету спору між сторонами. При цьому відповідач зазначає, що право власності на спірну залізничну колію підтверджується наявними в матеріалах справи документами та відповідач визнає наявність у позивача такого права власності.

Вказане клопотання відповідача судом було розглянуто та суд, порадившись на місці, ухвалив відмовити у задоволенні цього клопотання у зв’язку з його необґрунтованістю.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд зазначає наступне.

20 листопада 2007 року між Приватним підприємством „ІТС Брокер” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Нартекс” був укладений договір купівлі-продажу № 22/11-07 (а.с. 19-20), згідно якого позивач придбав у власність нематеріальні активи, а саме робочий проект під’їзного залізничного шляху ПП „ІТС Брокер” (а.с. 33-43), який визначений у специфікації № 1 до цього договору (а.с. 99), що підтверджується актом прийому-передачі від 26.11.2007 р. до договору купівлі-продажу (а.с. 100-101).

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказаний робочий проект залізничного шляху був виготовлений на замовлення ПП „ІТС Брокер” підрядною організацією –ТОВ „Експрес-Проект” згідно договору № 76 від 05.05.2006 р. на виконання проектної вишукувальної продукції (а.с. 11), укладеного між ПП „ІТС Брокер” та ТОВ „Експрес-Проект”. При цьому у відповідності з актом прийому-передачі готової продукції від 23.06.2006 р. та накладною № 34 від 30.06.2006 р. ТОВ „Експрес-Проект” передало позивачу готовий робочий проект під'їзної залізничної колії ПП „ІТС Брокер” при ст. Одеса - Застава-І Одеської залізниці.

Крім того, ПП „ІТС Брокер” 11.05.2006 року отримало згоду Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси на приєднання тупикової залізничної гілки ПП „ІТС Брокер” до під’їзних шляхів, про що свідчить лист КЕВ м. Одеси від 11.05.2006 р. (а.с. 14).

07 червня 2006 року відповідною комісією у відповідності з телеграфною вказівкою № 23-А від 01.06.2006 р. був складений акт вибору місця примикання під’їзної колії ПП „ІТС Брокер” по станції Одеса - Застава-І (а.с. 15). При цьому в п. 1 акту було зазначено, що примикання слід здійснити шляхом врізання правостороннього ручного стрілочного переводу марки 1/9, Р65 на дерев'яних брусах. Вказаний акт був затверджений 08 червня 2006 року в.о. головного інженеру Одеської залізниці.

Разом з тим слід зазначити, що 20.10.2007 р. ТОВ „Нартекс” уклало з ПП „Колія Сервіс” договір підряду № 12, згідно якого ПП „Колія Сервіс” (ліцензія на здійснення будівельної діяльності серії АВ № 305958, видана Одеською обласною державною адміністрацією 30.01.2007 р.) зобов’язалось здійснити будівництво залізничної колії на замовлення позивача. Обсяги, характер та вартість виконаних підрядною організацією робіт ПП „Колія Сервіс” визначені договірною ціною (а.с. 102-103), що є невід’ємною частиною договору підряду.

При цьому слід зазначити, що ТОВ „Експрес-Проект” був виготовлений технічний паспорт залізничної під'їзної колії ТОВ „Нартекс” при станції Одеса –Застава-І Одеської залізниці станом на 28.10.2007 р.

Так, ПП „Колія Сервіс” згідно договору підряду були виконані роботи з будівництва спірної залізничної колії. У зв’язку з цим позивач листом № 20/11 від 20.11.2007 р. звернувся до начальника Одеської залізниці про призначення комісії з приймання та введення в експлуатацію залізничної під’їзної колії при станції Одеса –Застава-І, що була збудована згідно робочого проекту № 76-2006, затвердженого головним інженером Одеської залізниці Стадниченко В.Б. та придбаного позивачем у ПП „ІТС Брокер”.

25.12.2007 р. комісією, до складу якої входили представники Одеської залізниці та ТОВ „Нартекс”, за результатами обстеження збудованої в 2007 році під'їзної колії був складений акт приймання в експлуатацію вищевказаної новозбудованої під'їзної колії, згідно якого комісія ухвалила прийняти в експлуатацію вказану залізничну колію ТОВ „Нартекс” після усунення виявлених недоліків. Перелік виявлених недоліків міститься у доповненні до акту від 25.12.2007 р. Однак, як вбачається зі змісту заголовку вказаного акту від 25.12.2007 р., вказаний акт має таку назву: „Акт приймання до експлуатації реконструйованої залізничної під'їзної колії”, що не відповідає змісту цього акту. Так, по всьому тексту акту приймання в експлуатацію зазначається саме про будівництво залізничної під'їзної колії ТОВ „Нартекс”, а не реконструкцію. Більш того, матеріалами справи підтверджується факт здійснення саме будівництва спірної залізничної під’їзної колії. Крім того, у доповненні до акту від 25.12.2007 р. йдеться мова саме про акт приймання в експлуатацію новозбудованої залізничної під’їзної колії, що належить ТОВ „Нартекс”.

У зв’язку з вищезазначеними обставинами Одеською транспортною прокуратурою був внесений протест № 08/109-09 від 26.06.2009 р. на акт приймання в експлуатацію реконструйованої залізничної колії ТОВ „Нартекс” від 25.12.2007 р. Так, у протесті зазначено, що причиною того, що заголовок акту не відповідає змісту документу, стало те, що керівництвом Одеської дирекції залізничних перевезень використано надрукований текст назви акту, підготовлений для обстеження іншого об'єкту, а саме: „Акт приймання в експлуатацію реконструйованої залізничної колії”, внаслідок чого заголовок акту мав розбіжність із фактичними результатами комісійної перевірки та змістом акту. При цьому згідно вказаного протесту прокуратури вказаний акт підлягав приведенню у відповідність з законом та іншими нормативними актами.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, листом від 10.01.2008 р. позивач звернувся до відповідача з листом (вх. № 21 від 11.01.2008 р.), в якому зазначено про усунення виявлених недоліків при здісненні будівництва спірної залізничної колії, які зазначені у доповненні до акту приймання в експлуатацію вказаної залізничної під'їзної колії ТОВ „Нартекс” від 25.12.2007 р.

Однак, за твердженнями позивача, після встановлення вказаних фактів відповідач відмовився внести зміни у зазначений акт приймання до експлуатацій та викласти його заголовок у відповідній редакції, що, на думку позивача, свідчить про невизнання відповідачем права власності позивача на спірну колію.

Відповідач в ході розгляду справи заявив, що не оспорює право власності позивача на спірну залізничну колію, а тому предмет спору відсутній. Однак, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про відсутність предмету спору, оскільки доказів здійснення відповідачем відповідних заходів щодо усунення виявлених в протесті прокуратури порушень не надано, зокрема, відповідні зміни до акту приймання в експлуатацію спірної залізничної колі не вносились.

Згідно ст. 876 Цивільного кодексу України власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором.

Оскільки матеріалами справи підтверджено, що спірну залізничну колію було збудовано на замовлення позивача, відповідно позивач є власником вказаної залізничної колії.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред’явити позов про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документу, що посвідчує його право власності.

Зі змісту та суті зазначеної статті позов з цієї підстави може заявлятись до будь-якої особи, яка словами або діями (в певних випадках бездіяльністю) заявила претензії на річ, яка перебуває у власності іншої особи, або не визнає це право у будь-який спосіб. При цьому позивач, пред’являючи такий позов, повинен надати докази вчинення відповідачем дій, у т.ч. його висловлень, які можуть бути розцінені як невизнання чи оспорювання права.

Отже, позивачем у спорах про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних правовідносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої права у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів з боку третіх осіб. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Тобто метою подання такого позову згідно ст. 392 ЦК України є усунення невизначеності у суб'єктивному праві, належному особі, а також створення сприятливих умов для здійснення суб'єктивного права особою.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно п. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

В силу ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій розсуд.

З огляду на те, що відповідач на момент звернення позивача до суду з даним позовом не усунув виявлені прокуратурою порушення при складенні акту приймання в експлуатацію спірної залізничної колії, який в результаті є документом, на підставі якого позивач може використовувати вказану колію у своїй діяльності, господарський суд вважає, що таке право власності позивача підлягає захисту шляхом його визнання, що сприятиме усуненню невизначеності у суб’єктивному праві щодо спірної колії.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Такі положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Разом з тим слід зазначити, що згідно ст.ст. 87, 90 Статуту залізниць Союзу РСР, затв. постановою Ради Міністрів СРСР від 06.04.1964 р. № 270, взаємовідносини залізниці з підприємством, що мають свої прирельсові склади та навантажувально-розвантажувальні майданчики на під'їзних коліях залізниці, регулюються договором на подачу та забирання вагонів, а з підприємством, що мають свої під'їзні колії, регулюються договором на експлуатацію під'їзної колії.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 25.01.2008 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір про подачу та забирання вагонів на під’їзну колію ТОВ „Нартекс” при станції Одеса – Застава-І, який в свою чергу підтверджує належність спірної колії позивачу.

Також у відповідності з телеграфною вказівкою № 776-А від 29.12.2008 р. був складений акт комісійного обстеження земельної ділянки, на якій розташована спірна залізнична колія та яка знаходиться за смугою відведення Одеської залізниці.

В подальшому рішенням Одеської міської ради від 22.01.2010 р. № 5408-V ТОВ „Нартекс” був наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду орієнтовною площею 0,802 га за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 33/5 для експлуатації й обслуговування адміністративно-виробничої будівлі та відкритої виробничої площадки.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ „Нартекс” про визнання за ним права власності на новозбудовану залізничну під’їзну колію, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 33/5, що прийнята в експлуатацію згідно акту приймання в експлуатацію від 25.12.2007 р., цілком обґрунтовані та відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Нартекс” до Одеської залізниці про визнання права власності задовольнити.

2.          ВИЗНАТИ за Товариством з обмеженою відповідальністю „Нартекс” (65074, м. Одеса, вул. Ак.Філатова, 29Б; код ЄДРПОУ 31270485) право власності на новозбудовану залізничну під’їзну колію, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Промислова, 33/5, що прийнята в експлуатацію згідно акту приймання в експлуатацію від 25.12.2007 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 12.04.2010 р.

Суддя