Рішення № 113692030, 19.09.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2023 року Справа № 160/17155/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" до Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИВ:

14.07.2023 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні КП "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" у встановлений чинним законодавством термін дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 8,065 га для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги за розміщенням об`єктів нерухомого майна за адресою: м.Дніпро, пл.Соборна, 14 (Соборний район);

- зобов`язати Дніпровську міську раду у встановлений чинним законодавством спосіб та термін розглянути питання щодо надання КП "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 8,065 га для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги за розміщенням об`єктів нерухомого майна за адресою: м.Дніпро, пл.Соборна, 14 (Соборний район), з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернувся з клопотанням від 15.02.2021 р. за № 30/338 до Дніпровського міського голови про надання дозволу на розроблення технічної документації з землеустрою на земельну ділянку, що розташована за адресою: м.Дніпро, площа Соборна, 14. У подальшому позивач звернувся з уточненням від 26.02.2021 р. за № 30/456 до клопотання від 15.02.2021 р. за № 30/338. У доповнення до вже поданих клопотань позивач звернувся з клопотанням від 17.03.2021 р. за № 30/640, де уточнив, що просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 8,065 га, яка розташована у м.Дніпро, в Соборному районі, за адресою: площа Соборна, буд.14. Листом від 12.11.2021 р. за №2/7-335 Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради повідомив, що на підставі клопотань КП "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова" ДОР" та документів, доданих до них, департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради підготовлено проект рішення міської ради "Про надання "ДОКЛ ІМ. МЕЧНИКОВА "ДОР", код ЄДРПОУ 01985423, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню комплексу будівель та споруд лікарні по пл.Соборній, 14 (Соборний район)". Зазначений проект рішення міської ради оприлюднено на офіційному Інтернет-порталі міської ради та передано на візування посадовим особами виконкому міської ради. Наразі проект рішення міської ради оприлюднено на офіційному Інтернет-порталі міської ради, але він так і не розглянутий відповідачем. Крім того, відповідно до листа Дніпровської обласної ради від 25.04.2019 р. за вих-1464/0/2-19, за позивачем на праві оперативного управління закріплене нерухоме майно, що розташоване за адресом: площа Соборна, 14, м.Дніпро. Право оперативного управління на нерухоме майно за адресою: площа Соборна, 14, м.Дніпро, зареєстроване за позивачем у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №13753893612101. Таким чином, відповідач тривалий час не розглядає питання надання дозволу на розробку проекту землеустрою чим перешкоджає позивачу в оформленні прав на землю, що й стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

На виконання вимог ухвали суду представниками відповідача 04.08.2023 року та 09.08.2023 року надано аналогічні за змістом відзиви на позовну заяву, в яких зазначено, що у разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Крім того, у адміністративній справі №452/2587/18 (постанова від 11.10.2020) Верховний Суд дійшов таких правових висновків: ". Закон не забороняє діяти так само і у разі прийняття відповідним органом у належній формі рішення про відмову у наданні дозволу з підстав, які особа вважає незаконними. Суд звертає увагу, що відповідно до ст.22 Закону України від 22.05.2003 р. № 858-IV "Про землеустрій", землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень. Таким чином, підставою для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, окрім рішення про надання дозволу, може бути договір або судове рішення. Суд відзначив, що надання дозволу не гарантує особі прийняття відповідним органом рішення про надання земельної ділянки у власність. Дозвіл і проект землеустрою, розроблений на його підставі, є лише стадіями єдиного процесу надання земельної ділянки у власність. Законний інтерес особи полягає не в отриманні дозволу, а в отриманні земельної ділянки у власність. Відтак, в судовому порядку підлягає захисту саме право на отримання земельної ділянки у власність. Також Суд зазначив, що ЗК України не передбачає можливості оскарження відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Відтак, оскільки протиправна бездіяльність у вигляді ненадання дозволу не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то, на думку Суду, і протиправне рішення у вигляді незаконної відмови у наданні дозволу теж не повинно бути перешкодою. Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що оспорюваним рішенням відповідача від 14.05.2015 про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту не порушено прав та інтересів позивача, оскільки за своєю правовою землеустрою природою воно не породжує виникнення у особи, якій надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки права власності на таку ділянку, а зазначений дозвіл є всього лиш наслідком виконання дотримання особою порядку звернення за таким дозволом...". Таким чином, відповідач вважає, у правовідносинах інформація щодо яких викладена у позовній заяві права позивача захищені на законодавчому рівні. Враховуючи вищевикладене, можливо дійти до висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, права та інтереси відповідачем не порушено, та не підлягають задоволенню. Позовна вимога про зобов`язання відповідача у встановлений чинним законодавством спосіб та термін розглянути питання щодо надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є похідною та вона також не підлягає задоволенню. Так як, Дніпровською міською радою прийнято рішення від 19.07.2023 р. за № 196/39 "Про надання "ДОКЛ ім. Мечникова "ДОР", код ЄДРПОУ 01985423, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню комплексу будівель та споруд лікарні по пл.Соборній, 14 (Соборний район)", що є підставою для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

До суду 09.08.2023 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що листом від 12.11.2021 р. за №2/7-335, Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради повідомив, що на підставі клопотань КП "Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І.І. Мечникова" та документів доданих до них, департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради підготовлено проект рішення міської ради "Про надання "ДОКЛ ім. Мечникова "ДОР", код ЄДРПОУ 01985423, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню комплексу будівель та споруд лікарні по пл.Соборній, 14 (Соборний район)". Зазначений проект рішення міської ради оприлюднено на офіційному Інтернет-порталі міської та передано на візування посадовим особам виконкому міської ради. Таке твердження відповідача ще більше підтверджує протиправність допущеної бездіяльності, оскільки ще у 2021 році вже існував проект рішення про надання дозволу. Своєю чергою, незатвердження його протягом всього цього часу ще раз підтверджує очевидну протиправність бездіяльності допущеної відповідачем. Місячний строк для прийняття цього рішення визначено у ч.3 ст.123 ЗК України, яка не передбачає можливості його продовження, зупинення переривання тощо і передбачає лише одну підставу для відмови, яка також в даному випадку була відсутня. У відзиві відповідач також посилається на свій Регламент і свої внутрішні процедури щодо візування, реєстрації тощо. Проте, зазначене не може бути підставою для настільки тривалого та істотного порушення термінів встановлених законодавчим актом, який має вищу юридичну силу - ЗК України. Посилання ж на те, що підставою для розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, окрім рішення про надання дозволу, може бути договір або судове рішення є необґрунтованими.

Відповідачем до теперішнього часу не було надано до суду письмових заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву по справі.

Ухвалою суду від 30.08.2023 року клопотання відповідача про перехід зі спрощеного провадження в загальне позовне провадження в даній адміністративній справі залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 19.09.2023 року задоволено заяву позивача про закриття провадження в частині позовних вимог у цій справі та задоволено частково заяви відповідача про закриття провадження у справі №160/17155/23. Закрито провадження у справі № 160/17155/23 в частині позовних вимог Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" до Дніпровської міської ради про зобов`язання Дніпровської міської ради у встановлений чинним законодавством спосіб та термін розглянути питання щодо надання Комунальному підприємству "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 8,065 га для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги за розміщенням об`єктів нерухомого майна за адресою: м.Дніпро, пл.Соборна, 14 (Соборний район), з урахуванням висновків суду.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, враховуючи позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що 15.02.2021 року вих.№30/338 Комунальне підприємство "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" звернулося до Дніпровської міської ради із клопотанням щодо надання дозволу на розробку технічної документації з землеустрою на земельну ділянку площею 80651 кв.м., що розташована за адресою: м.Дніпро, площа Соборна, 14. Додатком було надані наступні документи: державний акт; витяг з технічної документації; перелік нерухомого майна; схематичний план земельної ділянки.

Позивач додатково направив, листом від 26.02.2021 року вих.№30/456 відповідачу до клопотання від 15.02.2021 року наступні документи: лист Дніпропетровської обласної ради щодо нерухомого майна розташованого за адресою пл.Соборна, 14; виписку з Єдиного державного реєстру; карту-схему земельної ділянки; статут КП "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" ДОР".

17.03.2021 року за №30/640 позивач направив відповідачу клопотання (додатково до клопотання вх.№36/948 від 15.02.2021 року), в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 8,065 га, яка розташована у м.Дніпро, в Соборному районі, за адресою: площа Соборна, буд.14. Цільове призначення ділянки: Для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги. Додатком до клопотання надано графічні матеріали, що забезпечують відображення всіх елементів та написів, що містить графічне зображення земельної ділянки із зазначенням місця розташування її меж, контурів об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці.

Департамент по роботі з активами Дніпровської міської ради 12.11.2021 року вих.№2/7-335 листом "Про стан оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку", за №36/948 від 03.11.2021 року, повідомив позивача про наступне: "На підставі клопотання КП "ДОКЛ ІМ. МЕЧНИКОВА" ДОР" від 18.03.2021 вх.№36/948, листів від 15.02.2021 р. вх.№36/948, від 26.02.2021 вх.№36/948 та документів, доданих до них, департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради підготовлено проект рішення міської ради "Про надання КП "ДОКЛ ІМ. МЕЧНИКОВА" ДОР", код ЄДРПОУ 01985423, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню комплексу будівель та споруд лікарні по пл.Соборній, 14 (Соборний район)". Зазначений проект рішення міської ради 11.05.2021 р. оприлюднено на офіційному Інтернет-порталі міської ради та передано на візування посадовим особам виконкому міської ради. Порядок візування проектів рішень міської ради визначаються Регламентом міської ради. Повністю завізований проект рішення буде внесено на розгляд сесії міської ради відповідно до Регламенту міської ради.".

Судом також встановлено, що рішенням VIII скликання Дніпровської міської ради від 19.07.2023 року №196/39 вирішено надати Комунальному підприємству "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради", код ЄДРПОУ 01985423, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню комплексу будівель та споруд лікарні по пл.Соборний, 14.

Позивач, пов`язує порушення своїх прав з протиправною бездіяльністю відповідача, яка полягає у ненаданні КП "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" у встановлений чинним законодавством термін дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 8,065 га для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги за розміщенням об`єктів нерухомого майна за адресою: м.Дніпро, пл.Соборна, 14 (Соборний район).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Згідно із частиною першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вилучення земельних ділянок комунальної власності із постійного користування відповідно до цього Кодексу; викуп земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; організація землеустрою; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; вирішення земельних спорів; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Приписами частин першої, другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною першою статті 122 ЗК України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Стаття 123 ЗК України встановлює порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування (в редакції станом на дату спірних правовідносин). За змістом частини першої ст.123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Згідно із ч.2 ст.123 ЗК України, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до ч.3 ст.123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, і якій належить право власності на об`єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду, частина шістнадцята статті 123 ЗК України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Дніпровська міська рада, відповідно до статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є представницьким органом місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування, які одночасно здійснюють владні управлінські повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону № 280/97-ВР.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно із частиною п`ятої статті 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Отже, чинним законодавством України не передбачено право суб`єкта владних повноважень змінювати встановлений законом режим (періодичність) проведення сесій рад не менше одного разу на місяць у випадку надходження на розгляд до ради документів з питань відведення земельних ділянок (зокрема, клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проекту землеустрою на погодження або затвердження тощо). Оскільки останні являються частинами єдиного процесу відведення земельних ділянок, а тому охоплюються терміном питання відведення земельних ділянок.

Отже суд зазначає, що відповідачем допущено порушення місячного строку розгляду клопотання позивача.

Позивач у відповіді на відзив також зазначив, що не погоджується з тим, що прийняття рішення Дніпровською міською радою від 19.07.2023 року за №196/39 "Про надання "ДОКЛ ім. Мечникова "ДОР", код ЄДРПОУ 01985423, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню комплексу будівель та споруд лікарні по пл.Соборній, 14 (Соборний район)" є повним та самостійним відновленням його порушених прав, оскільки не усуває вкрай істотний пропуск місячного строку щодо надання дозволу. Так, заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою було подана 15 лютого 2021 року. Відповідно до положень чинного законодавства строк для її розгляду складав 1 (один) місяць (ч.3 ст.123 ЗК України), а відповідач прийняв рішення за наслідками розгляду заяви лише 19 липня 2023 року. За сукупності вказаних обставин вбачається, що порушення строків розгляду є не формальним, а дійсно істотним і таким, що вимагає визнання протиправним. В іншому випадку складається ситуація, за якою будь-який суб`єкт владних повноважень може без негативних наслідків для себе не вчиняти жодних дій у строки передбачені чинним законодавством, а вчиняти їх лише після звернення до суду, що робить будь-які строки невизначеними для особи, яка звертається до суб`єкта владних повноважень. Така ситуація нівелює саму суть строків здійснення адміністративних процедур і створює неправильні стимули для суб`єктів владних повноважень, оскільки не забезпечує створення превенції, яка б унеможливлювала вчинення аналогічних дій в подальшому.

У висновках викладених у постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 23.01.2019 року у справі №803/667/18 вказано, що у справі № 509/4156/15-а (постанова від 17.12.2018) Верховний Суд у складі суддів Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від висновку, викладеного в постанові від 31.01.2018 (справа № 814/741/16) та від 14.03.2018 (справа № 804/3703/16), згідно з яким ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою за відсутності мотивованої відмови у його наданні не є для особи перешкодою для виготовлення такого проекту. У справі №509/4156/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що згідно з абзацом 3 частини сьомої статті 118 Земельного кодексу України особа має право замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу, якщо уповноважений орган у місячний строк не надав ні дозволу на його розроблення, ні мотивованої відмови у наданні такого дозволу. Проте, цією нормою закріплено виключно право, а не обов`язок громадянина замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу та жодним чином не позбавляє його права на отримання від уповноваженого органу після спливу місячного строку дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні, а також права на судовий захист у випадку неможливості реалізації права на отримання відповідного дозволу (бездіяльності суб`єкта владних повноважень) або відмови у його надані після спливу місячного строку (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 липня 2018 року в справі № 806/3095/17). Використання особою права замовити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу не позбавляє обов`язку відповідача розглянути заяву згідно із чинним законодавством та прийняти відповідне рішення. Відтак, якщо зацікавлена особа замовила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки без згоди уповноваженого органу у встановлений строк, вона не позбавляється права на оскарження бездіяльності відповідного органу. У справі, що розглядається, правовідносини є подібними. З тією лише різницею, що позивачем є не фізична, а юридична особа, і йдеться про надання земельної ділянки у користування, а не у власність. Водночас, механізм застосування правових гарантій, встановлених на випадок бездіяльності відповідного органу, який має повноваження надавати дозвіл на розробку відповідного проекту землеустрою, є однаковий. З огляду на це, Суд вважає, що висновки Верховного Суду у справі № 509/4156/15-а (постанова від 17.12.2018) є релевантними і можуть застосовуватися у справі, що розглядається.

Згідно із ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Питання щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування, встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України, розглядаються виключно на пленарних засіданнях, а рішення з цих питань приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету.

Згідно із ч.3 ст.123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Разом з тим, слід зазначити, що строк розгляду клопотання є строком виконання органом місцевого самоврядування своїх повноважень (компетенції). Цей строк разом з іншими елементами (складовими) утворюють структуру повноважень суб`єкта владних повноважень. Недотримання строку виконання обов`язку є свідченням формального порушення реалізації повноважень, проте, повинно оцінюватися в межах причин і умов, які призвели до цього. Недотримання строку виконання обов`язку не означає припинення повноважень органу місцевого самоврядування і втрату ним правомочності на ухвалення будь-яких рішень, в тому числі й тих, які є предметом спору у цій справі.

Що стосується заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем клопотання про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 8,065 га, на час його звернення з позовом до суду, розглянуто не було. Жодного передбаченого законом рішення за наслідками розгляду клопотання відповідачем прийнято не було, а лише надіслало позивачу лист від 12.11.2021 року, яким повідомлено про те, що департаментом по роботі з активами Дніпровської міської ради підготовлено проект рішення міської ради "Про надання КП "ДОКЛ ІМ. МЕЧНИКОВА" ДОР", дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яке буде внесено на розгляд сесії міської ради відповідно до Регламенту міської ради.

Отже, оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті останнім жодного з тих рішень, які передбачені у ст.118 ЗК України, у місячний строк, суд констатує протиправну бездіяльність відповідача, яка полягає саме у не розгляді у встановлений чинним законодавством термін клопотання про надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 8,065 га для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги за розміщенням об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у ненаданні самого дозволу на розроблення проекту землеустрою не підлягають задоволенню та є передчасними, оскільки по суті клопотання не було розглянуто останнім, на час звернення позивача до суду з даним позовом.

Разом з тим суд враховує, що рішення за результатами розгляду клопотання позивача від 15 лютого 2021 року та 17 березня 2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відповідачем прийнято лише 19 липня 2023 року.

Суд зазначає, що право на розгляд клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою охоплює не тільки право на отримання рішення, а й право на своєчасність розгляду такого клопотання. Водночас порушення суб`єктом владних повноважень права на своєчасність розгляду клопотання є невідновлювальним, тобто суд може лише констатувати порушення, а сам суб`єкт владних повноважень пропуск строку виправити не може, оскільки перебіг часу не залежить від волі будь-яких осіб. Тому порушення строків вчинення передбачених законом дій суб`єктом владних повноважень не може бути виправлено навіть після вчинення юридично значущих дій на виконання своїх обов`язків.

Захистити порушене право особи можливо лише шляхом визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В силу ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, суд приходить висновку про часткове задоволення позову з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов задоволено частково, слід повернути позивачу частину судових витрат по справі у розмірі 1 342 грн. (2 684 грн. : 2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Дніпровської міської ради, яка полягає у не розгляді у встановлений чинним законодавством термін клопотання про надання Комунальному підприємству "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 8,065 га для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги за розміщенням об`єктів нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.

Стягнути з Дніпровської міської ради (пр.Дмитра Яворницького, буд.75, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 26510514) на користь Комунального підприємства "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова" Дніпропетровської обласної ради" (пл.Соборна, буд.14, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 01985423) судові витрати по справі у розмірі 1 342 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма