Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" листопада 2007 р. Справа № 16/257-04
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В. , Барбашова С.В.
при секретарі Соколовій Ю.І.
за участю представників сторін:
стягувача - не з'явився
боржника - не з'явився
ДВС - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Конотоп, Сумської області (вх. № 3121 С/3) на ухвалу господарського суду Сумської області від 24.09.07р. по справі № 16/257-04
по скарзі Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Конотоп, Сумської області
на дії Відділу Державної виконавчої служби Конотопського району
за позовом Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Конотоп, Сумської області
до Селянського (фермерського) господарства Зимовець Ю.А., с. Вільне, Конотопського району, Сумської області
про стягнення 6505,57 грн., -
встановила:
22 серпня 2007 року Конотопська міжрайонна державна податкова інспекція звернулась до господарського суду Сумської області зі скаргою на дії відділу Державної виконавчої служби Конотопського району, в якій просила скасувати постанову державного виконавця від 25.06.2007 р. про повернення виконавчого документа без виконання, прийняту при примусовому виконанні наказу господарського суду Сумської області від 05.03.2005 р. по справі №16/257-04.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.09.07р. по справі № 16/257-04 (суддя Коваленко О.В.) в задоволенні скарги №8409/9/19 від 21.08.2007 р. Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції на дії Відділу державної виконавчої служби Конотопського району по справі № 16/257-04 - відмовлено.
Заявник - Конотопська міжрайонна державна податкова інспекція з даною ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи та неправильне застосування судом норм процесуального права, просить оскаржену ухвалу скасувати та прийняти нову, якою скасувати постанову державного виконавця від 25.06.07р. про повернення виконавчого документа без виконання.
СФГ "Зимовець" Ю.А. та ДВС Конотопського району пояснень або заперечень не надали.
Представники сторін та ДВС в судове засідання 13.11.07р. не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень за №№ 3598628, 3599452, 3598644 (в матеріалах справи), про причини неявки своїх представників сторони та ДВС не повідомили.
Враховуючи ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, а також беручи до уваги те, що сторони та ДВС належним чином були повідомлені про час, день і місце розгляду справи, тому мали можливість скористатись своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України. За таких обставин, колегія суддів вважає, що у матеріалах справи достатньо документів, щоб розглянути апеляційну скаргу по суті без участі представників сторін та ДВС, оскільки вони також не були позбавлені права надати суду апеляційної інстанції додаткові письмові докази в обґрунтування своїх вимог і заперечень та мали на це достатньо часу.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи із наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Сумської області від 07.10.2004 р. з Селянського (фермерського) господарства Зимовець Ю.А. на користь Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції стягнуто 4862,00 грн. податкового боргу по фіксованому сільгоспподатку, 52,00 грн. боргу по фіксованому сільгоспподатку на р/р 34211844800169 місцевий бюджет Шевченківської сільської ради, код 23635072 УДК в Сумській області МФО 337013, 27,00 грн. по фіксованому сільгоспподатку на р/р 34213844800156 місцевий бюджет Кузьківської сільської ради, код 23635072 УДК в Сумській області, МФО 337013, 51,48 грн. боргу по забрудненню навколишнього середовища на р/р 33119402800165 місцевий бюджет Соснівської міської ради, код 23635072 УДК в Сумській області, МФО 837013, 74,00 грн. штрафних санкцій по податку на додану вартість на р/р 3110029800141 державний бюджет Конотопського району, код 23635072 УДК в Сумській області, МФО 837013 за рахунок активів, про що 18.10.2004 року був виданий відповідний наказ.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.12.2004 р. по справі №16/257-04 апеляційну скаргу позивача задоволено та з Селянського (фермерського) господарства Зимовець Ю.А. на користь Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції стягнуто 4660,41 грн. податкового боргу по фіксованому сільгоспподатку, 52,00 грн. боргу по фіксованому сільгоспподатку на р/р 34211844800169 місцевий бюджет Шевченківської сільської ради, код 23635072 УДК в Сумській області МФО 337013, 27,00 грн. по фіксованому сільгоспподатку на р/р 34213844800156 місцевий бюджет Кузьківської сільської ради , код 23635072 УДК в Сумській області, МФО 337013, 51,48 грн. боргу по забрудненню навколишнього середовища на р/р 33119402800165 місцевий бюджет Соснівської міської ради, код 23635072 УДК в Сумській області, МФО 837013, 510,00 грн. штрафних санкцій по податку на додану вартість на р/р 3110029800141 державний бюджет Конотопського району, код 23635072 УДК в Сумській області, МФО 837013 за рахунок активів, про що 05.03.2005 року був виданий відповідний наказ.
Приймаючи оскаржену ухвалу господарський суд Сумської області виходив з того, що стаття 24 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.
У відповідності до вимог ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" 15.03.2005р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу по справі №16/257-04 від 05.03.2005р.
В постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець встановлює відповідно до вимог ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
В силу положень ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.
На виконання вищевказаних вимог Закону державним виконавцем постановою від 17.03.2005 р. накладено арешт на майно боржника.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 10.05.2007 р. державним виконавцем спільно з представником Конотопської ДДПІ було здійснено виїзд за місцем знаходження СФГ "Зимовець" з метою перевірки наявності майна боржника і встановлено, що за місцем знаходження боржника, майно, а саме транспортні засоби, на яке може бути звернуто стягнення, відсутнє, про що був складений відповідний акт.
Згідно ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності відомостей про місцезнаходження майна, а саме транспортних засобів, за виконавчими документами, державний виконавець виносить постанову про його розшук, який повинен здійснюватися органами внутрішніх справ. За виконавчими документами даної категорії, а саме за наказами господарського суду, державний виконавець може винести постанову про оголошення розшуку майна боржника за наявності письмової згоди стягувача на відшкодування витрати на розшук та авансувати зазначені витрати.
Господарським судом також визначено, що 21.05.2007р. Державною виконавчою службою Конотопського району було надіслано на адресу позивача повідомлення, в якому позивачу запропоновано авансувати витрати на розшук транспортних засобів.
Листом за № 5488/9/10 від 04.06.2007р. позивач повідомив ДВС про відмову у авансуванні витрат в розмірі 1000,00 грн.
Враховуючи викладене а також, те що п. 4 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилось або було проведено частково, повертається стягувачеві, у разі, якщо стягувач не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа, господарський суд дійшов до висновку про необґрунтованість вимог заявника, а постанову про повернення виконавчого документа без виконання визнав такою, що відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження".
На думку колегії суддів, оскаржена ухвала господарського суду відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування ухвали господарського суду Сумської області від 24.09.2007р. по справі № 16/257-04 немає, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. А згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскаржуючи прийняту по справі ухвалу, відповідач у своїй апеляційній скарзі зазначає, що державним виконавцем порушені вимоги ст. ст. 40, 42 Закону України "Про виконавче провадження", так як відповідно до них державний виконавець повертає виконавчий документ у разі якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснює авансування витрат на проведення виконавчих дій, якщо їх авансування передбачено цим Законом. В даному випадку авансування скаржником на розшук транспортних засобів не передбачено Законом, а відповідно до ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження" розшук транспортних засобів боржника здійснюють органи внутрішніх справ. Витрати органів внутрішніх справ, пов'язані з розшуком транспортних засобів боржника, стягуються з боржника за ухвалою суду.
Проте, колегія суддів вважає вказані посилання заявника помилковими та такими, що ґрунтуються на довільному трактуванні норм Закону України "Про виконавче провадження", а тому колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки з аналізу цих норм не вбачається звільнення заявника від авансування витрат на проведення виконавчих дій, пов'язаних з розшуком транспортних засобів боржника. Таких доказів заявником як суду першої так і апеляційної інстанції не надано. Окрім того, в силу положень ст. 42 вказаного Закону заявник не позбавлений права у судовому порядку вимагати від боржника компенсації витрат, пов'язаних з проведенням такого розшуку.
Отже, у зв'язку з тим, що стягувачем не авансовано витрати на розшук транспортних засобів боржника, 25.06.07р. державним виконавцем прийнята постанова про повернення виконавчого документа на підставі положень п. 4 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".
Слід зазначити, що згідно ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" повернення виконавчого документа стягувачеві з вищезазначених підстав не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом трирічного терміну з дня винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції, позивач у відповідності з нормами матеріального права не обґрунтував та не довів правомірність вимог, викладених в заявленій в порядку ст. 121-2 ГПК України скарзі на постанову державного виконавця від 25.06.07р. про повернення виконавчого документа без виконання, а господарський суд у відповідності з вимогами чинного законодавства у повному обсязі оцінивши доводи заявника, прийняв обґрунтовану та правомірну ухвалу, якою в задоволенні вказаної скарги відмовив, а тому підстав для її скасування не знаходить.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -
постановила:
Апеляційну скаргу Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Конотоп, Сумської області залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 24.09.07р. по справі № 16/257-04 залишити без змін.
Головуючий суддя Демченко В.О.
Судді Такмаков Ю.В.
Барбашова С.В.
Судове рішення № 1136919, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 19.11.2007. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 16/257-04. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: