Рішення № 113690204, 21.09.2023, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

21 вересня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1361/13(927/934/23)

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Домобудівник", код ЄДРПОУ 01272976, в особі ліквідатора арбітражного керуючого Бандоли Олександра Олексійовича,

адреса для листування: вул. Коперніка, буд. 3, кв. 255, м. Київ, 04116, e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський ДБК", код ЄДРПОУ 40434116

вул. Олександра Пивоварова, 4, м. Запоріжжя, 69019, chernihivdbk@ukr.net

про часткове розірвання правочинів та застосування наслідків розірваних правочинів

у межах справи №927/1361/13

за заявою кредитора: Дочірнього підприємства "Чернігівська механізована колона "Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро", код ЄДРПОУ 22819893,

вул. Інструментальна, 24, м. Чернігів, 14037

боржник: Публічне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Домобудівник", код ЄДРПОУ 01272976,

вул. Г.Мазепи, 59-А, м. Чернігів, 14011

учасники провадження:

ліквідатор Бандола Олександр Олексійович, адреса для листування: АДРЕСА_1 , e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1

Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі філії Чернігівського обласного управління АТ "Ощадбанк", проспект Миру, 19, м. Чернігів, 14000

Прокуратура міста Чернігова, вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000

Головне територіальне управління юстиції у Чернігівській області, проспект Миру, 43, м. Чернігів, 14000

предмет спору: про порушення справи про банкрутство

за участю представників учасників справи:

ліквідатор ПАТ "БК "Домобудівник": арбітражний керуючий Бандола О.О.

від позивача: Зінченко С.В.

У судовому засіданні 21.09.2023 була проголошена вступна та резолютивна частини рішення на підставі ст.233, 240 Господарського процесуального кодексу України.

Публічне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Домобудівник" звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівський ДБК", у якому просить суд:

1. Розірвати договір про переведення боргу від 07 липня 2016 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Будівельна компанія "Домобудівник" (код ЄДРПОУ 01272976) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівський ДБК" (код ЄДРПОУ 404341 16), в частині:

- переведення боргу перед фізичними особами (вказаними у додатках №№ 5, 6 договору), що інвестували кошти у забудову багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 , добудувати і передати житло прийнятим фізичним особам, в т.ч. відповідні акти приймання-передачі від 07 липня 2016 року;

- передачі майна, встановленого п.п. 3) п. 2.4. договору, в рахунок прийняття боргових зобов`язань.

2. Розірвати договір про припинення зобов`язання передачею відступного, посвідчений 23 серпня 2016 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 3389, до якого була укладена додаткова угода, посвідчена 04 січня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. та зареєстрована в реєстрі за № 8, в частині:

- передачі баштового крану КБ-405.1А, зав. № 4714 (позиція 231 додатку №1 до додаткової угоди до Договору про припинення зобов`язання, посвідченої 04 січня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. та зареєстрованої в реєстрі за № 8), в т.ч. позицію 231 акту приймання-передачі №2 від 04.01.2017;

- передачі майна, встановленого п.п. 4) п. 1. Договору про припинення зобов`язання, детальний перелік якого зазначений в додатках №№ 4, 5, 6, 7 до додаткової угоди до Договору про припинення зобов`язання, посвідченої 04 січня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. та зареєстрованої в реєстрі за № 8, в рахунок прийняття боргових зобов`язань, в т.ч. акт приймання-передачі №4 від 04.01.2017.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівський ДБК" (код ЄДРПОУ 40434116) повернути Публічному акціонерному товариству "Будівельна компанія "Домобудівник" (код ЄДРПОУ 01272976) борги перед фізичними особами:

1) ОСОБА_1 у сумі 302720,00 грн;

2) ОСОБА_2 у сумі 145500,00 грн;

3) ОСОБА_3 у сумі 213000,00 грн;

4) ОСОБА_4 у сумі 157720,00 грн;

5) ОСОБА_5 у сумі 215520,00 грн;

6) ОСОБА_6 у сумі 237000,00 грн;

7) ОСОБА_7 у сумі 157720,00 грн;

8) ОСОБА_8 у сумі 108555,57 грн

та наступне майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 :

1) баштовий кран КБ-405.1А, зав. № 4714;

2) незавершене будівництво багатоквартирного (54 квартири) житлового будинку;

3) житловий будинок, загальною площею 60,4 кв.м.;

4) земельну ділянку площею 0,3044 га, кадастровий номер: 7410400000:04:019:0037;

5) зварювальний трансформатор ТДМ 505, в кількості 1 шт.;

6) трансформатор СТШ 315, в кількості 1 шт.;

7) піраміди для збірного залізобетону, в кількості 4 шт.;

8) туалет зовнішній, в кількості 1 шт.;

9) ящик для сміття, в кількості 1 шт.;

10) ящик для розчину, в кількості 2 шт.;

11) секції огорожі металеві, в кількості 285 кг;

12) сітка паркану, в кількості 457,5 кг;

13) щити паркану, в кількості 344 кв.м.

В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем своїх зобов`язань перед фізичними особами (вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів), що інвестували кошти у забудову багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1, добудувати і передати житло за Договором про переведення боргу.

Ухвалою суду від 01.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду в межах справи №927/1361/13 про банкрутство позивача, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених Кодексом України з процедур банкрутства; розгляд справи по суті призначено на 23.08.2023 о 10:00; встановлено учасникам справи строки на подання заяв по суті справи.

Ухвала суду від 01.08.2023 про відкриття провадження у справі, направлена на адресу відповідача, повернута до суду з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Судове засідання 23.08.2023 не відбулось у зв`язку з призупиненням роботи Господарського суду Чернігівської області з 21.08.2023 по 25.08.2023 внаслідок терористичної атаки рф.

Ухвалою суду від 28.08.2023 повідомлено учасників справи про призначення судового засідання у справі на 21.09.2023 на 10:30.

Ухвала суду від 28.08.2023, направлена на адресу відповідача, повернута до суду з відміткою поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

У судове засідання 21.09.2022 прибули представник позивача та ліквідатор Бандола О.О.

Відповідач представника у судове засідання не направив.

Заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Згідно з п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки по відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Крім того, у даному випадку, суд враховує, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Також, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відповідач не скористався процесуальним правом на участь у судовому засіданні, відзиву на позов до суду не надіслав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд дійшов висновку, що неявка в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлені про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Ліквідатор Бандола О.О. підтримав позовні вимоги, уточнив їх прохальну частину, просив суд їх задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

У провадженні Господарського суду Чернігівської області перебуває справа №927/1361/13 за заявою Дочірнього підприємства "Чернігівська механізована колона "Публічного акціонерного товариства "Київсільелектро" про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Домобудівник".

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2016 у справі №927/1361/13 припинено ліквідаційну процедуру та повноваження ліквідатора Бандоли О.О., введено процедуру санації ПАТ «БК «Домобудівник» строком на 12 місяців, призначено керуючим санацією Бандолу О.О., затверджено план санації ПАТ «БК «Домобудівник».

Відповідно до плану санації головною її метою є відновлення платоспроможності ПАТ «БК «Домобудівник» та задоволення вимог кредиторів.

Для відновлення платоспроможності боржника планом санації ПАТ «БК «Домобудівник» передбачалось здійснення фінансово-економічних, організаційно-господарських, технічних, юридичних (правових) та інших заходів, встановлених чинним законодавством України, Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) у тому числі: реалізація власної продукції, малоцінного та швидкозношуваного матеріалу з незначною вартістю; передача майна в оренду; оптимізація організаційної структури; ліквідація дебіторської заборгованості; залучення інвестора; продаж майна; юридичні (правові) заходи.

Згідно з планом санації участь Інвестора - ТОВ «Чернігівський ДБК» (код ЄДРПОУ 40434116), далі по тексту «Відповідач» та/або ТОВ ««Чернігівський ДБК», у відновленні платоспроможності ПАТ «БК «Домобудівник» проводилась наступним чином.

З метою відновлення платоспроможності ПАТ «БК «Домобудівник» передає, а Відповідач - ТОВ «Чернігівський ДБК» приймає на себе, в т.ч.:

- зобов`язання ПАТ «БК «Домобудівник» перед фізичними особами (вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів), що інвестували кошти у забудову групи житловим багатоквартирних будинків №№ 2, 3, 6 та 7 по вул. Глібова - Красносільського у м. Чернігові та багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1, добудувати і передати житло.

Зобов`язання перед вищевказаними фізичними особами, які включені до реєстру вимог кредиторів ПАТ «БК «Домобудівник», передаються боржником та приймаються Відповідачем після затвердження Господарським судом Чернігівської області плану санації згідно Договору переведення боргу та/або інших цивільно-правових угод, які погоджуються з комітетом кредиторів, за яким Інвестор набуде зобов`язання перед фізичними особами

При цьому, Відповідач зобов`язаний добудувати та передати житло прийнятим фізичним особам. Вартість оплаченого житла таких осіб залишається незмінною, а вартість неоплаченого житла розраховується відповідно до ринкової ціни на момент здійснення фактичної оплати.

Правовідносини фізичних осіб, які інвестували кошти у забудову житлових будинків, та Відповідача можуть бути унормовані на підставі окремих правочинів.

На підставі цих договорів зобов`язання ПАТ «БК «Домобудівник» перед фізичними особами, які інвестували кошти у забудову групи житлових багатоквартирних будинків №№ 2, 3, 6 та 7 по вул. Глібова - Красносільського у м. Чернігові та у будівництво житлового багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів, припиняються шляхом заміни боржника у зобов`язанні та переходу зобов`язання ПАТ «БК «Домобудівник» до ТОВ «Чернігівський ДБК».

В рахунок виконання зобов`язань ПАТ «БК «Домобудівник передає, а Відповідач - ТОВ «Чернігівський ДБК» приймає наступні активи (майно), а саме: Виробничу дільницю (нерухоме та рухоме майно) по вул. Попова, 6-а у м. Чернігові - цех ВПД №2 (великого панеледомобудування); Забудову групи житлових багатоквартирних будинків №№ 2, 3, 6 та 7 по вул. Глібова - Красносільського у м. Чернігові; Незавершене будівництво 54-х квартирного 9-ти поверхового житлового будинку АДРЕСА_1; Квартири у будинку АДРЕСА_1; Незавершене будівництво 9-ти поверхового 126-ти квартирного житлового будинку № 11-б по вул. Онупрієнка у м. Шостка Сумської області; Незавершене будівництво багатоповерхового житлового будинку № 20 у мікрорайоні Масани в м. Чернігові (технологія АРКОС) та інше майно (сітка забору, туалет наружний).

Передача активів (майна) здійснюється після виконання інвестором взятих на себе зобов`язань перед забезпеченим кредитором та прийняття на себе зобов`язань перед фізичними особами, які інвестували кошти у забудову групи житлових багатоквартирних будинків №№ 2, 3, 6 та 7 по вул. Глібова - Красносільського у м. Чернігові, та багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1, шляхом укладення упродовж одного місяця з дня затвердження господарським судом Чернігівської області плану санації договору(ів) між ПАТ «БК «Домобудівник» та Відповідачем - ТОВ «Чернігівський ДБК».

На виконання Плану санації між ПАТ «БК «Домобудівник» та ТОВ «Чернігівський ДБК» були укладені:

1. Договір про переведення боргу від 07.07.2016, далі по тексту «Договір про переведення боргу», за яким Позивач передав, а Відповідач прийняв на себе виконання зобов`язань:

1) перед фізичними особами (вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів), що інвестували кошти у забудову групи житлових багатоквартирних будинків №№ 2, 3, 6 та 7 по вул. Глібова - Красносільського у м. Чернігові, та багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1, добудувати і передати житло прийнятим фізичним особам, що зазначені. При цьому, вартість оплаченого житла таких осіб залишається незмінною, а вартість неоплаченого житла розраховується відповідно до ринкової ціни на момент здійснення фактичної оплати. Зобов`язання перед вищевказаними фізичними особами, які включені до реєстру вимог кредиторів ПАТ «БК «Домобудівник», передаються Первісним боржником (Позивачем) та приймаються Новим боржником (Відповідачем) згідно даного Договору у відповідності до акту приймання-передачі, що підписується сторонами.

2) перед фізичними особами вимоги яких не заявлялись і не включені до реєстру вимог кредиторів ПАТ «БК «Домобудівник», після їх визнання Господарським судом Чернігівської області відповідно до Закону про банкрутство.

Згідно з п. 2.4. Договору про переведення боргу, в рахунок прийняття Новим боржником (Відповідачем) боргових зобов`язань первісного боржника (Позивача), визначених цим договором, Первісний боржник зобов`язався передати Новому боржнику право власності на майно, в порядку визначеному окремими договорами (договором про задоволення вимог іпотеко держателя, договором про припинення зобов`язання передачею відступного, договором про передачу майна, договором купівлі-продажу, тощо, але не виключаючи, щодо наступного майна, зокрема,:

3) незавершене будівництво 54-х квартирного 9-ти поверхового житлового будинку АДРЕСА_1, та інше майно в загальній кількості 8 інвентарних одиниць; земельна ділянка 0,3044 га, яка належить ПАТ "БК «Домобудівник» на правів власності відповідно до Державного акта на право власності серії ЯЛ №249380 від 07.07.2010, та житловий будинок, загальною площею 60,4 кв.м. Загальна вартість незавершеного будівництва, іншого майна (9 найменувань), земельної ділянки та житлового будинку становить 1 335 531,42 грн, без ПДВ та 1 602 637,30 грн, з ПДВ.

Новий боржник (Відповідач), відповідно до п.п. 3.2.1. п. 3.2. Договору про переведення боргу, зобов`язувався виконати зобов`язання Первісного боржника перед фізичними особами вказаними в Додатках до даного Договору в порядку визначеному цим Договором.

При цьому, згідно з п. 5.1. Договору про переведення боргу, Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором.

2. Договір про припинення зобов`язання передачею відступного, посвідчений 23.08.2016 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 3389, до якого була укладена додаткова угода, посвідчена 04.01.2017 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 8, далі по тексту «Договір про припинення зобов`язання», за яким Відповідач надав згоду на передачу йому майна, що окремо визначено у Плані санації взамін виконання взятих на себе зобов`язань перед забезпеченим кредитором та прийняття на себе зобов`язань перед фізичними особами, які інвестували кошти у забудову групи житлових багатоквартирних будинків №№ 2, 3, 6 та 7 по вул. Глібова - Красносільського у м. Чернігові, та багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1, також разом далі по тексту «Оспорювані правочини».

01.03.2017 проведено збори комітету кредиторів, якими прийняті рішення у зв`язку з неможливістю своєчасного виконання плану санації в частині погашення заборгованості другої черги реєстру вимог кредиторів упродовж 9 місяців від дати затвердження Господарським судом Чернігівської області плану санації ПАТ «БК «Домобудівник», тобто в термін до 09.03.2017 та неможливістю погасити поточну заборгованість у повному обсязі, про звернення до Господарського суду Чернігівської області з клопотанням про визнання ПАТ «БК «Домобудівник» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедурні

Постановою господарського суду Чернігівської області від 30.03.2017 у справі № 927/1361/13 визнано банкрутом ПАТ «Будівельна компанія «Домобудівник» (код ЄДРПОУ 01272976), відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Бандолу Олександра Олексійовича (свідоцтво Міністерства юстиції України № 853 від 17.07.2013).

30.03.2017 за № 41659 на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про визнання ПАТ «Будівельна компанія «Домобудівник» банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 29.10.2019 у справі №927/1361/13, серед іншого, затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, ліквідовано юридичну особу ПАТ "Будівельна компанія "Домобудівник" у зв`язку із банкрутством, провадження у справі №927/1361/13 закрито.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою, ОСОБА_7 (фізична особа, що інвестувала кошти у забудову багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 та зобов`язання по якій добудувати і передати житло було передано Відповідачу згідно Договору переведення боргу) звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.10.2019 у справі №927/1361/13 в частині п. 3, 4, 5, 6 та направити справу до суду першої інстанції для продовження ліквідаційної процедури ПАТ «Будівельна компанія «Домобудівник».

Під час апеляційного розгляду судом було встановлено, що обставини щодо виконання інвестором ТОВ «Чернігівський ДБК» (Відповідачем), своїх зобов`язань по погашенню заборгованості шляхом надання замість коштів квартир кредиторам шостої черги з м. Ніжин, в тому числі і ОСОБА_7 , про що зазначено в ухвалі Господарського суду Чернігівської області від 29.10.2019 не відповідають дійсності, вони не виконані та не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 (повний текст якої складено 07.07.2022) задоволено апеляційну скаргу апелянта, скасовано ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 29.10.2019 у справі №927/1361/13 в частині п. 3, 4, 5, 6, з направленням справи № 927/1361/13 до Господарського суду Чернігівської області для продовження ліквідаційної процедури ПАТ «Будівельна компанія «Домобудівник».

Не погоджуючись з вказаним рішенням апеляційної інстанції, Відповідачем була подана касаційна скарга.

Постановою Верховного Суду від 06.12.2022 постанову Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 у справі №927/1361/13 залишено без змін.

Ухвалою суду від 11.01.2023 справу №927/1361/13 прийнято до розгляду суддею Моцьором В.В. Ліквідатор Бандола О.О. продовжив виконувати свої повноваження у ліквідаційній процедурі ПАТ «Будівельна компанія «Домобудівник».

Ліквідатор Бандола О.О. зазначає, що у зв`язку з ігноруванням Відповідачем запиту Позивача про надання інформації про стан виконання ТОВ «Чернігівський ДБК» своїх зобов`язань добудувати та передати житло прийнятим фізичним особам в м. Ніжин (лист від 27.01.2023 за вих. № 02-122/01), невиконанням Відповідачем ухвали Господарського суду Чернігівської області від 09.02.2023 по справі №927/1361/13 стосовно надання витребуваної інформації та документів, ліквідатором була проведена перевірка виконання Відповідачем своїх зобов`язань по Оспорюваних правочинах в частині добудувати і передати житло фізичним особам, що інвестували кошти у забудову багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 . Так, за результатами перевірки встановлено, що незавершене будівництво 54-х квартирного 9-ти поверхового житлового будинку АДРЕСА_1 залишилось на рівні 1-2 поверхів, на будівельному майданчику знаходиться: земельна ділянка 0,3044 га, житловий будинок, загальною площею 60,4 кв.м. та баштовий кран КБ-405.1А, зав. № 4714 (позиція 231 додатку №1 до додаткової угоди до Договору про припинення зобов`язання, посвідченої 04 січня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. та зареєстрованої в реєстрі за № 8). Наявність іншого (рухомого) майна, переданого Відповідачу, візуально встановити не вдалось.

Враховуючи факт невиконання Відповідачем своїх зобов`язань по Оспорюваних правочинах, Позивач звернувся до Відповідача з вимогою від 09.05.2023 № 02-122/16 внести зміни до Оспорюваних правочинів в частині виключення з них пунктів, пов`язаних з передачею боргів перед фізичними особами, які інвестували кошти у забудову багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 та відповідного майна, розташованого на будівельному майданчику та необхідного для добудови будинку.

На дату подачі позову, Відповідач не надав відповіді на вказаний лист.

Вказані обставини стали підставою для звернення ліквідатора ПАТ «БК «Домобудівник» з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

За змістом статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив па правопорушника (п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п. 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №310/11024/15-ц та пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі №610/1030/18).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки, наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі №910/3907/18).

Згідно з ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Відповідно до положень частини третьої статті 104 ЦК України порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Таким чином, з огляду на положення статей 4, 104, 110 - 112 Цивільного кодексу України, відповідні норми Кодексу України з процедур банкрутства є частиною цивільного законодавства, що не виключає можливості застосування до правовідносин, які регулює цей кодекс, також норм Цивільного кодексу України зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника. (Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 12.07.2018 у справі №910/11436/16).

Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно зі ст. 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

При цьому заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 2 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 ГК України).

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Судом встановлено, що на виконання Плану санації між ПАТ «БК «Домобудівник» та ТОВ «Чернігівський ДБК» були укладені Договір про переведення боргу від 07.07.2016 та Договір про припинення зобов`язання передачею відступного, посвідчений 23.08.2016 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. та зареєстрований в реєстрі за № 3389, до якого була укладена додаткова угода, посвідчена 04.01.2017 приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. та зареєстрована в реєстрі за № 8.

Природа договору про переведення боргу полягає в тому, що первісний боржник переводить свій борг (покладає обов`язки з погашення свого боргу) на третю особу - нового боржника. До останнього в повному обсязі й на тих самих умовах, що були на момент переведення боргу, переходять права й обов`язки первісного боржника. Під зобов`язанням розуміють правовідносини, у яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України). У разі переведення боргу зміст основного зобов`язання ніколи не змінюється. Однак новий боржник уже виступає як самостійна сторона договору й у відносинах із кредитором діє у власних інтересах. Певно, не в останню чергу саме з цієї причини переведення боргу можливе тільки за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом (ст. 520 ЦК України).

Сам по собі договір про переведення боргу передбачає не що інше, як заміну боржника в зобов`язанні. При цьому ані саме зобов`язання, ані кредитор у ньому не змінюється - лише боржник. Тож з укладанням договору про переведення боргу зобов`язання первісного боржника припиняється, а новий боржник набуває обов`язку виконати певні зобов`язання перед кредитором. Щодо видів зобов`язань, за якими є можливим переведення боргу, то жодних обмежень закон не встановлює.

При цьому, форма правочину щодо заміни боржника у зобов`язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу (ст. 521 ЦК України), тобто у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, переведення боргу за яким передається новому боржнику.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 600 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо) Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами.

Договір про припинення зобов`язаний був укладений як похідна Договору переведення боргу, оскільки прийнявши борги фізичних осіб, які інвестували у будівництво житлових будинків, Відповідач отримав право на передачу йому відповідних об`єктів незавершеного будівництва (для виконання обов`язку виконати в натурі зобов`язання перед фізичними особами - інвесторами) та на компенсацію своїх майбутніх витрат на добудову і передачу у власність квартир вказаним фізичним особам. Договір про припинення зобов`язання містить пряме посилання на Договір про переведення боргу та План санації, містить конкретний перелік майна, який передавався Позивачем в рахунок виконання зобов`язань по Договору про переведення боргу.

Відтак, наслідки односторонньої відмови від основного договірного зобов`язання (Договору переведення боргу), його припинення або зміна, поширюються й на Договір про припинення зобов`язання. Залежно від виду договірного зобов`язання можуть виникати й інші наслідки (відшкодування збитків, здійснення виплат) як для сторін основного договірного зобов`язання так й для похідного, які обумовлені односторонньою відмовою від договору.

Порушенням зобов`язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК України); договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору та в інших випадках, встановлених договором або законом (абз. 1 ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до статті 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Судом встановлено, що Відповідач не виконав свої зобов`язання за Договором про переведення боргу (добудувати і передати житло) перед фізичними особами (вимоги яких включені до реєстру вимог кредиторів), що інвестували кошти у забудову багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1.

Не виконання Відповідачем своїх зобов`язань по Договору про переведення боргу порушує співвідношення майнових інтересів його сторін і позбавляє Позивача того, на що розраховував при укладенні Договору переведення боргу - задовольнити вимоги кредиторів, що інвестували кошти у забудову багатоквартирного житлового буднику АДРЕСА_1, добудувати і передати житло, на виконання якого і були укладені Оспорювані правочини.

При цьому, пунктом 4.3. Договору про переведення боргу визначено, що в разі невиконання, неналежного виконання Стороною прийнятих за цим договором зобов`язань інша Сторона має право заявити про розірвання цього Договору повернення Сторін у становище, що існувало до укладання цього та інших передбачених договорів, а крім того, вимагати відшкодування завданих їй таким не виконанням (неналежним виконанням) збитків, в порядку визначеному чинним законодавством України.

Водночас недобросовісне виконання зобов`язань Відповідачем фактично призвело до зменшення розміру активів боржника (Позивача) яке відбулось шляхом передачі Відповідачу майна згідно Договору про припинення зобов`язання в рахунок прийняття на себе боргів згідно Договору про переведення боргу.

Таким чином, Договір про переведення боргу від 07.07.2016 з підстав, встановлених у договорі (часткове невиконання Відповідачем своїх зобов`язань) так і Договір про припинення зобов`язання передачею відступного від 23.08.2016 можуть бути розірвані за рішенням суду (відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Що стосується істотності порушення умов договору, то в цій частині суд нагадує мету укладення Договору про переведення боргу. Позивач, вступаючи в договірні відносини, розраховує, зокрема, на належне виконання умов Договору про переведення боргу, в тому числі в частині добудови та передачі житла фізичним особам, що інвестували кошти у забудову багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1. Суттєве порушення Відповідачем своїх зобов`язань щодо добудови та передачі житла фізичним особам очевидно є істотним порушенням та підставою для розірвання такого договору в судовому порядку у відповідній частинні, як і похідного Договору про припинення зобов`язання.

Статтею 61 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення, зокрема формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Згідно з ч.2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч. 3 ст. 653 ЦК України).

Положеннями ч. 4 ст. 653 ЦК України передбачено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із аналізу вказаних норм законодавства випливає, що за загальним правилом, частина четверта статті 653 ЦК України не передбачає для сторони договору права, у разі зміни або розірвання договору, вимагати від свого контрагента повернення виконаного за зобов`язанням. На відміну від визнання договору недійсним, розірвання договору припиняє його дію лише на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання. (Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.112019 у справі № 906/47/19).

Водночас у пунктах 7.55-61 постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 916/667/18 зазначено, що "відповідно до частини третьої статті 653 ЦК України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Тому, на відміну від визнання судом недійсним оспорюваного договору, розірвання судом договору створює правові наслідки лише на майбутнє, зокрема за певних умов і можливість вимагати повернення того, що було виконано під час дії договору. Отже частину четверту статті 653 ЦК України слід розуміти так, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано обома сторонами до моменту розірвання договору, тобто якщо обидві сторони отримали зустрічне задоволення одна від одної. На це вказує використання множини у зазначеній нормі. При цьому, якщо договором було передбачено інші зобов`язання сторін, наприклад щодо передання іншого майна, сплати коштів, які не було виконано, то в разі розірвання договору такі зобов`язання припиняються на майбутнє. Якщо ж зобов`язання з договору було виконано лише однією стороною, то в разі розірвання договору підлягають застосуванню правила набуття, збереження майна без достатньої правової підстави або з підстави, яка згодом відпала (глава 83 ЦК України).

Договір, за яким одна сторона зобов`язується передати другій стороні певне майно, є правовою підставою для набуття другою стороною переданого їй майна. У разі розірвання такого договору правова підстава набуття другою стороною майна відпадає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Отже, якщо договір, на підставі якого друга сторона набула право власності на майно, розірвано, то друга сторона автоматично не втрачає права власності на це майно, а перша сторона не набуває права власності. Водночас унаслідок розірвання договору, на виконання якого одна сторона передала майно, не одержавши зустрічного задоволення, виникає зобов`язання, за яким друга сторона повинна повернути майно першій стороні у володіння і у власність, а перша сторона має кореспондуюче право вимагати виконання цього обов`язку.

Способом захисту позивача в цьому разі є примусове виконання обов`язку в натурі (пункт 5 частини другої статті 16 ЦК України)."

Вказане вище кореспондується з п. 4.3 Договору про переведення боргу.

Враховуючи встановлені обставини справи, наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Тобто, обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Натомість суд констатує, що всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України жодних належних, допустимих та вірогідних доказів на спростування правових та фактичних підстав для задоволення позову відповідачем суду не надано.

Суд відзначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що долучені до матеріалів справи докази були ретельно та у повному обсязі досліджені судом і наведених вище висновків щодо наявності підстав для задоволення позову не спростовують.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Позивачем за подання позовної заяви до суду відповідно до платіжної інструкції №UA48900572 від 03.07.2023 сплачено судовий збір у сумі 8 052,00грн.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 8 052,00грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 46, 129, 185, 191, 232-233, 236-238, 240-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір про переведення боргу від 07 липня 2016 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Будівельна компанія «Домобудівник» (код ЄДРПОУ 01272976) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ДБК» (код ЄДРПОУ 404341 16), в частині:

- переведення боргу перед фізичними особами (вказаними у додатках №№ 5, 6 договору), що інвестували кошти у забудову багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1, добудувати і передати житло прийнятим фізичним особам, в т.ч. відповідні акти приймання-передачі від 07 липня 2016 року;

- передачі майна, встановленого п.п. 3) п. 2.4. договору, в рахунок прийняття боргових зобов`язань.

3. Розірвати договір про припинення зобов`язання передачею відступного, посвідчений 23 серпня 2016 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 3389, до якого була укладена додаткова угода, посвідчена 04 січня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. та зареєстрована в реєстрі за № 8, в частині:

- передачі баштового крану КБ-405.1А, зав. № 4714 (позиція 231 додатку №1 до додаткової угоди до Договору про припинення зобов`язання, посвідченої 04 січня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. та зареєстрованої в реєстрі за № 8), в т.ч. позицію 231 акту приймання-передачі №2 від 04.01.2017;

- передачі майна, встановленого п.п. 4) п. 1. Договору про припинення зобов`язання, детальний перелік якого зазначений в додатках №№ 4, 5, 6, 7 до додаткової угоди до Договору про припинення зобов`язання, посвідченої 04 січня 2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. та зареєстрованої в реєстрі за № 8, в рахунок прийняття боргових зобов`язань, в т.ч. акт приймання-передачі №4 від 04.01.2017.

4. Товариству з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ДБК» (код ЄДРПОУ 40434116) повернути Публічному акціонерному товариству «Будівельна компанія «Домобудівник» (код ЄДРПОУ 01272976) борги перед фізичними особами:

1) ОСОБА_1 у сумі 302720,00 грн;

2) ОСОБА_2 у сумі 145500,00 грн;

3) ОСОБА_3 у сумі 213000,00 грн;

4) ОСОБА_4 у сумі 157720,00 грн;

5) ОСОБА_5 у сумі 215520,00 грн;

6) ОСОБА_6 у сумі 237000,00 грн;

7) ОСОБА_7 у сумі 157720,00 грн;

8) ОСОБА_8 у сумі 108555,57 грн.

та наступне майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 :

1) баштовий кран КБ-405.1А, зав. № 4714;

2) незавершене будівництво багатоквартирного (54 квартири) житлового будинку;

3) житловий будинок, загальною площею 60,4 кв.м;

4) земельну ділянку площею 0,3044 га, кадастровий номер: 7410400000:04:019:0037;

5) зварювальний трансформатор ТДМ 505, в кількості 1 шт.;

6) трансформатор СТШ 315, в кількості 1 шт.;

7) піраміди для збірного залізобетону, в кількості 4 шт.;

8) туалет зовнішній, в кількості 1 шт.;

9) ящик для сміття, в кількості 1 шт.;

10) ящик для розчину, в кількості 2 шт.;

11) секції огорожі металеві, в кількості 285 кг;

12) сітка паркану, в кількості 457,5 кг;

13) щити паркану, в кількості 344 кв.м.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ДБК» (код ЄДРПОУ 40434116) на користь Публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Домобудівник» (код ЄДРПОУ 01272976) 8 052,00грн витрат зі сплати судового збору.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено та підписано 25.09.2023.

Суддя В.В. Моцьор