Рішення № 113689115, 25.09.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2023Справа № 910/10420/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Агро-Еко XXI"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твін Експерт"

про стягнення 500 000,00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Агро-Еко XXI" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Твін Експерт" про стягнення 500 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за укладеним договором про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги від 12.01.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/10420/23, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та встановлено строки надання учасниками процесуальних документів, у тому числі відповідачу встановлено 15-ти денний строк з моменту отримання ухвали для подання відзиву.

Представником відповідача 01.08.2023 заявлено клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, яке судом задоволено.

Представником відповідача 16.08.2023 та 25.08.2023 надано суду клопотання від 15.08.2023 про витребування та залучення до матеріалів справи оригіналів документів та призначення почеркознавчої та технічної експертизи у справі. Клопотання обґрунтовано наявністю у відповідача сумнівів в дійсності підписів попереднього його керівника, які зумовлені давністю складання договору, подання позову після зміни керівника відповідача, нераціональною поведінкою позивача, ненадання доказів досудового врегулювання спору тощо.

У зв`язку з недоведеністю відповідачем сукупності умов, визначених частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України, необхідних для призначення експертизи, судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про витребування та залучення до матеріалів справи оригіналів документів та призначення судової експертизи від 15.08.2023.

Відповідачем 16.08.2023 надано суду відзив, яким заперечено вимоги повністю з огляду на зміну керівника та відсутністю у відповідача документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.08.2023 відзив з доданими до нього документами повернуто відповідачу без розгляду на підставі статті 170 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем повторно 25.08.2023 надано суду відзив, яким заперечено вимоги повністю з огляду на зміну у серпні 2021 року його керівника та відсутність у нового керівника інформації про укладення договору та отримання коштів поворотної фінансової допомоги.

З метою забезпечення права відповідача на правосуддя, судом поновлено процесуальний строк надання відзиву та прийнято його до розгляду.

Позивачем 01.09.2023 надано суду відповідь на відзив, якою заперечено доводи відзиву та долучено додаткові доказу з огляду на заперечення відповідачем факту отримання грошових коштів за договором.

Позивачем 01.09.2023 заявлено клопотання про витребування у відповідача повну банківську виписку по особових рахунках за 2017 рік для підтвердження факту перерахування коштів фінансової допомоги.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача з огляду на строки розгляду справи та правове регулювання пункту 4 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем 05.09.2023 надано суду заперечення на відповідь на відзив.

Відповідачем 05.09.2023 втретє надано суду клопотання про призначення експертизи, яке судом залишене без розгляду на підставі пункту 1 частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідачем 05.09.2023 надано суду заяву про виклик свідка, у задоволенні якої судом відмовлено з огляду на позитивно-правові приписи частини дев`ятої статті 252 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем 08.09.2023 повторно заявлено клопотання про витребування у відповідача повну банківську виписку по особових рахунках за 2017 рік, яке судом залишене без розгляду на підставі пункту 1 частини другої статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 12.01.2016 укладено договір №1 про надання безвідсоткової фінансової допомоги, за умовами пунктів 1.1 - 1.5 якого позивач зобов`язався надати відповідачу 500 000,00 грн. строком на 5 місяців з моменту зарахування коштів на поточний банківський рахунок відповідача. У свою чергу, відповідач зобов`язався повернути отримані за договором грошові кошти по закінченню 5-ти місячного строку на банківський рахунок позивача.

Відповідно до платіжних доручень №10 від 12.01.2016 та №11 від 12.01.2016 (додатки №6 та №7 до відповіді на відзив) позивачем перераховано з власного банківського рахунку в АТ «Укрсиббанк» на банківський рахунок відповідача в АТ «Кредобанк» загалом 500 000, 00 грн.

Учасниками договору №1 від 12.01.2016 укладено додаткову угоду №1 від 10.06.2016, якою змінено строк надання коштів фінансової допомоги на 2 роки з моменту їх зарахування на банківський рахунок відповідача.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою укладений сторонами у справі договір №1 від 12.01.2016 є договором позики.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами першою та третьою статті 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Таким чином, наявними у матеріалах справи доказами доведено суду поза розумним сумнівом наявність у відповідача юридичного обов`язку повернути не пізніше 12.01.2018 отримані від позивача грошові кошти фінансової допомоги у розмірі 500 000,00 грн.

Судом відхилено доводи відповідача в частині неналежного виконання приймання-передачі документів при зміні керівника, оскільки ці правовідносини ніяким чином не впливають на обсяг цивільних прав та обов`язків відповідача перед третіми особами, у тому числі відносно позивача.

Доводи відповідача про відсутність належного підтвердження факту надання позивачем грошових коштів фінансової допомоги спростовуються наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень №10 від 12.01.2016 та №11 від 12.01.2016.

У свою чергу, заперечуючи факт отримання грошових коштів за наданими суду позивачем платіжними дорученнями відповідач мав можливість надати суду банківські виписки за визначеним платіжними дорученнями власним банківським рахунком за період часу з 12.01.2016 до 15.01.2016 для спростування твердження позивача про надання грошових коштів. Відповідні докази відсутні у матеріалах справи.

Відповідно, судом відхилено твердження відповідача про відсутність документального підтвердження факту виконання позивачем своїх зобов`язань за договором №1 від 12.01.2016.

Доводи відповідача в частині нераціонального використання своїх прав позивачем судом не приймаються, оскільки вони по суті є лише суб`єктивним оціночним судженням, яке протирічить позитивно-правовому регулюванню статті 12 Цивільного кодексу України.

У той же час, суд погоджується з доводами відповідача в частині процедури підписання доданого до позовної заяви акту звірки взаєморозрахунків (додаток №12 до позовної заяви). З урахуванням наданих позивачем пояснень, у тому числі щодо обміну повідомленнями з особою, яка з 2021 року не є посадовою особою відповідача, судом встановлено, що додаток №12 до позовної заяви не може бути визнано належним та допустимим доказом у межах даного судового розгляду. Відповідно, суд не враховує цей документ при ухваленні остаточного рішення у справі.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За приписами частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведених правових приписів процесуального Закону судом встановлено у позивача наявність права на отримання від відповідача 500 000,00 грн перерахованих 12.01.2016 року коштів фінансової допомоги та кореспондований обов`язок відповідача повернути ці кошти.

Враховуючи наведене суд задовольняє позов про стягнення з відповідача 500 000,00 грн повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Твін Експерт" (01601, м. Київ, площа Спортивна, 1А; ідентифікаційний код 39770434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Агро-Еко XXI" (32390, Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, село Крушанівка, вулиця Центральна, будинок 40; ідентифікаційний код 34422244) 500 000 (п`ятсот тисяч) грн 00 коп. основного боргу та 7 500 (сім тисяч п`ятсот) грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк