Рішення № 113688990, 25.09.2023, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.09.2023Справа № 910/11481/23Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. розглянувши матеріали господарської справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання

за позовом Комунального підприємства "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ"

до Громадської організації "КИЇВСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ ФОНД"

про стягнення 15 949,99 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст і підстави позовних вимог

Комунальне підприємство «Київжитлоспецексплуатація» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації «Київський дитячий фонд» про стягнення 15 949,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою за адресою: м. Київ, вул. Липська, буд. 16, літер А, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість з компенсації таких витрат за період з 10.02.2021 по 31.05.2023 в розмірі 15 949,63 грн.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 відкрито провадження у справі №910/11481/23, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частинною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач відзиву на позов не надав. Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 24.07.2023, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення - 31.07.2023.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, тобто не скористався наданим йому процесуальним правом, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вище наведене, суд прийшов до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору про компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою за адресою: м. Київ, вул. Липська, буд. 16, літер А, у період з 10.02.2021 по 31.05.2023 у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 15 949,63 грн.

За доводами позивача, відповідач всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором, оплату в частині компенсації витрат позивачу за користування земельною ділянкою не здійснив у повному обсязі та у встановлені договором строки, у зв`язку із чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Громадської організації "КИЇВСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ ФОНД" боргу в розмірі 15 949,63 грн.

Позиція відповідача

Відповідач у строк, встановлений в ухвалі про відкриття провадження у справі, не подав до суду відзив на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

10.12.2019 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (м. Київ) (далі - орендодавець), Громадською організацією "КИЇВСЬКИЙ ДИТЯЧИЙ ФОНД" (далі - орендар) та Комунальним підприємством "КИЇВЖИТЛОСПЕЦЕКСПЛУАТАЦІЯ" (далі - підприємство, балансоутримувач) укладено договір № 166-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Липська, б. 16 літ. А (далі - об`єкт оренди).

Цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 10.12.2019 до 08.12.2022 (п. 9.1. договору № 166-2).

Пунктом 4.2.26 договору № 166-2 передбачено, що одночасно з укладанням цього договору орендар зобов`язаний укласти з підприємством-балансоутримувачем договір про компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.07.2020 у справі № 910/3026/20, яке набрало законної сили, визнано укладеним між Комунальним підприємством «Київжитлоспецексплуатація» та Громадською організацією «Київський дитячий фонд» договір про компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою за адресою: місто Київ, вулиця Липська, будинок № 16 літер А (надалі - договір).

Пунктом 1.2. договору встановлено, що договір визначає взаємовідносини сторін щодо строкової, платної орендарем компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 2.1. договору об`єктом компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою (далі - об`єкт) є: нежитлові приміщення загальною площею: 151,30 (сто п`ятдесят один цілий тридесяті) кв.м, у т.ч. 2 поверх - 151,30 (сто п`ятдесят один цілий три десяті) кв.м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід`ємну частину договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 02 квітня 2012 року № 166.

Відповідно до п. 2.2. договору сторонами погоджено, що плата за об`єкт компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою визначена на підставі статтей 286, 287 Податкового кодексу України, рішення Київської міської ради від 18 жовтня 2018 року № 1910/5974 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 23 червня 2011 року № 242/5629 «Про встановлення місцевих податків і зборів у м. Києві», пункту 9.7, 9.7.1 та 9.7.2 розділу 9 «Орендна плата та інші платежі» рішення Київської міської ради від 06 грудня 2018 року № 253/6304, та становить за базовий місяць розрахунку: компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди, становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку жовтень 2019 року: 2 389 грн. 58 коп. (дві тисячі триста вісімдесят дев`ять грн. 58 коп. на місяць).

За умовами п. 3.2. договору у разі користування об`єктом протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою за дні користування визначається на основі компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за відповідні місяці пропорційно дням користування.

Відповідно до п. 3.4. договору додатково до компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з компенсацією витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Згідно з п 3.5. договору компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10 грудня 2019 року № 166-2 і застосовується з 10 грудня 2019 року.

Компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць (п. 3.6. договору).

Відповідно до п. 3.9 договору у разі закінчення, припинення (розірвання) цього договору орендар сплачує компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою до дня підписання акту приймання-передачі орендованого приміщення згідно договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10 грудня 2019 року № 166-2 включно у розмірі компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою визначеної договором після дати закінчення (дострокового розірвання) договору.

Цей договір є укладеним з моменту укладання договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 10 грудня 2019 року № 166-2 і діє з « 10» грудня 2019 року до « 08» грудня 2022 року (п. 7.1. договору).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у зв`язку із неналежним виконання відповідачем зобов`язань за договором про компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою за адресою: місто Київ, вулиця Липська, будинок № 16 літер А, у відповідача утворилася заборгованість з користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди за період з 10.02.2021 по 31.05.2023 у сумі 15 949,99 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків. Цивільні права і обов`язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов`язання одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3.6. договору компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця за поточний місяць.

В матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем об`єкта оренда.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів у спростування заборгованості по договору з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 15 949,99 грн відповідачем не надано.

Враховуючи викладене вище, оскільки невиконане зобов`язання з оплати платежів на виконання договору, а саме: за користування земельною ділянкою у сумі 15 949,99 грн підтверджується матеріалами справи, доказів оплати вказаної суми заборгованості відповідачем не надано, суд задовольняє позовні вимоги.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ВИСНОВКИ СУДУ

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Громадської організації «Київський дитячий фонд» про стягнення 15 949,99 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судові витрати за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Громадської організації «Київський дитячий фонд» (01021, м. Київ, вул. Липська, 16-А, ідентифікаційний код 05810212) на користь Комунального підприємства «Київжитлоспецексплуатація» (01001, м. Київ, вул. Володимирська, 51-А, ідентифікаційний код 03366500) заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у сумі 15 949,99 грн та судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 25.09.2023.

Суддя О.В. Гулевець