Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 349/1239/23
Провадження № 2-а/349/12/23
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25 вересня 2023 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді Гаврилюк О.О.
з участю секретаря судового засідання Гошко І.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 349/1239/23за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАС № 7234503 від 26 червня 2023 року, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 510,00 гривень.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 26 червня 2023 року поліцейським УПП в Івано-Франківській області Яворським С.В. було винесено постанову серії ЕАС № 7234503 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Відповідно до зазначеної постанови, він 26 червня 2023 о 17 год. 23 хв., керуючи транспортним засобом марки «Мерседес-Бенц» під час руху транспортного засобу, користувався засобом зв`язку, тримаючи його у руці, чим порушив п.2.9 д ПДР України. Вважає вказану постанову незаконною, оскільки під час керування ним транспортним засобом, він не розмовляв по телефону, поліцейським йому не було надано жодного доказу на підтвердження порушення, яке зазначено у постанові. Вважає, що постанова складена інспектором без повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи, доказів правопорушення не надано, з цих підстав просив постанову скасувати.
Відповідач управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції надав відзив на позов. У відзиві зазначив про безпідставність позовних вимог з тих підстав, що працівник поліції діяв згідно вимог закону. Оскільки відповідно до п.1 ч.3 розділу VІІІ наказу МВС України №1026 від 18 грудня 2018 року термін зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах, БпЛА становить 30 діб, постанова винесена поліцейським 26 червня 2023 року, позовна заява надійшла на адресу відповідача 08 серпня 2023 року відеофіксація правопорушення відсутня. Просили у позові відмовити. Справу розглянути за відсутності предстанвика відповідача.
Ухвалою від 07 липня 2023 року позовну заяву було залишено без руху. Надано позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали - для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 17 липня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
Ухвалою від 08 серпня 2023 року за клопотанням позивача проведено заміну неналежного відповідача - Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області на належного - Управління патрульної пліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції.
Позивач у судове засідання позивач не прибув. 14 вересня 2023 року направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позов підтримує повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив задовольнити, оскільки правопорушення не вчиняв.
Дослідивши письмові докази, суд встановив наступні обставини справи.
Як вбачається з постанови серії ЕАС №7234503 від 26 червня 2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, до позивача ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.
Згідно постанови поліцейського, ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 26 червня 2023 о 17 год. 23 хв., керуючи транспортним засобом марки «Мерседес-Бенц» під час руху транспортного засобу, користувався засобом зв`язку, тримаючи його у руці, чим порушив п.2.9 д ПДР України.
Права та обов`язки водіїв механічних транспортних засобів регулюються Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року ( із змінами та доповненнями).
Згідно п.2.9.д Правил дорожнього руху водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв`язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).
Відповідно до ч.1 ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідачу слід було довести протиправність правопорушення (проступку), зокрема об`єкт та об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України, що на думку особи, яка здійснювала розгляд справи про адміністративне правопорушення полягало у протиправному посяганні на встановлені правила користування транспортним засобом в сфері дорожнього руху шляхом порушення вимог п.2.9.д ПДР України, якими встановлено заборону водієві під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв`язку, тримаючи їх у руці.
Доведеність вини позивача у вчинених адміністративних правопорушеннях підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст.251 КпАП України. Зокрема, такими є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У постанові Верховного Суду від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 щодо застосування ст.77 КАС України, ст. 251 КУпАП, зазначено, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.
Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення нею правопорушення, оскільки це є рішення суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Візуальне спостереження інспектором поліції вчинення адміністративного правопорушення без забезпечення належних та допустимих доказів, визначених ст.251 КпАП України, зокрема відеофіксації всіх суттєвих обставин, не може доводити винуватість особи у вчиненому адміністративному правопорушенні.
Оскільки позивач заперечив вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КпАП України, а відповідач належними та допустимими доказами не довів правомірності винесення постанови, суд приходить до висновку про задоволення позову.
Згідно з ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, звідповідача - Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст. 2, 241-244, 286 КАС України,
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову серія ЕАС №7234503 від 26 червня 2023 рокуполіцейського УПП в Івано-Франківській області Яворського Сергія Володимировича про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510 грн 00 коп. Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: вулиця Юності, 23 м.Івано-Франківськ, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 - 536,80 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.О.Гаврилюк
Судове рішення № 113678706, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 25.09.2023. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 349/1239/23. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: