Ухвала суду № 113678365, 08.09.2023, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 433/2090/15-ц Провадження № 6/191/49/23

У Х В А Л А

іменем України

08 вересня 2023 року м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Костеленко Я.Ю., за участю секретаря Омельченко К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла ТОВ «Українська факторингова компанія» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення, яку обґрунтовує тим, що рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 20.11.2015 задоволено позов ПАТ «БМ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №30/40/240311 від 24.03.2011. Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 16.09.2019 було замінено стягувача у виконанні рішення Троїцького районного суду Луганської області від 20.11.2015 з ПАТ «БМ Банк» на ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» відносно ОСОБА_1 . Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.08.2022 було замінено стягувача у виконанні рішення Троїцького районного суду Луганської області від 20.11.2015 на ТОВ «Українська факторингова компанія» відносно ОСОБА_1 . У зв`язку з відсутністю в матеріалах справи, що були передані ТОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ» до ТОВ «Українська факторингова компанія» виконавчого листа по справі № 433/2090/15-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 ТОВ «Українська факторингова компанія» було направлено до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області запит щодо відкриття виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 за виконавчим листом № 433/2090/15, що був виданий Троїцьким районним судом Луганської області. Згідно відповіді вбачається, що на виконання до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області виконавчий лист по справі № 433/2090/15-ц не надходив. ТОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ» неодноразово зверталося із запитом до Троїцького районного відділу державної виконавчої служби, однак відповіді так і не було отримано. В матеріалах справи наявні три запити до ВДВС за 11.12.2019, 01.12.2020 та 05.08.2021. Національний банк України рішенням Правління від 06.11.2018 №749-рш відкликав банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій у АТ «БМ Банк» та виключив цей банк з Державного реєстру банків, після чого відбувся процес ліквідації банку, а юридичну особу було припинено. Крім цього, доказів щодо направлення виконавчого листа стягувачу державним виконавцем надані не були. Єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувана та в органі державної виконавчої служби/приватного виконавця свідчить про те, що його було втрачено. Просить видати дублікат виконавчого листа по справі №433/2090/15-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №30/40/240311 від 24.03.2011 та поновити строк його пред`явлення до виконання.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Боржник у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суду не повідомила.

Неявка сторін не перешкоджає розгляду заяви.

Суд, розглянувши заяву про видачу дубліката судового наказу та додані до неї матеріали, встановив наступне.

Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.08.2022 замінено стягувача у виконавчому листі з виконання рішення Троїцького районного суду Луганської області від 20.11.2015 по справі №433/2090/15-ц з ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» відносно ОСОБА_1 .

З метою отримання інформації про перебування виконавчого листа по справі №433/2090/15-ц «Гроуф Капітал Факторинг» 11.12.2019, 01.12.2020 та 05.08.2021 було направлено запити до Троїцького РВ ДВС ГТУЮ у Луганській області.

Як вбачається із відповіді Східного міжрегіонального управління юстиції від 25.01.2023 виконавчий документ Троїцького районного суду Луганської області по справі №433/2090/15-ц за позовом ПАТ «БМ Банк» або ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на примусове виконання до відділів ДВС Луганської області не надходив.

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано рішення суду на підставі якого його видано та чи не втратило судове рішення законної сили.

Із заявою про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу можна звернутися лише в межах строків пред`явлення їх до виконання. У разі пропуску такого строку одночасно із заявою про видачу дубліката слід подати і заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У постанові від 21 серпня 2019 року у справі №2-836/11 (провадження № 14-308цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що виходячи з положень частини шостої статті12 Закону № 1404-VIII, частини першої статті 433 ЦПК України та підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі, якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.

Відповідно до ч.6 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частиною першою статті 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.

Доказів на підтвердження вчинення стягувачем дії, які б переривали пред`явлення виконавчого документа до виконання суду не надані.

Суд зазначає, що сторона, яка приймає участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Доведеність поважності причин пропуску цього строку за правилами статті 81 ЦПК України покладається на заявника.

Доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення, заявник не надав. Заявнику навіть достеменно не відомо, чи видавався виконавчий лист, чи надсилався він стягувачу.

Ратифікуючи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції.

У ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як передбачено ч. 1 ст. 6 та ст. 13 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального судочинства.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Одним із принципів в контексті справедливого судового розгляду, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції, є рівність сторін.

Принцип «рівності сторін» є складовою більш широкого розуміння поняття справедливого судового розгляду. Умова «рівності сторін» у розумінні «справедливого балансу» між сторонами фактично застосовується як у цивільних, так і у кримінальних провадженнях.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

Положення ч. 1 ст. 6 Конвенції гарантують «процесуальну» справедливість, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін.

Відступлення права вимоги не є поважною причиною пропуску строку, оскільки ТОВ «Українська факторингова компанія» відповідний договір відступлення уклало добровільно, без з`ясування наявності оригіналів виконавчих листів, обставин виконання чи невиконання рішення.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом»

Таким чином, якщо стягувач пропустив строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з неповажних причин, то й неподання наступним кредитором виконавчого листа до виконання в строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не може бути викликано поважними причинами. В іншому випадку кредитор, який внаслідок помилкового ведення своїх власних справ своєчасно не виконав відповідні процесуальні дії, спрямовані на виконання судового рішення, міг би уникати процесуальної відповідальності у вигляді ненастання бажаних для себе процесуальних результатів шляхом відчуження права вимоги за виконавчим листом, строк пред`явлення якого до виконання сплив. Така ситуація призводила б до зловживання стягувачем своїми процесуальними правами.

До того ж, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія», проявляючи обачність, як господарюючих суб`єкт, метою діяльності якого є отримання доходу, керуючись і принципом свободи договору та волевиявлення, мав час та можливість пересвідчитись у можливості виконання рішення суду від 20.11.2015, а, враховуючи і характер комерційної діяльності, товариство не могло не розуміти ризиків придбання права вимоги за порушеним боржниками зобов`язаннями, що мало наслідком судовий захист права з постановлення рішення ще у 2015 році і заявник під час укладення договору про відступлення права вимоги не був позбавлений можливості отримати повну інформацію щодо наявності у ПАТ «БМ Банк» чи ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» виконавчого документа та строків пред`явлення його до виконання.

Заміна сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання рішення суду, означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Такі дії можуть порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13, від 30.07.2019 у справі № 5/128, від 21.08.2020 у справі № 905/2084/14-908/4066/14.

Суд враховує, що згідно рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сам факт невиконання рішення суду та набуття заявником права вимоги лише у 2022 році не є поважною причиною для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Стягувач протягом тривалого часу не цікавився ходом виконання судового рішення, із заявою про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання звернувся до суду лише в 2023 році, хоча ухвалою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10.08.2022 було замінено стягувана у виконанні рішення Троїцького районного суду Луганської області від 20.11.2015 по справі №433/2090/15-ц з ТОВ «Гроуф Капітал Факторинг» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія».

Крім того, заявник не надав суду доказів щодо неможливості звернення до суду із заявою про видачу дублікату виконавчого листа та із заявою про поновлення строків для пред`явлення виконавчого листа для примусового виконання рішення суду протягом періоду з 2022 по 2023 рік.

Сам по собі факт того, що рішення суду залишається невиконаним, не може бути підставою для поновлення пропущеного строку, оскільки визначаючи строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, законодавець був обізнаний, що рішення суду повинно виконуватися. Однак, законодавець визнав за необхідне обмежити строк, протягом якого виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, тим чином забезпечуючи рівність сторін виконавчого провадження.

Отже, оскільки строк для пред`явлення виконавчого листа № 433/2090/15-ц до виконання сплив, і суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання, відповідно до частини 1 пункту 17.4 Перехідних положень ЦПК України відсутні підстави для видачі дубліката виконавчого листа № 433/2090/15-ц.

Керуючись ст. 260-261,353-355,433, п.17.4 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська факторингова компанія» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку на його пред`явлення - відмовити.

На ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду може бути подано апеляційну скаргу. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Я. Ю. Костеленко