Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №348/1750/23
25 вересня 2023 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого-судді: Солодовнікова Р.С.
секретаря судового засідання: Нагорняк Г.М.
розглянувши в порядку спрощеному позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Надвірнянського районного суду цивільну справу за позовом Державного підприємства «Ліси України» в особі філії «Делятинське лісове господарство «ДП Ліси України» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу.
за відсутності сторін.
ВСТАНОВИВ:
Зміст позовних вимог:
Державного підприємства «Ліси України» в особі філії «Делятинське лісове господарство «ДП Ліси України» (далі позивач) 28.07.2023 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що наказом директора ДП «Делятинський лісгосп» від 01.12.2009 року №76-к ОСОБА_1 переведено на посаду майстра лісу Білоославського лісництва ДП «Делятинський лісгосп» обходу №5, що включала до свого складу квартали 7,19,20,21,22,24,25,26.
З метою забезпечення схоронності матеріальних цінностей, що належать ДП «Делятинський лісгосп», 01.12.2009 року з відповідачем, як майстром лісу, укладено договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до якого він взяв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності всіх переданих йому Позивачем матеріальних цінностей.
Відповідно до наказу від 09.11.2016 №222 за ОСОБА_1 було закріплено майстерську дільницю №3 (кв.7;17;19-27;30).
Відповідно до посадової інструкції майстра лісу Білоославського лісництва ДП «Делятинський лісгосп» ОСОБА_1 був обов`язаний безпосередньо здійснювати охорону лісу та іншого державного майна, закріпленого за лісництвом, організовувати роботи по освоєнню лісосічного фонду та відпуску лісопродукції. Згідно із названою інструкцією майстер лісу несе повну відповідальність за охорону лісу від лісопорушень, зобов`язаний добре знати місця рубок; організовувати освоєння лісосічного фонду і проведення всіх лісогосподарських заходів; не допускати випадків самовільних рубок, розкрадання лісопродукції, псування деревини та іншого майна; брати участь у відводах лісосік, також несе персональну відповідальність за кількісний та якісний сортиментний вихід деревини з лісосік.
Окрім того, згідно з Додатком до «Положення про державну лісову охорону» (далі - Положення), затвердженого Постановою КМУ від 16.09.2009 р. №976, посада майстра лісу відноситься до посад державної лісової охорони.
Пунктом 4 Положення визначено, що основним завданням державної лісової охорони є здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового та мисливського господарства, забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням у сфері лісового та мисливського господарства.
На підставі вимог п.4 ч. 1 ст.93 Лісового кодексу України, на майстра лісу ОСОБА_1 , як працівника державної лісової охорони, покладались обов`язки щодо запобігання порушенням законодавства у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, своєчасного виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення.
В період з 28.02.2017 по 03.03.2017 р. Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області було здійснено позапланову перевірку ДП «Делятинський лісгосп». За результатами перевірки виявлено неналежне виконання майстром лісу ОСОБА_1 службових обов`язків. Так, на ввірених йому в охорону НОМЕР_2 вид.9, НОМЕР_3, вид. 12 та НОМЕР_2, вид.6 Білоославського лісництва ДП «Делятинський лісгосп» виявлено незаконну рубку 12-ти дерев різних порід загальною ліквідною масою 21,26 куб.м.
При цьому, розмір шкоди, завданої лісу, згідно з Додатком №1 постанови КМУ від 23.07.2008 №665 склав 93910, 88 грн .
Відповідачем у добровільному порядку було частково відшкодовано шкоду завдану навколишньому природному середовищу у розмірі 13000,00 грн.
14.08.2017 Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області звернулась із позовом до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою №15/17 про відшкодування шкоди заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства на суму 155963,81 грн.
Вказана сума збитків, крім інших, включала збитки, завдані незаконною рубкою 12-ти дерев на території лісових кварталів, ввірених в охорону ОСОБА_1 , а саме: в НОМЕР_2, вид.9; НОМЕР_3, вид.12 та НОМЕР_2, вид.6 на суму 80 910,88 грн.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/792/17 задоволено позов Державної екологічної інспекції в Івано-Франківської області про стягнення з ДП «Делятинський лісгосп» 154363,81 грн шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства, в тому числі 80910,88 грн шкоди завданої незаконною рубкою лісу в НОМЕР_2 вид.9; НОМЕР_3, вид. 12 та НОМЕР_2, вид.6 Білоославського лісництва ДП «Делятинський лісгосп».
08.11.2017 головним державним виконавцем Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Михайлюком В.Д. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП55089078 про стягнення з ДП «Делятинський лісгосп» 154363,81 грн шкоди завданої навколишньому природному середовищу.
31.05.2021 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 у зв`язку із фактичним виконанням ДП «Делятинський лісгосп» рішення Господарського суду Івано-Франківської області в повному обсязі.
В рамках зазначеного виконавчого провадження ДП «Делятинський лісгосп» перерахував, зокрема, і кошти у розмірі 80910,88 грн - сума збитків, завданих незаконною рубкою лісу на території лісових обходів, ввірених в охорону Відповідачу.
Просили стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Делятинське лісове господарство» в порядку регресу 80910, 88 грн. (вісімдесят тисяч дев`ятсот десять
гривень 88 коп.). Також стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного
спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії
«Делятинське лісове господарство» сплачений судовий збір у розмірі 2684,00 грн..
Відзив на позов не надійшов.
18.09.2023 року від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про застосування строків давності.
Стислий виклад позиції сторін:
В судове засідання представник позивача не з`явився, від нього поступила заява в якій просив справу слухати у відсутності їх представниака, позовні вимоги підтримують повністю з підстав, зазначених в позовній заяві. Просили позов задоволити повністю.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, від нього поступила заява в якій просить справу слухати в його відсутності, позовні вимоги не визнав, просив застосувати строки позовної давності.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних чи доказів, що відповідає положенням ч.3 ст. 211, ч.3 ст.223 ЦПК.
Згідно із ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Процесуальні дії у справі:
Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 31.07.2023 р. відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін по справі.
Фактичні обставини, встановлені судом:
Наказом директора ДП «Делятинський лісгосп» від 01.12.2009 року №76-к ОСОБА_1 переведено на посаду майстра лісу Білоославського лісництва ДП «Делятинський лісгосп» обходу №5, що включав до свого складу квартали №7,19,20, 21, 22,24, 25,26 (а.с. 6-7).
01.12.2009 року ДП «Делятинський лісгосп» з ОСОБА_1 укладено договір про повну матеріальну відповідальність, відповідно до якого він взяв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення схоронності всіх переданих йому матеріальних цінностей (а.с. 8).
Відповідно до наказу від 09.11.2016 №222 за ОСОБА_1 було закріплено майстерську дільницю №3 (кв.7;17;19-27;30) (а.с. 10).
В період з 28.02.2017 по 03.03.2017 р. Державною екологічною інспекцією в Івано-Франківській області було здійснено позапланову перевірку ДП «Делятинський лісгосп». За результатами перевірки виявлено неналежне виконання майстром лісу ОСОБА_1 службових обов`язків. Так, на ввірених йому в охорону НОМЕР_2 вид.9, НОМЕР_3, вид. 12 та НОМЕР_2, вид.6 Білоославського лісництва ДП «Делятинський лісгосп» виявлено незаконну рубку 12-ти дерев різних порід загальною ліквідною масою 21,26 куб.м. (а.с. 11-14).
Розмір шкоди, завданої лісу, згідно з Додатком №1 постанови КМУ від 23.07.2008 №665 склав 93910, 88 грн (дев`яносто три тисячі дев`ятсот десять гривень 88 коп.) (а.с. 15).
12.10.2017 року рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/792/17 задоволено позов Державної екологічної інспекції в Івано-Франківської області про стягнення з ДП «Делятинський лісгосп» 155963,81 грн шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства, в тому числі 80910,88 грн шкоди завданої незаконною рубкою лісу в НОМЕР_2 вид.9; НОМЕР_3, вид. 12 та НОМЕР_2, вид.6 Білоославського лісництва ДП «Делятинський лісгосп» (а.с. 21-23).
08.11.2017 головним державним виконавцем Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Михайлюком В.Д. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 про стягнення з ДП «Делятинський лісгосп» 154363,81 грн шкоди завданої навколишньому природному середовищу (а.с. 24-25).
31.05.2021 головним державним виконавцем Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Михайлюком В.Д. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 у зв`язку із фактичним виконанням ДП «Делятинський лісгосп» рішення Господарського суду Івано-Франківської області в повному обсязі. В рамках зазначеного виконавчого провадження ДП «Делятинський лісгосп» перерахував, зокрема, і кошти у розмірі 154363,81 грн, зокрема, і кошти у розмірі 80 910,88 грн - сума збитків, завданих незаконною рубкою лісу на території лісових обходів, ввірених в охорону Відповідачу (а.с. 26).
Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини).
Відповідно до ч.1 ст.9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються також до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
За змістом ч.1 ст.3 КЗпП України трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.
Відповідно до ст. 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.
Як роз`яснено в пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року N 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками", за правилами статті 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, з вини яких її заподіяно, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, крім випадків, коли законодавством вона передбачена у більшому, ніж цей заробіток, розмірі. Якщо межі матеріальної відповідальності були визначені в укладеному з працівником контракті, вона покладається на нього відповідно до умов контракту. Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків, грошові виплати. Згідно зі статтею 130 КЗпП України не одержані або списані в доход держави прибутки з підстав, пов`язаних з неналежним виконанням працівником трудових обов`язків (так само як і інші неодержані прибутки) не можуть включатися до шкоди, яка підлягає відшкодуванню. При матеріальній відповідальності в межах середнього місячного заробітку він визначається відповідно до затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року N 100 Порядку обчислення середньої заробітної плати (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року N 348), а саме виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують вирішенню судом справи про відшкодування шкоди, або за фактично відпрацьований час, якщо працівник пропрацював менше двох місяців, а в разі коли працівник останні місяці перед вирішенням справи не працював або справа вирішується після його звільнення - виходячи з виплат за попередні два місяці роботи на даному підприємстві (в установі, організації).
Статтею 134 КЗпП України передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: 1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; 2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; 3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; 4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані; 5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; 6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків; 7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків; 8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; 9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством.
Відповідно до копії рішення Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/792/17 задоволено позов Державної екологічної інспекції в Івано-Франківської області про стягнення з ДП «Делятинський лісгосп» 154 363,81 грн шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення норм лісового законодавства, в тому числі 80 910,88 грн шкоди завданої незаконною рубкою лісу в НОМЕР_2 вид.9; НОМЕР_3, вид. 12 та НОМЕР_2, вид.6 Білоославського лісництва ДП «Делятинський лісгосп».
Як передбачено ч.4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 233 КЗпП України встановлено строки звернення до суду за вирішенням трудових спорів. Зокрема, за приписами ч. 3 ст. 233 КЗпП України для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
Як роз`яснено у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року N 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками", судам необхідно перевіряти, чи додержаний власником або уповноваженим ним органом встановлений статтею 233 КЗпП річний строк з дня виявлення заподіяної працівником шкоди для звернення в суд з позовом про її відшкодування. Днем виявлення шкоди слід вважати день, коли власнику або уповноваженому ним органу стало відомо про наявність шкоди, заподіяної працівником. Днем виявлення шкоди, встановленої в результаті інвентаризації матеріальних цінностей, при ревізії або перевірці фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації, слід вважати день підписання відповідного акта або висновку. Право регресної вимоги до працівника виникає з часу виплати підприємством, організацією, установою сум третій особі і з цього ж часу обчислюється строк на пред`явлення регресного позову.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів " роз`яснено, що встановлені статтями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін.
Щодо застосування строків позовної давності, про яку заявлено відповідачем слід зазначити наступне.
Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ч. 1 ст. 256 ЦК України).
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1ст. 261 ЦК України).
Початок позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Статтею 9 ЦК України встановлено, що положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сфері трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.
Між сторонами склалися трудові правовідносини, а тому відносини сторін регулюються нормами КЗпП України.
Кодекс законів про працю України встановлює спеціальну позовну давність для спорів в межах трудових відносин.
Згідно із статтею 233 КЗпП України визначає, що для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.
У справах, що виникають з трудових відносин, строки звернення до суду визначені Кодексом законів про працю України, отже ці питання врегульовані кодексом.
Таким чином, положення статей 257, 259 ЦК України про позовну давність до трудових спорів не застосовуються.
Як встановлено з матеріалів справи, 31.05.2021 головним державним виконавцем Надвірнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Михайлюком В.Д. винесена постанова про закінчення виконавчого провадження НОМЕР_1 у зв`язку із фактичним виконанням ДП «Делятинський лісгосп» рішення Господарського суду Івано-Франківської області в повному обсязі, зокрема сплачений коштів у розмірі 80910,88 грн сума збитків, завданих незаконною рубкою лісу на території лісових обходів, ввірених в охорону ОСОБА_1 .
З позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди позивач звернувся 28.07.2023 року, тобто поза межах річного строку на пред`явлення регресного позову, встановленого ч.3 ст. 233 КзпП.
Висновки суду:
Таким чином, згідно системного аналізу вищенаведених положень законодавства України, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову, оскільки вимогу до працівника про відшкодування заподіяної ним шкоди підприємству в порядку регресу заявлено поза межами річного строку на пред`явлення регресного позову.
Щодо вимог про стягнення судових витрат по справі суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на відмову від позову, понесені судові витрати покладаються на позивача.
Враховуючи наведене на підставі ст.ст.15, 16, 1166, 1191 ЦК України, ст. 130, 134, 138, 233 КЗпП України та керуючись ст.ст. 141, ст.258, ч.6 ст.259, ст.263, ст.265, ч.1 ст.268 ЦПК України, суд ,-
УХВАЛИВ:
Позов Державного підприємства «Ліси України» в особі філії «Делятинське лісове господарство «ДП Ліси України» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу - залишити без задоволення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського Апеляційного суду, а якщо оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складений 25.09.2023 року.
Позивач: Державне підприємство «Ліси України» в особі філії «Делятинське лісове господарство «ДП Ліси України», місце реєстрації смт.Делятин, вул. 16 Липня, 11, Надвірнянського району, Івано -Франківської області.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Р.С. Солодовніков
Судове рішення № 113676423, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 25.09.2023. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 348/1750/23. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.