Ухвала суду № 113675936, 22.09.2023, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/3502/23

Провадження № 1-кп/0182/981/2023

У Х В А Л А

Іменем України

22.09.2023 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Нікополь Дніпропетровської області в режимі відеоконференції матеріали кримінального провадження з обвинувальним актом №12023041340000602 від 29.05.2023 за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополь Дніпропетровської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 Кримінального кодексу України (далі - КК України),

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника - ОСОБА_5 ,

перекладача - ОСОБА_6

в с т а н о в и в:

1.В провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області перебуває вказане кримінальне провадження.

2.Під час судового засідання прокурор ОСОБА_4 заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , строком на два місяці посилаючись на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме переховування від суду, впливу на потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років та він повною мірою усвідомлює невідворотність покарання і настання для нього передбачених законом обмежень його прав та свобод. Також послався на те, що обвинувачений офіційно ніде не працював та не має законних джерел доходів, тому наявний ризик вчинення інших кримінальних правопорушень. Також потерпіла по справі ще не допитана. Вважає, що менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

3.Обвинувачений ОСОБА_3 заперечив проти задоволення заявленого прокурором клопотання та зауважив, що у судді ОСОБА_7 є кримінальне провадження відносно нього де був встановлений домашній арешт і він його не порушував. Також пояснив, що працювати на бажає, оскільки в нього є дохід на території іншої держави. Тому просив суд змінити запобіжний захід на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_2 , вказане житло належить батькові.

4.Захисник ОСОБА_5 підтримала позицію обвинуваченого, оскільки вважає, що відсутні докази наявності перелічених ризиків, також послалася на практику ЄСПЛ.

5.Прокурор щодо заявленого стороною захисту клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт заперечив та підтримав раніше заявлене клопотання.

6.Вислухавши думку сторін кримінального провадження суд приходить до таких висновків.

7.Згідно з вимогами ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

8.Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області щодо обвинуваченого ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який продовжувався до 24.09.2023 року включно без визначення застави.

9.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілого; вчинити інше кримінальне правопорушення (ч. 1 ст. 177 КПК України).

10.Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

11.Ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

12.Так, у клопотанні прокурором заявлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення.

13.У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia №71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

14.Суд враховує те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який законом про кримінальну відповідальність передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 10 років, його вік та стан здоров`я, соціальні зв`язки, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела існування, тому вважає обґрунтованими доводи прокурора, що тяжкість інкримінованого обвинуваченій злочину є вагомим доводом, що збільшує ризики переховування від суду та вчинення іншого кримінального правопорушення.

15.Крім того, ризик незаконного впливу на потерпілу продовжує існувати, оскільки остання ще не допитана судом.

16.Також судом враховується і та обставина, що під час розгляду заявленого клопотання стороною захисту не надано жодного належного доказу, який свідчив би про необхідність зміни вже обраного запобіжного заходу, відсутні відомості щодо згоди власника майна на перебування там обвинуваченого під час домашнього арешту, а обставини на які посилається сторона захисту не підтверджені відповідними доказами та в даному випадку не можуть бути беззаперечними стимулюючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

17.Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст.177 КПК України для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

18.Крім того, будь-яких відомостей щодо незадовільного стану здоров`я та неможливості його подальшого тримання під вартою до суду не надходило.

19.Таким чином, враховуючи наведене суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, тому приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно продовжити строк тримання під вартою на строк не більше ніж на 60 діб. В задоволенні клопотання сторони захисту слід відмовити.

20.Відповідно до вимог ч.4 ст.183 КПК України, застава не визначалась.

Керуючись статтями 177, 183, 314, 315, 371, 372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

1.Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

2.В задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу - відмовити.

3.Продовжити щодо ОСОБА_3 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою не більш ніж на 60 діб, до 19 листопада 2023 року включно.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст ухвали оголошено 25.09.2023.

Суддя: ОСОБА_1