Вирок № 113673933, 25.09.2023, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/3924/23

Провадження №: 1-кп/752/1467/23

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.09.2023 рокум. Київ

Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12021100010001772 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Черкаси, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , працює не офіційно, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима, обвинуваченої у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , яка була підключена за допомогою відеоконференцзв`язку,

встановив:

у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не пізніше лютого 2018 року у м. Києві ОСОБА_4 познайомилась з ОСОБА_8 після чого в ході спілкування у останніх склались особливо довірчі стосунки.

Під час тривалого спілкування із ОСОБА_8 у період часу приблизно з січня 2018 року по січень 2019 року ОСОБА_4 повідомила, що має вищу економічну освіту, значний час працювала бухгалтером в провідних, у тому числі міжнародних компаніях, добре володіє навиками бухгалтера, у тому числі із супроводження бізнесу, а також зареєстрована як фізична особа-підприємець з основним видом діяльності 69.20: діяльність у сфері бухгалтерського обліку й аудиту; консультування з питань оподаткування.

Після цього, 18.01.2019 року ОСОБА_4 на прохання ОСОБА_8 , який виявив бажання стати ФОП, в приміщенні Державної податкової інспекції у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві допомогла останньому зареєструватись як ФОП із основним видом діяльності 69.10: діяльність у сфері права (номер запису: 20680000000040656). Крім того, за домовленістю між ОСОБА_8 та ОСОБА_4 , остання повинна була підраховувати та сплачувати обов`язкові платежі і податки, які будуть нараховуватись у процесі підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_8 , а також подавати податкову звітність.

В подальшому, ОСОБА_4 у м. Києві в період часу з 19.02.2019 по 22.06.2021 року умисно з метою заволодіння чужими грошовими коштами шляхом зловживання довірою одержала від ОСОБА_8 грошові кошти шляхом перерахування з банківської картки останнього АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ) на банківські картки АТ «УніверсалБанк» НОМЕР_4 , АТ «Ощадбанк» НОМЕР_5 , АТ «Альфа-Банк» НОМЕР_6 та НОМЕР_7 , які належали ОСОБА_4 , для подальшої сплати останньою податків та обов`язкових платежів за здійснення ФОП ОСОБА_8 підприємницької діяльності, а саме на: банківську картку НОМЕР_5 , яка належала ОСОБА_4 19.02.2019 року 7000,00 грн., 06.03.2019 року 13000,00 грн., 12.03.2019 року 5900 грн., 09.04.2019 року 6100,00 грн., 10.05.2019 року 6000,00 грн., 10.06.2019 року 6000,00 грн., 08.07.2019 року 14900,00 грн.; на банківську картку НОМЕР_4 , яка належала ОСОБА_4 12.08.2019 року 6000,00 грн., 12.09.2019 року 5800,00 грн., 09.10.2019 року 5600,00 грн., 25.11.2019 року 2000,00 грн., 10.12.2019 року 5500,00 грн., 10.01.2020 року 8900,00 грн., 10.02.2020 року 9150,00 грн., 20.02.2020 року 14000,00 грн., 20.02.2020 року 1000,00 грн., 10.03.2020 року 10000,00 грн.; на банківську картку НОМЕР_6 , яка належала ОСОБА_4 01.04.2020 року 10100,00 грн., 09.04.2020 року 14000,00 грн., 09.04.2020 року 12250,00 грн., 10.04.2020 року 5300,00 грн., 10.05.2020 року 10000,00 грн., 21.05.2020 року 9000,00 грн., 01.06.2020 року 1100,00 грн., 10.06.2020 року 5140,00 грн., 16.06.2020 року 600,00 грн., 09.07.2020 року 1500,00 грн., 10.07.2020 року 7100,00 грн., 16.07.2020 року 1000,00 грн., 07.08.2020 року 21390,00 грн., 14.08.2020 року 4750,00 грн., 10.09.2020 року 7000,00 грн., 22.09.2020 року 1200,00 грн., 12.10.2020 року 6200,00 грн., 19.10.2020 року 2000,00 грн., 19.10.2020 року 3200,00 грн., 02.11.2020 року 4300,00 грн., 02.11.2020 року 11200,00 грн., 10.11.2020 року 6100,00 грн., 23.11.2020 року 2050,00 грн., 10.12.2020 року 6100,00 грн., 21.12.2020 року 2000,00 грн., 21.12.2020 року 3200,00 грн.; на банківську картку НОМЕР_7 , яка належала ОСОБА_4 19.01.2021 року 6750,00 грн., 15.02.2021 року 2500,00 грн., 19.02.2021 року 3800,00 грн., 19.02.2021 року 1700,00 грн., 22.02.2021 року 8500,00 грн., 15.03.2021 року 2000,00 грн., 19.03.2021 року 5230,00 грн., 20.04.2021 року 6930,00 грн., 17.05.2021 року 2100,00 грн., 15.06.2021 року 2375,00 грн., 22.06.2021 року 5600,00 грн., однак податки та обов`язкові платежі за здійснення ФОП ОСОБА_8 підприємницької діяльності не сплатила, чим заволоділа вищевказаними грошовими коштами у розмірі 332115,00 грн. та спричинила у ФОП ОСОБА_8 заборгованість перед бюджетом та відповідними цільовими фондами за період часу з 2020-2021 років у розмірі 835118,70 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч. 3 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене у великих розмірах.

У подальшому на початку червня 2020 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено ОСОБА_9 за рекомендацією ОСОБА_8 познайомився із ОСОБА_4 , яка 22.06.2020 року допомогла зареєструвати ОСОБА_9 як ФОП (номер запису: 21030000000108380) із основним видом діяльності 69.10: діяльність у сфері права.

В подальшому за домовленістю між ОСОБА_9 та ОСОБА_4 остання повинна була підраховувати та сплачувати обов`язкові платежі та податки, які будуть нараховуватись у процесі підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_9 , а також подавати податкову звітність.

Під час спілкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_9 склались особливо довірчі стосунки, внаслідок особистого знайомства, дружніх зв`язків та трудових відносин.

Після цього ОСОБА_4 у м. Києві в період часу з липня 2020 року по червень 2021 року умисно, повторно, з метою заволодіння чужими грошовими коштами шляхом зловживання довірою, одержала від ОСОБА_9 особисті грошові кошти шляхом перерахування з банківських карток, які належали останньому, АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_8 (IBAN: НОМЕР_9 ) та НОМЕР_10 (IBAN: НОМЕР_11 ), та яка належить дружині ОСОБА_9 - ОСОБА_11 НОМЕР_12 (IBAN: НОМЕР_13 ), на банківські картки АТ «Альфа-Банк» НОМЕР_6 та НОМЕР_7 , які належали ОСОБА_4 для подальшої сплати останньою податків та обов`язкових платежів за здійснення ФОП ОСОБА_9 підприємницької діяльності, а саме: на банківську картку НОМЕР_6 , яка належала ОСОБА_4 01.07.2020 року 1100,00 грн., 30.07.2020 року 1100,00 грн., 31.08.2020 року 1100,00 грн., 29.09.2020 року 1100,00 грн., 22.10.2020 року 1579,00 грн., 30.10.2020 року 1150,00 грн., 26.11.2020 року 1160,00 грн., 29.12.2020 року 1150,00 грн.; на банківську картку НОМЕР_7 , яка належала ОСОБА_4 04.01.2021 року 250,00 грн., 26.01.2021 року 1370,00 грн., 25.02.2021 року 1370,00 грн., 26.03.2021 року 1370,00 грн., 22.04.2021 1370,00 грн., 31.05.2021 року 1370,00 грн., 30.06.2021 року 1370,00 грн., однак податки та обов`язкові платежі за здійснення ФОП ОСОБА_9 підприємницької діяльності не сплатила, чим заволоділа вищевказаними грошовими коштами у розмірі 17909,00 грн.

У подальшому у першій половині липня 2020 року, більш точної дати та часу досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_10 за рекомендацією ОСОБА_8 познайомилась із ОСОБА_4 , яка 14.07.2020 року допомогла зареєструвати ОСОБА_10 як ФОП (номер запису: 22240000000145144) із видом діяльності 68.20 - надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Потім за домовленістю між ОСОБА_10 та ОСОБА_4 остання повинна була підраховувати та сплачувати обов`язкові платежі та податки, які будуть нараховуватись у процесі підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_10 , а також подавати податкову звітність.

Під час спілкування між ОСОБА_4 та ОСОБА_10 склались особливо довірчі стосунки, внаслідок особистого знайомства, дружніх зв`язків та трудових відносин.

Після цього, ОСОБА_4 у м. Києві в період часу з вересня 2020 року по червень 2021 року умисно, повторно, з метою заволодіння чужими грошовими коштами шляхом зловживання довірою одержала від ОСОБА_10 особисті грошові кошти шляхом перерахування з банківської картки, яка належала останній, АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_14 (IBAN: НОМЕР_15 ) на банківські картки АТ «Альфа-Банк» НОМЕР_6 та НОМЕР_7 , які належали ОСОБА_4 для подальшої сплати останньою податків та обов`язкових платежів за здійснення ФОП ОСОБА_10 підприємницької діяльності, а саме: на банківську картку НОМЕР_6 , яка належала ОСОБА_4 22.09.2020 року 1165,00 грн., 19.10.2020 року 3100,00 грн., 23.11.2020 року 3146,00 грн., 21.12.2020 року 3122,00 грн., 21.01.2021 року 4040,00 грн., 19.02.2021 року 3750,00 грн., 19.03.2021 року 3600,00 грн.; на банківську картку НОМЕР_7 , яка належала ОСОБА_4 20.04.2021 року 3930,00 грн., 19.05.2021 року 4112,00 грн., 22.06.2021 року 3970,00 грн., однак податки та обов`язкові платежі за здійснення ФОП ОСОБА_10 підприємницької діяльності не сплатила, чим заволоділа вищевказаними грошовими коштами у розмірі 33935,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинила злочини, передбачені ч. 2 ст. 190 КК України, а саме: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Допитана в суді обвинувачена ОСОБА_4 вину визнала в повному обсязі за ч. 2 ст. 190 КК України по епізодам вчинення шахрайства відносно ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . За ч. 3 ст. 190 КК України по епізоду вчинення шахрайства відносно ОСОБА_8 , вину визнала частково, а саме в межах суми завданих збитків у розмірі 332115,00 грн., вказавши, що вважає за необхідне по даному епізоду її дії теж кваліфікувати за ч. 2 ст. 190 КК України за кожен епізод. Цивільні позови потерпілих визнала частково із врахування вже відшкодованих збитків та в розмірах, вказаних у обвинуваченні кінцевому, моральну шкоду також визнає частково: потерпілму ОСОБА_8 - 5000 грн., іншим потерпілим - по 2500 грн. Обвинувачена показала, що з потерпілим ОСОБА_9 познайомилась через ОСОБА_8 . Вказала, що вона з ОСОБА_9 мала довірливі стосунки. ОСОБА_9 був адвокатом, вона зареєструвала його як ФОП і почала працювати його бухгалтером з наступними обов`язками: подавати звітність та оплачувати податки. Для здійснення обов`язків мала його ключ ФОП та доступ до електронного кабінету. Вказала, що звітність подавала, однак податки не сплачувала і не мала наміру їх сплачувати. ОСОБА_9 перераховував гроші на її банківські картки для оплати податків. Номери своїх карток, на які перераховував кошти ОСОБА_9 та загальну суму перерахованих їй коштів ОСОБА_9 - не оспорює. Вказала, що розуміла про те, що інформація про несплату податків стане відомою, однак через своє скрутне становище хотіла згодом повернути кошти ОСОБА_9 . Наразі відшкодувала потерпілому ОСОБА_9 шкоду у розмірі 5000,00 грн.

Обвинувачена також показала, що у липні ОСОБА_8 познайомив її з його сестрою ОСОБА_10 та в них склались довірчі відносини. Вказала, що допомагала ОСОБА_10 зареєструвати ФОП та повинна була вести її бухгалтерію: подавати звіти, сплачувати податки та збори. ОСОБА_10 перераховувала гроші на її банківські картки для оплати податків. Вказала, що податки не сплачувала, а перераховані потерпілою гроші витрачала на власне життя. Потерпіла перестала перераховувати кошти, оскільки їй стало відомо про обман. Номери своїх карток, на які перераховувала кошти ОСОБА_10 та загальну суму перерахованих їй коштів ОСОБА_10 - не оспорює. Зазначила, що хотіла згодом повернути кошти ОСОБА_10 . Наразі відшкодувала потерпілій ОСОБА_10 шкоду у розмірі 5000,00 грн.

Обвинувачена зазначила, що від ОСОБА_8 отримувала кошти кожного разу як він отримував прибуток та повинна була сплачувати податки за ФОП ОСОБА_8 , однак не робила цього. Гонорар за здійснення своїх обов`язків отримувала в розмірі 1000,00 грн. в місяць. Визнає, що заволоділа грошовими коштами ОСОБА_8 у розмірі 332115,00 грн. Вказала, що завдана шкода ФОП ОСОБА_8 у виді нарахованих штрафів приблизно 800000,00 грн. теж її вина, однак ця сума значно завищена. Вказала, що не хотіла, щоб ФОП ОСОБА_8 зазнав таких збитків, однак знала, що за несплату податків йому в подальшому змінять групу. Вказала, що подавала звітність, але скільки - не пам`ятає. Наразі відшкодувала потерпілому ОСОБА_8 шкоду у розмірі 10000,00 грн.

Обвинувачена вказала, що просить вибачення у потерпілих, щиро кається, просить дати другий шасн та можливість відшкодувати збитки.

Допитаний в суді потерпілий ОСОБА_9 показав, що в 2020 році після звільнення з прокуратури отримав адвокатське посвідчення і хотів зареєструватись як ФОП. Вказав, що звернувся за допомогою до свого знайомого ОСОБА_8 , який порекомендував йому ОСОБА_4 для вирішення цього питання. Вказав, що 12.06.2020 року обвинувачена допомогла йому отримати КЕП та зареєструвала його як ФОП в електронному кабінету платника податків. Зазначив, що між ними склались довірливі стосунки, оскільки ОСОБА_4 допомагала йому з дитиною в офісі, знала його дружину. Вказав, що обвинувачена познайомила свою сестру з його сім`єю, вони їздили разом в монастир. ОСОБА_4 справила на нього враження доброї та порядної людини, яка не викликає підозр, тому він не перевіряв електронний кабінет свого ФОП. Зазначив, що в один із днів червня 2021 року обвинувачена була в офісі, і у них з ОСОБА_8 виник конфлікт, оскільки ОСОБА_4 заборгувала йому кошти у розмірі 13000 доларів США. Після цього випадку він із ОСОБА_8 вирішили перевірити свої електронні кабінети та кабінет ОСОБА_10 . Під час перевірки вони виявили факт не сплати податків. Вказав, що писав обвинуваченій повідомлення щодо цього питання, однак остання не відповідала. Вказав, що ОСОБА_8 намагався владнати цю ситуацію, однак обвинувачена не хотіла добровільно відшкодовувати шкоду. Позов просить задовольнити в повному обсязі. Вказав, що розмір моральної шкоди визначений з урахуванням того, що ця ситуація вплинула на його життя, оскільки підірвала довіру в людях. ОСОБА_4 відшкодувала йому 5000,00 грн. Поданий цивільний позов підтримує та просить задовольнити.

Потерпіла ОСОБА_10 в суді показала, що в липні 2022 року ОСОБА_4 допомогла їй зареєструватись як ФОП. Вказала, що її КЕП був у обвинуваченої та вона повинна була здійснювати бухгалтерську діяльність: подавати звітність та сплачувати податки. Вказала, що перерахувала гроші на її банківські картки для оплати податків на загальну суму 33935,00 грн., однак обвинувачена податки не сплачувала та звіти не подавала. Вказала, що обвинувачена з цього приводу нічого не пояснювала та на запитання не відповідала. Вказала, що ОСОБА_4 відшкодувала їй завдану шкоду у розмірі 5000,00 грн. Поданий цивільний позов підтримує та просить задовольнити.

Враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_4 в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованих їй органом досудового слідства злочинах за ч.2 ст. 190 КК України по епізодах вчинення шахрайства щодо потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що інші учасники судового провадження також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачена та потерпілі, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд, допитавши обвинувачену по епізодам вчинення шахрайства щодо потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 та вказаних потерпілих, зокрема, щодо фактичних обставин та заявлених цивільних позовів, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 по даним епізодам доведена в повному обсязі, її дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, щодо епізоду вчинення шахрайства щодо потерпілого ОСОБА_8 суд також дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні даного інкримінованого їй злочину за обставин викладених в обвинувальному акті (зі зміненим обвинуваченням) та вироку суду.

Так, потерпілий ОСОБА_8 показав, що з ОСОБА_4 знайомий з 2018 року. Вони мали довірливі та робочі стосунки, зараз ніяких стосунків немає. Вказав, що в 2019 році виявив бажання стати фізичною особою-підприємцем та звернувся за допомогою до ОСОБА_4 , оскільки вона повідомила, що має економічну освіту та працювала бухгалтером. Вказав, що на початку 2019 року обвинувачена допомогла йому зареєструватись як ФОП і отримати електронний ключ. Зазначив, що ОСОБА_4 запропонувала надавати йому консультативні послуги, сплачувати платежі і податки за гонорар на що він погодився. Вказав, що віддав обвинуваченій ЕЦП і пароль від електронного кабінету та почав перераховувати кошти для сплати податків, зборів та гонорар. За домовленістю вона повинна була кожного місяця сплачувати податки і збори. Вказав, що перераховував грошові кошти для сплати податків зі своєї картки НОМЕР_2 на картки, що належать обвинуваченій НОМЕР_6 та НОМЕР_7 . Вказав, що ОСОБА_4 отримувала від нього смс-підтвердження кожного разу як мала намір зайти в електронний кабінет, оскільки інакше туди неможливо зайти, однак платежів не здійснювала. Вказав, що познайомив обвинувачену ще з ОСОБА_9 та своєю сестрою ОСОБА_10 , після чого вона їх також зареєструвала як ФОПів та погодилась вести їх звітність та сплачувати податки. Це все продовжувалось до літа 2021 року, до того моменту як він з`ясував, що в нього наявна заборгованість. В податковій дізнався, що жодних податків та платежів ОСОБА_4 за його ФОП не здійснювала і сума не сплачених платежів дорівнювала приблизно 300000,00 грн. Вказав, що після цього його ФОП перевели з третьої форми на загальну та нарахували штраф приблизно 800000,00 грн. Вказав, що ОСОБА_4 шахрайка та займається цією діяльністю давно і постійно. Вказав, що обвинувачена відшкодувала йому завдану шкоду у розмірі 10000,00 грн. Поданий цивільний позов підтримує та просить задовольнити.

Свідок ОСОБА_12 показала, що виконувала обов`язки секретаря ОСОБА_8 в офісі, в якому працювали ще ОСОБА_9 та ОСОБА_13 . Вказала, що бачила обвинувачену протягом 2019 року в офісі, вона приходила до ОСОБА_8 . З ОСОБА_4 в неї були нормальні робочі стосунки. Зазначила, що в 2020 році ОСОБА_8 представив ОСОБА_4 як свого бухгалтера. ОСОБА_4 повідомляла їй, що веде ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_10 . З 2021 року вони переписувались з робочих питань, вона приходила до офісу, друкувала документи та просила шафу для них. Вказала, що іноді в офісі ОСОБА_4 допомагала ОСОБА_9 з його дитиною. Зазначила, що з липня 2021 року вони не спілкуються та вона більше не бачила обвинувачену.

Свідок ОСОБА_13 показала, що з березня 2019 року здійснює адвокатську діяльність в спільному з потерпілими офісі АДРЕСА_3 . Вказала, що з ОСОБА_4 познайомилась як з бухгалтером, в них були робочі стосунки. Від обвинуваченої дізналась, що вона здійснює бухгалтерську діяльність потерпілих ФОП ОСОБА_8 , ФОП ОСОБА_9 та ФОП ОСОБА_10 . Бачила ОСОБА_4 в офісі приблизно 1-2 рази на тиждень та бачила як вона працювала: друкувала документи та підписувала їх у ОСОБА_8 . Вказала, що дізналась, що ОСОБА_4 заволоділа грошовими коштами ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . Після цього вона віддала всім потерпілим КЕП. Вказала, що стала свідком, коли по трьох ФОП було виявлено заборгованість.

Свідок ОСОБА_14 показала, що в 2019 році познайомилась з ОСОБА_8 , з яким її фірма підписала договір про надання послуг. Вказала, що ОСОБА_8 дав контакти ОСОБА_4 як його бухгалтера. Спілкувалась з нею як з бухгалтером: надавала їй документи, щоб вона формувала звітність по проведеним роботам за договорами. Спілкування тривало з 2019 по 2020 рік., оскільки фірма перестала надавати послуги.

Крім вказаних вище показань, вина обвинуваченої ОСОБА_4 підтверджується і даними, що містяться в заяві про вчинення кримінального правопорушення від 26.07.2021 року (т. 1 а.с. 3-9) з додатками до неї (т. 1 а.с. 10-63), з яких вбачається, що ОСОБА_8 , будучи попередженим про кримінальну відповідальність згідно зі статтею 383 КК України, повідомив, що ОСОБА_4 використовуючи особливі довірчі стосунки, які склалися між ними, протягом лютого 2019 - червня 2021 року заволоділа його грошовими коштами у розмірі понад 300000,00 грн., які перераховувались їй для сплати податків та обов`язкових платежів за здійснення ФОП ОСОБА_8 підприємницької діяльності;

даними, що містяться в заяві з додатками, надану потерпілим ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 107-132), відповідно до яких вбачається, що ОСОБА_8 на виконання домовленості між ним і ОСОБА_4 перераховував на розрахункові рахунки ОСОБА_4 грошові кошти протягом лютого 2019 року - березня 2020 року, які були призначені для сплати податків і зборів ФОП ОСОБА_8 ;

даними висновку судового експерта ОСОБА_15 №015-23 від 17.02.2023 року (т. 3 а.с. 181-219), відповідно до якого за результатами дослідження висновок від 08.11.2021 року аудиту фінансової діяльності, зокрема, ФОП ОСОБА_8 , проведеного ТОВ «Юнітекс Груп» щодо неподання податкових звітів у встановлені законодавством строки, а також щодо несвоєчасної сплати податків та обов`язкових платежів за підприємницьку діяльність, зокрема, ФОП ОСОБА_8 за період часу з 2019 по І квартал 2021 років, підтверджуються документально; за результатами дослідження банківських виписок, платіжних доручень, операції з отримання грошових коштів ОСОБА_4 , код НОМЕР_1 на банківські карти АТ «Альфа-Банк» НОМЕР_6 та НОМЕР_7 , АТ «Універсал Банк» НОМЕР_4 , АТ «Ощадбанк» НОМЕР_5 від ОСОБА_8 код НОМЕР_16 з банківської картки АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 у період часу з 19.02.2019 року по 22.06.2021 року у загальній сумі 332115,0 документально підтверджується; з урахуванням, що слідством встановлено, що грошові кошти, які були перераховані ОСОБА_4 , код НОМЕР_1 на банківські карти АТ «Альфа-Банк» НОМЕР_6 та НОМЕР_7 , АТ «Універсал Банк» НОМЕР_4 , АТ «Ощадбанк» НОМЕР_5 , зокрема від ОСОБА_8 , код НОМЕР_16 з банківської карти АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_2 у період часу з 19.02.2019 року по 22.06.2021 року у загальній сумі 332115,0 грн., в рахунок сплати податків, фактично не були сплачені ОСОБА_4 , код НОМЕР_1 , в результаті чого утворилася заборгованість перед бюджетом в період 2019 р., 2020 р., 1 півріччя 2021 року і подвійної сплати податків, збитки у вигляді додатково понесених витрат склали 383959,00 грн.; в результаті вимушеного переводу (рішення податкової у зв`язку із неподанням звітності, додатковою заборгованістю) фізичної особи - підприємця ОСОБА_8 , код НОМЕР_16 з платників єдиного податку групи 3 (ставка 5%) на загальну систему оподаткування (ставка 18%) у 2020 р., 2021 р., збитки у вигляді додатково понесених витрат на сплату податків склали 835118,70 грн.;

даними, що містяться в заяві з квитанціями, надану потерпілим ОСОБА_8 (т. 3 а.с. 126-130), відповідно до яких вбачається, що ОСОБА_4 , порушуючи домовленість між нею та ОСОБА_8 , не сплачувала обов`язкові платежі і податки, які нараховувались в процесі підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_8 , оскільки ОСОБА_8 після повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_4 за ст. 190 КК України у період з 12.10.2021 року по 13.10.2021 року самостійно погасив податкову заборгованість, а саме: сплатив податки та обов`язкові збори ФОП ОСОБА_8 за 2020 рік, а саме: за військовий збір у сумі 33818,68 грн., за ЄСВ у сумі 153524,80 грн., за податок на доходи фізичних осіб сумі 295824,19 грн., за податок на доходи фізичних осіб у сумі 110000,00 грн., які б мала сплачувати ОСОБА_4 ;

даними, що містяться в заяві з додатками, надану потерпілим ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 88-106), відповідно до яких вбачається, що ОСОБА_8 здійснив бюджетні платежі в якості погашення податкової заборгованості в процесі підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_8 за 2019-2020 роки, яка виникла внаслідок того, що ОСОБА_4 заволоділа коштами, які були призначені для сплати податків і зборів ФОП ОСОБА_8 ;

даними, що містяться в заяві з додатками, надану потерпілим ОСОБА_8 (т.1 а.с. 133-136), відповідно до яких вбачається, що ОСОБА_4 не здійснювала сплату податків і зборів за ФОП ОСОБА_8 за період часу з 2020-2021 року. З даних також вбачається, що ОСОБА_8 після повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України сплатив самостійно 18.04.2019 року єдиний соціальний внесок (технологічний код 71040000) у сумі 2754,18 грн., податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (ККДБ 11010500) 12.10.2021 року в сумі 110000,00 грн. та 13.10.2021 року в сумі 295824,19 грн.; військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (ККДБ 11011001) 12.10.2021 року в сумі 33818,68 грн.; єдиний соціальний внесок (технологічний код 71040000) 29.07.2021 року в розмірі 16757,84 грн., 16.09.2021 року - 11100,00 грн., 12.10.2021 року 153524,80 грн.; єдиний податок з фізичних осіб (ККДБ 18050400) 29.07.2021 року в розмірі 7854,50 грн., 03.08.2021 року - 616,20 грн., 16.09.2021 року - 31190,00 грн.;

даними, що містяться в заяві з додатками надану потерпілим ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 137-150), відповідно до яких вбачається, що ОСОБА_4 , порушуючи домовленість між нею та ОСОБА_8 не сплачувала обов`язкові платежі і податки, які нараховувались в процесі підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_8 , оскільки ОСОБА_8 після повідомлення про вчинення злочину ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України самостійно погасив податкову заборгованість, а саме: сплатив податки і обов`язкові платежі за 2021 рік;

даними, що містяться в протоколі огляду від 29.11.2021 року з додатками до нього (т. 1 а.с. 163-219), відповідно до яких слідчим СВ Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_16 проведено огляд дискового накопичувача CD-R 700 mb Verbatim №441, на якому міститься досьє, виписки по рахункам, відкритих в Альфа-Банк», історія авторизацій ОСОБА_4 , з яких вбачається, що, зокрема, ОСОБА_8 , перераховував грошові кошти ОСОБА_17 для подальшої сплати нею обов`язкових платежів і податків, які нараховувались у процесі підприємницької діяльності їх ФОП;

даними, що містяться в протоколі огляду від 23.01.2023 року (т. 3 а.с. 131-141), відповідно до яких слідчим СВ Голосіївського УП ГУ Національної поліції у м. Києві ОСОБА_18 проведено огляд банківських квитанцій, платіжних доручень АТ КБ «ПриватБанк» та відомості з особистого кабінету платника податків, наданих, зокрема, потерпілим ОСОБА_8 , з яких вбачається, що останній перераховував грошові кошти ОСОБА_4 для подальшої сплати нею обов`язкових платежів і податків, які нараховувались у процесі підприємницької діяльності його ФОП;

даними, що містяться в аудиті фінансової діяльності ряду фізичних осіб-підприємців №38 від 08.11.2021 року ТОВ «Юнітекс Груп» (т. 1 а.с. 72-87), з яких вбачається, що ОСОБА_4 , крім іншого, порушуючи порушуючи домовленість між нею та ОСОБА_8 , не сплачувала за ФОП ОСОБА_8 податки та обов`язкові платежі у період 1 кварталу 2019 року по 2 квартал 2021 року та не подавала податкову декларацію за 2019 рік та 2020 рік.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожен вказаний вище доказ в даному провадженні з точки зору належності, допустимості, достовірності і в сукупності з точки зору достатності та взаємозв"язку, прийшов до висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_4 і у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. Дії ОСОБА_4 по даному епізоду за ч. 3 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене у великих розмірах, також кваліфіковані вірно.

Посилання сторони захисту на відсутність в діях ОСОБА_4 по епізоду щодо потерпілого ОСОБА_8 продовжуваного злочину є безпідставними та такими, що в повній мірі спростовано вказаними вище доказами, які вказують на наявність в діях ОСОБА_4 єдиного умислу на заволодіння грошовими коштами потерпілого у визначений нею спосіб шляхом зловживання довірою, про що, крім іншого, свідчить однаковість, систематичність та тривалість дії обвинуваченої, в тому числі, по відношенню до потерпілого ОСОБА_8 . Слід вказати, що злочинні дії обвинуваченої було припинено в результаті того, що потерпілі дізнались про відсутність будь-яких платежів та наявність у них заборгованості перед державою. За таких обставин, підстав для перекваліфікації дій обвинуваченої суд не вбачає.

Крім того, на переконання суду дії ОСОБА_4 із врахуванням вимог статей 4, 5 КК України (на момент вчинення злочину2019-2021 роки) вірно кваліфіковані саме за ч. 3 ст. 190 КК України як шахрайство вчинене у великих розмірах. Зміни до законодавства, внесені 13.07.2023 року до вказаної статті, не поширюються на дії, вчинені ОСОБА_4 .

Наявні у справі інші документи, долучені стороною обвинувачення та досліджені судом, зокрема: витяг з ЄРДР, постанови слідчих, постанови прокурорів, лист прокурора, ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 14.09.2021 року, протокол тимчасового доступу до речей і документів з диском до нього, супровідний лист з ПП «Експертно-консалтингова фірма «ЛЛМ», листи слідчого, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, пам`ятки про процесуальні права та обов`язки, ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 01.12.2022 року, рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 16.06.2022 року, доручення слідчого, рапорти, супровідні листи слідчих, повідомлення про підозру, клопотання про арешт майна, ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 14.07.2022 року, роздруківка з розшукового обліку МВС, клопотання слідчих, ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 13.09.2022 року, протокол затримання особи від 30.11.2022 року, протокол роз`яснення права на захист, супровідний лист Голосіївського районного суду м. Києва від 06.12.2022 року, ухвала Голосіївського районного суду м. Києва від 01.12.2022 року, повідомлення з ДУ «Київський слідчий ізолятор», не є доказами на підтвердження чи спростування вини обвинуваченї чи інших даних, передбачених ст. 91 КПК України, а містять в собі дані процесуального характеру і мають значення для суду при вирішенні питань щодо процесуальних витрат, заходів забезпечення та визнання допустимими тих чи інших доказів.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд враховує тяжкість вчинених злочинів, які відносяться відповідно до вимог ст. 12 КК України до нетяжких (ч. 2 ст. 190 КК України в редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018) та тяжких злочинів (ч. 3 ст. 190 КК України в редакції Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018), обставини вчинення злочинів, зокрема тривалість та систематичність злочинної діяльності, наслідки від вчиненого, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, перебувала у розшуку у даному кримінальному провадженні, має постійне місце проживання та реєстрації, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працює, не одружена, осіб на утриманні не має, позицію сторони обвинувачення, позицію потерпілих, які наполягали на реальній мірі покарання у зв"язку з відсутністю каяття та реального відшкодування збитків, оскільки обвинувачена продовжуючи вести дорогий спосіб життя, не вжила заходів до відшкодування збитків, а перераховані їм кошти є виключно намаганням пом"якшити покарання, має три виконавчі провадження по іншим борговим зобов"язанням, тобто продовжує вчиняти неправомірні дії; обставини, що пом`якшують покарання - визнання вини, часткове відшкодування завданих збитків, та відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає за доцільне призначити їй покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених відповідними санкціями частин статті.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 вчинила декілька злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190 та ч. 3 ст. 190 КК України, остаточно ОСОБА_4 слід призначити покарання у виді позбавлення волі із врахуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

На переконання суду в діях обвинуваченої відсутня така пом"якшуюча покарання обставина, як щире каяття, із врахуванням сум відшкодованих потерпілим збитків, поведінки обвинуваченої під час судового розгляду, зокрема те, що остання вибачилась перед потерпілим лише в судових дебатах, на переконання суду, не висловила жалю щодо вчиненого та не проявила належного критичного ставлення до вчиненого.

Суд, із врахуванням наслідків, завданих злочинами, кількістю та тривалістю злочинних епізодів, позицію потерпілих, даних про особу обвинуваченої, яка протягом тривалого часу відшкодувала лише мізерний розмір завданих збитків, офіційно не працює, не має міцних соціальних зв"язків, а також із врахуванням мети покарання, вважає за недоцільне застосовувати до ОСОБА_4 вимоги ст. 75 КК України.

На думку суду, призначене обвинуваченій покарання є необхідним та достатнім для її виправлення і запобігання вчинення нових проступків та злочинів.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про призначення обвинуваченій реальної міри покарання, з метою запобігти можливим ризикам ухилитися від суду та перешкодити виконанню вироку після набрання ним законної сили, суд вважає за доцільне змінити обвинуваченій ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу запобіжний захід із застави на тримання під вартою.

За таких обставин, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 змінено запобіжний захід, суд вважає за необхідне повернути заставу внесену за ОСОБА_4 на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 01.12.2022 року у розмірі 402600 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень 00 копійок заставодавцю ОСОБА_19 .

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1167233,70 грн. та моральної шкоди у розмірі 50000,00 грн. слід задовольнити частково виходячи з наступного.

При визначенні розміру матеріальної шкоди суд враховує, що обвинувачення було змінено в частині розміру завданих збитків з суми 1167233,70 грн. на суму 332115,00 грн., встановлений під час судового розгляду факт заволодіння чужим майном шляхом обману вчиненому у великих розмірах 332115,00 грн. та надану обвинуваченою копію платіжного доручення, що підтверджує часткове відшкодування шкоди коштів ОСОБА_8 в розмірі 10000,00 грн. та позицію обвинуваченої в цій частині позову. Із врахування вказаного цивільний позов в частині відшкодування матеріальних збитків суд вважає за необхідне задовольнити частково в розмірі 322115,00 грн.

При визначенні розміру моральної шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_8 суд зазначає наступне.

Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Оскільки розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, аніж достатній для розумного задоволення потреб особи, якій кримінальним правопорушенням завдано таку шкоду, суд враховує обставини вчинення злочину та ступінь моральних страждань, які відчував потерпілий ОСОБА_8 внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 . Крім того, як зазначено ним у позовній заяві, ОСОБА_8 після умисних дій ОСОБА_4 втратив віру у людей, у нього утворились перешкоди для спілкування із колегами та бізнес-партнерами. ОСОБА_8 пережив моральні страждання, коли чекав на вжиття з боку податкових органів штрафних санкцій та пережив душевні страждання, у зв`язку з пошуком грошових коштів, необхідних для сплати податкового боргу, який утворився за 2019-2020 років. На підставі викладеного, суд вважає, що, заявлений потерпілим ОСОБА_8 розмір моральної шкоди підлягає до часткового задоволення в розмірі 30000,00 грн.

Цивільний позов ОСОБА_10 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 33935,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. слід задовольнити також частково, виходячи з наступного.

При визначенні розміру матеріальної шкоди суд враховує, встановлений під час судового розгляду факт заволодіння чужим майном шляхом обману у розмірі 33935,00 грн. та надану обвинуваченою копію платіжного доручення, що підтверджує часткове відшкодування коштів ОСОБА_10 в розмірі 5000,00 грн. та позицію обвинуваченої в цій частині позову. Із врахуванням вказаного цивільний позов в частині відшкодування матеріальних збитків суд вважає за необхідне задовольнити частково в розмірі 28935,00 грн.

При визначенні розміру моральної шкоди, завданої потерпілій ОСОБА_10 , суд враховує обставини вчинення злочину та ступінь моральних страждань, які відчувала потерпіла ОСОБА_10 внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 . Крім того, як зазначено нею у позовній заяві, ОСОБА_10 після умисних дій ОСОБА_4 втратила віру у людей, у неї утворились перешкоди для спілкування із колегами та особами, які у подальшому надають послуги з бухгалтерського консультування. На підставі викладеного, суд вважає, що, заявлений потерпілою ОСОБА_10 розмір моральної шкоди підлягає до часткового задоволення в розмірі 10000,00 грн.

Цивільний позов ОСОБА_9 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 17909,00 грн. та моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн. слід також задовольнити частково виходячи з наступного.

При визначенні розміру матеріальної шкоди суд враховує, встановлений під час судового розгляду факт заволодіння чужим майном шляхом обману у розмірі 17909,00 грн. та надану обвинуваченою копію платіжного доручення, що підтверджує часткове відшкодування коштів ОСОБА_9 в розмірі 5000,00 грн. та позицію обвинуваченої в цій частині позову. Із врахуванням вказаного цивільний позов в частині відшкодування матеріальних збитків суд вважає за необхідне задовольнити частково в розмірі 12909,00 грн.

При визначенні розміру моральної шкоди, завданої потерпілому ОСОБА_9 , суд враховує обставини вчинення злочину та ступінь моральних страждань, які відчував потерпілий ОСОБА_9 внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 . Крім того, як зазначено ним у позовній заяві, ОСОБА_9 після умисних дій ОСОБА_4 став значно менше довіряти оточуючим, у нього утворились перешкоди для спілкування із колегами та особами, які у подальшому надають послуги з бухгалтерського консультування. На підставі викладеного, суд вважає, що, заявлений потерпілим ОСОБА_9 розмір моральної шкоди підлягає до часткового задоволення в розмірі 5000,00 грн.

Згідно вимог ч. 4 ст. 174, ст. 374 КПК України у зв"язку із задоволенням цивільних позовів потерпілих, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення злочинів, арешт на 1/3 квартири АДРЕСА_4 , яка на праві власності належить ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , скасуванню не підлягає.

Питання щодо речових доказів та процесуальних витрат вирішити відповідно до ст.ст. 100, 124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 190 КК України, та призначити їй покарання:

за ч. 2 ст. 190 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки;

за ч. 3 ст. 190 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п"ять) років.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п"ять) років.

Строк покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі обчислювати з 25.09.2023 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 до ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_5 , РНОКПП: НОМЕР_16 ) 322115 (триста двадцять дві тисячі сто п`ятнадцять) гривень 00 копійок на відшкодування матеріальної шкоди та 30000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок на відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 до ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_17 ) 28935 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот тридцять п`ять) гривень 00 копійок на відшкодування матеріальної шкоди та 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок на відшкодування моральної шкоди.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 до ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_17 ) 12909 (дванадцять тисяч дев`ятсот дев`ять) гривень 00 копійок на відшкодування матеріальної шкоди та 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок на відшкодування моральної шкоди.

Речові докази по справі, перелік яких вказаний у постанові слідчого СВ Голосіївського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_20 від 26.01.2023 року, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12021100010001772, залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати в сумі 32501,28 грн. на залучення експертів.

Міру запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вступу вироку в законну силу змінити із застави на тримання під вартою.

Взяти обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду негайно.

Заставу, у розмірі 402600 (чотириста дві тисячі шістсот) гривень 00 копійок, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 , справа № 752/11212/22; внесену 5.12.2022 року на рахунок Голосіївського районного суду міста Києва №UA128201720355259002001012089 в якості застави (провадження 1-кс/752/3984/22) згідно з ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 01.12.2022 за квитанцією № 0.0.2764333337.1 від 05.12.2022 року АТ КБ "Приватбанк" - повернути заставодавцю ОСОБА_19 .

Зарахувати ОСОБА_4 в строк призначеного покарання період її досудового тримання під вартою з 30.11.2022 року по 06.12.2022 року включно.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з моменту проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя ОСОБА_1